Court ruling № 140748005, 14.10.2026, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

14.10.2026 Справа № 914/511/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участі секретаря судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши матеріали

заяви:Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ел. Ен. Груп, м. Київ,про:грошові вимоги в розмірі 68 959,31 грн,до боржниці:ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Представники сторін:

Боржник: не з`явився

ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп»: не з`явився

ТОВ «Авентус Україна»: не з`явився

АТ «А-Банк»: не з`явився

Керуючий реструктуризацією: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/511/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , детальний рух якої відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 16.03.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 ; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Каратуна Є. Є.; призначено попереднє засідання суду.

Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 17.03.2026.

У період з 23.06.2026 до 03.07.2026 суддя Трускавецький В. П. перебував у відпустці.

30 червня 2026 року до суду від ТзОВ ФК Ел. Ен. Груп надійшла заява про грошові вимоги до боржниці.

Ухвалою суду від 06.07.2026 заяву залишено без руху, надано ТзОВ ФК Ел. Ен. Груп строк 5 (п`ять) календарних днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків заяви.

08 липня 2026 року до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Згідно з частиною 1 статті 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

13.07.2026 в системі «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» сформовано заяву за вх.№3097/26 з кредиторськими вимогами до боржника у розмірі 127 897,00 грн, в тому числі 5 324,80 грн судового збору та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В судове засідання від 14.10.2026 року представники сторін та керуючий реструктуризацією не з`явилися.

Керуючим реструктуризацією через систему «Електронний суд» подано звіт про виконану роботу та повідомлення про результати розгляду заяви ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» з кредиторськими вимогами до боржника.

30.06.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» подано заяву у якій просить визнати грошові вимоги у розмірі 68 959,31 грн заборгованості за наданим кредитом та відсотки, 7 000,00грн правничої допомоги та 5 324,80 грн заборгованість за судовим збором.

Керуючим реструктуризацією 03.08.2026 подано через систему «Електронний суд» повідомлення про результати розгляду заяви ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» з кредиторськими вимогами до боржника. З повідомлення вбачається, що керуючим реструктуризацією визнано кредиторські вимоги частково в сумі 41 570,12грн. В частині 7 000,00грн. правничої допомоги, 2 220,00 грн. комісії, 13 769,19грн. процентів та 11 400,00грн. 3% річних не визнає.

Боржником 04.08.2026 року подано повідомлення про результати розгляду заяви ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» з кредиторськими вимогами до боржника. Визнано кредиторські вимоги частково в сумі 41 570,12грн, в частині 7 000,00грн. правничої допомоги, 2 220,00 грн. комісії, 13 769,19грн. процентів та 11 400,00грн. 3% річних не визнає.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено термін кредитор юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. Грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідно до статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Заява ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» з кредиторськими вимогами до боржника обґрунтована тим, що 30.06.2025 р. року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - Кредитодавець) та Боржником було укладено ДОГОВІР ПРО ВІДКРИТТЯ КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ № 1570-2740 (далі Кредитний договір) підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію та на виконання умов п.1. Кредитного договору.

2.2. Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику Кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом та інші платежі, передбачені цим Договором у порядку, передбаченому цим Договором.

2.4. Мета отримання Кредиту, тобто мета відкриття Кредитної лінії: для задоволення особистих потреб Позичальника.

4.1. Загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 11 100.00 (одинадцять тисяч сто цілих, нуль сотих ) гривень. Дата надання/видачі Кредиту: 30.06.2025.

4.7. Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту). Тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована. Процентні ставки за користуванням Кредитом, зазначені у пункті 4.10 Договору, застосовуються у відповідні періоди дії Договору і не можуть бути збільшені Кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди Позичальника. Однак, Позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками.

4.10. Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 25.04.2026 року.

4.9. Сплату процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше дат, які є останніми днями відповідних Базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює Обов`язковому платежу, на банківський рахунок Кредитодавця.

За ДОДАТКОВОЮ УГОДОЮ ДО ДОГОВОРУ ПРО ВІДКРИТТЯ КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ №1570-2740 продукту «НА ВСЕ» від 26.07.2025 року Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику у Кредит додаткові грошові кошти в розмірі 6 900.00 грн. Після надання Кредитодавцем Позичальнику у Кредит додаткових грошових коштів Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 18 000.00 грн., яка складається з суми Заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих Позичальнику у Кредит на підставі цієї Додаткової угоди (далі Сума Кредиту).

За ДОДАТКОВОЮ УГОДОЮ ДО ДОГОВОРУ ПРО ВІДКРИТТЯ КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ №1570-2740 продукту «НА ВСЕ» від 24.09.2025 року Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику у Кредит додаткові грошові кошти в розмірі 4800.00 грн. Після надання Кредитодавцем Позичальнику у Кредит додаткових грошових коштів Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 17995.88 грн., яка складається з суми Заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих Позичальнику у Кредит на підставі цієї Додаткової угоди (далі Сума Кредиту).

Отже, Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав та надав Боржнику грошові кошти у розмірі 22 800,00 грн, що були перераховані на платіжну картку Боржника як позичальника за Кредитним договором.

Таким чином, враховуючи що грошові кошти за укладеним Кредитним договором були видані на платіжну картку Боржника, всі правовідносини між Боржником, Кредитором та банком-еквайром та/або платіжною організацією, регулюються Законом України «Про платіжні послуги», Постановою НБУ № 164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» та Постановою Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03.11.2021 № 113, відповідно до положень яких вбачається, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час у регулювання спірних питань.

До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання належним чином не виконав, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договорами.

04.06.2026 року між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ ««ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» було укладено Договір факторингу № 04062026 (далі Договір факторингу), відповідно до якого ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відступило своє право вимоги за договорами і, в тому числі, за Договір про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту № 1570-2740 продукту «НА ВСЕ» від 30.06.2025 року.

Відповідно до пп. 3.1.1., 3.1.2, 3.1.3 Договору факторингу клієнт формує та надає Фактору інформацію згідно з Реєстром прав вимоги, необхідну для оцінки Заборгованостей Боржників, шляхом направлення такої інформації на електронну пошту Фактора за формою, погодженою Сторонами у відповідному додатку до цього Договору; У випадку погодження такої інформації, Фактор формує Реєстр права вимоги та надсилає Клієнту скан-копію підписаного Реєстру електронною поштою, а протягом наступного робочого дня надсилає два (2) примірники підписаного Реєстру в паперовому вигляді.

Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в дату підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.

Відповідно до Реєстру боржників, як додатку № 1 до Договору факторингу ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» набуло право грошової вимоги до Боржника в загальній сумі 68 959,31 грн., а саме: - 16 999,71 грн сума заборгованості за тілом; - 51 959,60 грн - прострочений залишок заборгованості по процентам, розрахований відповідно ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч.1 ст.512 ЦК України Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України закріплено що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 1082 ЦК України Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно приписів ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного чи Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі (ст.ст.205,207 ЦК України).

Аналогічні правові висновки викладені у Постановах Верховного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127-33824/19.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1. електронного підпису відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; 2. електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3. аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони Кредитного договору узгодили розміри кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредитні кошти, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Боржника для укладення такого кредитного договору, на таких умовах шляхом підписання Кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до ч.2 ст.642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За приписами ч.ч.1-2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Умови договорів приєднання розробляються товариством, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим товариство має підтвердити, що на час укладання відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг товариства) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Всупереч умовам Кредитного договору Боржник не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення права грошової вимоги, Боржником не здійснено жодного платежу щодо погашення існуючої заборгованості ні на рахунки кредитодавця, як первісного кредитора, ні на рахунки Кредитора по справі що розглядається.

Законом № 3498-IX внесені зміни, зокрема до п.6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування», який викладено в новій редакції, відповідно до якої у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-IX, у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-IX, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Листом Національного Банку України «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» чітко додатково роз`яснено, що положення п.6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування» не застосовуються до договорів споживчого кредиту, які укладено після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-IX. Відтак, в даному конкретному випадку нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит є правомірними та підлягають сплаті Боржником.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 123 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У справі № 904/1907/15 перед КГС ВС було поставлено питання щодо визначення правової природи витрат на професійну правничу допомогу, які належать до витрат, пов`язаних із провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в господарському суді. У постанові від 23.09.2021 палата дійшла висновку, що такі витрати не є поточними вимогами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та належать: 1) у справі про банкрутство до вимог першої черги (ч. 1 ст. 64 КУзПБ); 2) у справі про неплатоспроможність до витрат, що відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (ч. 2 ст. 133 КУзПБ).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Відповідно до п. 91-93 Постанови Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020 року у справі № 904/4387/19 за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18».

Відповідно до висновків об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду сформульованих у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 відповідно до яких розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з п. 3.2. Договору про надання правової допомоги № 18092025 від 18.09.2025, Клієнт оплачує Адвокату послуги шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Адвоката протягом 10 днів з дня прийняття рішення суду щодо завершення процедури реструктуризації боргів боржника або закриття провадження у справі. Якщо після направлення Адвокатом заяви про грошові вимоги до суду, спір між Клієнтом та боржником клієнта було врегульовано, вважається, що Адвокат надав послуги у повному обсязі по конкретній справі. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат Кредитора загалом становить 12 324,80 грн. та складає: - витрати, які Кредитор поніс у вигляді суми судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора до боржника у розмірі 5324,80 грн.; - витрат, які Кредитор очікує понести у зв`язку із розглядом цієї справи, що становить суму на професійну правничу допомогу, яка згідно умов Договору про надання правової допомоги становить 7 000 грн.

Під час вирішення питання щодо стягнення судових витрат, прошу суд врахувати правову позицію сформовану Верховним Судом у постанові № 275/150/22 від 13.03.2025 року, відповідно до якої саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

На підставі викладеного, вважаємо що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. відповідають критерію розумності, необхідності та співрозмірності із виконаною роботою представника Кредитора (адвоката) по справі, що розглядається. Сума заявлених витрат на професійну правничу допомогу деталізована згідно Акту прийому - передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги.

Суд, розглянувши заяву з кредиторськими вимогами до боржника, зазначає наступне.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, яка надана ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» за Кредитним договором, заборгованість Боржника перед Кредитором складає 68 959,31 грн., з яких: - 16 999,71 грн сума заборгованості за тілом; - 40 559,60 грн сума заборгованості за процентами; - 11 400,00 грн. сума заборгованості за процентами нарахованими відповідно до ст. 625 ЦК України.

ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» нараховано комісію за видачу кредиту у загальному розмірі 2 220,00 грн. Щодо нарахованої та сплаченої комісії за видачу кредиту, суд зазначає.

За змістом ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

З урахуванням принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку (фінансової установи), виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15.

Враховуючи вищевикладене, умови Кредитного договору, яким передбачено сплату комісії за видачу кредиту є нікчемними, а сплачена Боржником комісія в сумі 2 220,00 грн. (13.07.2025 та 08.08.2025) повинна бути врахована як оплата процентів за користування кредитом.

Щодо розміру заборгованості за процентами за Кредитним договором, як вбачається з розрахунку заборгованості нарахування процентів за користування кредитом відбувалось за період з 30.06.2025 по 04.06.2026. Провадження у справі № 914/511/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відкрито 16.03.2026. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов`язаннями боржника. Отже, Кредитором безпідставно здійснено нарахування процентів за користування кредитом у період з 16.03.2026 по 04.06.2026 у розмірі 13 769,19 гривень.

Щодо процентів нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України за Кредитним договором. Згідно з розрахунку заборгованості вбачається, що до складової заборгованості Кредитором включено заборгованість за процентами нарахованими відповідно до ст. 625 ЦК України, яка становить 11 400,00 гривень. Нарахування процентів відбулось у період дії в Україні воєнного стану. Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином нарахування пені, штрафів у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні з 24.01.2024 регулюються виключно нормами ЦК України, а тому застосуванню підлягає пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Враховуючи вищевикладене, Кредитором безпідставно здійснено нарахування процентів відповідно до ст. 625 ЦК України.

Боржником та керуючим реструктуризацією подано заперечення щодо дотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт та просили в частині 7 000 грн. витрат на правничу допомогу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн є не співмірними витратами з врахуванням складності справи і розміру заборгованості, а відтак, підлягають до задоволення частково у розмірі 5 000,00 грн.

Як зазначено у заяві, відповідно до ч. 3 ст. 45 КУзПБ, кредитор Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» не має заінтересованості стосовно боржника. Також, заявник повідомив суд і учасників процесу, відповідно до ч. 3 ст. 45 КУзПБ, що ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» є незабезпеченим кредитором, адже заставне майно відсутнє.

Розглянувши заяву кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (01001, м. Київ, вул. Ірининська, буд. 5/24, офіс 89, ЄДРПОУ 41240530) дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обгрунтованість заявлених кредиторських вимог до боржника в розмірі 51 894,92 грн, з яких підлягають внесенню: 41 570,12 грн - (заборгованість за кредитом, відсотки) - до другої черги реєстру вимог кредиторів; 5 000,00 грн правнича допомога грн. та 5 324,80 грн - витрат на оплату судового збору підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів. В сумі 2 220,00 грн. комісії, 13 769,19 грн. процентів, 11 400,00 грн. 3% річних та 2 000,00 грн. витрат на правничу допомогу відмовити.

За результатами розгляду заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства).

Керуючись ст. 2, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234, 235 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (01001, м. Київ, вул. Ірининська, буд. 5/24, офіс 89, ЄДРПОУ 41240530) про визнання кредиторських вимог частково.

2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (01001, м. Київ, вул. Ірининська, буд. 5/24, офіс 89, ЄДРПОУ 41240530) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 51 894,92 грн, з яких підлягають внесенню: 41 570,12 грн - основного боргу з відсотками - до другої черги реєстру вимог кредиторів; 5 000,00 грн. - правнича допомога та 5 324,80 грн - витрат на оплату судового збору підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

3. В решті відмовити.

Інформацію у справі, яка розглядається можна отримати за веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбачених ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строк і в порядку, передбачених ст. ст. 254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складений 20.10.2026.

Суддя Чорній Л.З.