Court ruling № 140732321, 08.06.2026, Podilskyi District Court of Kropyvnytskyi City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Kirovohrad City)

Справа № 405/5009/25

Провадження № 2/405/1584/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Федченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницькому цивільну справу № 405/5009/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Він Фінанс» звернувся до Подільського районного суду міста Кропивницького з даним позовом до відповідача ОСОБА_1 , який сформовано в системі "Електронний суд», в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь збитки в якості відповідальності за несвоєчасне виконання рішення суду у справі № 2-н-581/09 у розмірі 23 695,46 грн.

Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 11 серпня 2025 року зазначену позовну заяву ТОВ «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення збитків,- залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, запропонувавши позивачу усунути недоліки позовної заяви, що передбачало зазначення у новій редакції позовної заяви повної адреси місця проживання чи перебування відповідача ОСОБА_1 та надання позивачем суду доказів надсилання відповідачу ОСОБА_1 копій позовної заяви з доданими до неї документами, якими є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, виданий відправникові поштового відправлення, разом з фінансовим чеком про відправлення.

19 серпня 2025 року представником позивача ТОВ «Він Фінанс» на виконання ухвали суду від 11 серпня 2025 року подана заява, сформована в системі «Електронний суд» 19.08.2025 року, зареєстрована судом 19.08.2025 року за вх. №25866 на виконання ухвали суду.

Ухвалою суду від 10 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі за зазначеним позовом та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки для їх подання.

При цьому, в судове засідання, яке було призначено на 25 лютого 2026 року на 13 год. 00 хв. позивач ТОВ «Він Фінанс» не з`явився, повідомлявся судом належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу 23.12.2025 року о 16:29 год., про причини неявки суду не відомо, будь яких заяв та клопотань до суду не надходило, на підставі чого судове засідання було відкладено на 08 червня 2026 року на 13 год. 00 хв.

В судове засідання, яке було призначено на 08 червня 2026 року на 13 год. 00 хв. позивач ТОВ «Він Фінанс» не з`явився, повідомлявся судом належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу 13.03.2026 року о 22:34 год., про причини неявки суду не відомо, будь яких заяв та клопотань до суду не надходило.

Тим самим, судом відзначається, що позивач ТОВ «Він Фінанс» в судові засідання, які призначалися судом на 25.02.2026 року о 13:00 год. та 08.06.2026 року о 13:00 год. не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час, дату і місце судового розгляду справи, про поважність причин своєї неявки в судові засідання, що мало б об`єктивно підтверджуватися належними доказами, суд не повідомляв, а так само не подавав заяв про розгляд справи по суті за відсутності його представника в судовому засіданні.

Судом, в свою чергу, відзначається, що відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з положенням ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Крім того, за змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Крім того, відповідно до положень п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства, зокрема, є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).

Також, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі, в якій вона є стороною, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Окрім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони, якою беззаперечно є позивач, який звернувся до суду з позовом, є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії»).

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз зазначених норм процесуального Закону свідчить про те, що суд може залишити позовну заяву без розгляду з наведеної правової підстави лише у випадку одночасного існування таких умов: 1) належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи; 2) його (позивача) неявка в два і більше судові засідання поспіль; 3) неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому, позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.

З огляду на викладене вище, та враховуючи, що судом було вжито всіх необхідних заходів для надання позивачу достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи в розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи, зважаючи на те, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів, та без виконання зазначених процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо, що з огляду на зазначене свідчить про наявність визначених процесуальним законом передумов для залишення позову без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, при цьому, суд зауважує, що враховуючи зміст заявлених позивачем позовних вимог про стягнення збитків, та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, розгляд справи по суті без участі позивача та нез`ясування судом у позивача питання щодо підтримання позовних вимог у спорі про стягнення збитків у якості відповідальності за несвоєчасне виконання рішення суду, на підставі чого суд дійшов до висновку про залишення, з зазначених вище підстав, без розгляду позову ТОВ «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

При цьому, суд зауважує, що залишення позову без розгляду не порушує право позивача на судовий розгляд, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 257 ЦПК України, залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору за подання позовної заяви слід вважати по фактично понесеним позивачем.

Керуючись п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 257, ст. ст. 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: збитків в якості відповідальності за несвоєчасне виконання рішення суду у справі №2-н-581/09 в розмірі 23 695,46 грн., - залишити без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Роз`яснити позивачу ТОВ «Він Фінанс», що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Судові витрати по справі, які складаються з судового збору, - залишити по фактично понесеним позивачем.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова