Decision № 140735310, 19.10.2026, Darnytskyi District Court of Kyiv City

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 755/7393/26

провадження № 2/753/15686/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючої судді Комаревцевої Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит № 6097729 від 24 січня 2022 року в розмірі 17 000,00 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн. За вимогами первісного позову позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором та набуття права вимоги внаслідок укладення договору факторингу.

В обґрунтування позову зазначено, що 24 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою укладено електронний договір про споживчий кредит № 6097729, за умовами якого їй надано 10 000,00 грн. Відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти та комісію в погоджений сторонами строк. Позивач стверджує, що кредитодавець виконав свої зобов`язання, однак відповідач отримані кошти не повернула, внаслідок чого утворилася заборгованість. Право вимоги позивач обґрунтовує договором факторингу, укладеним із ТОВ «Мілоан» 25 липня 2024 року.

18 серпня 2026 року представник позивача Корнієнко С.Ю. подав заяву про усунення недоліків позовної заяви. У заяві зазначив, що ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 13 серпня 2026 року позов залишено без руху через ненадання належних доказів надсилання відповідачу копій позову та додатків. Представник повідомив про отримання цієї ухвали 13 серпня 2026 року, обґрунтував подання документів у межах п`ятиденного строку та додатково послався на обставини, які ускладнювали їх підготовку: відключення електроенергії, ракетні обстріли й необхідність перебування в укритті. На виконання ухвали подав позовну заяву в новій редакції та докази надсилання документів відповідачу. У позовній заяві в новій редакції, сформованій у підсистемі «Електронний суд» 18 серпня 2026 року, позивач підтримав вимоги про стягнення 17 000,00 грн. заборгованості, 2 662,40 грн. судового збору та 9 000,00 грн. правничих витрат. Заборгованість визначив у складі 10 000,00 грн. основного боргу, 5 100,00 грн. процентів та 1 900,00 грн. комісії.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 19 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

За статтями 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З наданого договору про споживчий кредит № 6097729 вбачається, що 24 січня 2022 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 погодили надання кредиту в сумі 10 000,00 грн. строком на 30 днів, із датою повернення 23 лютого 2022 року. Пунктом 1.5.1 встановлено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 1 900,00 грн., що становить 19 % суми кредиту. Пунктом 1.5.2 визначено проценти в розмірі 5 100,00 грн. за ставкою 1,70 % від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування ним. Загальна вартість кредиту за первісний погоджений строк становить 17 000,00 грн.

Договір містить відмітку про підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором S99244 24 січня 2022 року о 16:06. Довідка про ідентифікацію підтверджує зазначення цього самого ідентифікатора, дати його надсилання та телефонного номера позичальниці.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Надання кредитних коштів підтверджується квитанцією платіжного провайдера ТОВ «Фінансова компанія «Елаенс» про операцію від 24 січня 2022 року на суму 10 000,00 грн. Квитанція містить дані ТОВ «Мілоан» як платника, прізвище, ім`я, по батькові та РНОКПП відповідача, номер кредитного договору № 6097729, а також маскований номер платіжної картки, який закінчується цифрами 9674. Збіг ідентифікаційних даних, номера договору, дати та суми операції дає підстави пов`язати цей переказ із виконанням кредитодавцем саме спірного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відомість первісного кредитодавця містить надання кредиту 24 січня 2022 року, нарахування комісії 1 900,00 грн. та щоденне нарахування процентів по 170,00 грн. за період із 25 січня до 23 лютого 2022 року включно. За цей період проценти становлять: 10 000,00 грн. ? 1,70 % ? 30 днів = 5 100,00 грн. У відомості також відображено нарахування 500,00 грн. процентів 24 лютого 2022 року та сторнування 500,00 грн. 4 березня 2022 року. Отже, це додаткове нарахування не включене до підсумкового боргу 17 000,00 грн. і не є предметом стягнення в цій справі.

Розрахунок позивача станом на 13 лютого 2026 року відображає залишок боргу 17 000,00 грн. у тому самому складі та відсутність зарахованих платежів за зазначений у ньому період. Після відступлення права вимоги додаткові проценти, пеню, штрафи, інфляційні втрати та три проценти річних до заявленої суми не включено. Розрахунок не є самостійним безумовним доказом боргу, проте в цій справі його складові узгоджуються з умовами договору, відомістю первісного кредитодавця та реєстром переданих вимог.

Заявлені 5 100,00 грн. є платою за користування кредитом у межах первісного тридцятиденного строку, а не процентами за подальше прострочення. Тому для вирішення цієї вимоги немає необхідності визначати правомірність нарахування за базовою ставкою 5 % на день після 23 лютого 2022 року або застосовувати положення договору про автоматичну пролонгацію. Такий підхід відповідає розмежуванню договірних процентів у межах строку кредитування та наслідків прострочення, викладеному Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12. Офіційне повідомлення Верховного Суду.

Щодо комісії суд враховує, що пункт 1.5.1 індивідуальної частини договору прямо визначає її як одноразову комісію за надання кредиту, встановлює ставку й суму, а загальна вартість кредиту включає цей платіж. Водночас саме погодження платежу не усуває обов`язку перевірити його відповідність імперативним нормам законодавства про захист споживача. Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 496/3134/19 стосується, зокрема, нікчемності плати за інформацію, яку кредитодавець зобов`язаний надавати безоплатно. За дослідженою індивідуальною умовою спірні 1 900,00 грн. не визначені як плата за таку інформацію чи періодичне повідомлення про стан боргу. За відсутності встановленої судом іншої підстави нікчемності цього платежу суд у запропонованому варіанті рішення включає його до суми стягнення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

25 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» як клієнтом та ТОВ «Факторинг Партнерс» як фактором укладено договір факторингу № 25-07/2024. За статтями 512, 514, 1077 ЦК України право грошової вимоги може бути передано новому кредиторові, який набуває його в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу. Відповідно до пункту 6.1.3 договору факторингу перехід права вимоги відбувається в момент підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників для друку.

Платіжною інструкцією № 448090004 від 26 липня 2024 року підтверджено перерахування фактором на користь ТОВ «Мілоан» 2 574 925,00 грн. із призначенням платежу за зазначеним договором факторингу. Акт приймання-передачі реєстру боржників для друку датований 26 липня 2024 року та містить відмітки про електронне підписання. За його змістом клієнт передає, а фактор приймає реєстр, після чого до фактора переходять відповідні права вимоги. У сукупності ці документи підтверджують виконання передбаченої договором процедури передачі вимог.

Витяг із реєстру містить запис № 14186 щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за кредитним договором № 6097729 із загальною заборгованістю 17 000,00 грн.: 10 000,00 грн. кредиту, 5 100,00 грн. процентів та 1 900,00 грн. комісії. Таким чином, передану вимогу індивідуалізовано за даними боржниці, номером договору та складом боргу.

Отже, сукупністю досліджених доказів підтверджено надання відповідачу кредитних коштів, настання строку їх повернення, наявність заборгованості та набуття позивачем права вимоги за кредитним договором. З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 17 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 133, 141 ЦПК України судовий збір розподіляється пропорційно до задоволених позовних вимог. Платіжною інструкцією № 0615870276 від 23 лютого 2026 року підтверджено сплату позивачем 2 662,40 грн судового збору за позовом до ОСОБА_1 . Оскільки вимога про стягнення боргу задовольняється повністю, зазначена сума підлягає відшкодуванню відповідачкем.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір № 02-07/2024 від 2 липня 2024 року з Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявку № 1387 від 1 січня 2026 року та витяг з акта № 27 від 30 січня 2026 року. За заявкою й актом заявлено дві послуги: усну консультацію тривалістю дві години за ставкою 1 500,00 грн на годину, загалом 3 000,00 грн., та складання позовної заяви тривалістю дві години за ставкою 3 000,00 грн. на годину, загалом 6 000,00 грн. Загальна вартість становить 9 000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України враховує характер спірних правовідносин, ціну позову, обсяг наданих послуг та їх необхідність для розгляду справи. Спір стосується стягнення заборгованості за одним кредитним договором, а підготовка позову ґрунтувалася на документах, наявних у позивача, та застосуванні усталеної судової практики. При цьому наданий опис усної консультації не розкриває її змісту та не дає змоги визначити самостійний обсяг цієї послуги понад правовий аналіз, необхідний для складання позовної заяви. Оцінивши подані докази в сукупності, суд вважає обґрунтованим покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн., що відповідає обсягу необхідної правничої допомоги та є пропорційним предмету спору. У відшкодуванні решти заявлених витрат у розмірі 5 000,00 грн. слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, заборгованість за договором про споживчий кредит № 6097729 від 24 січня 2022 року в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, яка складається з 10 000,00 грн основного боргу, 5 100,00 грн процентів за користування кредитом та 1 900,00 грн комісії. за надання кредиту, 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок витрат зі сплати судового збору та 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 19.10.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.