Court ruling № 140869726, 23.10.2026, Sosnivskyi District Court of Cherkasy City

Справа № 712/9010/26

Провадження № 1-кп/712/1013/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючий ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представника потерплого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Соснівського районного суду м. Черкаси з Черкаської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026250000000002 від 02.01.2026 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор просила призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Захисник в судовому засіданні заявив клопотання про повернення застави та повернення обвинувального акту прокурору Черкаської окружної прокуратури як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.. Клопотання мотивує, тим, що строк дії ухвали від 24.06.2026 про застосування запобіжного заходу сплив, клопотань про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді застави або покладених обов`язків прокурором у встановленому законом порядку не подавалось. Щодо повернення обвинувального акту зазначив, що потерпілим у даному кримінальному провадженні є Держава України в особі Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області в особі ОСОБА_6 , однак на його думку дана обставина не відповідає дійсності, оскільки Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області ніколи не зверталося до Черкаської обласної прокуратури із заявою про вчинення кримінального правопорушення і ніколи не визнавалося у порядку , визначеному КПК України потерпілим. Крім того, вказав, що не визначено розмір шкоди, що позбавляє встановити вірність кваліфікації та фактичні обставини не відповідають дійсності.

Обвинувачена підтримала захисника

Прокурор в судовому засіданні висловила заперечення проти задоволення клопотання захисника про повернення обвинувального акту, мотивуючи це тим, що обвинувальний акт відповідає всім вимогам процесуального законодавства, що передбачені у ст. 291 КПК України, обвинувачення та обставини і факти вчинення кримінального правопорушення викладені в обвинувальному акті в такий спосіб, обсязі та мірі, в яких прокурор вважає їх встановленими та запречувала проти повернення застави. Просила призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Представник потерпілого в судовому засіданні підтримала думку прокурора.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, вважає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема, про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Аналіз положень ст. 314, 315 КПК України дає можливість суду зробити висновок, що основним завданням підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні є вирішення організаційно-розпорядчих питань, які пов`язані виключно з підготовкою справи до розгляду по суті з тією метою, щоб судовий розгляд у кримінальному провадженні здійснювався ефективно, оперативно та у відповідності до завдань кримінального провадження, що визначені у ст. 2 КПК України. Тобто, під час підготовчого судового засідання за винятком окремих випадків (надходження угоди у кримінальному провадженні або наявність чітко визначених підстав для закриття кримінального провадження) суд не має права досліджувати докази та на основі них встановлювати, підтверджувати чи спростовувати у будь-який спосіб обставини та факти, що викладені в обвинувальному акті, стосуються суті обвинувачення чи в будь-якій інший спосіб занурюватися у питання, які стосуються розгляду обвинувачення по суті.

Оцінка фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, доказів та правової кваліфікації кримінального правопорушення, визначеного обвинувальним актом, здійснюються та вирішуються виключно на стадії судового розгляду та оформлюються відповідним судом рішенням.

Отже, під час підготовчого судового засідання суд у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства має зосереджуватися саме на вирішенні організаційно-розпорядчих питань, які стосуються створення, забезпечення всіх належних умов для проведення ефективного, оперативного, своєчасного та справедливого судового розгляду обвинувачення по суті у відповідності до завдань кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК - Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

У ст. 291 КПК України встановлюються такі вимоги щодо обвинувального акту - обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.

Відповідно до ст. 55 КПК України процесуальний статус потерпілого визначається з урахуванням установлених законом підстав і порядку його набуття. Водночас відсутність заяви про вчинення кримінального правопорушення сама по собі не виключає можливості набуття статусу потерпілого за наявності передбачених законом підстав.

Суд зазначає, що одним з організаційно-розпорядчих питань, що вирішуються судом під час підготовчого судового засідання при визначені можливості призначення обвинувального акту до судового розгляду, є питання відповідності обвинувального акту вимогам кримінального процесуального законодавства. При цьому оскільки вимоги до обвинувального акту встановлюються лише положеннями ст.ст. 291, 292 КПК України, то суд під час підготовчого судового засідання здійснює перевірку обвинувального акту на предмет відповідності тільки цим статтям.

Саме по собі заперечення сторони захисту щодо підстав набуття потерпілим відповідного процесуального статусу, не визначеність розміру шкоди та встановлення кваліфікації, не свідчить про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України та не утворює безумовної підстави для його повернення прокурору.

За таких обставин суд вважає, що наведені стороною захисту доводи не підтверджують наявності передбачених п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підстав для повернення обвинувального акта прокурору.

При цьому питання щодо належності процесуального статусу потерпілого, наявності передбачених законом підстав для його набуття та обсягу його процесуальних прав підлягають вирішенню судом з урахуванням конкретних матеріалів кримінального провадження та відповідних положень КПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_4 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Дане кримінальне провадження підсудне Соснівському районному суду м.Черкаси. Під час проведення досудового розслідування були дотримані вимоги КПК України про забезпечення обвинуваченій права на захист. Угоди між прокурором та обвинуваченою про визнання винуватості не надходило. Підстав для закриття обвинувального акту, його повернення, направлення до Черкаського апеляційного суду для визначення підсудності не вбачається.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у судове засідання.

Судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді, є наступним: прокурор, обвинувачена, захисник та представник ГУ ДПС у Черкаській області.

Щодо клопотання про повернення застави суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.06.2026 до підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави в 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 6560,00 грн., на виконання якої 25.06.2026 на відповідний депозитний рахунок заставодавцем ОСОБА_4 внесено визначену судом суму застави.

Строк дії застави судом не визначався, оскільки застава є безстроковим запобіжним заходом, і КПК України не передбачено необхідності її продовження.

Згідно вимог ст. 182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України не передбачено строку дії застави як запобіжного заходу.

З моменту внесення застави на підозрюваного покладаються обов`язки визначені ухвалою слідчого судді строком на два місяці та не продовження цих обов`язків не тягне за собою припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Закінчення строку дії покладених на підозрюваного слідчим суддею обов`язків не припиняє дію основного запобіжного заходу (яким в даному випадку є застава) і не являється підставою або умовою повернення визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу і внесеної застави.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 182 КПК України, п. 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 року № 27), застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановлення вироку (ухвали), у якому міститься рішення про повернення застави.

При цьому, після внесення грошових коштів як застави за підозрювану особу, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до ст. 203 КПК України діє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до ст. 182 КПК України цей запобіжний захід не має граничного строку дії, вимоги клопотання про повернення застави є такими, які суперечать меті застосування запобіжного заходу, а на даний час меті застави, а тому, за наведених обставин, враховуючи, що дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилась, діє як захід забезпечення запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду та виконання процесуальних обов`язків, належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Отже, позиція заставодавця та її представника стосовно того, що відпала необхідність у запобіжному заході і тому заставу слід повернути, суперечить положенням кримінального процесуального Закону.

З урахуванням викладеного, з огляду на те, що кримінальне провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_4 призначено до судового розгляду, необхідність запобіжного заходу у вигляді застави не відпала, суд приходить до висновку про відсутність підстав для повернення застави заставодавцеві та відмову у задоволенні заявленого клопотання.

Керуючись ст. ст. 314-316,182, 202, 203, 369 372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 про повернення застави та повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42026250000000002 від 02.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364 КК України, прокурору Черкаської обласної прокуратури, як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України- відмовити.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду Соснівського районного суду м. Черкаси на 27.10.2026 о 12:00 год.

Викликати учасників кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 23.10.2026 о 11:00 годин.

Головуючий ОСОБА_1