Decision № 140727271, 19.10.2026, Smyla City and District Court of Cherkasy Oblast

Справа № 703/5339/26

2/703/3125/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Овсієнка І.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

10.08.2026 АТ «А-Банк» через представника, із використанням системи «Електронний суд» звернулося із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , підписавши анкету-заяву від 30.10.2020, приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-Банку» з метою отримання банківських послуг. На підставі вказаної анкети-заяви, відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку.

Станом на 08.08.2026 ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 36872,84 грн, що складається із заборгованості за кредитом 33110,45 грн, заборгованості за відсотками 3762,39 грн.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконує, в зв`язку з чим утворилася заборгованість, АТ «А-Банк» звернулося до суду та просить стягнути вказану заборгованість.

Ухвалою суду від 19.08.2026 відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлений сторонам строк для подання письмових заяв по суті справи.

17.09.2026 до суду засобами системи «Електронний суд» представником відповідача, адвокатом Сухомудренком Б.В. поданий відзив, за змістом якого проти задоволення позову заперечує. Позиція обґрунтовується тим, що сторонами не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитування, а банком в односторонньому порядку, за відсутності волевиявлення позичальника, змінені умови користування банківським рахунком, а саме розмір кредитного ліміту, про що ОСОБА_1 не була обізнана. В матеріалах справи, зокрема виписці за рахунком на ім`я відповідачки, відсутні записи про надання, перерахування або зарахування кредитних коштів, встановлення ліміту та надання можливості його використання, тому відсутні належні докази фактичного надання кредиту.

Надана банком анкета-заява виражає волевиявлення ОСОБА_1 на відкриття поточного (дебетового) рахунку, тому весь рух коштів, відображений у виписці, є обігом власних заощаджень, а не доказом користування кредитом.

Долучена банком копія Умов та Правил надання банківських послуг не містить відмітки про підписання її клієнтом банку, а примірник паспорта споживчого кредиту відображає підписання його шляхом отримання телефонного дзвінка, що нелогічно у разі укладення договору в банку. Остання обставина вбачається із заяви-анкети, що містить рукописний підпис від імені ОСОБА_1 .

Вказані обставин не дозволяють зробити висновок, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов і таким чином уклали кредитний договір, а з наявних матеріалів справи вбачається лише укладення договору банківського рахунку.

Відтак наявність заборгованості та її розмір не доведені позивачем належним чином, відповідачкою не визнаються та в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Інших письмових заяв по суті справи сторонами не подано.

Ухвалою суду від 17.09.2026 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд цивільної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на підставі ч. 6 ст. 279 ЦПК України відмовлено через її малозначність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.

30.10.2020 ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-Банку».

30.10.2020 ОСОБА_1 з дотриманням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» підписала з позивачем кредитний договір, що складається із анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в «А-Банку», Умов та правил, що викладені на банківському сайті a-bank.com.ua/terms, з відповідними умовами позичальник ознайомилася та погодилася, зобов`язалася виконувати, а примірник договору отримати шляхом самостійного роздрукування.

Крім того, в заяві про погодження використання удосконаленого електронного підпису позичальником засвідчено генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися для вчинення правочинів та платіжних операцій. Позичальник визнає, що УЕП є аналогом власноручного підпису.

Як вбачається із паспорту споживчого кредиту, відповідач користувалася типом кредитного продукту «Кредитна картка», тип кредиту поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання. Сума/ліміт кредиту до 200000,00 грн, строк кредитування 240 місяців. Тип процентної ставки - фіксована, може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладення додаткової угоди до договору про споживчий кредит. Пільгова процентна ставка 0,000001% на місяць. Базова процентна ставка 46,8% на рік за карткою «Універсальна», 44,4% на рік за карткою «Універсальна Gold », 40,8% на рік за карткою «Зелена».

Зі змісту паспорту споживчого кредиту вбачається, що інформація в ньому зберігає чинність та є актуальною на 30.10.2020 та співпадає з умовами кредитного договору від 30.10.2020, зокрема, сума кредиту, строк кредитування, процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом.

Заява клієнта від 30.10.2020 укладена сторонами у письмовій формі, а паспорт споживчого кредиту підписаний клієнтом із використанням електронного цифрового підпису.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У зв`язку із викладеним суд приходить до висновку, що між АТ «А-Банк» як позикодавцем та ОСОБА_1 як позичальником 30.10.2020, шляхом приєднання клієнта до Умов та Правил надання банківських послуг, із урахуванням вимог ст. 634, 638, 641-642 ЦК України укладений договір.

Відповідачем факт договірних відносин із АТ «А-Банк» не заперечувався.

З наданої банком довідки вбачається, що АТ «А-Банк» відкрито ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банківський рахунок та видано в користування картки, зокрема картка № НОМЕР_2 зі строком дії до грудня 2027 року.

За період із 30.10.2020 до 20.01.2026 відповідач користувалася кредитним лімітом, найбільший розмір якого за період із 19.09.2024 до 10.05.2025 становив 50000,00 грн.

Як вбачається із п. 2.1.1.2.2. Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», що прийняті відповідачкою шляхом підписання анкети-заяви, після одержання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви банк виконує перевірку наданих документів і приймає рішення щодо можливості встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає право банку у будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

За п. 2.1.1.2.3 підписання цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Вказаним спростовуються аргументи відзиву про безпідставну та односторонню зміну позикодавцем кредитного ліміту.

Згідно з наданим суду розрахунком, відповідач станом на 08.08.2026 має заборгованість в розмірі 36872,84 грн, що складається із заборгованості за кредитом 33110,45 грн, заборгованості за відсотками 3762,39 грн.

На підтвердження наявності заборгованості та її розміру банком надано виписку про рух коштів за рахунком на ім`я ОСОБА_1 за період з 25.01.2021 до 14.03.2026. Випискою підтверджується, що відповідач користувалася кредитними коштами та періодично вносила платежі на погашення заборгованості, з метою повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, однак в повному обсязі власних зобов`язань не виконала. Заборгованість нарахована АТ «А-Банк» за період з 30.10.2020 до 08.08.2026, що не перевищує погодженого сторонами строку кредитування.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 зазначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження №61-22158св19).

Отже, виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20.

З дослідженої судом виписки встановлено, що ОСОБА_1 користувалася грошовими коштами на рахунку.

Зокрема, в позичальника була оформлена оплата із розстрочкою платежу, що погашалася шляхом списання із рахунку ануїтетних платежів, щомісячно із 30.11.2020 до 30.08.2021. За вказаний період позичальник вносила кошти на погашення заборгованості, що виникала внаслідок названих списань, по 500,00 грн щомісячно. Надалі користувач рахунку використовувала кошти рахунку на придбання товарів та послуг, переведення коштів у готівку та не вносила платежів, достатніх для погашення заборгованості.

Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, що свідчить про визнання ним боргу (постанова ВС від 23 грудня 2020 року в справі №127/23910/14-ц).

Закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків. У цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, і так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій (постанова Верховного Суду від 9 листопада 2018 року у справі №911/3685/17).

Вказані обставини свідчать про виконання договору сторонами, відтак такий не може вважатися неукладеним.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про існування між АТ «А-Банк» як позикодавцем та ОСОБА_1 як позичальником правовідносин позики із використанням клієнтом коштів у межах кредитного ліміту, вбачаються платежі, після яких залишок по рахунку має від`ємне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Зокрема, за ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, власного розрахунку заборгованості не надавав, відтак доводи відзиву про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними (постанова КЦС ВС від 11.07.2018 в справі №753/7883/15).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір в порядку, передбаченому ст. 634, 638, 641-642 ЦК України та ст. 11-12 Закону України «Про електронну комерцію». Суд погоджується із наданим позивачем розрахунком заборгованості за основним боргом та процентами, оскільки такий відповідає умовам укладеного між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 кредитного договору, нарахування здійснені в порядку, передбаченому складовими договору та паспортом споживчого кредиту. Банком надано позичальникові грошові кошти в користування в межах кредитного ліміту, що остання використовувала, однак не внесла достатньої суми грошових коштів на погашення заборгованості. Вимоги позивача підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, що не спростовані стороною відповідача.

З огляду на викладене, позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір, що сплачений позивачем відповідно до платіжного доручення від 08.08.2026 в сумі 2662,40 грн, покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 247, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 36872,84 грн, що складається із заборгованості за кредитом 33110,45 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом 3762,39 грн, а також 2662,40 грн судового збору, всього 39535 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот тридцять п`ять) грн 24 коп.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», адреса 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складене 19.10.2026.

Суддя І.В. Овсієнко