Decision № 140818969, 21.10.2026, Kivertsi District Court of Volyn Oblast

Справа № 559/2875/26

Провадження № 2/0158/1632/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Корецької В.В.,

при секретарі Процик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Позивач АТ «Акцент-Банк» в особі його представника Шкапенко О.В. звернувся в суд із цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтовує тим, що 25.09.2024 року між АТ «А-Банк» та відповідачем по справі ОСОБА_1 укладено кредитний договір ABH0CT155101727246742205, відповідно до умов якого останньому надано кредит в розмірі 15000.00 грн., строком на 36 місяців (тобто до 24.09.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно.

ОСОБА_1 свої зобов`язання по кредитному договору не виконав, тому станом на 22.07.2026 року виникла заборгованість перед АТ «А-Банк» у розмірі 10572,58 грн., яка складається: 7879,94 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 2516,36 грн. загальний залишок заборгованості за процентами, 176,28 грн. загальний залишок заборгованості за пенею.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 15.09.2026 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

13 жовтня 2026 відповідач по справі ОСОБА_1 подав до суду письмові пояснення по справі у яких зазначає, що дійсно 25.09.2024 між ним та позивачем по справі А-Банк» було укладено кредитний договір ABH0CT155101727246742205, відповідно до умов якого йому було надано кредит в розмірі 15000.00 грн. Крім того повідомляє, що з 13.03.2022 по даний час є діючим військовослужбовцем ЗСУ, бере участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської фередації проти України, що підтверджується довідкою форми 5 №2560/246пс від 24.08.2026 та іншими документами, а тому вважає, що на підставі п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» він звільняється від сплати процентів та пені (неустойки) в особливий період. Також зазначає, що ним здійснювались платежі в рахунок погашення кредитної заборгованості в загальній сумі 23195,95 грн та вказана сума значно перевищує суму отриманого кредиту, а тому просить врахувати вказані обставини при вирішенні судом даного цивільного спору та відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судове засідання представник позивача АТ «А-Банк» не з`явився, згідно прохальної частини позовної заяви просить розгляд даної цивільної справи проводити у його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив.

Оскільки розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши представлені письмові докази в справі, суд прийшов до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що 25.09.2024 року між АТ «А-Банк» та відповідачем по справі ОСОБА_1 укладено кредитний договір ABH0CT155101727246742205, відповідно до умов якого останньому надано кредит в розмірі 15000.00 грн., строком на 36 місяців (тобто до 24.09.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно /а.с. 6-9, 12/.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Факт укладення вищевказаного кредитного договору між сторонами по даній цивільній справі, а також отримання кредитних коштів в сумі 15000,00 грн не заперечується відповідачем по справі ОСОБА_1 .

З розрахунку заборгованості за кредитним договором ABH0CT155101727246742205 від 25.09.2024 вбачається, що заборгованість відповідача по справі ОСОБА_1 , станом на 22.07.2026 року становить 10572,58 грн., яка складається: 7879,94 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 2516,36 грн. загальний залишок заборгованості за процентами, 176,28 грн. загальний залишок заборгованості за пенею /а.с. 10 22/.

Із вказаного розрахунку також вбачається, що відповідач по справі ОСОБА_1 сплатив у рахунок погашення заборгованості 23159,95 грн., які розподілені кредитором в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, процентами та пенею /а.с. 10 22/.

Щодо нарахування процентів за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, у тому числі банками, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач по справі ОСОБА_1 з 13.03.2022 по даний час є діючим військовослужбовцем ЗСУ, бере участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської фередації проти України, що підтверджується довідками форми 5 №2560/246пс від 24.08.2026 та №2560/296/пс від 05.10.2026, довідкою ВЧ НОМЕР_1 №2560/58/пс від 07.01.2025, копією військового квитка серії НОМЕР_2 від 03.05.2001 /а.с. 82-87/.

У листі Міністерства оборони України від 09 жовтня 2020 року № 321/6192 наведено перелік документів, що підтверджують статус військовослужбовця, серед яких є довідка форми № 5. Будь-який інший документ, який підтверджував би проходження служби в особливий період у Збройних Силах України, не передбачений нормативними документами. Крім того, у листі зазначено, що військовослужбовцями є курсанти та слухачі вищих військових навчальних закладів, установ та організацій, які мають право видавати довідки, що підтверджують факт перебування на військовій службі у Збройних Силах України.

Згідно з пунктом 3 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, в якому зазначено, що військовослужбовцям та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Пунктом І Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію підпункту 3 пункту 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів і військовозобов`язаних з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

За положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року.

Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду в розумінні Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 813/402/17 (провадження № 11-609апп19) дійшла висновку про те, що за змістом наведених вище визначень, навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченням лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи.

Аналіз статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» закріплений у пунктах 1-12 цього Закону та право на отримання саме цих пільг потребує наявність відповідного посвідчення.

Разом з цим, пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) Закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18).

Оскільки позичальник відповідач по справі ОСОБА_2 з 13.03.2022 по даний час є діючим військовослужбовцем ЗСУ, бере участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської фередації проти України, тому останньому, як військовослужбовцю, за час проходження військової служби, не повинні нараховуватися проценти за користування кредитними коштами, так як на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відтак, сума заборгованості по процентам за користування кредитом не підлягає до стягнення з відповідача.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за пенею у розмірі 176,28 грн., суд зазначає наступне.

У даній справі підлягають застосуванню норми Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який станом на час розгляду справи є чинним та не припинений.

Таким чином, у спірних правовідносинах нарахування будь-яких штрафних санкцій, у період дії воєнного стану є неправомірним, а тому заявлена позивачем сума заборгованості за пенею у розмірі 176,28 грн, підлягає коригуванню шляхом виключення таких нарахувань.

Враховуючи розмір заборгованості ОСОБА_1 за тілом кредиту (7879,94 грн) та суму сплачених відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості (23195,95 грн), заборгованість за кредитом повністю сплачена відповідачем, відтак, підстави для задоволення вимог позивача відсутні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у разі відмови в позові покладається на позивача.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення . Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі ст. ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77- 81, 141, 247, 259, 263-268, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач: Акціонерне товариство "Акцент-Банк" юридична адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.11; код ЄДРПОУ 14360080;

представник позивача: Шкапенко Олександр Віталійович, РНОКПП: НОМЕР_3 , юридична адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.11;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Ківерцівського районного суду В.В.Корецька