Court ruling № 140743584, 20.10.2026, Horokhiv District Court of Volyn Oblast

Справа №155/1075/26

Провадження №2-п/155/11/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2026 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі Санакоєва Д.Т., при секретарі судового засідання Федонюк О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни подану в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

14 жовтня 2026 року адвокат Зачепіло З.Я. в інтересах ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Горохівського районного суду Волинської області від 18 вересня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зазначає, що про існування рішення ОСОБА_1 дізнався 22.09.2026 року з моменту забезпечення надання загального доступу тексту рішення, за допомогою мобільного застосунку Портал «ДІЯ», тому вважає строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення не пропущеним.

Обґрунтування вимог заяви про перегляд заочного рішення зводяться до заперечень належного повідомлення відповідача про місце, дату та час судового розгляду, переходу права вимоги за кредитним договором до відповідача, факт отримання позичальником коштів у кредит, розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування.

Заявник та її його представник в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, заяву про відкладення судового розгляду не подавали.

Представник ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду заяви про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

У відповідності до положень ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Заочним рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 18.09.2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №62746-10/2024 від 01.11.2024 року в розмірі 13300 гривень 00 копійок, судові витрати в розмірі 1331,20 грн судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень.

Відповідно до вимог ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та(або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення від 29 жовтня 2015 року у справі «Ustimeтko v. Ukraine», п.46)».

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

З матеріалів справи встановлено, що місце проживання відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 25 червня 2026 року відкрито провадження у цій справі та призначено судове засідання 13 серпня 2026 року о 10 год 00 хв.

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.22), повернулось без вручення адресату із відміткою «адресат відсутній».

Однак, згідно довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber» повідомлення про виклик в суд ОСОБА_1 було доставлено 25.06.2026 року о 13:08:17 (а.с.21).

В подальшому в судове засідання призначене на 18.09.2026 року 10 год. 00 хв. відповідач повідомлявся у відповідності до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Заочне рішення Горохівського районного суду Волинської області ухвалено 18 вересня 2026 року.

Твердження відповідача про те, що він ознайомився лише з рішенням суду через мобільний застосунок «Дія», але нібито не мав доступу до ухвали про відкриття провадження у справі, є повністю безпідставними та суперечливими. Застосунок «Дія» функціонує як єдина система відображення судових документів та сповіщень із Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Оскільки всі документи у справі надходять до кабінету користувача за єдиним алгоритмом, вибіркове отримання чи обізнаність лише щодо одного процесуального документа є технічно та логічно неможливим.

Отже, посилання відповідача на необізнаність із ухвалою про відкриття провадження та неналежним його повідомленням про розгляд справи є нічим іншим, як спробою маніпулювання фактами та намаганням виправдати ухилення від виконання своїх процесуальних обов`язків.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Окрім того, у заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання відповідача на докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є фактично незгодою з винесеним рішенням по суті.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, будучи обізнаним про розгляд справи та маючи можливість подавати процесуальні документи в тому числі й у електронній формі, не вчинив необхідних дій для участі у розгляді справи, не повідомив суд про причини своєї неявки та не скористався правом подати відзив на позовну заяву, а тому підстави для задоволення заяви про перегляд заочного рішення відсутні.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.126, 127, 260, 284, 353, 354 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни подану в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Cуддя Горохівського районного суду

Волинської області Д.Т.Санакоєв