Decision № 140742972, 19.10.2026, Nadvirna District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2462/25

19 жовтня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

представників позивача: Дутчака В.М., Зварищука В.В.

представника відповідача: Куцого О.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Делятинської селищної ради, треті особи без самостійних вимог: Державний реєстратор Делятинської селищної ради Гринюк Володимир Михайлович, Приватний нотаріус Надвірнянського районного нотаріального округу Шушкевич Світлана Михайлівна, про скасування рішення державного реєстратора та запису про державну реєстрацію права власності, визнання права власності на спадкове майно,-

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , Делятинської селищної ради, треті особи третя особа без самостійних вимог: Державний реєстратор Делятинської селищної ради Гринюк В.М., Приватний нотаріус Надвірнянського РНО Шушкевич С.М., про скасування рішення державного реєстратора та запису про державну реєстрацію права власності, визнання права власності на спадкове майно.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в травні місяці 2025 року їй стало відомо, що після відкриття спадкової справи після смерті її батька ОСОБА_3 , її рідний дядько ОСОБА_2 оформив права власності на спірне майно, а саме на житловий будинок з господарськими спорудами загальною площею 114.3 кв.м. та житловою площею 83.4 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Її батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 29.05.1982 у Білоославській сільській раді Надвірнянського району Івано-Франківської області, актовий запис № 19.

Її батьки за час подружнього життя побудували житловий будинок та господарські споруди, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Рішенням Надвірнянського районного суду, Івано-Франківської області від 22.05.1985 шлюб між її батьками розірвано. Після розірвання шлюбу її мати змінила своє прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .

03.09.2005 вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 у відділі РАЦС Косівського районного управління юстиції ІваноФранківської області, актовий запис № 76, та у зв`язку з одруженням змінила дошлюбне прізвище на ОСОБА_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , де і похований.

В листопаді 2021 року вона звернулась з заявою до приватного нотаріуса Надвірнянського РНО Шушкевич С.М. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Надвірнянського РНО Івано-Франківської області Шушкевич С.М. від 12.05.2023 № 02-31/126 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок з будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , після смерті її батька ОСОБА_3 , оскільки нею не було подано документа про право власності на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями на ім`я ОСОБА_3 , що свідчило б про належність даного майна померлому.

Відповідно витягу з Державного реєстру речових прав від 10.05.2023 та будівельного паспорта на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , вбачається, що вказане будівництво завершене.

Згідно довідки Чорноославського старостинського округу Надвірнянського району Івано-Франківської області від 06.07.2023 № 331/02.2-09, за даним домоволодінням, що знаходиться в АДРЕСА_1 , рахується земельна ділянка площею 0.2496 га, з них: земельна ділянка площею 0.0996 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Зазначає, що Державному реєстратору Делятинської селищної ради Гринюку В.М. для реєстрації фактично вказаного спадкового житлового будинку не було надано довідку, рішення органу місцевого самоврядування, архівного витягу, тощо, яка б підтверджувала перебування земельної ділянки, наданої для обслуговування будинку по АДРЕСА_1 , на праві користування ОСОБА_2 .

Саме по собі зазначення у виписці з по господарської книги, що земельна ділянка перебуває у користуванні без ідентифікуючих ознак цієї земельної ділянки, правової підстави для користування, та осіб у користуванні яких вона перебуває, не свідчить про дотримання умов п. 43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127, та не є підставою для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05.08.1992.

При проведенні реєстраційної дії щодо державної реєстрації права власності на спірний житловий будинок за відповідачем ОСОБА_2 державний реєстратор прийняв рішення, яке не відповідає положенням ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції, чинній на час вчинення реєстраційної дії, а тому це рішення державного реєстратора Делятинської селищної ради Гринюка В.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером: 67533610 від 10.05.2023 11:34:43, є незаконним.

На даний час вона бажає оформити право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом на житловий будинок та господарські споруди, які знаходяться в АДРЕСА_1 .

Короткий зміст відзиву на позов:

Від відповідача ОСОБА_2 поступив відзив на позов, в якому зазначено, що він позовні вимоги позивача не визнає, вважає їх безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Так, позовні вимоги ОСОБА_1 вважає безпідставними, оскільки житловий будинок АДРЕСА_2 , знаходиться у його приватній власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 331787894 від 10.05.2023.

ОСОБА_3 , батько позивача, ніколи не був власником даного житлового будинку, а лише проживав у ньому.

Він народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Чорні Ослави Надвірнянського району Івано-Франківської області. Його батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

У його матері ОСОБА_11 були батьки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Його бабуся ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Його дідусь ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ще за свого життя його дідусь ОСОБА_12 до січня 1997 року був власником житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_3 , яке він разом із сином ОСОБА_3 у 1980 році розпочали будівництво на місці старого прадідового будинку. Для цього їм було винесено в натурі межі земельної ділянки і розбивки будівель, про що 23.07.1985 був складений відповідний Акт, який міститься в будівельному паспорті 1985 року.

23.11.1990 рішенням виконкому Чорноославської сільської Ради народних депутатів № 43 за заявою ОСОБА_3 було закрито його погосподарський номер та приписано до батька ОСОБА_12 , а вказана вище земельна ділянка з того часу рахувалася за дідом ОСОБА_12 . ОСОБА_3 розпорядився своїм майном на користь діда відповідно до вимог чинного на той час законодавства.

03.10.1996 рішенням виконкому Чорноославської сільської ради було затверджено акт прийомки в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та господарських приміщень індивідуального забудовника ОСОБА_12 , який був долучений до будівельного паспорта, а забудовник ОСОБА_3 викреслений з будівельного паспорта.

Таким чином, дідусь ОСОБА_12 став єдиним власником спірного житлового будинку та земельної ділянки, на якій побудований вказаний будинок.

11.01.1996 його дідусь ОСОБА_12 склав заповіт, посвідчений нотаріально за № 88, відповідно до якого все своє майно заповів йому.

15.01.1997 даний житловий будинок ОСОБА_12 на підставі договору дарування, посвідченого нотаріально за № 85, подарував його матері ОСОБА_10 . Так як його матір ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 померла, а він постійно проживав у даному домоволодінні з початку 2000 року, тому право власності на вказаний житловий будинок у травні 2023 року ним було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав.

Зазначає, що в спірному житловому будинку він постійно проживаю після смерті дідуся, і самостійно здійснював догляд за дядьками ОСОБА_3 , 1958 р.н. (помер ІНФОРМАЦІЯ_7 ) та ОСОБА_14 , 1962 р.н. (помер ІНФОРМАЦІЯ_8 ).

Позивачем не наведено жодних доказів того, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 у нього у власності було право на житловий будинок АДРЕСА_1 , чи інше майно, відповідно у позивача відсутні правові підстави претендувати на будь-яке майно після смерті свого батька.

Так як ним було оформлено право власності на свій житловий будинок АДРЕСА_1 , відповідно до вимог чинного законодавства, враховуючи те, що позивач не довела, що в результаті реєстрації ним права власності на вказаний житловий будинок були порушені її будь-які права, тому вважає, що у позивача відсутні правові підстави вимагати скасування рішення державного реєстратора та запису про державну реєстрацію права власності на його житловий будинок, тому в позові ОСОБА_15 слід відмовити.

Короткий зміст відповіді на відзив:

Від представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Зварищука В.В. поступило письмове заперечення на відзив відповідача, в якому просить відзив ОСОБА_2 залишити без уваги, а позов ОСОБА_1 задоволити в повному обсязі.

Короткий змістт заперечення на відповідь на відзив:

Від представника відповідача ОСОБА_2 -адвоката Куцого О.С. поступило письмове заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено, що позивач ОСОБА_1 не довела, що в результаті реєстрації відовідачем ОСОБА_2 права власності на спірний житловий будинок були порушені її будь-які права, тому у позивача відсутні правові підстави вимагати скасування рішення державного реєстратора та запису про державну реєстрацію права власності на спірне домоволодіння, тому в позові ОСОБА_15 слід відмовити.

Стислий виклад позицій сторін:

Представники позивача ОСОБА_16 , ОСОБА_17 в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримали повністю з підстав, зазначених в позовній заяві. Просили суд ухвалити рішення, яким скасувати рішення державного реєстратора Делятинської селищної ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 10.05.2023, згідно з яким 10.05.2023 було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис: індексний № 67533610 від 10.05.2023 про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 загальною площею 114.3 кв.м. та житловою площею 83.4 кв.м. за ОСОБА_2 . Припинити право власності ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими спорудами загальною площею 114.3 кв.м. та житловою площею 83.4 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1 . Скасувати державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими спорудами загальною площею 114.3 кв.м. та житловою площею 83.4 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом на житловий будинок та господарські споруди загальною площею 114.3 кв.м. та житловою площею 83.4 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною вартістю 140510 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав з підстав, ззанчених у відзиві на позов. Просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача Делятинської селищної ради в судове засідання не з`явилась, подала до суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутності. Зазначає, що рішення про реєстрацію права власності на підставі виписки з погосподарської книги відповідає вимогам ст.. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 80 постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015. Тому підстави для скасування такої реєстрації відсутні.

Третя особа державний реєстратор Делятинської селищної ради Гринюк В.М. в судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заява, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Третя особа приватний нотаріус Надвірнянського РНО Шушкевич С.М. в судове засідання не з`явилась з невідомих суду причин, про час і місце слухання справи повідомлялась вчасно та належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України суд прийшов до висновку про можливість проведення судового засідання, оскільки третя особа приватний нотаріус Надвірнянського РНО Шушкевич С.М. не з`явилась в судове засідання без поважних причин і не повідомила про причини неявки.

Процесуальні дії у справі:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2025, головуючим по даній справі визначено суддю Міськевич О.Я.

Ухвалою судді від 03.10.2025 по даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03.02.2026 по даній справі закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті. Також задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 -адвоката Куцого О.С. про допит свідка.

Ухвалою суду від 17.02.2026 відмовлено представнику позивача ОСОБА_1 -адвокату Зварищуку В.В. у задоволенні клопотання про залучення в якості третьої особи Чорноославського старостинського округу у даній справі.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_18 народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Чорні Ослави Надвірнянського району Івано-Франківської області. Її батьками були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . У зв`язку із реєстрацією шлюбу позивач змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_5 на ОСОБА_8 . Вказані обставини підтверджуються копіями свідоцтва про народження на ім`я ОСОБА_19 серії НОМЕР_1 від 12.02.1983, свідоцтва про шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_19 серії НОМЕР_2 від 03.09.2005, копією паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 НОМЕР_3 , виданого 25.10.2005 (а.с. 21-23).

Батьки позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали у шлюбі з 1982 року по 1985 рік, що підтверджується рішенням Надвірнянського районного суду від 22.05.1985 (а.с. 28).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 14.11.1996, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано, про що в книзі реєстрації зроблено відповідний запис - 07.05.1987 (а.с. 25).

Відповідач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Чорні Ослави Надвірнянського району Івано-Франківської області. Його батьками були ОСОБА_9 та ОСОБА_20 . Вказані обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_5 від 25.12.1976, копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 від 24.04.1972 (а.с. 83, 85).

Як вбачається із заяв по суті справи, спільним батьком батька позивача, ОСОБА_3 , та матері відповідача, ОСОБА_10 , є ОСОБА_12 . Вказана обставина підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00055278331 від 11.12.2025 (а.с. 129).

Згідно рішення виконкому Чорноославської сільської ради народних депутатів від 22.05.1985, надано дозвіл ОСОБА_12 та ОСОБА_3 на оформлення документів на перебудову житлового будинку на старому місці, згідно генерарального плану забудови села (а.с. 26).

Як вбачається з копій будівельного паспорта на забудову земельної ділянки від 1985 року, виділеної індивідувальному забудівнику, згідно акту виносу в натуру меж земельної ділянки і розбвики будівель від 23.07.1985, на підставі рішення виконкому Надвірнянської районної ради народних депутатів № 98 від 12.06.1985 і у відповідності з проектом забулови земельної ділянки, ОСОБА_12 та ОСОБА_3 виділено земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку та господарських споруд в с. Чорні Ослави. Також у будівельному паспорті містяться схема виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель, проект забудови земельної ділянки, паспорт опорядження фасаду, пояснюючу записку, згідно якої на даний час старий будинок знесено, тощо. Згідно копії будівельного паспорта, долученого відповідачем, дані щодо забудівника ОСОБА_3 викреслено (а.с. 12-20, 86-90).

З архівного витягу архівного відділу Надвірнянської РДА від 10.12.1996 № І-24/Г-6 вбачається, що рішенням виконкому Чорноославської сільської Ради народних депутатів № 43 від 23.11.1990, за заявою ОСОБА_3 закрито його погосподарський номер та приписано до батька ОСОБА_12 , земельну ділянку, якою він користувався, рахувати за ОСОБА_12 (а.с. 91).

Рішенням виконкому Чорноославської сільської ради від 03.10.1996 затверджено Акт прийомки в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та господарських приміщень індивідуального забудовника ОСОБА_12 , побудованих на земельній ділянці ОСОБА_12 в с. Чорні Ослави (а.с. 94).

Згідно довідки Чорноославської сільської ради № 639 від 17.10.1996, за ОСОБА_12 рахується житловий будинок та надвірні споруди, розташовані в с. Чорні Ослави Надвірнянського району Івано-Франківської області (а.с. 93).

11.01.1996 ОСОБА_12 склав заповіт, який посвідчений нотаріально 11.01.1996 за № 88, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалось, заповів відповідачу ОСОБА_2 (а.с. 92).

На підставі договору дарування від 15.01.1997, посвідченого нотаріально 15.01.1997 за № 85, ОСОБА_12 подарував ОСОБА_10 належний йому житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в с. Чорні Ослави Надвірнянського району Івано-Франківської області (а.с. 95).

ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Чорні Ослави Надвірнянського району Івано-Франківської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 17.01.2005 (а.с. 96).

Матір відповідача, ОСОБА_10 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Чорні Ослави Надвірнянського району Івано-Франківської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 03.01.2013 (а.с. 97).

Батько позивача, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Чорні Ослави Надвірнянського району Івано-Франківської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 від 12.10.2021 (а.с. 24).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав № 331787894 від 10.05.2023, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 67533610 від 10.05.2023, державний реєстратор Делятинської селищної ради Гринюк В.М., закінчений будівництвом об`єкт житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 , зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_21 . Правовстановлюючі документи, подані для державної реєстрації: виписка з погосподарської книги Чорноославського старостинського округу Делятинської селищної ради № 150 від 12.04.2023, технічний паспорт ТІ01: НОМЕР_10 від 08.05.2023 (а.с. 27, 98).

Згідно виписки з погосподарської книги Чорноославського старостинського округу Делятинської селищної ради № 150 від 12.04.2023, власником домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , записаний ОСОБА_2 . Житловий будинок побудований 1980 року. Земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, по АДРЕСА_1 , знаходиться в його користуванні. Площа земельної ділянки 0,25 га. За господарством закріплено особовий рахунок у погосподарській книзі 7 № 01-0595-1 (а.с. 105).

Згідно копії технічного паспорта від 18.04.2023, виготовленого ФОП ОСОБА_22 на замовлення відповідача ОСОБА_2 , домоволодіння (будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами) за адресою: АДРЕСА_1 , складається із: житлового будинку «А», загальною площею 114,3 кв.м., житловою площею 83,4 кв.м.; стодоли «Б», площею 36,0 кв.м.; хліву «В», площею 29,7 кв.м.; шопи «Г», площею 18,6 кв.м. (а.с. 29-32).

Згідно звіту про оцінку майна від 11.03.2025, складеного ТОВ «СВМ БІЗНЕС ГРУП», оціночна (ринкова) вартість домоволодіння (житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами), розташованого за адресою. АДРЕСА_1 , становить 140510,00 грн (а.с. 33-47).

Постановою приватного нотаріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Шушкевич С.М. від 12.05.2023 вих. № 02-31/126 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та господарські споруди, які знаходяться в АДРЕСА_3 , у зв`язку з тим, що при поданні документів для оформлення спадщини не було подано документа про право власності на житловий будинок з будівлями та спорудами, належним чином зареєстрованого на ім`я ОСОБА_3 , що б свідчило належність даного майна померлому (а.с. 11).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 зазначила, що є матір`ю позивачки ОСОБА_1 та родичкою відповідача ОСОБА_2 . З відповідачем ОСОБА_2 перебуває у неприязних стосунках через дану справу її дочки. Після вінчання з чоловіком ОСОБА_24 , вони почали проживати у батьків чоловіка, у с. Чорні Ослави. Там була старенька хата. Тому у 1982 році вони з чоловіком розпочали будівництво нової хати на тому подвір`ї. Вони наймали майстрів, її батьки також давали гроші і будівельні матеріали. Вона особисто варила їсти майстрам за продукти, які давали її батьки. Родичі чоловіка гроші на будівництво не давали та не допомагали у будівництві. Багато робіт вони з чоловіком робили самі. Однак документів на придбання будівельних матеріалів у неї немає. У 1983 році у них народилась дочка ОСОБА_25 . На тай час вони ще проживали у старій хаті разом з батьками чоловіка. До нової хати вони перейшли у 1984 році. У 1985 році вони з чоловіком розлучились через конфлікти із його родиною. Після цього вона разом з дочкою переїхали до її батьків, і вони з чоловіком більше разом не проживати. На запитання представника позивача свідок повідомила, що їй не відомо, щоб її чоловік відмовлявся від побудованого ними будинку на користь родичів. Також повідомила, що про заповіт ОСОБА_26 на користь ОСОБА_2 їй раніше нічого відомо не було, стало відомо лише під час розгляду даної справи. На запитання представника відповідача свідок повідомила, що у зареєстрованому шлюбі вони з чоловіком проживали з 1982 року по 1985 рік. Вона подавала до суду на поділ майна, в тому числі і побудованого будинку. За рішенням суду їй присудили лише 1/4 частку майна. Коштів подавати апеляцію у той час вона не мала. Їй присудили невелику компенсацію, яка покрила судові витрати.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 зазначив, що жодних відносин з позивачкою ОСОБА_1 не підтримує, є рідним братом відповідача ОСОБА_2 . Зазначив, що його рідний брат ОСОБА_28 проживає в АДРЕСА_1 . Він опікувався та здійснював догляд за їхнім дідусем ОСОБА_29 , а також їхніми дядьками ОСОБА_24 та ОСОБА_30 , які також проживали за вказаною адресою, до дня їх смерті. Йому відомо, що у 1996 році дідусь ОСОБА_31 написав на його брата ОСОБА_32 заповіт, згідно якого заповів йому будинок, який йому належав. У 1980-х роках, коли ОСОБА_33 служив в армії, його батьки побудували даний будинок. Після повернення зі служби ОСОБА_33 одружився з матір`ю позивачки, і вони прийшли проживати в уже готовий будинок, а не будували його. У них народилась дочка ОСОБА_25 , позивачка. У 1985 році вони розлучились, у них був поділ майна через суд. Матір позивачки отримала 1/4 частки майна. Більше вони там не проживали, в подальшому за ОСОБА_24 доглядав його брат ОСОБА_28 . У 1997 році дідо ОСОБА_31 даний будинок подарував їхній матері ОСОБА_34 . Також йому відомо, що у 1991 році ОСОБА_33 відмовився від своєї частки у домоволодінні на користь свого батька ОСОБА_35 , і з того часу власності у даному майні не мав. На запитання представника відповідача свідок повідомив, що у дідуся ОСОБА_35 не було іншого майна, окрім спірного домоволодіння. Також повідомив, що його брат ОСОБА_28 до смерті дідуся і дядьків доглядав їх, після смерті здійснив їх поховання, зробив їм пам`ятники. Ні позивача, ні її мама ОСОБА_36 не доглядали, не цікавились ним. На запитання представника позивача свідок повідомив, що коли ОСОБА_33 повернувся з армії, будинок вже був побудований і накритий, ОСОБА_33 з дружиною робили внутрішні роботи, штукатурили, тощо. До переходу в новий будинок ОСОБА_33 з дружиною проживали в старій хаті разом з батьками ОСОБА_36 . Дочка ОСОБА_25 після народження проживала разом з ними.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_37 зазначила, що є односельчанкою позивачки ОСОБА_38 , їхні матері проживали по сусідству. Відповідача ОСОБА_2 знає з вигляду. Вона пам`ятає, як у березні місяці 1983 року, коли їй було 15 років, вона разом зі своєю мамою ходили до спірного господарства, де на той час проживала мама позивачки, і вона бачила там маму позивачки разом маленькою ОСОБА_25 на руках. Вона там проживала разом зі своїм чоловіком та батьками чоловіка. Вона запам`ятала стареньку хату, а нова хата стояла збоку на тому ж подвір`ї. На запитання представника позивача свідок повідомила, що їй відомо зі слів своєї матері, що нову хату будували матір позивачки з чоловіком. Батьки матері позивачки допомагали у будівництві, давали гроші, дідусь позивачки мав коня, та фірою привозив матеріали та продукти для майстрів. На запитання головуючої свідок повідомла, що особисто вона про будівництво ні з ким не говорила, а чула лише зі слів. На запитання представника відповідача свідок повідомила, що на той час, коли вона приходила до спірного господарства, у новому будинку ще ніхто не проживав.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права:

Згідно з частинами першою, другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частини перша, третя статті 77, частина друга статті 78 ЦПК України).

Системний аналіз наведених процесуальних норм дозволяє дійти висновку, що кожна сторона зобов`язана вжити заходи та надати докази на підтвердження тієї обставини, на яку вона посилається як на підставу для задоволення вимоги чи, навпаки, на заперечення існування таких обставини, а суд, виходячи з наданих сторонами доказів, здійснює їх оцінку.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Частиною першою статті 328 ЦК України установлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, зокрема житловий будинок, інші споруди, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, то спадкоємець також не набуває це право у порядку спадкування.

У цій справі спір виник щодо права позивача на спірне майно яке вважає спадковим після смерті її батька та яке на думку позивача набуте відповідачем без законних підстав.

Для захисту своїх прав позивач заявила вимоги про:

-скасування рішення державного реєстратора Делятинської селищної ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 10.05.2023, згідно з яким 10.05.2023 було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис: індексний № 67533610 від 10.05.2023 про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 загальною площею 114.3 кв.м. та житловою площею 83.4 кв.м. за ОСОБА_2

-припинення право власності ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими спорудами загальною площею 114.3 кв.м. та житловою площею 83.4 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1 .

-скасування державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими спорудами загальною площею 114.3 кв.м. та житловою площею 83.4 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

-визнання за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом.

Щодо вимог позивача про визнання права власності в порядку спадкування суд виходить з наступного:

Верховний Суд звертає увагу на те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, який має застосовуватися, зокрема, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку, і спадкове майно не змінило володільця на іншого спадкоємця (спадкоємців), у випадку з нерухомим спадковим майном - не зареєстроване за спадкоємцем (спадкоємцями) померлого на праві власності (див. пункт 37 постанови Верховного Суду від 19 лютого 2025 року у справі № 303/6910/22).

Для набуття права власності в установленому законом порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.

Питання видачі свідоцтва про право на спадщину та винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії регулюються Законом України від 02.09.1993 № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон про нотаріат) та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.201 за № 296/5 (далі - Порядок № 296/5).

Під час видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти (підпункт 4.14 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку № 296/5).

Постановою приватного нотаріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Шушкевич С.М. від 12.05.2023 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та господарські споруди, які знаходяться в АДРЕСА_3 ,після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , у зв`язку з тим, що при поданні документів для оформлення спадщини не будло подано документа про право власності на житловий будинок з будівлями та спорудами, належним чином зареєстрованого на ім`я ОСОБА_3 , що б свідчило належність даного майна померлому.

Позивачем не надано належних доказів що за період шлюбу з 1982 року по 1985 рік її батьки побудували спірний будинок в АДРЕСА_3 .

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Показання свідків ОСОБА_39 та ОСОБА_37 не є належними доказами та не можуть бути єдиною підставою для визнання майна спільною сумісною власністю подружжя або встановлення факту спільного проживання чи побудови майна. Факт набуття майна за спільні кошти або в результаті спільної праці має підтверджуватися належними та допустимими письмовими доказами (договори, квитанції, виписки з банківських рахунків, чеки, документи на будівельні матеріали тощо.

До складу спадщини входить лише те майно, яке належало спадкодавцеві на день смерті (ст. 1218 Цивільного кодексу України).

В судовому засіданні встановлено, що за життя спадкодавець ОСОБА_3 не набув права власності на спірний житловий будинок, власником якого був його батько ОСОБА_12 , тому спадкоємець ОСОБА_40 також не набуває це право у порядку спадкування, а такий будинок взагалі не є спадковим майном після цього конкретного спадкодавця. Позивач не може успадкувати те, що померлому ніколи не належало.

Подальші дії, вчинені позивачем ОСОБА_1 щодо спірного нерухомого майна, зважаючи на відсутність належних документів дійсності набуття нею права на майно - на житловий будинок в АДРЕСА_3 , не мають юридичних наслідків у формі набуття позивачем права власності.

Такий висновок узгоджується зі змістом постанови Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 757/18879/20-ц (провадження № 61-1842св24).

Тому позовні вимоги щодо визнання права власності на спадкове майне є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечувати відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20) та від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19).

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Згідно зі статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

За змістом пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація речових прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18)).

У статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В судовому засідання встановлено, що єдиним власником спірного домоволодіння в с. Чорні Ослави Надвірнянського району Івано-Франківської області був ОСОБА_12 , який є батьком батька позивача ОСОБА_3 , та матері відповідача ОСОБА_10 .

Згідно довідки Чорноославської сільської ради № 639 від 17.10.1996, за ОСОБА_12 рахується житловий будинок та надвірні споруди, розташовані в с. Чорні Ослави Надвірнянського району Івано-Франківської області.

11.01.1996 ОСОБА_12 склав заповіт, який посвідчений нотаріально 11.01.1996 за № 88, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалось, заповів відповідачу ОСОБА_2 .

На підставі договору дарування від 15.01.1997, посвідченого нотаріально 15.01.1997 за № 85, ОСОБА_12 подарував ОСОБА_10 належний йому житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в с. Чорні Ослави Надвірнянського району Івано-Франківської області.

ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Чорні Ослави Надвірнянського району Івано-Франківської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 17.01.2005.

Матір відповідача, ОСОБА_10 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Чорні Ослави Надвірнянського району Івано-Франківської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 03.01.2013.

Батько позивача, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Чорні Ослави Надвірнянського району Івано-Франківської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 від 12.10.2021.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди, на час закінчення будівництва спірного житлового будинку (1980 рік) регулювалися підзаконним нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністерства Комунального господарства Української РСР 31.01.1966, і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 за № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18.02.2002 за № 157/6445 / з подальшими змінами/.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 31.10.1975 № 45/5, п.45 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих затвердженої наказом Міністерства юстиції УРСР від 19.01.1976 за № 1/5 підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарських книгах місцевих рад.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11.03.1985 № 105, сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалося рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Виходячи з наведеного, підтвердженням належності житлового будинку, чи частини даного будинку, певній особі є запис в погосподарських книгах, ведення яких на той час передбачалось наказами Центрального статистичного управління СРСР і було обов`язковим. Виникнення права власності на жилі будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права чи від прийняття його до експлуатації.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав № 331787894 від 10.05.2023, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 67533610 від 10.05.2023, державний реєстратор Делятинської селищної ради Гринюк В.М., закінчений будівництвом об`єкт житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 , зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_21 . Правовстановлюючі документи, подані для державної реєстрації: виписка з погосподарської книги Чорноославського старостинського округу Делятинської селищної ради № 150 від 12.04.2023, технічний паспорт ТІ01: НОМЕР_10 від 08.05.2023.

Згідно виписки з погосподарської книги Чорноославського старостинського округу Делятинської селищної ради № 150 від 12.04.2023, власником домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , записаний ОСОБА_2 . Житловий будинок побудований 1980 року. Земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, по АДРЕСА_1 , знаходиться в його користуванні. Площа земельної ділянки 0,25 га. За господарством закріплено особовий рахунок у погосподарській книзі 7 № 01-0595-1.

Згідно копії технічного паспорта від 18.04.2023, виготовленого ФОП ОСОБА_22 на замовлення відповідача ОСОБА_2 , домоволодіння (будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами) за адресою: АДРЕСА_1 , складається із: житлового будинку «А», загальною площею 114,3 кв.м., житловою площею 83,4 кв.м.; стодоли «Б», площею 36,0 кв.м.; хліву «В», площею 29,7 кв.м.; шопи «Г», площею 18,6 кв.м.

Таким чином, державна реєстрація виникнення у відповідача права власності на домоволодіння (будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами) за адресою: АДРЕСА_1 , проведена державним реєстратором відповідно до положень чинного законодавства, за наявності у відповідача належних документів, які підтверджують виникнення у нього права власності.

В судовому засіданні встановлено що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження, що за життя спадкодавець ОСОБА_3 набув права власності на спірний житловий будинок., власником якого був його батько ОСОБА_12 , тому спадкоємець ОСОБА_1 також не набувала це право у порядку спадкування.

Таким чином суд дійшов висновку про відсутність у позивачки прав на спірне майно. Оскільки оспорюваними реєстраційними діями права чи інтереси позивачки не порушені, у задоволенні позову про скасування рішення про державну реєстрацію права власності за відповідачем слід відмовити саме з підстав відсутності порушеного права. А відповідно відсутні підстави для скасування про реєстрацію права власності, яка можлива лише у випадку скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності.

Висновок суду:

Враховуючи встановленні обставини, оцінивши докази в сукупності суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами у відповідності до вимог статей 77-78 ЦПК України наявності порушень її прав з боку відповідача. На підставі наведеного суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Делятинської селищної ради, треті особи без самостійних вимог: Державний реєстратор Делятинської селищної ради Гринюк В.М., Приватний нотаріус Надвірнянського районного нотаріального округу Шушкевич С.М., про скасування рішення державного реєстратора та запису про державну реєстрацію права власності, визнання права власності на спадкове майно, необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою в позові, понесені позивачем судові витрати необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 15, 316, 321, 328, 391, 1216, 1218, 1297 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 76, 77, 81, 89, 141, 258, 263, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Делятинської селищної ради, треті особи без самостійних вимог: Державний реєстратор Делятинської селищної ради Гринюк Володимир Михайлович, Приватний нотаріус Надвірнянського районного нотаріального округу Шушкевич Світлана Михайлівна, про скасування рішення державного реєстратора та запису про державну реєстрацію права власності, визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_11 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_12 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Делятинська селищна рада, код ЄДРПОУ 04354539, місцезнаходження: вул. 16 Липня, буд. 273, с-ще Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78442.

Третя особа: Державний реєстратор Делятинської селищної ради Гринюк Володимир Михайлович, місцезнаходження: вул. 16 Липня, буд. 273, с-ще Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78442.

Третя особа: Приватний нотаріус Надвірнянського районного нотаріального округу Шушкевич Світлана Михайлівна, місцезнаходження: вул. Мазепи, буд. 24-А, оф. 1, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78405.

Суддя Міськевич О.Я.