Court ruling № 140732243, 16.10.2026, Kolomyia City and District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 346/5359/25

Провадження № 6/346/476/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 р.м. КоломияКоломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Третьякової І.В.

з участю секретаря Гжибовського А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Коломийського міськрайонного суду, ухваленого15.05.2026 року в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розстрочку виконання рішення Коломийського міськрайонного суду від 13.04.2026 року в цивільній справі за позовом позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву обґрунтувала тим, що вказаним рішенням стягнуто з неї на користь ТОВ ФК`Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії №00-9857859 від 16.07.2024 в розмірі 20060,40 грн.

Видано виконавчий лист 14.05.2026 року та 29.09.2026 приватним виконавцем Продоляк Е.Б. відкрито виконавче провадження №82068786. Постановою також визначено основну винагороду приватного виконавця у розмірі 2006,04 грн.

Заявниця зазначає, що на даний час не має можливості виконати рішення суду одразу через складне матеріальне становище. Вона не має офіційного місця роботи та стабільної заробітної плати. Неофіційний дохід в середньому становить близько 12000-14000 грн. на місяць. У власності вона не має нерухомого майна та транспортних засобів. Отримувані кошти витрачає на харчування, житло, зв`язок, побутові потреби і підтримання мінімальних умов для виконання роботи. Крім того, щодо неї відкрито одночасно ще два виконавчі провадження ВП№82068629 та №82066429, отже її платоспроможність має оцінюватися з урахуванням обов`язку виконувати ще два виконавчі документи.

Заявниця зазначає про звернення до стягувача про добровільний посильний для неї графік погашення боргу, однак ТОВ «ФК «Ейс» відповіді не надав.

Тому вона просить розстрочити виконання вказаного рішення суду встановивши щомісячний платіж 2 000 грн. У межах строк до 13.04.2027 року.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Заявниця через систему «Електронний суд» подала до суду заяву, в якій просить розгляд її заяви проводити у її відсутності , а також письмові пояснення, в яких уточнила вимоги і просить розстрочити викоання рішення на 7 місяців рівними щомісячними платежами по 2865,77 грн.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, і, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франкіської області від 13.04.2026 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії №00-9857859 від 16.07.2024 року в сумі 14698 грн., судові витрати в розмірі 2422,40, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн., а всього 20060,40 грн.

Коломийським міськрайонний судом 14.05.2026 року видано виконавчий лист №346/5359/25.

29.09.2026 Постановою приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Подоляк Е.Б. відкрито виконавче провадження №82068786 про примусове виконання виконавчого листа №346/5359/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії №00-9857859 від 16.07.2024 року в сумі 14698 грн., судові витрати в розмірі 2422,40, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн., а всього 20060,40 грн.

З відомостей з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків вбачається що в період з січня 2025 по серпень 2026 ОСОБА_1 не отримувала дохід, окрім прощеної (анульованої) суми кредитором (ТОВ «Слон кредин» 13120 грн в січні 2025 року, АТ КБ «Приватбанк» 3,39 грн. в травні 2026, ТОВ «Укр кредит фінанси»15286,68 грн. в серпні 2026).

З пояснень заявниці вбачається, що вона працює, виконуючи окремі замовлення на цифрові ілюстрації та отримує неофіційний дохід в розмірі 12000-14000 грн. на місяць.

З інформації з Єдиного реєстру боржників вбачається, що щодо заявниці відкрито одночасно ще два виконавчі провадження ВП№82066429 та №82068629 про стягнення кредитної заборгованості.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.

У розумінні практики Європейського суду ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

В силу положень ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення визначеному законом порядку. Контроль за виконанням рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Також в цьому рішенні зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Згідно з ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами.

У відповідності до змісту ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду шляхом сплати загальної суми боргу частинами, що не може перевищувати одного року з дня ухвалення спірного рішення.

Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду.

Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Розстрочення або відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

У постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року по справі № 2а-25767/10/0570 дотримана позиція суду касаційної інстанції про те, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.

Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 910/1180/19).

Згідно з правовою позицією, що викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. ст. 78, 81, 435 ЦПК України, саме заявник зобов`язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для відстрочки виконання судового рішення.

Суд оцінює надані заявником докази у сукупності як такі, що підтверджують обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, та які є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними, тобто такими, які не залежать від волі відповідача, а отже, мають виключний характер.

Заявниця, з урахуванням додаткових пояснень, просила розстрочити виконання рішення Коломийського міськрайонного суду по справі №346/5359/25 від 13.04.2026 року, яким з неї стягнуто 20060,40 грн., на 7 місяців зі сплатою щомісячного платежу в розмірі 2865,77 грн.

В обґрунтування заяви зазначила, що виконати дане рішення суду вона не має змоги у зв`язку з скрутним матеріальним станом, отримує дохід у розмірі 12 000-14000 грн, має витрати на базові потреби та ще два виконавчих провадження. Виконання рішення суду може поставити її сім`ю у скрутне матеріальне становище.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що ОСОБА_1 надала достатні докази на підтвердження її скрутного майнового стану, на підставі яких суд може розстрочити виконання рішення.

Відповідно до положень ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Частинами 3, 4 ст. 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

На підставі наведеного суд, враховуючи наявність об`єктивних даних, які перешкоджають заявниці виконанню рішення суду з поважних причин, беручи до уваги суму, яка підлягає стягненню із заявниці, її матеріальний стан, наявність ще двох виконавчих проваджень про стягнення з неї грошових коштів, приходить до висновку, що вимоги останньої заслуговують на увагу і зазначені нею причини неможливості виконання судового рішення разовим платежем є підставою для розстрочення його виконання.

Строк розстрочення виконання рішення суд встановлює у сім місяців, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 435 ЦПК України, згідно з якими розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, шляхом сплати щомісячних платежів рівними частинами по 2865,77 грн. (2865,77*7=20060,40 грн.).

Отже, заява підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» та, керуючись ст. 81, ч. 2 ст.247, ст. ст. 258-261, 353, 431, 435 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , виконання рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, ухваленого 13.04.2026 року в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії №00-9857859 від 16.07.2024 року в сумі 14698 грн., судові витрати в розмірі 2422,40, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн., а всього 20060,40 грн., на 7 (сім) місяців, встановивши щомісячний платіж 2865,77 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя:Третьякова І. В.