Decision № 140780994, 15.10.2026, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокуСправа № 160/20125/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, яке оформлено листом №64896-44675/T-01/8-0400/26 від 28.05.2026 року про відмову у виплаті їй грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, яка передбачена вимогами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області виплатити їй грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення, яка передбачена вимогами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до її заяви про виплату грошової допомоги від 30.04.2026 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 30.04.2026 позивач звернулася до відповідача із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" зазначеного Закону. Листом від 28.05.2026 № 64896-44675/Т-01/8-0400/26 відповідач повідомив про відмову у виплаті допомоги, оскільки період роботи позивача з 01.04.2002 по 01.09.2014 на посаді педагога-організатора клубу школяра "Атлет" КЗ "Міський палац дитячо-юнацької творчості "Горицвіт" не враховано до стажу, що дає право на таку виплату. Відмову обґрунтовано тим, що посада педагога-організатора в позашкільних навчальних закладах не передбачена Переліком, затвердженим постановою КМУ від 04.11.1993 № 909. Позивач не погоджується із зазначеною відмовою та наголошує, що з 31.12.1992 до дня досягнення пенсійного віку - 25.12.2025 - вона працювала в закладах позашкільної освіти на посадах керівника спортивної секції, педагога-організатора, завідувача відділу та керівника гуртка. За її підрахунками, загальна тривалість роботи на зазначених посадах становить 32 роки 25 днів, тобто перевищує необхідні для жінок 30 років. На день досягнення пенсійного віку вона працювала керівником гуртка комунального закладу позашкільної освіти "Міський палац дитячої та юнацької творчості "Горицвіт" Криворізької міської ради. На переконання позивача, усі зазначені посади пов`язані зі здійсненням педагогічної діяльності в системі позашкільної освіти. Позивач вважає, що відповідач безпідставно обмежився застосуванням Переліку, затвердженого постановою КМУ від 04.11.1993 №909, не врахувавши законодавства у сфері освіти, характеру її трудової діяльності та належності займаних посад до педагогічних. Стверджує, що має необхідний стаж роботи для отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, а відмова в її виплаті порушує право на соціальний захист, у зв`язку із чим позивач звернулася до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача надати належним чином завірені копії пенсійної справи позивача.

08.09.2026 до суду від відповідача надійшли матеріали пенсійної справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що відповідно до трудової книжки позивача від 05.11.1998 серії НОМЕР_1 вона з 01.04.2002 по 01.09.2014 працювала на посаді педагога-організатора клубу школяра "Атлет" КЗ "Міський палац дитячо-юнацької творчості "Горицвіт". Відповідно до довідки від 07.0.2026 № 7 в період з 01.04.2002 по 01.09.2014 позивач працювала на посаді педагога-організатора та керівника гуртку клубу школяра "Атлет", що суперечить даним трудової книжки. Так, Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюється постановою КМУ від 23.11.2011 № 1191. Розділом 1 "Освіта" вищевказаного Переліку № 909 посада "педагог-організатор" в позашкільних навчальних закладах не передбачена, тому для зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років період роботи посаді педагога-організатора клубу школяра "Атлет" КЗ "Міський палац дитячо-юнацької творчості "Горицвіт", підстави відсутні. Враховуючи вищезазначене та у зв`язку з відсутністю у позивача на день призначення пенсії за віком 30-ти річного стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідачем відмовлено у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, згідно із 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Щодо дискреційних повноважень, відповідачем зазначено, що Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення (перерахунку) пенсії. Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача. Виключними дискреційними повноваженнями наділені органи Пенсійного фонду України на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку). За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

30.04.2026 позивач звернулася до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, як працівнику освіти, на день її призначення.

Проте листом від 28.05.2026 № 64896-44675/Т-01/8-0400/26 відповідач повідомив позивача про відсутність у неї права на виплату зазначеної грошової допомоги. Так, згідно із записами трудової книжки від 05.11.1998 серії НОМЕР_1 у період з 01.04.2002 по 01.09.2014 вона працювала педагогом-організатором клубу школяра "Атлет" комунального закладу "Міський палац дитячо-юнацької творчості "Горицвіт". Водночас у довідці від 07.01.2026 № 7 зазначено, що в цей період вона працювала на посадах педагога-організатора та керівника гуртка зазначеного клубу, що, на думку пенсійного органу, суперечить відомостям її трудової книжки.

Підставою для відмови у виплаті грошової допомоги відповідач визначив те, що посада педагога-організатора в позашкільних навчальних закладах не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, у зв`язку із чим дійшов висновку про відсутність у позивача права на грошову допомогу, передбачену пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п."е" ста.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) встановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою КМУ від 23.11.2011 №1191 (далі - Порядок №1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 04.11.1993 р. № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Згідно із пунктом 5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Отже, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з: 1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах; 2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також 3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 05.11.1998 року, позивач з 21.11.1991 року по 31.12.1992 року працювала вихователем ясел-садка №17, а з 31.12.1992 року була призначена на посаду керівника спортивної секції клубу школяра "Атлет" Жовтневого району м.Кривого Рогу.

01.07.1997 року позивача звільнено у зв`язку з переведенням клубу "Атлет" до Центру дитячої творчості "Горицвіт" та цього ж дня прийнято за переведенням на посаду керівника спортивної секції клубу "Атлет" зазначеного центру.

25.12.2001 року Центр дитячої творчості "Горицвіт" перейменовано на КЗ "Міський палац дитячої творчості "Горицвіт". З 01.04.2002 року позивача призначено на посаду педагога-організатора клубу школяра "Атлет". Надалі заклад неодноразово змінював найменування, що відображено у відповідних записах трудової книжки.

02.09.2014 року позивача переведено на посаду завідувача відділу. Запис від 31.08.2016 року про переведення на посаду керівника гуртка визнано недійсним записом № 17, відповідно до якого позивача переведено на посаду керівника гуртка з 01.09.2016 року. Відомостей про подальше звільнення позивача надані сторінки трудової книжки не містять.

Згідно із записами трудової книжки, недоліків і неточностей записи трудової книжки не містять. Відповідач також на будь-які недоліки або неточності записів трудової книжки не вказує. Відтак записами у трудовій книжці підтверджується робота позивача на різних посадах в закладах освіти. Вказаний період роботи належить до стажу роботи в закладах та установах освіти, що відповідно до чинного законодавства України дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Відповідно до довідки Комунального закладу позашкільної освіти "Міський палац дитячої та юнацької творчості "Горицвіт" Криворізької міської ради від 10.10.2025 року №187, позивач працювала у спортивному клубі школяра "Атлет" на підставі наказу від 31.12.1992 року № 126 § 3. З 01.07.1997 року її звільнено за переведенням у зв`язку з переведенням клубу "Атлет" до Центру дитячої творчості "Горицвіт" на підставі наказу від 11.07.1997 року № 29 § 11.

Отже, зазначена довідка підтверджує відомості трудової книжки щодо роботи позивача у клубі "Атлет" та її подальшого переведення.

Таким чином, записи трудової книжки підтверджують роботу позивача на посадах вихователя, керівника спортивної секції, педагога-організатора, завідувача відділу та керівника гуртка. При цьому відповідач не ставить під сумнів достовірність самих записів трудової книжки, а пов`язує відмову у виплаті грошової допомоги з найменуванням посади педагога-організатора та розбіжностями між відомостями трудової книжки і довідки від 07.01.2026 року № 7 щодо роботи позивача у період з 01.04.2002 року по 01.09.2014 року.

Так, підставою для відмови у виплаті грошової допомоги відповідач визначив те, що посада педагога-організатора в позашкільних навчальних закладах не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 04.11.1993 № 909, у зв`язку із чим дійшов висновку про відсутність у позивача права на грошову допомогу, передбачену пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про освіту" (у редакції Закону №2145-VIII від 05.09.2017) система освіти - сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб`єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними.

Відповідно до підпунктів 6, 21 пункту 1 статті 1 Закону України "Про освіту" заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність.

Педагогічна діяльність - інтелектуальна, творча діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої особи у формальній та/або неформальній освіті, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей.

Згідно із ст.10 Закону України "Про освіту" структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про позашкільну освіту" від 22.06.2000 №1841-III (далі - Закон №1841-III) заклади позашкільної освіти можуть функціонувати у формі центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, шкіл мистецтв, малих академій мистецтв (народних ремесел), малих академій наук, мистецьких шкіл, спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання, фізкультурно-оздоровчих клубів осіб з інвалідністю, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, дитячих стадіонів, дитячих бібліотек, дитячих флотилій, галерей, бюро, оздоровчих закладів, що здійснюють позашкільну освіту.

Заклади позашкільної освіти можуть бути комплексними, профільними та спеціалізованими.

Комплексні заклади позашкільної освіти організовують роботу з вихованцями, учнями і слухачами за різними напрямами позашкільної освіти (художньо-естетичним, туристсько-краєзнавчим, еколого-натуралістичним, науково-технічним, дослідницько-експериментальним, фізкультурно-спортивним або спортивним, військово-патріотичним, бібліотечно-бібліографічним, соціально-реабілітаційним, оздоровчим, гуманітарним). До комплексних закладів позашкільної освіти належать палаци, будинки дітей та юнацтва, центри дитячої та юнацької творчості.

Профільні заклади позашкільної освіти організовують роботу за певним напрямом позашкільної діяльності. До профільних закладів позашкільної освіти належать центри, клуби туристсько-краєзнавчої, науково-технічної, еколого-натуралістичної, спортивно-оздоровчої, художньо-естетичної творчості, військово-патріотичного спрямування, станції юних туристів, натуралістів, техніків, школи мистецтв, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, дитячо-юнацькі спортивні школи, оздоровчі заклади, туристські бази.

Перелік типів закладів позашкільної освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.

Переліком № 909 перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років установлено загальноосвітні навчальні заклади, учителі, логопеди, військові загальноосвітні вчителі-логопеди, навчальні заклади, музичні і вчителі-дефектологи, художні школи викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктора слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи (примітка 1 Переліку № 909).

Отже, записами трудової книжки підтверджується робота позивача у закладах освіти і відповідно такі підлягають зарахуванню до спеціального стажу відповідно до п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Окрім того, відповідно до наявної в матеріалах справи довідки форми ОК-5 індивідуальні відомості про застраховану особу сформовану по позивачу, вбачається, що відповідно до відомостей по спеціальному стажу у неї зазначений код підстави для обліку спецстажу - ЗП3055Е1.

Відповідно до Додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного соціального внеску органам ПФУ, який був чинний до 01.01.2022. Довідник кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства код ЗП3055Е1 в графі назва зазначено, працівники освіти при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за Переліком, що затверджується у порядку, який визначається КМУ, незалежно від віку.

Отже, вищенаведене підтверджує зайнятість позивача на посаді передбаченої відповідним переліком та віднесеної до категорії працівники освіти.

Щодо посилання відповідача на розбіжності між записами трудової книжки та довідкою від 07.01.2026 № 7 суд зазначає, що відображення у трудовій книжці роботи позивача на посаді педагога-організатора саме по собі не спростовує відомостей довідки про її роботу також на посаді керівника гуртка у спірний період. Зазначені документи підлягають оцінці в сукупності з урахуванням підстав видачі довідки та документів, на яких ґрунтуються наведені в ній відомості.

Відповідно до ч.3 ст.44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

За приписами пункту 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, уточнює інформацію про факт роботи та інші періоди діяльності, що можуть бути зараховані до страхового стажу, а в разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів повідомляє про необхідність їх дооформлення або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії.

У контексті зазначеного правового регулювання суд зауважує, що повноваження пенсійного органу щодо перевірки документів та витребування додаткових відомостей спрямовані на забезпечення всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин, від яких залежить право особи на відповідні виплати. Виявлення розбіжностей у поданих документах має бути підставою для їх перевірки та уточнення, а не для автоматичного відхилення відомостей, що підтверджують стаж роботи особи.

У цій справі відповідач послався на те, що згідно із записами трудової книжки позивач у період з 01.04.2002 року по 01.09.2014 року працювала на посаді педагога-організатора клубу школяра "Атлет", тоді як довідка від 07.01.2026 року № 7 містить відомості про її роботу в цей період на посадах педагога-організатора та керівника гуртка. Однак зазначення у довідці додаткових відомостей про роботу керівником гуртка саме по собі не свідчить про їх недостовірність та потребує з`ясування підстав, на яких такі відомості внесено до довідки.

За наявності сумнівів щодо змісту зазначеної довідки відповідач мав можливість звернутися до закладу освіти для отримання пояснень та первинних документів, зокрема наказів, тарифікаційних списків та інших документів, що підтверджують посади, періоди й умови роботи позивача. Водночас надані суду матеріали не містять доказів вжиття відповідачем заходів щодо перевірки відомостей довідки від 07.01.2026 року № 7 або повідомлення позивача про необхідність подання додаткових документів для усунення виявлених розбіжностей.

Отже, позивача працювала в закладі позашкільної освіти комунальної форми власності на посадах керівника спортивної секції, педагога-організатора, завідувача відділу та керівника гуртка, виконуючи трудові функції у сфері освіти. Характер виконуваної роботи та документи, що підтверджують її здійснення, підлягають оцінці при вирішенні питання про зарахування відповідних періодів до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Водночас відповідач, розглядаючи заяву позивача від 30.04.2026 року, обмежилося посиланням на відсутність посади педагога-організатора в Переліку № 909 та розбіжності між записами трудової книжки і довідкою від 07.01.2026 року № 7, не надавши належної оцінки відомостям цієї довідки щодо її роботи керівником гуртка у спірний період. За таких обставин викладена в листі від 28.05.2026 року № 64896-44675/Т-01/8-0400/26 відмова у нарахуванні та виплаті грошової допомоги не ґрунтується на повному та всебічному дослідженні поданих позивачем документів.

Водночас сукупність досліджених судом доказів, зокрема записів трудової книжки, довідки від 07.01.2026 року № 7 та індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 із зазначенням коду підстави для обліку спеціального стажу ЗП3055Е1, підтверджує здійснення позивачем педагогічної діяльності в закладі позашкільної освіти комунальної форми власності, у тому числі її роботу керівником гуртка у спірний період. Відповідачем не надано доказів, які спростовували б зазначені відомості. Отже, період роботи позивача з 01.04.2002 року по 01.09.2014 року підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, а відмова відповідача, викладена в листі від 28.05.2026 року № 64896-44675/Т-01/8-0400/26, є необґрунтованою та протиправною.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків пенсійного органу щодо відсутності підстав для зарахування періоду роботи позивача з 01.04.2002 року по 01.09.2014 року в клубі школяра "Атлет" КЗ "Міський палац дитячо-юнацької творчості "Горицвіт" до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та відсутності підстав для виплати їй грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

За таких обставин, слід визнати протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги, викладену в листі від 28.05.2026 року № 64896-44675/Т-01/8-0400/26 та зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення, яка передбачена вимогами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до заяви про виплату грошової допомоги від 30.04.2026 року.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову, тому судовий збір у розмірі 1 331,20 грн підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 28.05.2026 року №64896-44675/Т-01/8-0400/26, про відмову ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за заявою від 30.04.2026 року грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати по справі у розмірі 1 331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма