Court ruling № 140743585, 20.10.2026, Horokhiv District Court of Volyn Oblast

Справа №155/716/26

Провадження №2-п/155/7/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2026 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі Санакоєва Д.Т. розглянувши заяву, при секретарі судового засідання Федонюк О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Усенка Антона Володимировича подану в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

05 жовтня 2026 року адвокат Усенко А.В. в інтересах ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Горохівського районного суду Волинської області від 15 липня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Одночасно з цим подав заяву про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення, яка мотивована тим, що хоча був обізнаний про наявність судового провадження та отримував процесуальні документи, однак не скористався своїм правом на подання відзиву та участі у розгляді справи, оскільки не мав належного розуміння механізму реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків, а також відсутність грошових коштів, яке об`єктивно обмежувало його можливість своєчасно звернутися за правовою допомогою та належним чином захистити свої інтереси у суді.

Обґрунтування вимог заяви про перегляд заочного рішення зводяться до незгоди з умовами договору, зокрема з його строком дії та нарахованими відсотками. Факт отримання кредитних коштів не заперечує.

Заявник та його представник в судове засідання не з`явилися, до суду ОСОБА_2 подав до суду заяву в якій просив розгляд заяви проводити у їх відсутності. У додаткових поясненнях навів аргументи які по своїй суті є аналогічними обставинам викладеним у заяві про перегляд заочного рішення.

Представник ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в судове засідання не з`явився проте подав заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в якій вважає підстави для задоволення такої заяви недоведеними та заперечує доводи наведені у ній. Просив судове засідання проводити у його відсутності.

У відповідності до положень ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Заочним рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 15.07.2026 року позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №2110864815592 від 07.05.2021 року в розмірі 34383,42 грн, судові витрати в розмірі 2662,40 грн судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень.

Відповідно до положень ч. 3, 4 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення від 29 жовтня 2015 року у справі «Ustimeтko v. Ukraine», п.46)».

Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Положеннями ст. 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

В свою чергу ст. 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, навела такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі ст. 284, 286, 287 цього Кодексу: передбачені ч. 3 ст. 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення; оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

Отже, Велика Палата Верховного Суду з огляду на здійснений нею відступ від правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, констатувала наявність у суду першої інстанції повноважень на залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду з підстав пропуску відповідачем строку на звернення до суду та відсутності передумов для його поновлення судом.

Велика Палата Верховного Суду констатувала, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона відповідає одночасно всім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлюють чи ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, що виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) цю обставину підтверджено належними й допустимими засобами доказування.

З матеріалів справи встановлено, що місце проживання відповідача ОСОБА_3 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 07 травня 2026 року відкрито провадження у цій справі та призначено судове засідання 04 червня 2026 року о 09 год 20 хв.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.18), копію ухвали про відкриття провадження у справі та повістку про виклик до суду ОСОБА_3 особисто отримав 20 травня 2026 року за місцем свого проживання.

Окрім того, про дату час та місце розгляду справи ОСОБА_3 було повідомлено шляхом надсилання СМС-повідомлень (а.с.17, 22).

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Під час перебування справи на розгляді, від ОСОБА_3 жодних заяв, у тому числі таких як про відкладення судового засідання, чи будь яких інших заперечень, клопотань чи відзиву до суду не надходило.

Заочне рішення Горохівського районного суду Волинської області ухвалено 15 липня 2026 року.

Однак, копію судового рішення яку направлено відповідачу за місцем його проживання ОСОБА_3 не тримав. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось із відміткою «адресат відсутній» (а.с.29).

Належне повідомлення відповідача про судові засідання його представником не заперечується, про що зазначено у заяві про перегляд заочного рішення, де зокрема вказано про обізнаність відповідача про наявність судового провадження та отримання ним процесуальних документів.

Водночас, заяву про перегляд заочного рішення та заяву про поновлення процесуального строку представником відповідача подано до суду 05 жовтня 2026 року.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення представник відповідача зазначає, що відповідач перебував у складному матеріальному становищі, яке об`єктивно обмежувало його можливість своєчасно звернутися за правовою допомогою та належним чином захистити свої інтереси у суді.

З огляду на наведене вище, посилання на скрутне матеріальне становище не може розцінюватися як поважна причина пропуску процесуального строку. Матеріальні труднощі є обставиною, яка може тривати невизначений або тривалий час, а отже, її визнання поважною причиною нівелювало б суть інституту процесуальних строків дотримання яких є імперативною вимогою закону. Неухильне дотримання встановлених законом строків є важливою гарантією правової визначеності, процесуальної дисципліни та дотримання принципу рівності учасників судового процесу.

Відповідач, будучи обізнаним про розгляд справи та маючи можливість подавати процесуальні документи, в тому числі, в електронній формі, не вчинив необхідних дій для участі у розгляді справи, не повідомив суд про причини своєї неявки та не скористався правом подати відзив на позовну заяву. Інших поважних та об`єктивних причин пропуску процесуального строку представник відповідача не наводить.

За таких обставин, суддя приходить висновку про відсутність поважних обставин, що об`єктивно перешкоджали відповідачу звернутися до суду із заявою про перегляд заочного рішення у визначений процесуальним законом строк, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення Горохівського районного суду Волинської області від 15 липня 2026 року необхідно відмовити.

Оскільки у відповідності до положень ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, то суддя доходить переконання, що заяву про перегляд заочного рішення необхідно залишити без розгляду.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.126, 127, 260, 284, 353, 354 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви адвоката Усенка Антона Володимировича поданої в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Заяву адвоката Усенка Антона Володимировича подану в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Cуддя Горохівського районного суду

Волинської області Д.Т.Санакоєв