Decision № 140749219, 19.10.2026, Shevchenkivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Dzerzhynskyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 638/16897/25

Провадження № 2/638/2735/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Теслікової І.І.,

за участі секретаря судових засідань Зубко А.В.,

представника позивача Жилка С.Е.,

представника відповідача Тітова І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди землі, -

встановив:

Харківська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 960929 грн 06 коп. за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310136300:01:015:0047) відповідно до договору оренди землі від 26.08.2016 № б/н за період з 02.10.2018 по 30.09.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у період з 02.10.2018 по 30.09.2020 був користувачем спірної земельної ділянки на підставі договору оренди від 26.08.2016, який був укладений з ТОВ «Дрокот». ОСОБА_1 набувши з 02.10.2018 право власності на нежитлові будівлі, що розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1 загальною площею 0,1110 га (кадастровий номер 6310136300:01:015:0047), в силу положень ч. 1 с. 377 ЦК України, ч. ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» автоматично набув право оренди вказаної земельної ділянки, яку мало ТОВ «ДРОКОТ» за договором оренди землі від 26.08.2016 № б/н. При цьому зазначений договір припинився в частині оренди земельної ділянки її попереднім орендарем ТОВ «Дрокот».

Оскільки ОСОБА_1 не здійснює плату за користування земельною ділянкою, Харківська міська рада звернулась до суду з позов за захистом порушених прав.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2025 року відкрито провадження по даній справі та призначено підготовче судове засідання.

22 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Тітов І.Б. подав відзив на позовну заяву, який містить клопотання про об`єднання справ № 638/16897/27 та № 638/16899/25, клопотання про залучення третьої особи та клопотання про витребування доказів,

Харківська міська рада скористалась своїм правом та відповідно до вимог ст. 179 ЦПК України надала до суду відповідь на відзив.

09 жовтня 2025 представник відповідача адвокат Тітов І.Б. подав заперечення на відповідь на відзив. Зазначає, що зміна власника нерухомого майна має своїм наслідком розірвання договору оренди з попереднім власником. У відповідача не виникло обов`язків щодо оплати орендних платежів. Вважає, що посилання на практику Верховного Суду щодо заміни сторони в договорі оренди не узгоджується з положеннями чинного законодавства.

03 листопада 2025 року представник ТОВ «Дрокот» - адвокат Нев`ядомський А.Д. подав до Шевченківського районного суду м. Харкова заяву про залучення товариства у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог.

В обґрунтування заяви зазначає, що товариство уклало з ОСОБА_1 правочин щодо відчуження об`єктів нерухомого майна, які були розташовані на орендованій земельній ділянці. Вважає, що ОСОБА_1 не є користувачем спірної земельної ділянки, оскільки договір оренди було укладено з товариством.

Ухвалою суду від 04 листопада 2025 року цивільну справу №638/16897/25 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди землі передано для вирішення питання про об`єднання в одне провадження з цивільною справою 638/16899/25 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, яка знаходиться у провадженні судді Шевченківського районного суду м. Харкова Штих Т.В.

Ухвалою суду від 05 березня 2026 року, у справі №638/16899/25, у задоволенні клопотання про об`єднання в одне провадження цивільної справи №638/16897/25 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди землі та цивільної справи № 638/16899/25 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів відмовлено. Матеріали цивільної справи №638/16897/25 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди землі повернути судді Тесліковій І. І. для продовження розгляду.

16 березня 2026 року матеріали справи були повернути судді Тесліковій І.І.

Ухвалою суду від 17 березня 2026 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 09 червня 2026 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Тітова І.Б. про витребування доказів відмовлено. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Тітова І.Б. про залучення в якості третьої особи по справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «Дрокот» відмовлено. У задоволенні клопотання представника ТОВ «Дрокот» адвоката Нев?ядомського А.Д. про залучення в якості третьої особи по справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відмовлено.

Ухвалою суду від 02 липня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, та просив його задовільнити.

Представник відповідача адвокат Тітов І.Б. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову посилаючись, зокрема, на відсутність договірних правовідносин між сторонами та відсутності обов`язку щодо сплати орендної плати .

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що на підставі рішення Харківської міської ради від 23.09.2015 № 1997/15 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» між Харківською міською радою та ТОВ «Дрокот» 26.08.2016 укладено договір оренди землі №б/н (номер запису про інше речове право: 16355531, дата державної реєстрації 09.09.2016).

Відповідно до умов вищезазначеного Договору, ТОВ «Дрокот» передано в оренду земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,1110 га (кадастровий номер 6310136300:01:015:0047), несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «А-2», літ. «Б-1» строком до 01.10.2020.

Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом №795/15 (вих. № 2275/0/2-15 від 18.05.2015) становить 5 374 109 грн, а з урахуванням коефіцієнту індексації за 2015 рік становить 7 701 098 грн.

При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради Орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Відповідно до абз. 2 п. 9 Договору розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 500/16 від 22.01.2016 на рік становить 8 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 616 087,86 грн, або в місяць 51 340,66 грн.

Пунктом 10 Договору встановлено, що орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.

Відповідно до пункту 39 Договору перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці, до другої особи є підставою для розірвання договору та укладення договору оренди з новим власником будинків та споруд.

Судовим розглядом встановлено, що в період з 02.10.2018 по 30.09.2020 договір оренди сторонами розірвано не було, а договір припинив свою дію 02.10.2020 відповідно до вимог ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

02.10.2018 право власності на нежитлові будівлі літ. «А-2» загальною площею 1 629,5 кв.м, літ. «Б-1» загальною площею 83,5 кв.м по АДРЕСА_1 перейшло від ТОВ «Дрокот» до ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 02.10.2018 № 3643, виданого приватним нотаріусом ХМНО Онищенко С.В., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14.07.2025 № 435263219.

Рішенням 25 сесії ХМР 7 скликання від 27.02.2019 року № 1474/19 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 року, що застосовується з 01.01.2020 року.

За таких обставин, з моменту затвердження нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідач мав сплачувати орендну плату в новому розмірі. Внесення будь-яких змін до договору оренди не потребується.

У відповідності до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 09.06.2020 № 3354/176-20, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:01:015:0047 у 2020 році становила 2 744 402 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 206 ЗК України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частиною першою статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Відповідно до частини 1 статті 377 ЦК України, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду. переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди) (частина третя статті 415 ЦК України).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (частина перша статті 116 ЗК України).

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України).

Підставою припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (пункт «е» абзацу першого частини першої статті 141 ЗК України, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 Податкового кодексу України). Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (абзац чотири пункту 288.1 ПК України). Аналогічне положення закріплене у частині другій статті 14 Закону України «Про оренду землі». Типовий договір оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 ПК України). Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку (для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки) та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки, якщо тільки визначення орендаря не відбулось на конкурентних засадах (пункти 288.5.1 та 288.5.2 ПК України). Використання нормативної грошової оцінки земельних ділянок для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності передбачене також відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель».

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 15 жовтня 2025 року у справі № 907/882/22 (п. 46) врахувавши особливості правовідносин з оренди земель державної та комунальної власності, які характеризуються наявністю імперативних елементів, у пунктах 118-122 наведеної вище постанови Велика Палата Верховного Суду здійснила системний аналіз законів № 161-XIV, № 1378-IV і ПК України та дійшла висновку, що зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної і комунальної власності призводить до зміни розміру орендної плати. Водночас технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується, затверджує орган місцевого самоврядування відповідним рішенням без узгодження з орендарем земельної ділянки. Натомість в орендаря земельної ділянки державної або комунальної власності з моменту введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки.

З огляду на це Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону № 1378-IV, статті 21 Закону № 161-XIV та пункту 271.2 статті 271 ПК України, зроблений у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Натомість Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з моменту початку застосування зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

За подібних обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Стаття 31 Закону України «Про оренду землі» передбачає випадки припинення договору оренди землі. При цьому відповідно до статті 34 зазначеного Закону наслідком припинення або розірвання договору оренди землі є обов`язок орендаря повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України «Про оренду землі», у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, до особи, до якої перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц, постанови Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 922/3655/17, від 07 листопада 2018 року у справі № 910/20774/17).

Отже, у разі переходу права власності на нерухоме майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.

Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16).

Іншими словами, з моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц).

Тобто договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір оренди не підлягає розірванню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 922/510/19).

Після відчуження об`єктів нерухомості зобов`язання зі сплати орендної плати виникає у нового власника нерухомості (постанови Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі №913/661/17, від 06 березня 2019 року у справі №914/2687/17, від 04 квітня 2019 року у справі № 910/7197/18).

Встановивши, що об`єкти нерухомості, розташовані на спірній земельній ділянці комунальної власності, перейшли від попереднього їх власника та орендаря земельної ділянки ТОВ «Дрокот» до ОСОБА_1 , при цьому строк дії договору оренди встановлений до 01 жовтня 2020 року, суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов`язку зі сплати орендної плати за користування землею за період з 02.10.2018 по 30.09.2020.

Пунктом 39 договору оренди землі від 26 серпня 2016 року передбачено, що перехід права власності на будівлі є підставою для розірвання договору оренди землі, однак відчуження об`єкта нерухомості, що знаходиться на орендованій земельній ділянці не є підставою для розірвання договору оренди з попереднім власником, оскільки такий договір припиняється щодо останнього, однак діє на тих самих умовах щодо особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки, зокрема із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Оскільки право власності на будівлі перейшло до ОСОБА_1 , то до нього також перейшло право оренди на спірну земельну ділянку, а договір оренди землі від 26 серпня 2016 року припинився в частині оренди земельної ділянки попереднім орендарем ТОВ «Дрокот» в силу закону.

Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 149/1750/21, той факт, що сторони спору не узгодили належним чином свої правовідносини щодо оренди спірної земельної ділянки з моменту придбання 02 жовтня 2018 року ОСОБА_1 нерухомого майна розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:01:015:0047, не впливає на дію частини другої статті 120 ЗК України, частини першої статті 377 ЦК України та частини третьої статті 7 Закону України «Про оренду землі».

Суд враховує, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

Посилання представника відповідача, що Харківською міською радою не додано до позовної заяви доказів, які підтверджували та/або обґрунтовували б правильність визначення розміру орендної плати в розмірі 8% є безпідставним, оскільки відповідно до п. 9 договору оренди землі від 26 серпня 2016 року розмір орендної плати за земельну ділянку на рік становить 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, з урахуванням листа ГУ ДПС у Харківській області № 14347/5/20-40-24-05-06 від 02.07.2025 суд зазначає, що він здійснений арифметично вірно, а отже позовні вимоги в частині стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 відповідно до договору оренди землі від 26.08.2016 року за період з 02.10.2018 року по 30.09.2020 року у розмірі 960929,06 грн підлягають задоволенню в повному обсязі. З матеріалів справи вбачається та іншого не доведено відповідачем, що означена сума не була оплачена.

Суд не враховує доводи щодо застосування вимог ст. ст. 122, 1212 ЦК України, оскільки предметом позову є саме стягнення заборгованості з орендної плати відповідно до договору оренди землі, а не відшкодування збитків чи безпідставно збережених коштів.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі "Роуз Торія проти Іспанії", параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії", параграф 32).

Зазначені тези знаходять своє підтвердження і у Постанові Верховного суду від 28 березня 2017 року по справі №800/527/16.

У пункті 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що обов`язок судів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна із сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматись принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги Харківської міської ради про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди землі у розмірі 960929.06 грн у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди землі задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Харківської міської ради заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 960 929 (дев`ятсот шістдесят тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) грн 06 коп. за використання земельної ділянки АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310136300:01:015:0047) відповідно до договору оренди землі від 26.08.2016 № б/н, за період з 02.10.2018 по 30.09.2020.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у сумі 14 413 (чотирнадцять тисяч чотириста тринадцять) грн 94 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження за адресою: м.Харків, м-н Конституції, 7;

відповідач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Теслікова І.І.