Court ruling № 140869727, 22.10.2026, Sosnivskyi District Court of Cherkasy City

Справа № 712/7492/24

Провадження № 1-кп/712/258/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представник потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває кримінальне провадження № 1202125101000007 від 01.01.2021 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави у розмірі 300 податкових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998400,00 грн. Своє клопотання обґрунтовує тим, що існують ризики передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що обвинувачений може переховуватись від суду, не виконувати свої процесуальні обов`язки, може незаконно впливати на свідків та потерпілу. Отже перелічені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися. Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, просила згідно п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України.

Представник потерпілої підтримав клопотання прокурора.

Захисник та обвинувачений просили змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме на домашній цілодобовий арешт, із застосуванням електронних засобів контролю, зменшити розмірі застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (66560 грн), оскільки потенціальні застоводавці (батьки) мають невеликий дохід, оскільки є пенсіонерами. Вважають, що ризики передбачені п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо незаконного впливу на свідків та потерпілу є недоведеними. Також зазначили, про незадовільний стан здоров`я обвинуваченого.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали додані до клопотань, вважає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судом встановлено, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.09.2026 ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, з визначення розміру застави.

Відповідно до положень ч.1ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слід зазначити, що на даній стадії судового розгляду суд не вирішує питання щодо винуватості особи, належності та допустимості доказів на підтвердження такої винуватості. Між тим, суд виходить з вірогідності причетності обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місті його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців, а також інші обставини зазначені в законі.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Відповідно до практики ЄСПЛ, суворість передбаченого покарання, врахування тяжкості злочину, ступеню суспільної небезпечності особи та інтересів суспільства є суттєвими елементами при прогнозуванні та оцінці ймовірної майбутньої поведінки особи. Доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Продовження строку тримання під вартою, як підстава для втручання в право особи на свободу, має містити його обґрунтування, доцільність, аналіз ризиків у конкретних обставинах та інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

При продовженні запобіжного заходу судом враховані ризики, що не зменшилися, обставини щодо тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , майновий та сімейний стан обвинуваченого.

Суд вважає, що на даній стадії судового провадження продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення можливого покарання за скоєння інкримінованого йому злочину, оскільки був оголошений у розшук. При цьому, суд виходить з того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Крім того, суд вважає, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений, може незаконно впливати на свідків, з якими проживає в одному місці, які з об`єктивних причин не допитані, оскільки триває дослідження письмових доказів, відповідно до встановленого порядку.

Так, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність продовження строків тримання під вартою є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Отже, на думку суду, наразі існують підстави для продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою .

Приймаючи таке рішення, суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України також перевірив характеризуючи відомості щодо особистості обвинуваченого та наведені прокурором у клопотанні, як і тяжкість покарання у випадку визнання обвинуваченого винуватим.

На думку суду, саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає завданням кримінального провадження, визначеного ст. 2 КПК України, меті застосування запобіжного заходу та особистості обвинувачених, встановленим обставинам - усунути ризики, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством.

Доводи сторони захисту не містять достатніх даних, які б свідчили про істотну зміну обставин, що обумовлювали застосування запобіжного заходу, або про зменшення зазначених ризиків до рівня, за якого їх можна було б нейтралізувати шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Суд, не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу, на цілодобовий домашній арешт, аналізуючи в сукупності встановлені ризики, а також обставини та стадію кримінального провадження.

Згідно зі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Вирішуючи питання про можливість зменшення розміру застави, суд враховує обставини, які були підставою для її визначення, характер та ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного (обвинуваченого), а також необхідність забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

На момент розгляду клопотання захисником не наведено достатніх обґрунтованих обставин, які б свідчили про істотну зміну підстав, урахованих судом при визначенні розміру застави, або про те, що визначений розмір застави є надмірним з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

За таких обставин суд доходить висновку, що підстав для зменшення розміру застави не встановлено, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 331, 177, 178, 183, 199, 369-372, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді триманні під вартою, без визначення розміру застави задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 60 днів, з визначеним розміром застави у розмірі 300 податкових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998400,00 грн, тобто по 20.12.2026 включно.

З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Вказані обов`язки у разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 на строк 2 місяці. В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; заборонити спілкування із свідками та потерпілим у кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 діб.

Головуючий ОСОБА_1