Court ruling № 140749217, 19.10.2026, Shevchenkivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Dzerzhynskyi District Court of Kharkiv City)

Справа №638/24897/26

Провадження № 2/638/13200/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м.Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Теслікова І.І., при прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області в якому просить суд:

1) встановити факт, що ОСОБА_1 є рідною племінницею ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2) встановити факт того, що місце відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є м. Ізюм Харківської області;

3) визнати за ОСОБА_1 право на власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Однак, подана позовна заява не відповідає вимогам вказаних вище статей, з огляду на наступне.

Згідно частини четвертої ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет на 2026 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що за подання фізичною собою позовної заяви майнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (1331.20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (16640.00 грн).

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що за подання фізичною собою позовної заяви немайнового характеру, сплачується судовий збір у 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2026 році складає 1331.20 грн.

Так заявником заявлено одну майнову вимогу про визнання права власності в порядку спадкування за законом та дві окремі немайнові вимоги, а саме: 1) встановити факт, що ОСОБА_1 є рідною племінницею ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 2) встановити факт того, що місце відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є м. Ізюм Харківської області.

Разом з тим, до позовної заяви долучено лише дві квитанції про сплату судового збору у розмірі 1331.20 грн. за позовну вимогу майнового характеру, та у розмірі 665.60 грн.

Таким чином усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду: оригінали платіжних документів про сплату судового збору в розмірі 665.60 грн. одну з немайнових вимог за яку сплачено судовий збір в неповному обсязі та за другу позовну вимогу у розмірі 1331.20 грн сплачений за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101, код ЄДРПОУ 37874947, рахунок отримувача UA338999980313191206000020653, код банку отримувача 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху з метою належної її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177,185, 353 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.

В разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.І. Теслікова