Decision № 140870899, 12.10.2026, Commercial Court of Rivne Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ,

e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , вебсайт: ІНФОРМАЦІЯ_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р. Справа № 918/770/26

ІНФОРМАЦІЯ_3 у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_5 ",

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, ІНФОРМАЦІЯ_6 ,

про стягнення коштів у сумі 213 477 грн 11 коп.,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - ОСОБА_3 , довіреність від 03.06.2025 р. (в режимі відеоконференції);

від третьої особи - не з`явився;

від прокуратури - ОСОБА_4 .

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу " ІНФОРМАЦІЯ_7 ".

У судовому засіданні 12 жовтня 2026 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2026 року керівник Здолбунівської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - позивач) звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_8 з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_5 " (далі - відповідач) про стягнення коштів у сумі 213 477 грн 11 коп.

Також керівник ІНФОРМАЦІЯ_9 просить стягнути з відповідача на користь ІНФОРМАЦІЯ_10 (р/р UA228201720343130001000015371, МФО НОМЕР_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , банк одержувач: ІНФОРМАЦІЯ_11 , код класифікації видатків бюджету 2800) судові витрати на сплату судового збору в сумі 2 662 грн 40 коп.

У вступній частині позовної заяви керівником ІНФОРМАЦІЯ_9 зазначено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ІНФОРМАЦІЯ_6 .

До позовної заяви керівником Здолбунівської окружної прокуратури долучено платіжну інструкцію від 16 червня 2026 року № 1285 (внутрішній номер 516394271) про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_8 в розмірі 2 662 грн 40 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті відкритих торгів ІНФОРМАЦІЯ_12 проведена процедура закупівлі ІНФОРМАЦІЯ_13 по об`єкту "Реконструкція системи опалення ІНФОРМАЦІЯ_14 по АДРЕСА_1 - коригування, код (ДК 021:2015) - 45454000-4 - Реконструкція", в ході якої переможцем визначено ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 ".

Додатком 2 до тендерної документації "Технічна специфікація щодо предмету закупівлі" Тендерної документації (технічне завдання) у розділі 2 при реконструкції системи опалення передбачено встановлення сталевих радіаторів "KORADO" різних типів в загальній кількості 160 шт.

За результатами проведеної закупівлі між ІНФОРМАЦІЯ_15 в особі директора ОСОБА_5 (далі - Замовник) та ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " в особі директора ОСОБА_6 (далі - Підрядник) 24.12.2021 року укладено договір підряду № 95.

Згідно п. 3.1 Договору, загальна вартість цього Договору визначається у відповідності до розрахунку договірної ціни, що є невід`ємною частиною цього Договору, та становить 2 698 480,00 грн. (два мільйони шістсот дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят грн 00 коп.), в т. ч. ПДВ - 449 746,66 (Зокрема, на 2021 рік 2 000 000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 333 333,33 грн., на 2022 рік 698 480,00 грн., в т. ч. ПДВ - 116 413,33 гривень).

Локальним кошторисом та підсумковою відомістю ресурсів, які відповідно до п. 20.4.4. Договору є його невід`ємною частиною, також передбачено встановлення при реконструкції системи опалення сталевих радіаторів "KORADO" різних типів в загальній кількості 160 шт.

Таким чином, подавши пропозицію для участі у закупівлі і в подальшому підписавши Договір Підрядник погодився з його умовами щодо встановлення при реконструкції системи опалення саме сталевих радіаторів " ІНФОРМАЦІЯ_16 ".

Підрядником виконано роботи за Договором на суму 2 698 480 грн., що підтверджується актами виконаних робіт (КБ-2В) № 1 від 29.12.2021 року 1 207 860,96 грн., № 1 від 19.10.2022 року на 792 139,04 грн., № 2 від 20.12.2022 року (за грудень 2022 року) на 698 480 000,00 гривень, які підписані відповідачем.

Замовником, у свою чергу, проведено оплату за вищевказаними актами у повному обсязі на рахунки відповідача, відповідно до платіжних інструкцій № 1 від 29.12.2021 року, № 1 від 19.10.2022 року, № 2 від 20.12.2022 року з коштів місцевого бюджету.

24.12.2021 між ІНФОРМАЦІЯ_15 та ФОП ОСОБА_7 укладено договір про здійснення технічного нагляду та виконання функцій замовника №16/11/96, предметом якого є надання послуг, пов`язаних зі здійсненням технічного нагляду за виконанням будівельних робіт у вказаному закладі освіти.

Водночас за матеріалами управління стратегічних розслідувань в Рівненській області Департаменту стратегічних розслідувань 01.02.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12023181080000026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України стосовно службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_14 та ФОП ОСОБА_7 за фактом неналежного виконання ними своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам держави.

В ході досудового розслідування у вказаному провадженні встановлено, що ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " при проведенні реконструкції системи опалення ІНФОРМАЦІЯ_14 фактично установлено сталеві радіатори 160 шт. RODA, замість KORADO, що призвело до необґрунтованого завищення вартості будівельних робіт на загальну суму 213 477,11 грн. Вказане підтверджується висновком судової економічної експертизи ІНФОРМАЦІЯ_17 від 29.02.2024 року № СЕ-19/118-24/1336-ЕК.

У вищевказаному висновку зазначено, що по Договору ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " придбано будівельних матеріалів (радіаторів марки RODA замість KORADO в кількості 160 шт.) на загальну суму 532 088,78 грн., а фактично встановлено будівельних матеріалів (радіаторів марки RODA в кількості 160 шт.) на загальну суму 318 611, 67 гривень. Сума завищення будівельних матеріалів (радіаторів марки RODA в кількості 160 шт.) з врахуванням висновку судової товарознавчої експертизи від 26.01.2024 року № СЕ-19/118-24/137-ТВ ІНФОРМАЦІЯ_18 , становить 213 477,11 гривень.

При цьому, в актах виконаних робіт (КБ-2В) № 1 від 29.12.2021 року (за грудень 2021 року), № 2 від 18.10.2022 року (за вересень 2022 року), № 4 від 09.12.2022 року (за грудень 2022 року) зазначено про встановлення радіаторів марки KORADO, що не відповідає дійсності.

Будь яке погодження з боку замовника на заміну встановлення сталевих радіаторів, внесення змін до проектно-кошторисної документації відсутнє.

Внаслідок вищевикладеного, ІНФОРМАЦІЯ_15 взято економічно необґрунтовані бюджетні зобов`язання за завищеними цінами на придбання будівельних матеріалів (сталевих радіаторів системи опалення) в кількості 160 одиниць на суму 213 477,11 грн.

Встановлення невідповідних радіаторів за завищеними цінами здійснена саме з боку ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", на рахунок якої сплачено кошти з місцевого бюджету. А збитки в сумі 213 477,11 грн. на даний час залишаються невідшкодованими.

Таким чином, прокурор зазначає, що внаслідок порушень, допущених ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " під час виконання Договору, спричинені збитки територіальний громаді та державі вцілому на загальну суму 213 477,11 грн.

Ухвалою суду від 24 червня 2026 року позовну заяву керівника Здолбунівської окружної прокуратури прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено підготовче засідання на 24 серпня 2026 року на 10:30 год. Крім того вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, залучено ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі - третя особа).

13 липня 2026 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому, крім іншого просить:

- витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_19 всі наявні у нього примірники проектно-кошторисної документації (як проектну, так і кошторисну частини) та актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в по об`єкту "Реконструкція системи опалення ІНФОРМАЦІЯ_20 по АДРЕСА_1 - коригування, код (ДК 021:2015) - 45454000-4 -Реконструкція";

- витребувати з матеріалів кримінального провадження № 12023181080000026 від 01.02.2023 року, які, як вбачається з ухвали від 13.03.2026 року про тимчасовий доступ до речей і документів, перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_21 , всі наявні примірники проектно-кошторисної документації (як проектну, так і кошторисну частини) та актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в по об`єкту "Реконструкція системи опалення ІНФОРМАЦІЯ_20 по АДРЕСА_1 - коригування, код (ДК 021:2015) - 45454000-4 - Реконструкція". У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнає. Зазначає, що проектною організацією було погоджено заміну радіаторів KORADO на еквівалент, який за технічними характеристиками не поступається KORADO. Таке погодження було здійснене проектантом шляхом відповідної помітки у проектно-кошторисній документації. Також відповідач зазначає, що взаємовідносини сторін з виконання робіт "Реконструкція системи опалення ІНФОРМАЦІЯ_20 по АДРЕСА_1 - коригування, код (ДК 021:2015) - 45454000-4 -Реконструкція" відбувались в рамках укладеного Договору підряду № 95 від 24 грудня 2021 року, тобто, за наявності відповідних правових підстав, а отже, положення ст. 1212 ЦК України, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Крім того відповідач зазначає, що позивачем та відповідачем підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за вказаним договором, які повністю оплачені замовником. Таким чином, на думку відповідача, позивач, який підписав акти наданих послуг, мав спростувати факт надання послуг шляхом подання відповідних доказів, що ним зроблено не було. Отже, відповідач вважає, що надані у справі докази свідчать про виконання відповідачем взятих за договором зобов`язань, тоді як позивач обґрунтованість своїх вимог не довів.

21 липня 2026 року від керівника Здолбунівської окружної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, в якій більш детально конкретизовано доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наведено аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача.

28 липня 2026 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив.

30 липня 2026 року від керівника Здолбунівської окружної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшли пояснення на заперечення на відповідь на відзив.

19 серпня 2026 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява від 19.08.2026 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просив надати можливість брати участь у судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду 20 серпня 2026 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_5 " від 19.08.2026 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 918/770/26 задоволено та постановлено підготовче засідання у справі № 918/770/26, призначене на "24" серпня 2026 року на 10:30 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_5 ". Крім того постановлено всі подальші судові засідання у справі № 918/770/26 провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_5 ".

Ухвалою суду від 24 серпня 2026 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_5 " про витребування доказів задоволено частково та постановлено витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_12 всі наявні у нього примірники проектно-кошторисної документації (як проектну, так і кошторисну частини) та актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в по об`єкту "Реконструкція системи опалення ІНФОРМАЦІЯ_20 по АДРЕСА_1 - коригування, код (ДК 021:2015) - 45454000-4 -Реконструкція". Зазначені докази постановлено надати суду до 04.09.2026 року. Крім того вказаною ухвалою строк підготовчого провадження у справі продовжено з ініціативи суду на 30 днів до 22 вересня 2026 року включно та відкладено підготовче засідання на 7 вересня 2026 року на 12:00 год.

Ухвалою суду від 7 вересня 2026 року підготовче засідання відкладено на 21 вересня 2026 року на 11:40 год. Крім того вказаною ухвалою постановлено повторно витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_12 всі наявні у нього примірники проектно-кошторисної документації (як проектну, так і кошторисну частини) та актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в по об`єкту "Реконструкція системи опалення ІНФОРМАЦІЯ_20 по АДРЕСА_1 - коригування, код (ДК 021:2015) - 45454000-4 - Реконструкція". Зазначені докази постановлено надати суду до 17.09.2026 року.

21 вересня 2026 року від керівника Здолбунівської окружної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення доказів, в якому зазначено, що на виконання ухвали ІНФОРМАЦІЯ_8 від 24.08.2026 у справі № 918/770/26 ІНФОРМАЦІЯ_6 немає можливості надати примірники актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в по об`єкту "Реконструкція системи опалення ІНФОРМАЦІЯ_20 по АДРЕСА_1 - коригування, код (ДК 021:2015) - 45454000-4 - Реконструкція", окружною прокуратурою було ознайомлено з матеріалами кримінального провадження № 12023181080000026 від 01.02.2023, яке перебуває у ІНФОРМАЦІЯ_22 . У зв`язку з чим, просить долучити до справи копії актів виконаних робіт та одностадійного проекту по реконструкції системи опалення ІНФОРМАЦІЯ_23 , які наявні в матеріалах цього провадження.

Ухвалою суду від 21 вересня 2026 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 жовтня 2026 року на 13:00 год.

У судовому засіданні 12 жовтня 2026 року прокурор у справі підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 12 жовтня 2026 року позов заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Позивач у судове засідання 12 жовтня 2026 року не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 21.09.2026 року, до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 2 а.с. 186). В той час про причини неявки суд не повідомив.

Крім того третя особа у судове засідання 12 жовтня 2026 року також не з`явилася, про дату, час і місце даного засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 21.09.2026 року, до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_6 (т. 2 а.с. 188). В той час про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

У той же час повторне відкладення розгляду справи може призвести до виходу за межі встановлених чинним ГПК України строків розгляду господарських спорів та порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи належне повідомлення позивача та третьої особи про судове засідання, призначене на 12.10.2026 року, та неповідомлення суд про причини неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора у справі та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В результаті відкритих торгів ІНФОРМАЦІЯ_12 проведена процедура закупівлі ІНФОРМАЦІЯ_13 по об`єкту "Реконструкція системи опалення ІНФОРМАЦІЯ_14 по АДРЕСА_1 - коригування, код (ДК 021:2015) - 45454000-4 - Реконструкція", в ході якої переможцем визначено ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 ".

Додатком 2 до тендерної документації "Технічна специфікація щодо предмету закупівлі" Тендерної документації (технічне завдання) у розділі 2 при реконструкції системи опалення передбачено встановлення сталевих радіаторів "KORADO" різних типів в загальній кількості 160 шт.

За результатами проведеної закупівлі між ІНФОРМАЦІЯ_15 в особі директора ОСОБА_5 (далі - Замовник) та ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " в особі директора ОСОБА_6 (далі - Підрядник) 24.12.2021 укладено договір підряду № 95 (далі - Договір).

Згідно умов цього Договору Підрядник зобов`язується за завданням Замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений цим Договором строк закінчені роботи згідно п. 1.2 цього Договору, а Замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати необхідну для виконання робіт проектну документацію, прийняти від Підрядника закінчені роботи та оплатити їх. Власником результату виконаних робіт є Замовник (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 1.2 Договору визначено предмет договору, а саме, виконання робіт по об`єкту "Реконструкція системи опалення ІНФОРМАЦІЯ_20 по АДРЕСА_1 - коригування, код (ДК 021:2015) - 45454000-4 - Реконструкція". Склад та обсяги робіт, що мають бути виконані Підрядником, визначено у відповідності до додатків до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 3.1 Договору, загальна вартість цього Договору визначається у відповідності до розрахунку договірної ціни, що є невід`ємною частиною цього Договору, та становить 2 698 480,00 грн. (два мільйони шістсот дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят грн. 00 коп.), в т. ч. ПДВ - 449 746,66 (Зокрема, на 2021 рік 2 000 000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 333 333,33 грн., на 2022 рік 698 480,00 грн., в т. ч. ПДВ - 116 413,33 гривень).

Підрядник зобов`язаний, серед іншого виконати з використанням власних ресурсів та у встановлені строки роботи відповідно до проектної документації та цього Договору, своєчасно усувати недоліки робіт, допущені з його вини (пункт 4.4 Договору).

Підрядник відповідає за недоліки (дефекти), виявлені в закінчених роботах будівництва (об`єкті будівництва) і змонтованих конструкціях протягом гарантійного строку (пункт 16.5 Договору).

Відповідно до п. 11.4 Договору підрядник зобов`язаний інформувати Замовника про заходи хід виконання щодо усунення робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, відхилення тощо); забезпечення виконання робіт матеріальними ресурсами; залучення до виконання робіт робочої сили та субпідрядників; загрозу результати виконанню здійснення контролю за якістю виконуваних робіт, матеріальних ресурсів; договору підряду з вини Замовника.

Згідно з п. 12.8, 12.9 Договору підрядник, у разі виявлення невідповідності матеріальних ресурсів, необхідних робіт, встановленим вимогам, зобов`язаний негайно провести їх заміну. Роботи, виконані з використанням матеріальних ресурсів, що не відповідають вимогам, Замовником не оплачуються.

Передача виконаних рот Підрядником і приймання їх Замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в. (пункт 14.3 Договору).

У разі порушення зобов`язань за цим Договором можуть настати такі наслідки: відмови Замовника виконання зобов`язань за договором підряду внаслідок односторонньої від нього та у випадку невиконання або неналежного Підрядником виконання своїх обов`язків, розірвання цього Договору; зміна умов цього Договору; застосування штрафних санкцій до Сторони, що допустила порушення своїх обов`язків; відшкодування збитків та моральної шкоди (пункт 17.3 Договору).

Локальним кошторисом та підсумковою відомістю ресурсів, які відповідно до п. 20.4.4. Договору є його невід`ємною частиною, також передбачено встановлення при реконструкції системи опалення сталевих радіаторів "KORADO" різних типів в загальній кількості 160 шт.

Таким чином, подавши пропозицію для участі у закупівлі і в подальшому підписавши Договір Підрядник погодився з його умовами щодо встановлення при реконструкції системи опалення саме сталевих радіаторів " ІНФОРМАЦІЯ_16 ".

В подальшому Підрядником виконано роботи за Договором на суму 2 698 480 грн., що підтверджується актами виконаних робіт (КБ-2В) № 1 від 29.12.2021 року вартістю 1 207 860, 96 грн., № 1 від 19.10.2022 на 792 139, 04 грн., № 2 від 20.12.2022 року (за грудень 2022 року) на 698 480 000,00 гривень, які підписані відповідачем.

Замовником, у свою чергу, проведено оплату за вищевказаними актами у повному обсязі на рахунки відповідача, відповідно до платіжних інструкцій № 1 від 29.12.2021 року, № 1 від 19.10.2022 року, № 2 від 20.12.2022 року з коштів місцевого бюджету.

24.12.2021 року між ІНФОРМАЦІЯ_15 та ФОП ОСОБА_7 укладено договір про здійснення технічного нагляду та виконання функцій замовника № 16/11/96, предметом якого є надання послуг, пов`язаних зі здійсненням технічного нагляду за виконанням будівельних робіт у вказаному закладі освіти.

Водночас за матеріалами управління стратегічних розслідувань в Рівненській області Департаменту стратегічних розслідувань 01.02.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №12023181080000026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України стосовно службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_14 та ФОП ОСОБА_7 за фактом неналежного виконання ними своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам держави.

В ході досудового розслідування у вказаному провадженні встановлено, що ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " при проведенні реконструкції системи опалення ІНФОРМАЦІЯ_14 фактично установлено сталеві радіатори 160 шт. RODA, замість KORADO, що призвело до необґрунтованого завищення вартості будівельних робіт на загальну суму 213 477,11 грн. Вказане підтверджується висновком судової економічної експертизи ІНФОРМАЦІЯ_17 від 29.02.2024 року № СЕ-19/118-24/1336-ЕК.

У вищевказаному висновку зазначено, що по Договору ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " придбано будівельних матеріалів (радіаторів марки RODA замість KORADO в кількості 160 шт.) на загальну суму 532 088,78 грн., а фактично встановлено будівельних матеріалів (радіаторів марки RODA в кількості 160 шт.) на загальну суму 318 611, 67 гривень. Сума завищення будівельних матеріалів (радіаторів марки RODA в кількості 160 шт.) з врахуванням висновку судової товарознавчої експертизи від 26.01.2024 року № СЕ-19/118-24/137-ТВ ІНФОРМАЦІЯ_18 , становить 213 477,11 гривень.

При цьому, в актах виконаних робіт (КБ-2В) № 1 від 29.12.2021 року (за грудень 2021 року), № 2 від 18.10.2022 року (за вересень 2022 року), № 4 від 09.12.2022 року (за грудень 2022 року) зазначено про встановлення радіаторів марки KORADO, що не відповідає дійсності.

Будь яке погодження з боку замовника на заміну встановлення сталевих радіаторів, внесення змін до проектно-кошторисної документації відсутнє.

Внаслідок вищевикладеного, ІНФОРМАЦІЯ_15 взято економічно необґрунтовані бюджетні зобов`язання за завищеними цінами на придбання будівельних матеріалів (сталевих радіаторів системи опалення) в кількості 160 одиниць на суму 213 477,11 грн.

Встановлення невідповідних радіаторів за завищеними цінами здійснено саме з боку ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", на рахунок якої сплачено кошти з місцевого бюджету. А збитки в сумі 213 477,11 грн. на даний час залишаються невідшкодованими.

Відповідно до п. 4.4 Договору, Підрядник (ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 ") зобов`язаний виконати з використанням власних ресурсів та у встановлені строки роботи відповідно до проектної документації та цього Договору; своєчасно усувати недоліки робіт, допущені з його вини, відшкодовувати відповідно до законодавства та цього договору завдані замовнику збитки; інформувати в установленому порядку замовника про хід виконання зобов`язання за цим договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи необхідні для їх усунення; виконувати належним чином інші зобов`язання, передбачені цим Договором, Цивільним і Господарським кодексами України, іншими актами законодавства.

Разом з тим, ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " не повідомляла Замовника про неможливість виконання умов договору та тендерної документації, та, в подальшому, без будь яких погоджень встановила сталеві радіатори 160 шт. RODA, замість KORADO, які були передбачені також локальним кошторисом та підсумковою відомістю ресурсів при реконструкції системи опалення.

Згідно п. 12.7, 12,9 Договору, у разі виявлення невідповідностей виконаних робіт установленим вимогам, Замовник ( ІНФОРМАЦІЯ_24 ) приймає рішення про усунення Підрядником допущених недоліків або про зупинення робіт. Роботи, виконані з використанням матеріальних ресурсів що не відповідають установленим вимогам, Замовником не оплачуються.

Також, пунктом 15.3 Договору (з урахуванням додаткової угоди від 24.12.2021 року № 28) визначено, що у разі виявлення невідповідностей робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю Підрядника скоригувати суму, що підлягає оплаті.

Згідно п. 14.9 Договору, якщо виявлені недоліки не можуть бути усунені Підрядником, Замовником або третьою стороною, Замовник має право відмовитись від прийняття таких робіт або вимагати відповідного зниження договірної ціни чи компенсації збитків.

При цьому, після встановлення 29.02.2024 року в ході судової економічної експертизи невідповідностей Замовником не було ініційовано питання їх усунення чи відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. 17.7 Договору, сторона, що порушила майнові права іншої сторони зобов`язана поновити їх не чекаючи пред`явлення претензії чи звернення до суду.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " зареєстроване з 01.11.2005 року та здійснює серед іншого вид діяльності за кодом 43.22 (Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування), тобто спеціалізується на встановленні опалювального обладнання (у тому числі радіаторів), тобто не могло не знати про вказані недоліки.

Таким чином, внаслідок порушень, допущених ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " під час виконання Договору, спричинені збитки територіальний громаді та державі вцілому на загальну суму 213 477,11 грн.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

У п. п. 3, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року №3-рп/99 зазначається, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, наведені вище норми законів та рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Аналогічну позицію висловив ІНФОРМАЦІЯ_25 у постановах від 23.05.2006 року у справі № 16/472, від 03.04.2007 року у справі № 05-5-46/8142, від 15.05.2007 року у справі №12/111 та ІНФОРМАЦІЯ_25 від 26.07.2018 року у справі № 926/1111/15.

Верховний Суд у складі колегії суддів ІНФОРМАЦІЯ_26 у п. 5.6 постанови від 16.04.2019 року у справі № 910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12- 72гс19) Велика ІНФОРМАЦІЯ_27 дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваних додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

Виконання зобов`язань за додатковою угодою, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст. 3 даного Закону.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Факт незвернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що такий суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 року у справі № 903/129/18.

У даному випадку, неналежне виконання Виконавцем умов Договору порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а також у сфері охорони дитинства (освіти), а дотримання вимог законодавства у цій сфері суспільних відносин становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Крім того використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

У той же час, згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України "Про освіту", здобувачі освіти мають право на безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці.

Укладення договору суб`єктом господарювання, який неналежно виконує свої договірні обов`язки, нехтує звичаями цивільного обороту, позбавляє найбільш незахищену категорію населення - дітей на належні і безпечні умови навчання, порушує принципи законності в бюджетній системі та добросовісної конкуренції при проведенні публічних закупівель.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності.

Недотримання в даному випадку умов Договору сприяло виникненню особливих негативних економічних і соціальних наслідків.

Таке звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності та цільового використання коштів державного підприємства або установи.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для представництва даних порушених інтересів держави органами прокуратури.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах ІНФОРМАЦІЯ_26 від 16.04.2019 року у справі № 910/3486/18 та ІНФОРМАЦІЯ_27 від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020 року наведено висновки про те, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він наділений відповідними повноваження для їх захисту інтересів держави, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Зазначена позиція міститься у постанові ІНФОРМАЦІЯ_26 в складі ІНФОРМАЦІЯ_28 від 02.10.2018 року у справі № 4/166 "б".

Аналогічні правові позиції Верховного Суду щодо наявності підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави викладені у постановах від 01.03.2018 року у справі № 922/1361/17, від 13.03.2018 року у справі № 911/620/17, від 25.09.2018 року у справі № 804/2244/18, від 17.10.2018 року у справі № 910/11919/17, від 05.02.2019 року у справі № 910/7813/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 26.02.2019 року у справі № 905/803/18, від 25.03.2019 року у справі № 469/580/16-ц.

Беззаперечно, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Однак, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, що перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

При цьому, 03.12.2025 року другий сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні ухвалив рішення у справі № 3-28/2024 (59/24) за конституційною скаргою ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_29 " згідно п. 2 якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Відповідно до п. 3 даного рішення Конституційного Суду України, окремі приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 01.01.2027.

Проте, згідно пункту п. 4, рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 року у справі № 3-28/2024 (59/24) не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

У мотивувальній частині цього рішення Конституційний Суд України також наголосив, що представництво інтересів держави в суді, передбачене п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер. Прокурор може здійснювати таке представництво у випадках, коли цього вимагає захист конституційно значущих інтересів держави та коли компетентний орган не забезпечує такого захисту належним чином. В умовах правового режиму воєнного стану особливої ваги набуває всебічне забезпечення захисту інтересів держави Україна, а неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в цей період.

Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_4 № 602 від 04.06.2021 року "Про внесення змін до рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26.01.2021 року № 62 "Про деякі питання прийняття із спільної власності територіальних громад Рівненського району у комунальну власність ІНФОРМАЦІЯ_30 закладів освіти і майна, що знаходяться на балансі таких закладів освіти"", перейменовано ІНФОРМАЦІЯ_15 на ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Згідно п. 1.1 статуту ІНФОРМАЦІЯ_6 , затвердженого рішенням ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04.06.2021 року № 602, ІНФОРМАЦІЯ_12 у відповідності до рішення № 602 від 04.06.2021 року ІНФОРМАЦІЯ_4 є закладом повної загальної середньої освіти, що належить до власності ІНФОРМАЦІЯ_31 .

Відповідно до звіту про виконання паспорта бюджетної програми місцевого бюджету за 2021, 2022 роки фінансування реконструкції системи опалення ІНФОРМАЦІЯ_23 відбувалось в межах місцевого бюджету. Платником згідно платіжних доручень є безпосередньо ІНФОРМАЦІЯ_32 (розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, замовник робіт).

У постанові ІНФОРМАЦІЯ_27 від 21.06.2023 року у справі № 905/1907/21 вказано, оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету.

Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 року у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 року у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 року у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

ІНФОРМАЦІЯ_6 у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником робіт по реконструкції системи опалення в обсязі та в межах видатків, визначених ІНФОРМАЦІЯ_33 (розпорядником бюджетних коштів вищого рівня).

Водночас, з урахуванням того, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців громади, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності, неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладання підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про наявність підстав для стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами.

Вказані висновки висвітлені у постанові ІНФОРМАЦІЯ_26 у складі ІНФОРМАЦІЯ_28 від 09.08.2023 року у справі № 924/1283/21.

Здолбунівською окружною прокуратурою у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" направлено лист від 11.05.2026 року № 54-975вих-26 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому останню проінформовано про наявність завданих ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " під час виконання Договору збитків територіальний громаді на загальну суму 213 477, 11 грн.

Також у вказаному листі постановлено вимогу щодо надання інформації про вжиті заходи, спрямовані на захист інтересів держави, виявлення недоліків виконаних робіт за договором та стягнення збитків у судовому порядку.

Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 від вбачається, що останньою не здійснювалася претензійно-позовна робота щодо стягнення збитків із несумлінного Підрядника у судовому порядку, а також вказано про те, що компетентний орган не заперечує проти представництва інтересів держави органами прокуратури.

Також, окружною прокуратурою опрацьовано Єдиний державний реєстр судових рішень, з`ясовано, що ІНФОРМАЦІЯ_33 позовів до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав не подано.

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_33 не здійснюється належний захист інтересів держави та не використовуються надані чинним законодавством повноваження.

Отже, відповідно до ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", дані обставини стали підставою для захисту інтересів держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_4 шляхом звернення до суду з даним позовом.

Оскільки підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді (наявність порушення інтересів держави та бездіяльність уповноваженого органу) були встановлені, Здолбунівською окружною прокуратурою на виконання вимог абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_34 листом від 18.06.2026 року про звернення з цим позовом до суду.

Враховуючи наведене, суд вважає, що прокурор у цій справі підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави в суді та цілком правильно визначив ІНФОРМАЦІЯ_34 позивачем за пред`явленим ним до суду позовом.

Преамбулою Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

Відповідно до ч. 1 ст.ст. 13, 14 ЦК України, цивільні права (обов`язки) особа здійснює (виконує) у межах, наданих їй (встановлених) договором або актами цивільного законодавства.

За приписами ст. ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання не допускається або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Укладений між ІНФОРМАЦІЯ_15 та ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " 24.12.2021 року договір за своєю суттю та змістом є договором будівельного підряду.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, оскільки факт укладення договору за загальним правилом пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх істотних умов, важливим є визначення, які умови належать до числа істотних.

Істотними слід вважати умови, які є необхідними і достатніми для укладення договору. Перелік істотних умов безпосередньо залежить від виду конкретного договору.

Істотними умовами також є умови, що прямо визначені в якості істотних нормами чинного законодавства, або хоча й не визначені прямо, однак є необхідними для договорів певного виду.

Крім того, істотними умовами є будь-які інші умови, відносно яких має бути досягнута згода на вимогу будь-якої сторони, тобто такі умови, за відсутності яких сторона, яка на них наполягає, не бажає укладати відповідний договір.

Частиною 2 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 5 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 року встановлено, що договір підряду укладається у письмовій формі.

Істотними умовами договору підряду зокрема є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об`єкта).

Таким чином, вказані норми визначають, що предмет, ціна та строк дії договору є істотними умовами, які сторони повинні погодити при укладенні договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 852 ЦК України, за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно ст. 857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру, а виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

У відповідності до ч. 3 ст. 858 ЦК України, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 877 ЦК України, підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

За змістом ст. 883 ЦК України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2020 року у справі № 916/477/18.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Таким чином, ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи Договір, усвідомлювала, що вона повинна виконати свої зобов`язання згідно підписаного та узгодженого Договору.

Тобто, ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", підписавши Договір, погодило усі його істотні умови, зокрема і щодо предмету договору.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Підставою для відшкодування збитків є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Шкода - це будь-який негативний наслідок посягання на майнові чи немайнові блага потерпілого, які охороняються цивільно-правовим законом.

В даному випадку вона полягає саме в погіршенні майнового становища вищевказаного закладу освіти та, як наслідок, територіальної громади в особі ІНФОРМАЦІЯ_4 , як його власника, у зв`язку з оплатою будівельних матеріалів за завищеними цінами на придбання сталевих радіаторів системи опалення в кількості 160 одиниць на суму 213 477,11 грн.

Протиправна поведінка ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " полягає в порушенні умов Договору (п. 4.4), відповідно до якого Виконавець зобов`язаний виконати роботи відповідно до проектної документації та умов Договору.

Причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою полягає в неналежному виконанні зобов`язань за Договором Виконавцем, призвела до необґрунтованої втрати матеріальних ресурсів та встановлення обладнання неналежної якості, як того вимагали умови договору.

Вина - це психологічне ставлення особи до своєї неправомірної поведінки та її наслідку. ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", як зазначено вище, неналежним чином виконало умови Договору, адже фактично виконані роботи не відповідають обсягам та вартості, визначеним в актах приймання виконаних робіт. Складаючи вищевказані акти посадові особи товариства не могли не знати про фактичне встановлення сталевих радіаторів виробника "RODA", а не "KORADO", як зазначено в тендерній документації, локальному кошторисі та в актах виконаних робіт форми КБ-2в, що свідчить про їх обізнаність та умисність таких дій.

Таким чином, у діях допущених ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " під час виконання Договору наявний повний склад цивільного правопорушення, а спричинені збитки у сумі 213 477,11 грн. знаходяться у прямому причинному зв`язку із діями службових осіб підприємства, а тому з останнього вони підлягають стягненню.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Враховуючи те, що фінансування здійснено за кошти місцевого бюджету, які отримав Підрядник, не виконавши належним чином взяті на себе зобов`язання, то наявні підстави для стягнення збитків в сумі 213 477,11 грн. з ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 ".

Верховний Суд неодноразово робив правові висновки про те, що відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків (постанови Верховного Суду від 30.03.2021 року у справі № 908/2261/17, від 27.08.2020 року у справі № 916/477/18 та від 30.06.2023 року у справі № 916/1466/21 та інші).

З огляду на вищевикладене, збитки заподіяні державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_4 , як розпорядника бюджетних коштів територіальної громади Рівненської області, в сумі 213 477,11 грн. підлягають стягненню з ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " у повному обсязі.

Велика ІНФОРМАЦІЯ_27 у постанові від 22.09.2022 року у справі № 126/2157/19 вказала, що у випадку, коли повернення майна (коштів) стороні правочину не відновлює права позивача, який не є стороною правочину, суд може застосувати інший, крім реституції, ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.

Якщо позивачем у справі є розпорядник бюджетних коштів, то його правовий статус, повноваження, відповідальність визначаються положеннями Бюджетного кодексу України та Порядком складання, розгляду, затвердження та основними вимогами до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228 (далі - Порядок № 228).

Так, абз. 1, 2 п. 5 Порядку № 228 визначено, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання, витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абз. 2 п. 43 Порядку № 228, розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Відповідно до звіту про виконання паспорта бюджетної програми місцевого бюджету на 2021, 2022 роки фінансування реконструкції системи опалення ІНФОРМАЦІЯ_23 відбувалось в межах місцевого бюджету.

Враховуючи наведене, в даному випадку, ІНФОРМАЦІЯ_6 у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником робіт по реконструкції системи опалення в обсязі та в межах видатків, визначених ІНФОРМАЦІЯ_33 (розпорядником бюджетних коштів вищого рівня).

Водночас, з урахуванням того, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців громади, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності, неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладання підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про наявність підстав для стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами.

Вказані висновки висвітлені у постанові ІНФОРМАЦІЯ_26 у складі ІНФОРМАЦІЯ_28 від 09.08.2023 року у справі № 924/1283/21.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, спричинені збитки в сумі 213 477,11 грн. мають бути стягнуті на користь ІНФОРМАЦІЯ_4 в дохід місцевого бюджету.

З приводу тверджень відповідача про відсутність актів виконаних робіт суд зазначає наступне.

У відповіді на відзив прокуратурою зазначено, що Підрядником виконано роботи за Договором підряду № 95, що підтверджується актами виконаних робіт (КБ-2В), які підписані відповідачем, та оплачено замовником на загальну суму 2 698 480 грн. (платіжні доручення № № 1, 1, 2 - додаток 12 до позову):

- № 1 від 29.12.2021 року (додаток 10 до позову) на загальну суму, згідно якого 30.12.2021 року замовником оплачено 1 207 860, 96 грн. (додаток 12 до позову);

- № 2 від 18.10.2022 року (додаток 10 до позову) згідно якого 21.10.2022 року замовником оплачено на 792 139, 04 грн. (додаток 12 до позову),

- № 4 від 09.12.2022 року (додаток 10 до позову), згідно якого 28.12.2022 року замовником оплачено на 698 480, 00 гривень (додаток 12 до позову) .

Крім того в позовній заяві (аркуш 5) також зазначено про акти виконаних робіт (КБ-2В) № 1 від 29.12.2021 року (за грудень 2021 року), № 2 від 18.10.2022 року (за вересень 2022 року), № 4 від 09.12.2022 року (за грудень 2022 року).

Прокурором долучено до позовної заяви саме акти виконаних робіт № 1 від 29.12.2021 року, № 2 від 18.10.2022 року та № 4 від 09.12.2022 року та платіжні долучення (додатки 10, 12).

Оскільки акт номер № 1 від 29.12.2021 року оплачено на суму 1 207 860, 96 грн., тому в позовній заяві він зазначається як "акт № 1 на суму 1 207 860, 96 грн.".

Аналогічно так зазначено у довідці спеціаліста ІНФОРМАЦІЯ_35 від 25.10.2023 року (аркуш 4), яка долучена до позовної заяви (додаток 14 до позову),

Таким чином, матеріалами справи підтверджуються доводи прокурора щодо заявлених вимог.

Щодо відсутності в акті № 1 від 29.12.2021 року (за грудень 2021 року) відомостей про радіатори суд зазначає наступне.

В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023181080000026 за ч. 1 ст. 367 КК України встановлено, що ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " при проведенні реконструкції системи опалення ІНФОРМАЦІЯ_14 фактично установлено сталеві радіатори 160 шт. RODA, замість KORADO, що підтверджується довідкою спеціаліста ІНФОРМАЦІЯ_35 від 25.10.2023 року, яка долучена до позовної заяви (додаток 14 до позову).

Додатком 2 до тендерної документації "Технічна специфікація щодо предмету закупівлі" Тендерної документації (додаток 4 до позову) у розділі 2 серед інших робіт при реконструкції системи опалення передбачено встановлення саме сталевих радіаторів "KORADO" різних типів в загальній кількості 160 шт.

Аналогічно в підсумковій відомості ресурсів (додаток 8 до позову) та локальному кошторисі (додаток 9 до позову) зазначено, що передбачено встановлення саме сталевих радіаторів "KORADO" в кількості 160 шт.

Тому, зазначення в акті виконаних робіт № 4 "радіаторів 22 К 500*900", "радіаторів 22К 500*1200", не спростовує той факт, що фактично підрядником встановлено сталеві радіатори 160 шт. RODA, замість KORADO.

Щодо погодження заміни марки радіаторів суд зазначає наступне.

Аналогічно не заслуговує на увагу твердження відповідача про погодження проектною організацію заміни радіаторів замість KORADO та еквівалент, який за технічними характеристиками не поступається. Будь-яке підтвердження такого погодження з боку замовника відповідачем не надано.

Вказане підтверджується також довідкою спеціаліста ІНФОРМАЦІЯ_35 від 25.10.2023 року (аркуш 7), яка долучена до позовної заяви (додаток 14 до позову), відповідно до якої документи, які підтверджують погодження змін у проектній документації, для перевірки не надано.

Крім того відповідачем не надано будь-яких доказів відповідності фактично встановлених сталевих радіатори RODA технічним характеристикам сталевих радіатори KORADO.

Щодо висновку експерта суд зазначає наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_36 це державна спеціалізована установа судової експертизи, яка є територіальним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_37 .

Судовий експерт попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, передбачену ст. ст. 384, 385 КК України.

Для проведення судової товарознавчої експертизи судовому експерту товарознавчих та гемологічних досліджень ОСОБА_8 надано довідки трьох фізичних осіб-підприємців, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також інформацію про ціни на радіатори опалення мережі торгівельних центрів Епіцентр, які враховані ним при проведення експертного дослідження та долучені до висновку № СЕ-19/118-24/137-ТВ від 26.01.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_18 , який в подальшому врахований при проведенні судової економічної експертизи.

Крім того в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявні відомості про зареєстрованих та діючих суб`єктів господарювання - ФОП ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які перебувають у відкритому доступі.

Щодо невірного застосування норм матеріального права ст.1212 ЦК України суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 852 ЦК України, за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

У відповідності до ч. 3 ст. 858 ЦК України, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

За змістом ст. 883 ЦК України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2020 року у справі № 916/477/18.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", як було встановлено судом, неналежним чином виконало умови Договору, адже фактично виконані роботи не відповідають обсягам та вартості, визначеним в актах приймання виконаних робіт, локальному кошторисі та тендерній документації, що спричинило оплату будівельних матеріалів за завищеними цінами в кількості 160 одиниць на суму 213 477,11 грн.

Таким чином, у діях допущених ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " під час виконання Договору наявний повний склад цивільного правопорушення, а спричинені збитки у сумі 213 477,11 грн. знаходяться у прямому причинному зв`язку із діями службових осіб підприємства, а тому з останнього вони підлягають стягненню.

Щодо інших доказів, доводів та заперечень сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010 року).

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_4 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_5 " коштів у сумі 213 477 грн 11 коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В позовній заяві прокурор просить судові витрати у справі покласти на відповідача та стягнути на користь ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні даного позову ІНФОРМАЦІЯ_38 було сплачено 2 662 грн 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 16 червня 2026 року № 1285 (внутрішній номер 516394271).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп. покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_5 " ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) в дохід місцевого бюджету ІНФОРМАЦІЯ_39 (одержувач ІНФОРМАЦІЯ_40 /Гощанс.сел.тг/24060300, р/р НОМЕР_6 , МФО НОМЕР_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 , банк: ІНФОРМАЦІЯ_41 (ел.адм.подат.)) кошти в сумі 213 477 (двісті тринадцять тисяч чотириста сімдесят сім) грн 11 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_5 " ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_10 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , р/р НОМЕР_9 , МФО НОМЕР_2 , код класифікації видатків бюджету 2800, банк: Державна казначейська служба м. Київ) 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. витрат по оплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 22 жовтня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1