Єдиний державний реєстр судових рішень
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/17146/26
провадження № 2/753/14896/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
В С Т А Н О В И В:
До Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 вересня 2021 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір № 3233236, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти та зобов`язався повернути їх у встановлений договором строк, а також сплатити проценти та інші платежі, передбачені умовами договору.
Позивач зазначає, що відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
На обґрунтування права звернення до суду позивач посилається на перехід до нього права вимоги за вказаним договором на підставі договорів факторингу та доданих до позовної заяви документів.
З огляду на викладене позивач просить суд стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором № 3233236 від 25 вересня 2021 року у розмірі 25 299,30 грн., а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 13.08.2026 справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що 25 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 оформлено договір позики № 3233236, відповідно до якого сума позики становить 7 800,00 грн, строк позики - 30 днів, із поверненням коштів до 25 жовтня 2021 року.
Договір укладено в електронній формі. У реквізитах позичальника зазначені його прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП НОМЕР_1 , паспортні дані, адреса та номер телефону. Договір і додаток до нього містять електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором «f46784».
Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З договору позики № 3233236 від 25 вересня 2021 року вбачається, що сторони погодили надання відповідачу 7 800,00 грн. Зазначена сума послідовно відображена як основний борг у розрахунках заборгованості та реєстрах відступлених прав вимоги, які узгоджуються щодо особи позичальника, номера договору та розміру позики.
Пунктами 2.4.2-2.4.5 договору передбачено акційний середньоденний розмір процентів 0,49750 % та базовий середньоденний розмір процентів 1,99000 % від суми позики. Застосування акційних умов поставлено в залежність від належного виконання позичальником зобов`язань. У разі недодержання цих умов договором передбачено застосування базової ставки.
Пунктом 2.5 договору окремо встановлено проценти на прострочену позику в розмірі 1,01 % від суми позики за кожний день прострочення. Таким чином, договір розмежовує плату за користування коштами в межах строку позики та платежі, пов`язані з порушенням обов`язку своєчасно повернути кошти.
09 лютого 2022 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 09/02-2022. Відповідно до витягу з реєстру боржників до цього договору відступлена вимога стосується ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за договором № 3233236. У витягу зазначено 7 800,00 грн основного боргу, 12 417,60 грн процентів за користування позикою та 3 900,00 грн процентів на прострочену позику, разом - 24 117,60 грн.
10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023. Витяг із реєстру в редакції додаткової угоди № 10 від 04 лютого 2025 року містить відомості про того самого боржника, його РНОКПП та договір № 3233236, із зазначенням 7 800,00 грн основного боргу та 17 499,30 грн процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з розрахунком ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до отриманої заборгованості додатково нараховано 1 181,70 грн за період із 09 до 23 лютого 2022 року включно, виходячи зі ставки 1,01 % на день. Розрахунок ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 14 травня 2026 року містить загальну суму 25 299,30 грн та не відображає нових нарахувань після набуття ним права вимоги.
Суд оцінює зазначені розрахунки у взаємозв`язку з умовами договору. Розрахунок кредитора є доказом, який підлягає перевірці, та не має наперед установленої сили. Саме позивач повинен довести суму основного боргу, підставу, ставку та період нарахування кожної складової заявленої заборгованості.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 розмежувала проценти за користування кредитом за статтею 1048 ЦК України та проценти за прострочення грошового зобов`язання за статтею 625 ЦК України. Після закінчення строку кредитування застосування договірної плати за правомірне користування коштами не може автоматично продовжуватися; платежі за прострочення потребують окремої правової кваліфікації.
У цій справі строк позики закінчився 25 жовтня 2021 року. Доказів укладення з відповідачем додаткової угоди про продовження цього строку до наданого комплекту матеріалів не включено. Положення договору про триваліший строк його дії та збереження невиконаних зобов`язань не є домовленістю про продовження строку позики.
За умови встановленого невиконання відповідачем умов застосування акційної ставки проценти в межах погодженого 30-денного строку за базовим середньоденним розміром становлять 4 656,60 грн: 7 800,00 грн ? 1,99 % ? 30 днів.
Натомість заявлена сума 12 417,60 грн. процентів за користування позикою перевищує зазначений розмір на 7 761,00 грн. Подані документи не містять доказів продовження строку позики, які обґрунтовували б стягнення цього перевищення як плати за користування коштами. Посилання договору на нарахування процентів до повернення позики не усуває необхідності розмежувати правомірне користування коштами та прострочення їх повернення.
Щодо 3 900,00 грн. процентів на прострочену позику, зазначених у первісному реєстрі, суд зауважує, що витяг містить підсумкову суму без деталізації періоду та операцій її нарахування. За відсутності такої деталізації неможливо перевірити правильність цієї суми, дотримання передбачених договором умов та відсутність повторного включення окремих платежів. Тому ця складова не може бути стягнута лише на підставі її внесення до реєстру.
Водночас додаткове нарахування 1 181,70 грн. має визначений період - 15 днів із 09 до 23 лютого 2022 року включно - та відповідає арифметичному розрахунку: 7 800,00 грн ? 1,01 % ? 15 днів. Оскільки цей платіж нарахований за прострочення та ґрунтується на окремій умові пункту 2.5 договору, суд кваліфікує його як погоджений сторонами розмір процентів за порушення грошового зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Зазначений період передує введенню воєнного стану.
За викладених обставин підлягають стягненню з відповідача 7 800,00 грн основного боргу, 4 656,60 грн. процентів у межах строку позики та 1 181,70 грн процентів за прострочення, разом - 13 638,30 грн. У стягненні решти 11 661,00 грн слід відмовити.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 25 травня 2026 року № 0651350107. Відповідно до статті 141 ЦПК України за часткового задоволення позову судовий збір розподіляється пропорційно задоволеним вимогам. Тому з відповідача підлягає стягненню 1 435,24 грн: 2 662,40 грн ? 13 638,30 грн / 25 299,30 грн.
На підтвердження 13 000,00 грн. правничих витрат позивач подав договір із АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року, заявку № 672 від 01 квітня 2026 року та витяг з акта № 21 від 30 квітня 2026 року. Заявлено 9 000,00 грн. за складання позову протягом трьох годин та 4 000,00 грн за усну консультацію з вивченням документів протягом двох годин.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує характер спору, обсяг фактично наданих послуг, їх необхідність та пропорційність предмету позову. Спір стосується стягнення заборгованості за одним договором позики, а підготовка позову ґрунтувалася на наданих позивачем договорі, розрахунках заборгованості та документах про перехід права вимоги.
Заявлені 9 000,00 грн за складання позову та 4 000,00 грн за усну консультацію з вивченням документів суд оцінює у взаємозв`язку. Вивчення документів є необхідною складовою підготовки позовної заяви, водночас поданий опис послуг не конкретизує самостійного змісту консультації, який виходив би за межі опрацювання обставин і правового обґрунтування цього позову. Тому погоджена сторонами договору загальна вартість допомоги сама по собі не є достатньою підставою для покладення всіх 13 000,00 грн на відповідача.
Керуючись критеріями, передбаченими частиною третьою статті 141 ЦПК України, суд визначає розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню відповідачем, у сумі 4 000,00 грн. Такий розмір відповідає необхідному обсягу підготовчої роботи та складенню позову й не змінює погодженого між позивачем та адвокатським об`єднанням розміру винагороди. У відшкодуванні решти 9 000,00 грн зазначених витрат слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за договором позики № 3233236 від 25 вересня 2021 року в розмірі 13 638,30 грн, з яких: 7 800,00 грн - основний борг; 4 656,60 грн - проценти за користування позикою; 1 181,70 грн - проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання, судовий збір у розмірі 1 435,24 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 19.10.2026
Суддя: Комаревцева Л.В.
The court decision No. 140735309, Darnytskyi District Court of Kyiv City was adopted on 19.10.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 753/17146/26. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: