Court ruling № 140792982, 21.10.2026, Commercial Court of Chernivtsi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

м.Чернівці

21 жовтня 2026 рокуСправа № 926/377/26Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик С., за участю помічника судді Петровської В.С., яка за дорученням судді виконує повноваження секретаря судового засідання, розглянувши спільну заяву ТОВ Зизифус, ТОВ РС Груп, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення за вх.№3950 від 06.10.2026 року, у справі №926/377/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пері Україна (07400, Київська обл., м.Бровари, вул.Об`їзна дорога, б.60)

До відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Зизифус (58004, м.Чернівці, пров.4-й Ходорівський, б.1-А)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю РС Груп (58004, м.Чернівці, вул.Мукачівська, б.7-Б)

3) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

4) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

Про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 1465285,04 грн

За участі представників:

Від позивача: Малеванчук І.В. адвокат (ордер ВК №1209126 від 28.01.2025р.)

Від відповідача -1: Василинчук А.В. адвокат (ордер СЕ №1141971 від 21.10.2026р.)

Від відповідача - 2: не з`явився

Від відповідача - 3: не з`явився

Від відповідача - 4: Василинчук А.В. адвокат (ордер СЕ 1138323 від 08.05.2026р.)

Технічна фіксація судових засідань здійснюється за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю Пері Україна звернулося до Господарського суду Чернівецької області з вимогою про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Зизифус, Товариства з обмеженою відповідальністю РС Груп, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 1465285,04 грн за договором №СО-25-0000477 від 15.04.2025 року про оперативну оренду обладнання.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 08.05.2026 року задоволено позовні вимоги ТОВ Пері Україна в повному обсязі, солідарно стягнуто з відповідачів заборгованість в розмірі 1465285,04 грн та стягнуто пропорційно з відповідачів судовий збір в розмірі 17584,12 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Чернівецької області від 19.05.2026 року стягнуто пропорційно з відповідачів понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30000,00 грн.

04.06.2026 року Господарським судом Чернівецької області видано накази на примусове виконання рішення.

Не погодившись із рішеннями суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржила їх в Західному апеляційному господарському суді.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2026 року рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.05.2026 року та додаткове рішення від 19.05.2026 року залишені без змін.

06.10.2026 року від відповідачів надійшла спільна заява про розстрочення виконання рішення на 12 календарних місяців (вх.№3950), в обґрунтування якої зазначають, про скрутне матеріальне становище, на момент набранням рішення законної сили у відповідачів немає такої суми на рахунках для погашення боргу, розстрочення виконання рішення надасть останнім можливість продовжувати господарську діяльність.

Ухвалою суду від 12.10.2026 року призначено спільну заяву відповідачів про розстрочення виконання рішення на 21.10.2026 року.

20.10.2026 року від представника позивача надійшли заперечення на спільну заяву відповідачів про розстрочення виконання рішення (вх.№4916), посилаючись на те, що відповідачі не звертались до позивача з пропозицією про укладення мирової угоди під час розгляду справи та про розстрочення заборгованості, подані відповідачами докази про їх важкий матеріальний стан не підтверджують неможливості сплати останніми боргу, а відтак вважає їх неналежними, у зв`язку із чим просить відмовити в задоволенні такої спільної заяви.

Ухвалою суду від 20.10.2026 року задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання за його участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх.№4130).

В судовому засіданні 21.10.2026 року відповідачі 2 та 3 не з`явились, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується довідками про доставку ухвали суду від 12.10.2026 року в їх електронні кабінети в системі Електронний суд.

Представниця відповідачів 1 та 4 просила задовольнити спільну заяву та розстрочити виконання рішення на 12 місяців.

В свою чергу, представник позивача просив відмовити в задоволенні такої заяви з мотивів викладених в запереченнях.

Заслухавши представників сторін, розглянувши спільну заяву ТОВ Зизифус, ТОВ РС Груп, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення, дослідивши наявні у справі матеріали суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даної заяви з наступних підстав.

Відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

А відповідності до ст.129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейський суд наголошує, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

За змістом ст.18 Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), яка кореспондується зі ст.326 ГПК України, унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об 'єднаннями на всій території України.

За приписами ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

У відповідності до абз.1 ч.1 ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.3, 4 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Обставини, які зумовлюють надання розстрочення виконання судового рішення повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Для належного вирішення питання щодо надання розстрочки виконання судового рішення, суду необхідно з`ясувати чи наявні у справі докази, які б підтверджували добросовісну поведінку боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.86 ГПК України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

В контексті наведених приписів саме на заявника покладається обов`язок доведення існування відповідних підстав. Отже, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення суду.

Питання щодо надання розстрочення виконання судового рішення повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Так, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, господарський суд повинен також враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Ухвала про розстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Судом встановлено, що відповідачами не подано достатніх доказів на підтвердження того, що наявна заборгованість перешкоджає проведенню їх господарської діяльності та впливає на рівень здатності останніх до виконання рішення суду, окрім того, рішенням суду заборгованість стягнуто солідарно з чотирьох відповідачів, а відтак кожен з них може виконати рішення в частині, також варто зауважити, що протягом часу з моменту виникнення боргу перед позивачем, відповідач не сплатив жодної гривні, та не надав докази в підтвердження того, що вчиняв дії по зменшенню заборгованості, а тому ті обставини, на які посилаються відповідачі, на думку суду, не є обставинами, що перешкоджать виконанню рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.05.2026 року, яке набрало законної сили 28.09.2026 року на підставі постанови Західного апеляційного господарського суду.

В основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Оскільки ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами норм ГПК України.

Згідно ст.73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, на думку суду, боржники при зверненні до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду у справі не надали жодних доказів на підтвердження виняткових обставин в розумінні ст.331 ГПК України, які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне виконання судового рішення у справі №926/377/25 від 08.05.2026 року та які б могли бути підставою для розстрочення його виконання, а відтак у задоволенні спільної заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст.232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні спільної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Зизифус, Товариства з обмеженою відповідальністю РС Груп, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення (вх.№3950 від 06.10.2026 року) по справі №926/377/26 відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.ст.254 - 259 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя Світлана ГУШИЛИК