Court ruling № 140720135, 16.10.2026, Korets District Court of Rivne Oblast

справа № 563/666/26

У Х В А Л А

16 жовтня 2026 року Корецький районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.

секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.

за участю:

представника відповідача, адвоката Котелевського К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець, в режимі відеоконференції заяву представника відповідача, адвоката Шелудько О.О. про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

26 серпня 2026 року від адвоката Шелудько О.О., інтересах ОСОБА_1 , до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення суду від 17 червня 2026 року у вищевказаній цивільній справі. Подану заяву обґрунтовує тим, що відповідач не отримував жодних документів по справі та судових повісток, тому був позбавлений можливості бути присутнім у судовому засіданні та надавати свої заперечення і докази проти позовних вимог. Відповідно вважають, що причина неявки до суду відповідача була поважною. Зазначають, що про існування спірного рішення відповідач дізнався з застосунку «Дія» 18.08.2026 року, в день відкриття виконавчого провадження та арешту коштів на його рахунках. Відповідач вважає позовні вимоги позивача незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. З поміж іншого зазначають, що матеріали справи не містять доказів підписання спірного кредитного договору, а також відсутній паспорт споживчого кредиту, що унеможливлює здійснити перевірку додержання позивачем процедури інформування споживача про умови кредитування до підписання кредитного договору. Вимогу про стягнення заборгованості за нарахованими відсотками вважають неспіврозмірною (непропорційно великою), що суперечить принципам розумності та добросовісності, відповідно є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг. Водночас, умови договору, що передбачають сплату комісійної винагороди за видачу кредиту вважають нікчемними, з огляду на те, що комісія з надання кредиту - не є послугою у визначенні ЗУ «Про захист прав споживачів». Тому наполягають на тому, що суд має більш детально дослідити надані позивачем докази на предмет дотримання процедури ідентифікації та верифікації відповідача (чи дійсно відповідачем був підписаний даний договір) та дотримання порядку ознайомлення відповідача з умовами отримання кредиту, як це передбачено чинним законодавством; справедливості нарахування відсотків за користування кредитом; правомірності стягнення комісії за надання кредиту; правомірності набуття позивачем права вимоги. На підставі викладеного, враховуючи те, що вищевказану справу було розглянуто у відсутності відповідача, а докази, на які посилається відповідач у заяві про перегляд заочного рішення вважають суттєвими, звертаються до суду та просять заочне рішення скасувати, а справу призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача, адвокат Котелевський К.В. в судовому засіданні в повному обсязі підтримав заяву про перегляд заочного рішення. Просив суд скасувати заочне рішення суду від 17.06.2026 року та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали цивільної справи та заяву про перегляд заочного рішення, суд дійшов таких висновків.

Розглядаючи заяву про перегляд заочного рішення по суті, суд зазначає, що згідно з ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Правовий аналіз ст. 288 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Наявність однієї з підстав, зазначених у ч. 1 ст. 288 ЦПК України не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення.

З матеріалів справи видно, що позовна заява з додатками до суду надійшла через підсистему «Електронний суд». Відповідно, на підтвердження направлення позову з усіма додатками відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем додано Опис вкладення Укрпошта за формою 107 № 0505557694271 від 27.03.2026 року (а.п. 37).

Згідно з матеріалами цивільної справи, ОСОБА_1 в судові засідання жодного разу не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином за зареєстрованим місцем проживання ( АДРЕСА_2 ), що стверджується Рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень від 23.04.2026 року ( ОСОБА_1 вручено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 21.04.2026 року та повістку про виклик до суду на 22.05.2026 року); від 28.05.2026 року ( ОСОБА_1 вручено судову повістку про виклик до суду на 17.06.2026 року). Поштові повідомлення містять особисті підписи ОСОБА_1 про вручення судової кореспонденції (ухвали суду та повісток про виклик) (а.п. 51, 59).

Попри належне та своєчасне повідомлення відповідача про дату, місце та час проведення судових засідань, причин неявки суду повідомлено не було. Відзиву на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило, як і будь-яких інших заяв чи клопотань.

17.06.2026 року заочним рішенням Корецького районного суду Рівненської області у цивільній справі № 563/666/26 було частково задоволено позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором про споживчий кредит № 9735242 від 24 квітня 2024 року в загальному розмірі 23 575 грн., а також судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 758,97 грн. та 4 000 грн. витрат на правничу допомогу. В решті позовних вимог відмовлено.

Представниця відповідача вказує, що про існування спірного рішення відповідач дізнався 18.08.2026 року через застосунок «Дія», в день відкриття виконавчого провадження та арешту коштів на його рахунках. Після чого звернувся за правовою допомогою. В результаті, рішення суду у даній справі було отримано 26.08.2026 року представником ОСОБА_1 , адвокатом Шелудько О.О.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що копію заочного рішення суду від 17.06.2026 року ОСОБА_1 отримав особисто 25 червня 2026 року за вказаною вище адресою (зареєстрованим місцем проживання), про що свідчить Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом останнього (а.п. 69).

Отже, наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень підтверджують належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судових засідань, а також одержання останнім повного тексту заочного рішення суду, на що вказують його підписи.

Таким чином, спростовується твердження представника відповідача про неналежне повідомлення та необізнаність ОСОБА_1 про час і місце судового розгляду, а також про наявність спірного заочного рішення.

Відповідач був належним чином повідомлений про місце і час проведення судових засідань у справі. Поважних причин неприбуття відповідача в судові засідання (будучи завчасно повідомленим про їх місце, дату та час) його представником не наведено та відповідних доказів не надано.

Разом з тим, стороною відповідача до заяви про перегляд заочного рішення не було надано жодних доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи та могли б призвести до ухвалення протилежного за змістом рішення, про перегляд якого просить заявник.

Також, стороною відповідача не надано доказів, які б не досліджувалися судом при розгляді справи, і які мали б істотне значення для правильного вирішення справи. Представник відповідача лише надає власну оцінку доказів, які вже були оцінені судом, що також не може бути підставою для скасування заочного рішення у справі.

Таким чином, суду не надано доказів поважності неявки відповідача в судове засідання та не надано інших доказів ніж ті, що були досліджені судом при розгляді справи, і за таких обставин підстави для скасування заочного рішення у справі відсутні.

Доводи, наведені відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення, не мають істотного значення для правильного вирішення справи, оскільки спростовуються викладеними у судовому рішення мотивами суду та письмовими доказами у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Суд вважає, що зазначені вище обставини не створюють юридичної сукупності елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов?язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає доводи сторони відповідача, викладені у заяві про перегляд заочного рішення безпідставними та такими, що не мають істотного значення для правильного вирішення справи, відповідачем не наведено інших переконливих аргументів, які б слугували підставами для скасування заочного рішення, а отже немає підстав для перегляду заочного рішення суду.

Керуючись ст. 287, 288 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя