log in
ENG
Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2884/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовомФермерського господарства "Колос" (с. Топольське, Ізюмський р-н, Харківська обл., 64343; код ЄДРПОУ 14281058)доДержави Російська Федерація, в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (вул. Велика Дмитрівка, буд. 15а, м.Москва, Російська Федерація, 125993)простягнення 9 872 094,12 доларів США, що складає еквівалент 366 217 915,47 грнза участю представників:
позивача - Новохацької Н.Є. (в залі суду),
відповідача - не з`явився,
ВСТАНОВИВ:
Фермерське господарство "Колос" 14.08.2026 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Держави Російська Федерація, в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 9 872 094,12 доларів США, що складає еквівалент 366 217 915,47 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.08.2026 позовну заяву Фермерського господарства "Колос" прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/2884/26 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання на 08.09.2026 о 14:40.
Вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Проте, відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався, відзив на позовну заяву не надав.
Протокольною ухвалою господарського суду від 08.09.2026 підготовче провадження у справі № 922/2884/26 закрито; розгляд справи по суті призначено на 08.10.2026 о 12:30.
У судовому засіданні, яке відбулося 06.10.2026, представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з`явився; про причину неявки суд не повідомив.
Копії ухвал господарського суду від 18.08.2026 та 08.09.2026, адресовані Російській Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, відправлені не були у зв`язку з припиненням Акціонерним товариством "Укрпошта" пересилання міжнародних поштових відправлень, адресованих до Російської Федерації, про що канцелярією Господарського суду Харківської області складено відповідний акт.
Водночас, відомості про судовий розгляд справи було своєчасно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень у мережі Інтернет та на офіційному сайті Судової влади України.
Враховуючи, що неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 202 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Фермерське господарство "Колос" (позивач) зареєстроване як юридична особа 02.12.1992, є сільськогосподарським товаровиробником, займається вирощуванням продукції рослинництва та оптовою торгівлею зерном, про що свідчить відповідний Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
24.02.2022 почалось повномасштабне вторгнення російських військ на територію України. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 р. строком на 30 діб.
У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією, строк дії воєнного стану неодноразово був продовжений Указами Президента України, та є діючим на даний час.
На момент початку повномасштабного вторгнення російських військ ФГ "Колос" мало незавершене виробництво рослинництва на орендованих земельних ділянках сільськогосподарського призначення, розташованих поза межами населених пунктів на території:
Оскільської об`єднаної територіальної громади Ізюмського району Харківської області (Вірнопільський старостинський округ (с. Вірнопілля), Малокомишуваський старостинський округ (с. Мала Комишуваха); загальна площа земельних ділянок 3513,19 га.
Наявність земельних ділянок, що використовувались ФГ "Колос" на праві оренди для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, підтверджено податковою звітністю з єдиного податку четвертої групи за 2022 рік, зокрема, Відомістю про наявність земельних ділянок із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, площі, місцезнаходження, реквізитів договорів оренди (Відомість про наявність земельних ділянок долучено до позову).
Згідно зі статистичною звітністю ФГ "Колос" (форма 29-СГ) "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду" за 2021 рік площа посіву озимих культур під врожай 2022 року (озима пшениця) становила 1906,90 га; проведення агротехнічних робіт (оранки) під врожай 2022 року (соняшник) виконано на площі 1381,20 га (форму статистичної звітності долучено до позову).
Згідно з наказом ФГ "Колос" № 1-СЗ від 01.12.2021, відповідно до затвердженої схеми чергування сільськогосподарських культур у сівозміні, площу посіву під врожай 2022 року (соняшник) було збільшено, загальна площа посіву під врожай 2022 року (соняшник) складала 1606,29 га.
Актив у вигляді незавершеного виробництва озимої пшениці відображено на рахунку бухгалтерського обліку № 211 "Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю" та в Акті на оприбуткування поточних біологічних активів рослинництва, оцінених за справедливою вартістю № 1 від 30.06.2022. (Акт, журнал-ордер по рахунку № 211 станом на 30.06.2022 та 30.12.2022 долучено позивачем до позову).
Сільськогосподарські роботи (оранка), виконані восени 2021 року під врожай соняшника 2022 року, відображені на рахунку бухгалтерського обліку № 231 "Основне виробництво" (журнал-ордер по рахунку № 231 станом на 23.02.2022 та 30.06.2022 долучено позивачем до позову).
Для провадження господарської діяльності позивач також мав власні виробничі приміщення:
- Гараж - згідно з технічним паспортом на виробничий будинок від 20.11.2002, за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Топольське, вул. 1 Травня, право власності ФГ "Колос" на об`єкт нерухомості підтверджене Договором купівлі-продажу будівлі гаражу, посвідченим приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцовою О.О. 23.10.2003, зареєстровано в Реєстрі за № 3773; Актом приймання-передачі від 23.10.2003; Витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно № 2064714, виданим Комунальним підприємством Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району 21.11.2003;
- Контора - згідно з технічним паспортом на виробничий будинок від 28.10.2002, за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Топольське, вул. 1 Травня, право власності ФГ "Колос" на об`єкт нерухомості підтверджене Договором купівлі-продажу будівлі контори, посвідченим приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцовою О.О. 22.10.2003, зареєстровано в Реєстрі за № 3762; Актом приймання-передачі від 23.10.2003; Витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно № 2064883, виданим Комунальним підприємством Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району 21.11.2003;
- Будівля зерносховища - згідно з технічним паспортом на виробничий будинок від 20.11.2002, за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Топольське, вул. 1 Травня, право власності ФГ "Колос" на об`єкт нерухомості підтверджене Договором купівлі-продажу будівлі контори, посвідченим приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцовою О.О. 23.10.2003, зареєстровано в Реєстрі за № 3789; Актом приймання-передачі від 23.10.2003; Витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно № 2064956, виданим Комунальним підприємством Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району 21.11.2003;
- Механічна майстерня - згідно з технічним паспортом на виробничий будинок від 10.01.2003, за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Топольське, вул. 1 Травня, право власності ФГ "Колос" на об`єкт нерухомості підтверджене Договором купівлі-продажу будівлі контори, посвідченим приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцовою О.О. 23.10.2003, зареєстровано в Реєстрі за № 3781; Актом приймання-передачі від 23.10.2003; Витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно № 2065004, виданим Комунальним підприємством Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району 21.11.2003;
- Склад - згідно з технічним паспортом на виробничий будинок від 25.11.2002, за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Топольське, вул. 1 Травня, право власності ФГ "Колос" на об`єкт нерухомості підтверджене Договором купівлі-продажу будівлі контори, посвідченим приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцовою О.О. 23.10.2003, зареєстровано в Реєстрі за № 3775; Актом приймання-передачі від 23.10.2003; Витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно № 2065124, виданим Комунальним підприємством Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району 21.11.2003;
- Вутятник № 7 - згідно з технічним паспортом на виробничий будинок від 25.11.2002, за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Топольське, право власності ФГ "Колос" на об`єкт нерухомості підтверджене Договором купівлі-продажу будівлі контори, посвідченим приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцовою О.О. 23.10.2003, зареєстровано в Реєстрі за № 3779; Актом приймання-передачі від 23.10.2003; Витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно № 2064924, виданим Комунальним підприємством Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району 21.11.2003;
- Навіс № 1 - згідно з технічним паспортом на виробничий будинок від 27.07.2010, за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Топольське, вул. 1 Травня, 12в, право власності ФГ "Колос" на об`єкт нерухомості підтверджене Свідоцтвом про право власності на нежитлову будівлю, виданим Малокомишуваською сільською радою Ізюмського району 26.11.2010; Витягом про державну реєстрацію прав № 28263261, виданим Комунальним підприємством Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району 07.12.2010;
- Навіс № 2 - згідно з технічним паспортом на виробничий будинок від 27.10.2010, за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Топольське, вул. 1 Травня, 12г, право власності ФГ "Колос" на об`єкт нерухомості підтверджене Свідоцтвом про право власності на нежитлову будівлю, виданим Малокомишуваською сільською радою Ізюмського району 26.11.2010;
- Нежитлова будівля складу - згідно з технічним паспортом на виробничий будинок від 27.10.2010, за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с.Топольське, вул. 1 Травня, 126, право власності ФГ "Колос" на об`єкт нерухомості підтверджене Свідоцтвом про право власності на нежитлову будівлю, виданим Малокомишуваською сільською радою Ізюмського району 26.11.2010; Витягом про державну реєстрацію прав № 28262855, виданим Комунальним підприємством Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району 07.12.2010;
- Нежитлова будівля сторожки - згідно з технічним паспортом на виробничий будинок від 27.10.2010, за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с.Топольське, вул. 1 Травня, 12а, право власності ФГ "Колос" на об`єкт нерухомості підтверджене Свідоцтвом про право власності на нежитлову будівлю, виданим Малокомишуваською сільською радою Ізюмського району 26.11.2010; Витягом про державну реєстрацію прав № 28263040, виданим Комунальним підприємством Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району 07.12.2010;
- Будівля операторської (ворота, огорожа, покриття) - згідно з технічним паспортом на виробничий будинок від 10.11.2021, за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Топольське, вул. 1 Травня, право власності ФГ "Колос" на об`єкт нерухомості підтверджене Довідкою про балансову вартість майна № 23-1 від 23.02.2022.
Позивачу на праві власності належала сільськогосподарська техніка, що використовувалась у господарській діяльності: комбайни: NEW HOLLLAND CR9.80 державний номер НОМЕР_1 , NEW HOLLLAND СХ - 8080 державний номер НОМЕР_2 , NEW HOLLAND, державний номер НОМЕР_3 ; трактори: CASE ІН MAGNUM MX 340 державний номер НОМЕР_4 , NEW HOLLLAND Т8.240 державний номер НОМЕР_5 , CASE ІН STEIGER 500 державний номер НОМЕР_6 , Беларус - 892 державний номер НОМЕР_7 , МТЗ-80 державний номер НОМЕР_8 , МТЗ-80 державний номер НОМЕР_9 , МТЗ-80 державний номер НОМЕР_10 , МТЗ-80 державний номер НОМЕР_11 ; автомобілі: MERCEDES - BENZ 208 державний номер НОМЕР_12 , MAN TGX 21.440 державний номер НОМЕР_13 , MAN TGX 21.440 державний номер НОМЕР_14 , КРАЗ 6444 державний номер НОМЕР_15 , напівпричіп до МАЗ 938660-044 державний номер НОМЕР_16 , МАЗ 642208-230 державний номер НОМЕР_17 , МАЗ 551608-236 державний номер НОМЕР_18 , СЗАП-8305 державний номер НОМЕР_19 , сівалки, дискові борони, культиватори, жниварки, навантажувачі телескопічні та ін.
Вся виробнича база ФГ "Колос", в тому числі, об`єкти нерухомого майна, сільськогосподарська техніка, транспортні засоби, обладнання, інструменти, паливно-мастильні матеріали, готова сільськогосподарська продукція (соняшник врожаю 2021 року), добрива, засоби захисту рослин та ін., знаходились у с.Топольське Оскільської територіальної громади Ізюмського району Харківської області.
Вказані активи відображені на рахунках бухгалтерського обліку № 103 "Будинки та споруди", № 104 "Машини та обладнання", № 105 "Транспортні засоби", № 106 "Інструменти, прилади та інвентар", № 203 "Паливо", № 204 "Тара й тарні матеріали", № 207 "Запасні частини", № 2081 "Матеріали сільськогосподарського призначення", № 211 "Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю", № 271 "Продукція рослинництва", № 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети".
Оскільську територіальну громаду Харківської області російські війська почали захоплювати з кінця лютого 2022 р., станом на початок липня 2022 р. територіальна громада була окупована на 95%, на решті території велися активні бойові дії.
Зазначену інформацію підтверджено у засобах масової інформації в мережі Інтернет Оскільським сільським головою Геннадієм Загоруйком (посилання на публікації:
https://www.slk.kh.ua/oblast-online/oskil/sDocatku-vse-vivozilosa-z-domu-a-potim-oselu-znisuvali-ak-v-okuDacii-zive-oskilska-gromada.html
https://obrii.com.ua/zalishaisva-zhivim/46434-yak-ogovtuvetsva-pislya-okupatsivi-oskilska-gromada.html).
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 (із змінами) Оскільська територіальна громада Ізюмського району Харківської області була віднесена до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 (із змінами) території Оскільської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, в межах яких розташовані орендовані позивачем земельні ділянки, згідно з частиною 2 розділу І наказу віднесені до переліку Територій активних бойових дій, згідно з розділом II наказу - до переліку Тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України:
- с. Вірнопілля (з урахуванням територій поза межами населеного пункту) Оскільської ОТГ - активні бонові дії: 24.02.2022 - 24.09.2022;
- с. Мала Комишуваха (з урахуванням територій поза межами населеного пункту) Оскільської ОТГ - активні бойові дії: 24.02.2022 - 01.04.2022,11.09.2022 - 24.09.2022; тимчасова окупація: 01.04.2022 - 11.09.2022.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 території Оскільської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, в межах якої розташовані орендовані позивачем земельні ділянки, згідно з частиною 2 розділу І наказу віднесені до переліку Територій активних бойових дій, згідно з розділом II наказу - до переліку Тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України:
- с. Вірнопілля (з урахуванням територій поза межами населеного пункту) Оскільської ОТГ: активні бойові дії: 24.02.2022 - 24.09.2022;
- с. Мала Комишуваха (з урахуванням територій поза межами населеного пункту) Оскільської ОТГ: активні бойові дії: 24.02.2022-01.04.2022,11.09.2022-24.09.2022; тимчасова окупація: 01.04.2022 - 11.09.2022.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 та чинним на даний час наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 с. Топольське Оскільської територіальної громади ізюмського району Харківської області (яке є місцезнаходженням позивача):
згідно з частиною 2 розділу І наказів, віднесене до переліку Територій активних бойових дій у період 24.02.2022 - 01.04.2022, 11.09.2022 - 24.09.2022;
згідно з розділом II наказів - до переліку Тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України у період 01.04.2022 - 11.09.2022;
згідно з частиною 1 розділу 1 наказів - до переліку можливих бойових дій з 24.09.2022р. до теперішнього часу.
За час бойових дій та окупації все майно ФГ "Колос" було втрачене: знищене, пошкоджене внаслідок влучання боєприпасів, викликаних цим пожеж та руйнувань, викрадене окупаційними військами (нерухомість, транспортні засоби, сільськогосподарська техніка, обладнання, інструменти, готова сільськогосподарська продукція, паливно-мастильні матеріали, запчастини для техніки та транспорту, добрива, засоби захисту рослин та інші ТІУЇШ; не було вирощено (соняшник врожаю 2022 року) та загинуло (згнило) у полях (врожай озимої пшениці 2022 року) через об`єктивну неможливість проведення агротехнічних робіт у зв`язку з окупацією громад військовими формуваннями РФ.
Згідно з Актом про пожежу від 07.02.2023, складеним головним інспектором Ізюмського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Лисенком О.С., головним інспектором Ізюмського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Ляховим Р.В., встановлено, що орієнтовно 10.03.2022 об 11:00 на об`єкті - адміністративна будівля, механізована майстерня за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с.Топольське виникла пожежа, наслідки якої виявлені 01.10.2022; місце виникнення пожежі - дах, перекриття будівель, техніка; пожежею знищене майно ФГ "Колос" - адміністративну будівлю, механізовану майстерню, техніку (трактори у кількості 5 одиниць, в тому числі, CASE ІН STEIGE 500, державний номер НОМЕР_6 , NEW HOLLAND Т8.420, державний номер НОМЕР_5 : комбайни NEW HOLLAND у кількості 2 одиниць, державний номер НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_1 ; жниварку, жатку, норії, металеві ємності, паливно-мастильні матеріали, а також запчастини, засоби захисту рослин та ін.); у зерносховищі та нежитловій будівлі навісу № 2 - врожай соняшника 2021 року, згідно з майновою заявою ФГ "Колос" вих. № 11 від 01.02.2023; причиною пожежі є ведення бойових дій.
Згідно з Актом про пожежу від 06.02.2023, складеним головним інспектором Ізюмського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Лисенком О.С., головним інспектором Ізюмського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Ляховим Р.В., встановлено, що орієнтовно 10.03.2022 об 11:00 за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Заводи, виникла пожежа, наслідки якої виявлені 01.10.2022; місце виникнення пожежі - кабіна, відсік двигуна комбайна; пожежею знищене майно ФГ "Колос" - комбайн NEW HOLLAND, державний номер НОМЕР_3 , згідно з майновою заявою ФГ "Колос" вих. № 13 від 01.02.2023; причиною пожежі є ведення бойових дій.
З пояснень позивача вбачається, що на момент початку повномасштабного вторгнення РФ належний позивачеві комбайн NEW HOLLAND, державний номер НОМЕР_3 (право власності підтверджене Свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_20 від 05.12.2014) знаходився у користуванні ТОВ "Агрофірма ЮГ-М" (код ЄДРПОУ 33168649, місцезнаходження: вулиця Перемоги, 50, село Заводи, Ізюмський район, Харківська область, 64350) на підставі договору оренди № 15/02-22 ОТЗ від 15.02.2022, укладеного між ТОВ "Агрофірма ЮГ-М" (орендар) та ФГ "Колос" (орендодавець), та згідно з Актом приймання-передачі від 15.02.2022.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 (із змінами) та чинним на даний час Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 с. Заводи Оскільської територіальної громади Ізюмського району Харківської області віднесене до переліку Територій активних бойових дій та до переліку Тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України:
активні бойові дії: 24.02.2022 - 21.04.2022, 10.09.2022 - 24.09.2022;
тимчасова окупація: 21.04.2022 - 10.09.2022.
Згідно з Актом про пожежу від 06.02.2023, складеним головним інспектором Ізюмського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Лисенком О.С., головним інспектором Ізюмського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Ляховим Р.В., встановлено, що орієнтовно 01.04.2022р. о 12:00 на об`єкті - господарський двір (токове господарство) за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с.Олександрівка виникла пожежа, наслідки якої виявлені 01.10.2022р.; місце виникнення пожежі - приміщення складу, автомобіль; пожежею знищене майно ФГ "Колос" - автомобіль MERCEDES - BENZ 208, державний номер НОМЕР_12 ; причиною пожежі е ведення бойових дій.
На момент початку повномасштабного вторгнення РФ належний позивачеві автомобіль MERCEDES - BENZ 208, державний номер НОМЕР_12 , знаходився у користуванні ПП "Золота Нива 1" (код ЄДРПОУ 33897138, місцезнаходження: вулиця Харківська, 1Б, село Забавне, Ізюмський район, Харківська область, 64333) на підставі договору оренди № 01/02-22 ОТЗ від 01.02.2022, укладеного між ПП "Золота Нива 1" (орендар) та ФГ "Колос" (орендодавець), та згідно з Актом приймання-передачі від 01.02.2022.
Обставини щодо знищення майна у с. Олександрівка Ізюмського району Харківської області підтверджені також рішенням Господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у справі № 922/1352/25, яке набрало законної сили та яким з Російської Федерації (вулиця Велика Дмитрівка, 15а, м. Москва, Російська Федерація, 125993) на користь ПП "Золота Нива 1" (вулиця Харківська, 1 Б. село Забавне, Ізюмський район, Харківська область, 64333) стягнуто збитки у розмірі 44 978 528,50 доларів США, що складає еквівалент 1 658 980 895,44 грн.
Згаданим судовим рішенням встановлено, що "згідно з Актом про пожежу від Об.02.2023, складеним комісією у складі: головного інспектора ВЦЗ та ОНПР Ізюмського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Ляхова Р.В., головного інспектора Ізюмського ВЗНС РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Лисенка О.С., директора ПП "Золота Нива 1" Зінченка В.І., встановлено, що орієнтовно 01.04.2022 о 12:00 на об`єкті - господарський двір (токове господарство) за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Олександрівка, виникла пожежа, наслідки якої 01.10.2022 виявлені директором ПП "Золота Нива 1" Зінченком В.І.; місце виникнення пожежі - приміщення складу та автомобіль; пожежею знищене майно (склад будівельних матеріалів та ін.); причиною пожежі є ведення бойових дій... Наявність шкоди (реальних збитків), під якою слід розуміти втрату майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом - доведена позивачем долученими до позову Актами про пожежу від Об.02.2023, якими встановлено, що орієнтовно 01.04.2022 о 12:00 на об`єктах - господарський двір (токове господарство, тракторна бригада) за адресами: Харківська область, Ізюмський район, с. Олександрівка та Харківська область, Ізюмський район, с. Куньє, виникли пожежі, наслідки яких 01.10.2022 виявлені директором ПП "Золота Нива 1" ОСОБА_1 ; пожежами знищене майно (склад будівельних матеріалів, автомобіль MAN TGX, державний номер НОМЕР НОМЕР_21 , зерносховище, склад № 1, насіння соняшника у кількості 3640,7 тон, майстерню, заправку шлакоблочну, трактор Т-156, державний номер НОМЕР61, автомобіль КАМАЗ, державний номер НОМЕР_62, бензовоз та ін.); причиною пожежі є ведення бойових дій".
Згідно з Актами комісійного обстеження об`єктів, пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації, власником яких є ФГ "Колос", та Витягами з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, встановлено ймовірні причини пошкодження (знищення) та зазначено орієнтовні характеристики й обсяг пошкоджень, зокрема:
Акт комісійного обстеження об`єкта "Громадський будинок - контора", пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1363 від 24.05.2023:
Адреса розташування: 64343, Харківська область, Ізюмський район, с.Топольське, вул. 1 травня;
ймовірні причини пошкодження об`єкта: авіаудари, артобстріли, пожежа;
характеристика пошкоджень (з орієнтовним обсягом пошкоджень): руйнування зовнішніх стін - 285 кв.м зруйновано повністю, дах-знищено 252 кв.м, внутрішні стіни-знищено 172 кв.м, підлога-зруйновано 172 кв.м, інженерні мережі та обладнання знищені повністю;
згідно з Витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, від 25.01.2024 категорія пошкоджень - III, Об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти), пошкодження 81-100%;
Акт комісійного обстеження об`єкта "Будівля зерносховища", пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1361 від 24.05.2023:
Адреса розташування: 64343, Харківська область, Ізюмський район, с.Топольське;
ймовірні причини пошкодження об`єкта: авіаудари, артобстріли, пожежа;
характеристика пошкоджень (з орієнтовним обсягом пошкоджень): руйнування зовнішніх стін - 90%, дах - знищено 100%, внутрішні стіни, підлога, інженерні мережі та обладнання знищені повністю;
згідно з Витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, від 25.01.2024 категорія пошкоджень - III, Об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти), пошкодження 81-100%;
Акт комісійного обстеження об`єкта "Будівля вутятника", пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1366 від 24.05.2023:
Адреса розташування: 64343, Харківська область, Ізюмський район, с.Топольське;
ймовірні причини пошкодження об`єкта: артобстріли, пряме влучання;
характеристика пошкоджень (з орієнтовним обсягом пошкоджень): руйнування зовнішніх стін - 70%, дах - знищено 100%, внутрішні стіни - знищено 50%, підлога, інженерні мережі та обладнання знищені повністю;
згідно з Витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, від 25.01.2024 категорія пошкоджень - III, Об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти), пошкодження 81-100%;
Акт комісійного обстеження об`єкта "Виробничий будинок - гараж", пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1370 від 24.05.2023:
Адреса розташування: 64343, Харківська область, Ізюмський район, с.Топольське;
ймовірні причини пошкодження об`єкта: авіаудари, артобстріли, пряме влучання;
характеристика пошкоджень (з орієнтовним обсягом пошкоджень): руйнування зовнішніх стін - 142 кв.м зруйновано повністю, дах - знищено 100%, внутрішні стіни - знищено 60 кв.м, підлога - пошкоджено 127 кв.м, інженерні мережі та обладнання знищені повністю;
згідно з Витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, від 25.01.2024 категорія пошкоджень - III, Об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти), пошкодження 81-100%;
Акт комісійного обстеження об`єкта "Будівля механічної майстерні", пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1364 від 24.05.2023:
Адреса розташування: 64343, Харківська область, Ізюмський район, с.Топольське;
ймовірні причини пошкодження об`єкта: авіаудари, артобстріли;
характеристика пошкоджень (з орієнтовним обсягом пошкоджень): руйнування зовнішніх стін - 265 кв.м зруйновано повністю, дах - знищено повністю 580 кв.м, внутрішні стіни - знищено 120 кв.м, решта - оскольчаті ураження, інженерні мережі та обладнання знищені повністю;
згідно з Витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, від 25.01.2024 категорія пошкоджень - III, Об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти), пошкодження 81-100%;
Акт комісійного обстеження об`єкта "Нежитлова будівля складу", пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1365 від 24.05.2023:
Адреса розташування: 64343, Харківська область, Ізюмський район, с.Топольське;
ймовірні причини пошкодження об`єкта: артобстріли;
характеристика пошкоджень (з орієнтовним обсягом пошкоджень): руйнування зовнішніх стін -7 плит зруйновано повністю, дах - знищено на всій площі, підлога - пошкоджено на всій площі, інженерні мережі та обладнання знищені повністю;
згідно з Витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, від 25.01.2024 категорія пошкоджень - III, Об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти), пошкодження 81-100%;
Акт комісійного обстеження об`єкта "Виробничий будинок - навіс № 2", пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1367 від 24.05.2023:
Адреса розташування: 64343, Харківська область, Ізюмський район, с.Топольське;
ймовірні причини пошкодження об`єкта: артобстріли, пожежа;
характеристика пошкоджень (з орієнтовним обсягом пошкоджень): дах - знищено 100%, підлога - пошкоджена осколками та пожежею, інженерні мережі та обладнання знищені повністю;
згідно з Витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, від 25.01.2024 категорія пошкоджень - III, Об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти), пошкодження 81-100%;
Акт комісійного обстеження об`єкта "Операторська", пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1368 від 24.05.2023:
Адреса розташування: 64343, Харківська область, Ізюмський район, с.Топольське;
ймовірні причини пошкодження об`єкта: авіаудари, пряме влучання;
характеристика пошкоджень (з орієнтовним обсягом пошкоджень): руйнування фундаменту, зовнішніх стін - зруйновано повністю, дах-знищено повністю, внутрішні стіни - зруйновано 100%, підлога - зруйновано 100%, інженерні мережі та обладнання знищені повністю;
згідно з Витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, від 25.01.2024 категорія пошкоджень - III, Об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти), пошкодження 81-100%;
Акт комісійного обстеження об`єкта "Виробничий будинок - навіс № 1", пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1371 від 24.05.2023:
Адреса розташування: 64343, Харківська область, Ізюмський район, с.Топольське;
ймовірні причини пошкодження об`єкта: авіаудари, пряме влучання;
характеристика пошкоджень (з орієнтовним обсягом пошкоджень): дах - знищено повністю 1550 кв.м, підлога - знищено 1445 кв.м, інженерні мережі та обладнання знищені повністю;
згідно з Витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, від 25.01.2024 категорія пошкоджень - III, Об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти), пошкодження 81-100%;
Акт комісійного обстеження об`єкта "Виробничий будинок складу", пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1362 від 24.05.2023:
Адреса розташування: 64343, Харківська область, Ізюмський район, с.Топольське;
ймовірні причини пошкодження об`єкта: артобстріли, пряме влучання;
характеристика пошкоджень (з орієнтовним обсягом пошкоджень): руйнування зовнішніх стін - оскольчаті ураження, дах - знищено 80%, внутрішні стіни - знищено 15 кв.м, інженерні мережі та обладнання знищені повністю;
згідно з Витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, від 25.01.2024 категорія пошкоджень - II, Наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій (категорій відповідальності конструкцій А та Б), ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об`єкта або його окремих конструкцій, підсилення об`єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій, пошкодження 41-80%;
Акт комісійного обстеження об`єкта "Нежитлова будівля - сторожка", пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1369 від 24.05.2023:
Адреса розташування: 64343, Харківська область, Ізюмський район, с.Топольське;
ймовірні причини пошкодження об`єкта: артобстріли, дія вибухової хвилі;
характеристика пошкоджень (з орієнтовним обсягом пошкоджень): руйнування фундаменту, зовнішніх стін - оскольчаті ураження, дах - зруйновано 12 кв.м, внутрішні стіни - зруйновано 100%, інженерні мережі та обладнання пошкоджені;
згідно з Витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, від 25.01.2024 категорія пошкоджень - II, Наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій (категорій відповідальності конструкцій А та Б), ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об`єкта або його окремих конструкцій, підсилення об`єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій, пошкодження 41-80%.
Руйнівний вплив, завданий об`єктам нерухомості ФГ "Колос" внаслідок бойових дій в ході збройної агресії Російської Федерації, зафіксовано також за допомогою засобів фотофіксації (фотознімки наявні в Експертному висновку за результатами проведення судової комплексної будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 17. ]2.2024, копію якого долучено до позову).
На момент початку повномасштабного вторгнення російських військ на зберіганні у складських приміщеннях у с. Топольське (Оскільська територіальна громада) Ізюмського району Харківської також знаходилась власновироблена сільськогосподарська продукція ФГ "Колос" - залишки врожаю соняшника 2021 року у загальній кількості 3 113,530 тон.
Вказана продукція була вирощена та зібрана позивачем на орендованих земельних ділянках - згідно зі статистичною звітністю ФГ "Колос" (форма 29-СГ) "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду" за 2021 рік обсяг виробництва становив: соняшник - 4 538,920 тон.
Згідно з журналом-ордером по рахунку бухгалтерського обліку 271 "Продукція рослинництва", станом на 23.02.2022 на зберіганні за адресами: Харківська область, Ізюмський район, с. Топольське, вул. 1 Травня та вул. 1 Травня, 12-Г, знаходились:
у будівлі зерносховища - соняшник врожаю 2021 року у кількості 777,110 тон;
у нежитловій будівлі навісу № 2 - соняшник врожаю 2021 року у кількості 2 336,420 тон.
Згідно з журналом-ордером по рахунку бухгалтерського обліку № 2081 "Матеріали сільськогосподарського призначення", станом на 23.02.2022 на зберіганні за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Топольське, вул. 1 Травня (на асфальтобетонному покритті біля будівлі операторської), також знаходились мінеральні добрива - зокрема, селітра аміачна у загальній кількості 534 000 кг, добриво азотно-фосфорно- калійне у кількості 130 000 кг, амоній сульфат гранульоуваний у кількості 48 000 кг та ще 5 найменувань матеріалів.
Згідно з журналом-ордером по рахунку бухгалтерського обліку № 203 "Паливо", станом на 23.02.2022р. на зберіганні за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Топольське, вул. 1 Травня (пересувний склад ПММ - металеві ємності), перебували паливно-мастильні матеріали - зокрема, дизельне паливо у загальній кількості у загальній кількості 100 920л, бензин АИ-92-К5-Євроу кількості 38 315 л, а також оливи, тосол.
Відповідно до заяви свідка ОСОБА_2 , викладеної в порядку ст.88 ГПК України (справжність підпису свідка засвідчено приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Чистовим С.Ю. 09.06.2026, зареєстровано у реєстрі за № 3199), після початку вторгнення російських військ на територію України 24.02.2022 і до звільнення Оскільської територіальної громади Збройними Силами України у вересні 2022 р. він перебував на тимчасово окупованій території - у с.Топольське Ізюмського району Харківської області. У березні 2022 р. внаслідок бомбових ударів та артилерійських обстрілів військами РФ с.Топольське були зруйновані та горіли будівлі, техніка і майно на дворі Фермерського господарства "Колос". Під час окупації російські військові своїм транспортом вивозили звідти вціліле майно, свідок бачив, як в машини завантажували багато мішків з добривами чи чимось схожим.
Відповідно до заяви іншого свідка ОСОБА_3 , викладеної в порядку ст.88 ГПК України (справжність підпису свідка засвідчено приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Чистовим С.Ю. 09.06.2026, зареєстровано у реєстрі за № 3198), він проживає у с.Топольське Ізюмського району Харківської області, увесь час, доки триває воєнний стан, місце проживання не полишав. Влітку 2022 р. з території Фермерського господарства "Колос" у с.Топольське Ізюмського району Харківської області люди, вдягнені у російську військову форму, на вантажівці вивезли декілька десятків мішків з аміачною селітрою.
Викрадення зерна та іншого майна російськими військовослужбовцями носили масовий характер, що висвітлено у непоодиноких публікаціях в засобах масової інформації в мережі Інтернет, зокрема, за посиланнями:
https://obrii.com.ua/zalishaisva-zhivim/46434-vak-ogovtuvetsva-Dislva-okupatsivi-oskilska-gromada,
html https://maidan.org.ua/2022/07/kharkiv-khronikv-ataky-na-misto-den-145-v-18-07-2022/
у числі іншого, підтверджено й Оскільським сільським головою Геннадієм Загоруйком за посиланням:
https://www.slk.kh.ua/oblast-online/oskil/spocatku-vse-vivozilosa-z-domu-a-potim-oselu-znisuvali-ak-v-okupacii- zive-oskilska-gromada.html.
За змістом п. 20 розділу II, п. 1 розділу ІV Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014, бухгалтерською службою складаються звіряльні відомості активів і зобов`язань, у яких відображаються розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації). Висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі, у числі інших відомостей, наводяться причини нестач, втрат, а також пропозиції щодо списання понаднормових нестач і втрат.
Згідно з Інвентаризаційним описом ФГ "Колос" від 30.12.2022, по рахунку бухгалтерського обліку 103 "Будинки та споруди", Звіряльною відомістю результатів інвентаризації від 30.12.2022 та Протоколом інвентаризаційної комісії від 30.12.2022, складеними після деокупації, зафіксовано нестачу вказаних активів - знищено 11 об`єктів нерухомості; причиною нестачі є втрата (знищення) майна під час бойових дій, тимчасової окупації військами РФ.
Згідно з Інвентаризаційним описом ФГ "Колос" від 30.12.2022, по рахунку бухгалтерського обліку № 104 "Машини та обладнання", Звіряльною відомістю результатів інвентаризації від 30.12.2022 та Протоколом інвентаризаційної комісії від 30.12.2022, складеними після деокупації, зафіксовано нестачу вказаних активів - немає в наявності (відсутні за місцем знаходження), втрачені (знищені) 53 одиниці сільськогосподарських машин та обладнання; причиною нестачі є втрата (знищення, пошкодження, відсутність за місцем зберігання) майна під час бойових дій, тимчасової окупації військами РФ.
Згідно з Інвентаризаційним описом ФГ "Колос" від 30.12.2022, по рахунку бухгалтерського обліку № 105 "Транспортні засоби", Звіряльною відомістю результатів інвентаризації від 30.12.2022 та Протоколом інвентаризаційної комісії від 30.12.2022, складеними після деокупації, зафіксовано нестачу вказаних активів - немає в наявності (відсутні за місцем знаходження), втрачені (знищені) 11 одиниць транспортних засобів; причиною нестачі є втрата (знищення, пошкодження, відсутність за місцем зберігання) майна під час бойових дій, тимчасової окупації військами РФ.
Згідно з Інвентаризаційним описом ФГ "Колос" від 30.12.2022, по рахунку бухгалтерського обліку № 106 "Інструменти, прилади та інвентар", Звіряльною відомістю результатів інвентаризації від 30.12.2022 та Протоколом інвентаризаційної комісії від 30.12.2022, складеними після деокупації, зафіксовано нестачу вказаних активів - втрачено 14 одиниць (в тому числі, комп`ютерні системи та інша комп`ютерна техніка); причиною нестачі є втрата (знищення, відсутність за місцем зберігання) майна під час бойових дій, тимчасової окупації військами РФ.
Згідно з Інвентаризаційним описом ФГ "Колос" від 30.12.2022, по рахунку бухгалтерського обліку № 203 "Паливо", Звіряльною відомістю результатів інвентаризації від 30.12.2022 та Протоколом інвентаризаційної комісії від 30.12.2022, складеними після деокупації, зафіксовано нестачу паливно-мастильних матеріалів - втрачено дизельне паливо у загальній кількості 100 920л, бензин АИ-92-К5-Євроу кількості 38 315л, а також оливи, тосол; причиною нестачі є втрата (знищення, відсутність за місцем зберігання) майна під час бойових дій, тимчасової окупації військами РФ.
Згідно з Інвентаризаційним описом ФГ "Колос" від 30.12.2022, по рахунку бухгалтерського обліку № 204 "Тара й тарні матеріали", Звіряльною відомістю результатів інвентаризації від 30.12.2022 та Протоколом інвентаризаційної комісії від 30.12.2022, складеними після деокупації, зафіксовано нестачу вказаних активів - втрачено 2 металевих ємності для зберігання ПММ; причиною нестачі є втрата (знищення, відсутність за місцем зберігання) майна під час бойових дій, тимчасової окупації військами РФ.
Згідно з Інвентаризаційним описом ФГ "Колос" від 30.12.2022, по рахунку бухгалтерського обліку № 207 "Запасні частини", Звіряльною відомістю результатів інвентаризації від 30.12.2022 та Протоколом інвентаризаційної комісії від 30.12.2022, складеними після деокупації, зафіксовано нестачу вказаних активів - втрачено 44 найменування запчастин; причиною нестачі є втрата (знищення, відсутність за місцем зберігання) майна під час бойових дій, тимчасової окупації військами РФ.
Згідно з Інвентаризаційним описом ФГ "Колос" від 30.12.2022, по рахунку бухгалтерського обліку № 2081 "Матеріали сільськогосподарського призначення", Звіряльною відомістю результатів інвентаризації від 30.12.2022 та Протоколом інвентаризаційної комісії від 30.12.2022, складеними після деокупації, зафіксовано нестачу добрив, гербіцидів та засобів захисту рослин - втрачено селітру аміачну у загальній кількості 534 000 кг, добриво азотно-фосфорно-калійне у кількості 130 000 кг, амоній сульфат гранульоуваний у кількості 48 000 кг та ще 5 найменувань матеріалів; причиною нестачі є втрата (знищення, відсутність за місцем зберігання) майна під час бойових дій, тимчасової окупації військами РФ.
Згідно з Інвентаризаційним описом ФГ "Колос" від 30.12.2022, по рахунку бухгалтерського обліку № 211 "Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю", Звіряльною відомістю результатів інвентаризації від 30.12.2022 та Протоколом інвентаризаційної комісії від 30.12.2022, складеними після деокупації, зафіксовано нестачу пшениці озимої врожаю 2022 року у кількості 7 570,390 тон; причиною нестачі є втрата (загибель у полі) посівів під час бойових дій, тимчасової окупації військами РФ.
Згідно з Інвентаризаційними описами ФГ "Колос" від 30.12.2022, по рахунку бухгалтерського обліку № 271 "Продукція рослинництва", Звіряльними відомостями результатів інвентаризації від 30.12.2022 та Протоколами інвентаризаційної комісії від 30.12.2022, складеними після деокупації, зафіксовано нестачу власновиробленої сільськогосподарської продукції- втрачено соняшник врожаю 2021 року у загальній кількості З 113,530 тон; причиною нестачі є втрата (знищення) майна під час бойових дій, тимчасової окупації військами РФ.
Згідно з Інвентаризаційним описом ФГ "Колос" від 30.12.2022, по рахунку бухгалтерського обліку № 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", Звіряльною відомістю результатів інвентаризації від 30.12.2022 та Протоколом інвентаризаційної комісії від 30.12.2022, складеними після деокупації, зафіксовано нестачу вказаних активів - втрачено 22 найменування; причиною нестачі є втрата (знищення, відсутність за місцем зберігання) майна під час бойових дій, тимчасової окупації військами РФ.
ФГ "Колос" звернулось до компетентних органів із заявою про вчинення злочину № 128 від 29.12.2022, в якій повідомляло, що після деокупації (визволення) території Ізюмського району Харківської області констатувало факт втрати (знищення, пошкодження, розкрадання) майна фермерського господарства, а також частини документації (заяву долучено до позову).
Згідно з Витягом з ЄРДР, заяву ФГ "Колос" зареєстровано за №12022221070001750 від 30.12.2022.
Відповідно до рішення Харківської обласної ради від 14.02.2023 № 502-VIIІ "Про наявність обставин непереборної сили та затвердження переліку суб`єктів господарювання - юридичних осіб сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили", визнано обставини, що склалися на території Харківської області у зв`язку з російською військовою агресією проти України та стали підставою введення воєнного стану в Україні, обставинами непереборної сили з 24 лютого 2022 року до дня припинення чи скасування воєнного стану.
Згідно з Додатком "Перелік суб`єктів господарювання - юридичних осіб сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили" до рішення Харківської обласної ради від 14.02.2023 № 502-VIІI, ФГ "Колос" віднесено до числа постраждалих внаслідок обставин непереборної сили та включено до переліку за порядковим № 664.
Вказані рішення та Додаток розміщені у загальному доступі на офіційному сайті Харківської обласної ради у мережі Інтернет за посиланнями:
https://ts.lica.com.ua/77/text/35574;
https://ts.lica.com.Ua/77/0/382410/4458.
Згідно з Висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 23.03.2023, виконаним судовим експертом ТОВ "БМВС-Еесперт":
- розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), заподіяних ФГ "Колос" в ході збройної агресії Російської Федерації внаслідок пошкодження, втрати та (або) знищення майна (запасів), зазначених у журналах-ордерах по бухгалтерських рахунках №№ 203, 204, 207, 211, 2081, 22), станом на дату оцінки (складання висновку) становить 996 202,01 доларів СІЛА, що еквівалентно 36 429 712,94 гривень (тридцять шість мільйонів чотириста двадцять дев`ять тисяч сімсот дванадцять гривень 94 копійки);
- розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), заподіяних ФГ "Колос" в ході збройної агресії Російської Федерації внаслідок пошкодження, втрати та (або) знищення майна (основних засобів), зазначених у журналі-ордері по бухгалтерському рахунку № 104, станом на дату оцінки (складання висновку) становить 4 578,14 доларів США, що еквівалентно 167 416,05 гривень (сто шістдесят сім тисяч чотириста шістнадцять гривень 05 копійок);
- розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), заподіяних ФГ "Колос" в ході збройної агресії Російської Федерації внаслідок пошкодження, втрати та (або) знищення майна (основних засобів), зазначених у журналі-ордері по бухгалтерському рахунку № 106, станом на дату оцінки (складання висновку) становить 1 164,58 доларів США, що еквівалентно 42 587,21 гривень (сорок дві тисячі п`ятсот вісімдесят сім гривень 21 копійка);
- розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), заподіяних ФГ "Колос" в ході збройної агресії Російської Федерації внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення майна (запасів), зазначеного у журналі-ордері по бухгалтерському рахунку № 271, станом на дату оцінки (складання висновку) становить 913 058,65 доларів США, що еквівалентно 33 389 276,59 гривень (тридцять три мільйони триста вісімдесят дев`ять тисяч двісті сімдесят шість гривень 59 копійок).
Згідно з Висновком експерта за результатами проведення судової комплексної будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 17.12.2024, виконаним судовими експертами та фахівцем ТОВ "БМВС-Експерт", розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), заподіяних ФГ "Колос" в ході збройної агресії Російської Федерації, внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення об`єктів нерухомого майна, які належать на праві власності ФГ "Колос", розташованих на території Ізюмського району Харківської області, станом на дату оцінки становить 1 120 077,07 доларів США (один мільйон сто двадцять тисяч сімдесят сім доларів США 07 центів), що еквівалентно 46 168 904,78 гривень (сорок шість мільйонів сто шістдесят вісім тисяч дев`ятсот чотири гривні 78 копійок).
Згідно з Висновком експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 23.03.2023, виконаним судовим експертом ТОВ "БМВС-Експерт":
- розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), завданих ФГ "Колос" в ході збройної агресії російської Федерації внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення майна (машин та обладнання), зазначених у журналі-ордері по бухгалтерському рахунку № 104 станом на дату оцінки (складання висновку) складає 1 483 651,32 доларів США, що еквівалентно 54 255 051 (п`ятдесят чотири мільйони двісті п`ятдесят п`ять тисяч п`ятдесят одна) гривня 82 коп.;
- розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), завданих ФГ "Колос" в ході збройної агресії російської Федерації внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення майна (колісних транспортних засобів), зазначених у журналі-ордері по бухгалтерському рахунку № 105 станом на дату оцінки (складання висновку) складає 172 295,08 доларів США, що еквівалентно 6 300 589 (шість мільйонів триста тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 69 коп.
Як зазначено у вступній частині вказаного висновку експерта, при проведенні експертного дослідження експертами, у числі іншого, використано наступні документи:
- перелік ТЗ, машин та обладнання (сільськогосподарської техніки), пошкоджених (втрачених, знищених) внаслідок збройної агресії Російської Федерації (додаток до заяви);
- Лист Територіального сервісного центра МВС № 6349 від 27.09.2022 №31/20/9-628;
- Лист Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 27.09.2022 № 9.0- 057/2/4646-22.
Вищезгадані листи містять відомості про реєстрацію сільськогосподарських машин та транспортних засобів, зокрема:
як зазначено у листі Територіального сервісного центра МВС від 27.09.2022 №31/20/9-628, згідно автоматизованого обліку РСЦ ГСЦ МВС в Харківській області та реєстру МВС України за ФГ "Колос" зареєстровані перелічені у листі транспортні засоби та наведено дати їх реєстрації, номерні знаки, марку і модель ТЗ, номер кузова, рік випуску;
як зазначено у листі Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 27.09.2022 № 9.0-057/2/4646-22, згідно електронного реєстру реєстрації техніки за ФГ "Колос" обліковується перелічена у листі сільськогосподарська техніка (комбайни, трактори, навантажувачі та ін.) та наведено дати їх реєстрації, номерні знаки, марку, заводський номер, номер двигуна, рік випуску, а також № і серію свідоцтв про реєстрацію зазначеної техніки.
Крім вищевказаних реальних збитків, позивач також зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки втрачена продукція мала бути поставлена покупцю-нерезиденту TON OP DOO EOOD (м. Пловдив, Болгарія) за контрактом №K19012022SF від 19.01.2022, укладеним ще до повномасштабного вторгнення РФ.
За умовами контракту № K19012022SF від 19.01.2022, укладеного між ФГ "Колос" (Продавець) і TON OP DOO EOOD (Покупець), Специфікації № 1 від 19.01.2022, готова сільськогосподарська продукція (соняшник врожаю 2021 року), що зберігався у будівлях зерносховища та навісу № 2 ФГ "Колос" у с.Топольське Оскільської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, підлягав поставці покупцю на наступних умовах: кількість - 3300 тон +/-10%; вартість - 762,00 долари США за 1 тону; загальна сума контракту - 2 514 600,00 доларів США +/-10%; базис поставки - СРТ (перевезення оплачено до), місце поставки (Пункт призначення): Залізнична станція Ізюм, Укрзалізниця, Україна, згідно з ІНКОТЕРМС-2010; строк поставки - з 01 березня 2022 р. по 31 травня 2022 р.; строк оплати - протягом 10 календарних днів з дати поставки (контракти, додатки, специфікації долучені до позову).
Загиблий врожай пшениці 2022 року також повинен був бути переданий покупцю-нерезиденту СВКІ Trade s.r.o. (м. Прага, Чеська Республіка) за форвардним контрактом № К21122021W від 21.12.2021. Крім того, до 24.02.2022 позивач здійснив необхідні приготування для посіву соняшника під врожай 2022 року (придбав насіння, добрива, гербіциди, засоби захисту рослин, пальне для виробництва соняшника на площі 1606,29 га), проте, не зміг засіяти посівні площі через захоплення та окупацію територій Оскільської територіальної громади Ізюмського району Харківської області. На майбутній врожай соняшника 2022 року був укладений форвардний контракт №K05022022SF від 05.02.2022 з покупцем-нерезидентом TON OP DOO EOOD (м.Пловдив, Болгарія).
Згідно з форвардним контрактом № K21122021W від 21.12.2021, укладеним між ФГ "Колос" (Продавець) та СВКІ Trade s.r.o. (Покупець), Додатком № 1 від 21.12.2021 до контракту, Специфікацією № 1 від 21.12.2021, форвардним контрактом №K05022022SF від 05.02.2022, укладеним між ФГ "Колос" (Продавець) і TON OP DOO EOOD (Покупець), Додатком № 1 від 05.02.2022 до контракту, Специфікацією №1 від 05.02.2022, Продавець зобов`язувався у строк та на умовах, визначених контрактами, передати у власність Покупцям сільськогосподарську продукцію врожаю 2022 року, країна походження - Україна, яка вироблена Продавцем на власних або орендованих основних фондах, в асортименті, за ціною, якістю, у кількості та на умовах, узгоджених у контрактах, а Покупці зобов`язувалися в установлений строк прийняти товар і сплатити за нього ціну, визначену контрактами (контракти, додатки, специфікації долучені до позову).
У контрактах сторонами було узгоджено, що місцем виробництва товару є орендовані ФГ "Колос" земельні ділянки площею 1906,90 га (для пшениці) та 1606,29 га (для соняшника), із зазначенням їх кадастрових номерів, розташовані на території Оскільської територіальної громади Ізюмського району Харківської області; готова сільськогосподарська продукція (врожай) підлягала збиранню силами та за рахунок Продавця у строки, достатні для своєчасного виконання поставок згідно з умовами контрактів.
Майбутній врожай озимої пшениці 2022 року підлягав поставці покупцю на наступних умовах: кількість - 8000 тон +/- 10%; вартість - 288,00 доларів США за 1 тону; загальна сума контракту - 2 304 000,00 доларів США +/- 10%; базис поставки - СРТ (перевезення оплачено до), місце поставки (Пункт призначення): Залізнична станція Ізюм, Укрзалізниця, Україна, згідно з ІНКОТЕРМС-2010; строк поставки - з 01 вересня 2022р. по 31 жовтня 2022р.; строк оплати - протягом 10 календарних днів з дати поставки.
Майбутній врожай соняшника 2022 року підлягав поставці покупцю на наступних умовах: кількість - 4000 тон +/- 10%; вартість - 652,00 долари США за 1 тону; загальна сума контракту - 2 608 000,00 доларів США +/- 10%; базис поставки - СРТ (перевезення оплачено до), місце поставки (Пункт призначення): Залізнична станція Ізюм, Укрзалізниця, Україна, згідно з ІНКОТЕРМС-2010; строк поставки - з 01 жовтня 2022р. по 30 листопада 2022р.; строк оплати - протягом 10 календарних днів з дати поставки.
На підтвердження заходів, вжитих позивачем щодо одержання упущеної вигоди, до позову долучені докази, які доводять, що позивачем були здійснені необхідні приготування, зокрема, ФГ "Колос" придбано та використано для виробництва сільськогосподарської продукції насіннєвий матеріал, добрива, гербіциди, засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали, запасні частини для сільськогосподарської техніки та автомобілів та т.і., а також мали бути понесені відповідні витрати (в тому числі, на транспортування продукції до місця поставки) - вказане доводять:
видаткова накладна № 257 від 12.07.2021, рахунок на оплату № 300 від 06.07.2021, видаткова накладна № РН- 0002415 від 25.06.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів № 0000002439 від 25.06.2021, видаткова накладна № 15947 від 11.03.2021ТТН № 15947 від 11.03.2021, видаткова накладна № 1177477 від 06.09.2021, рахунок на оплату № 469699 від 31.08.2021, видаткова накладна № 4032 від 22.03.2021, видаткова накладна № 10267 від 17.08.2020, акт виконаних робіт № 142 від 29.04.2021, рахунок № 144 від 29.04.2021, видаткова накладна № 612 від 28.05.2021, рахунок на оплату № 658 від 27.05.2021, видаткова накладна № 7643 від 25.05.2021, рахунок № 139034 від 24.06.2021, рахунок № 139538 від 24.06.2021, видаткова накладна № 0832 від 28.04.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів № 280402 від 28.04.2021, рахунок № 0415 від 27.04.2021, видаткова накладна № 58690 від 20.05.2021, видаткова накладна № 13521 від 18.03.2021, видаткова накладна № 44921 від 29.04.2021, видаткова накладна № 44916 від 29.04.2021, видаткова накладна № 13548 від 31.03.2021, видаткова накладна № 22423 від 31.03.2021, рахунок на оплату № 100187 від 04.12.2020, видаткова накладна № 22422 від 31.03.2021, ТТН№ ЕР-260300/2 від 31.03.2021, видаткова накладна № 44912 від 29.04.2021, ТТН № ЕР-292400/3 від 29.04.2021, видаткова накладна № 47476 від 01.05.2021, рахунок на оплату № 40289 від 28.04.2021, ТТН № 010521/1 від 01.05.2021, видаткова накладна № 72828 від 14.06.2021, рахунок на оплату № 66769 від 15.06.2021, видаткова накладна № 74103 від 29.09.2021, рахунок на оплату №16472 від 27.09.2021, видаткова накладна № РН- 0006907 від 14.09.2021, рахунок-фактура № СФ-0003206 від 14.09.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів №0000007025 від 14.09.2021, видаткова накладна № 30 від 20.05.2021, рахунок на оплату № 25 від 20.05.2021, видаткова накладна № 31 від 25.05.2021, рахунок на оплату № 26 від 25.05.2021, акт виконаних робіт № 142 від 29.04.2021, Акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин № 1 за 30.06.2021, Акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин № 1 за 31.05.2021Акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин № 3 за 30.06.2021, Акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин № 3 за 31.05.2021, Акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин № 4 за 30.06.2021, Акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин № 4 за 31.05.2021, Акт витрати насіння і садивного матеріалу № 5 за 30.06.2021, Акт здачі- прийняття робіт (надання послуг) № -000000122 від 30.09.2021, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № - 000000140 від 31.10.2021, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № -000000141 від 31.10.2021, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № -000000142 від 01.11.2021, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № - 000000143 від 01.11.2021, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № -000000144 від 16.11.2021, Акт виконаних робіт № 159 від 25.05.2021, Акт виконаних робіт № 191 від 12.07.2021, Акт надання послуг № 280 від 27.07.2021, видаткова накладна № 31 від 25.05.2021, видаткова накладна № 54 від 25.05.2021, видаткова накладна № 55 від 25.05.2021видаткова накладна № 3031 від 05.04.2021, видаткова накладна № 4541 від 10.06.2021, видаткова накладна № 10267 від 17.08.2020, видаткова накладна № 12045 від 02.03.2021, видаткова накладна № 13521 від 18.03.2021, видаткова накладна № 13548 від 31.03.2021, видаткова накладна № 22422 від 31.03.2021, видаткова накладна № 22423 від 31.03.2021, видаткова накладна № 23952 від 05.04.2021, видаткова накладна № 34444 від 17.06.2021, видаткова накладна № 35572 від 23.06.2021, видаткова накладна № 44912 від 29.04.2021, видаткова накладна № 44916 від 29.04.2021видаткова накладна № 44921 від 29.04.2021, видаткова накладна № 49117 від 09.07.2021, видаткова накладна № 58690 від 20.05.2021, видаткова накладна № 1178897 від 21.09.2021, видаткова накладна № А-811221 від 09.07.2021, видаткова накладна № ИЗ-00006147 від 16.06.2021, видаткова накладна № ПТ-1066/20/0003022 від 05.04.2021, видаткова накладна № РН-0002413 від 25.06.2021, видаткова накладна № РН-0002414 від 25.06.2021, видаткова накладна № РН-0002691 від 01.07.2021, видаткова накладна № РН-0002875 від 05.07.2021, видаткова накладна № РН- 0006907 від 14.09.2021, видаткова накладна № УТ-2554 від 30.04.2021, видаткова накладна № 30 від 20.05.2021, видаткова накладна № 183 від 27.04.2021, видаткова накладна № 612 від 28.05.2021, видаткова накладна № 777 від 20.04.2021видаткова накладна № 0832 від 28.04.2021, видаткова накладна № 1118 від 08.04.2021, видаткова накладна № 1212 від 06.05.2021, видаткова накладна № 1276Ха від 07.05.2021, видаткова накладна № 1966 від 29.04.2021, видаткова накладна № 2430 від 22.04.2021, видаткова накладна № 2708 від 30.04.2021, видаткова накладна № 2910 від 18.06.2021, видаткова накладна №3989 від 22.05.2021, видаткова накладна № 4032 від 22.03.2021, видаткова накладна № 4290 від 27.05.2021, видаткова накладна № 7643 від 25.05.2021, видаткова накладна № 14291 від 28.05.2021, видаткова накладна № 15947 від 11.03.2021, видаткова накладна № 16555 від 11.05.2021, видаткова накладна №18849 від 25.05.2021, видаткова накладна № 23519 від 26.04.2021, видаткова накладна № 23867 від 24.06.2021, видаткова накладна № 23869 від 24.06.2021, видаткова накладна № 24311 від 29.04.2021, видаткова накладна № 24881 від 05.05.2021, видаткова накладна № 47476 від 01.05.2021, видаткова накладна №72362 від 28.04.2021, видаткова накладна № 72828 від 14.06.2021, видаткова накладна №74030 від 29.04.2021, видаткова накладна № 74103 від 29.09.2021, видаткова накладна № 77020 від 06.05.2021, видаткова накладна № 83185 від 14.05.2021, видаткова накладна № 86896 від 19.05.2021, видаткова накладна №120765 від 24.06.2021, видаткова накладна № 120770 від 24.06.2021, видаткова накладна №120771 від 24.06.2021, видаткова накладна № 120785 від 24.06.2021, видаткова накладна № 120787 від 24.06.2021видаткова накладна № 1177477 від 06.09.2021, видаткова накладна № 5213975 від 25.05.2021, видаткова накладна №Kh001761/011941 від 30.06.2021, видаткова накладна № РН00016264 від 19.04.2021, договір поставки нафтопродуктів № 103 від 14.04.2020, договір поставки № 565/21/132 від 17.12.2020, договір оренди транспортних засобів з екіпажем №04/07/20 від 04.07.2020, договір поставки № 20/05-2021 від 20.05.2021, договір поставки № 207-с від 27.05.2021, договір купівлі-продажу № 0421126 від 20.04.2021, договір поставки № ДП-0014 від 20.05.2021, Додаток № 1 - додаткова угода № 2 від 31.10.2021, додаток № 565/21/132/01-3 від 17.12.2020, додаток № 565/21/132/02-Н від 22.12.2020, додаток № 565/21/132/03-Н від 22.12.2020, додаток № 565/21/132/04-3 від 20.04.2021, додаток № 565/21/132/05-3 від 09.06.2021, додаток № 898/20/43/05-МД/О від 17.11.2020, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей № 1 за квітень 2021, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей № 1 за червень 2021, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей № 2 за травень 2021, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей №4 за травень 2021, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей № 5 за червень 2021, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей № 5 за травень 2021, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей № 6 за червень 2021, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей № 6 за травень 2021, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей № 7 за квітень 2021, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей № 8 за травень 2021, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей № 9 за травень 2021, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей № 10 за червень 2021, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № -000000140 від 31.10.2021, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № -000000141 від 31.10.2021, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № -000000122 від 30.09.2021, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № -000000143 від 01.11.2021, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № -000000142 від 01.11.2021, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № -000000144 від 16.11.2021, рахунок на оплату № 19 від 20.05.2021, рахунок на оплату № 25 від 20.05.2021, рахунок на оплату № 26 від 25.05.2021, рахунок № 144 від 29.04.2021рахунок на оплату № 188 від 24.04.2021, рахунок на оплату № 306 від 23.07.2021, рахунок на оплату № 658 від 27.05.2021, рахунок на оплату № 818 від 18.06.2021, рахунок на оплату № 2670 від 02.03.2021, рахунок на оплату № 4290 від 25.05.2021, рахунок на оплату № 11026 від 08.07.2021, рахунок на оплату № 35413 від 23.06.2021, рахунок на оплату № 40289 від 28.04.2021, рахунок на оплату № 93394 від 06.05.2021, рахунок на оплату № 100187 від 04.12.2020, рахунок-фактура № СФ-0001408 від 01.07.2021, рахунок-фактура № СФ-0001462 від 05.07.2021, рахунок-фактура № СФ-0003206 від 14.09.2021, рахунок на оплату № УТ-3497 від 29.04.2021, рахунок № 161 від 25.05.2021, рахунок № 194 від 12.07.2021, рахунок № 0415 від 27.04.2021, рахунок на оплату № 719 від 15.04.2021, рахунок на оплату № 1216 від 28.04.2012, рахунок на оплату № 2264 від 08.04.2021, рахунок на оплату № 3083 від 20.04.2021, рахунок на оплату № 3458 від 28.04.2021, рахунок на оплату № 4290 від 25.05.2021, рахунок на оплату № 4835 від 11.06.2021, рахунок на оплату № 16472 від 27.09.2021, рахунок на оплату № 22703 від 07.05.2021, рахунок на оплату № 23372 від 26.04.2021, рахунок на оплату №24162 від 29.04.2021, рахунок на оплату № 24725 від 05.05.2021, рахунок на оплату № 25404 від 21.05.2021, рахунок на оплату № 26591 від 28.05.2021, рахунок на оплату № 32963 від 23.06.2021, рахунок на оплату № 66769 від 15.06.2021, рахунок на оплату № 88114 від 28.04.2021, рахунок на оплату № 89307 від 29.04.2021, рахунок на оплату № 98745 від 13.05.2021, рахунок на оплату № 103269 від 18.05.2021, рахунок на оплату № 139034 від 24.06.2021, рахунок на оплату № 139538 від 24.06.2021, рахунок на оплату № 469699 від 31.08.2021, рахунок на оплату № 471787 від 21.09.2021, рахунок № КИ003532/011941 від 30.06.2021, рахунок № Х000041167 від 07.05.2021, Специфікація № ПТ- 1066/21/0004290 від 25.05.2021, Специфікація № ПТ-1066/21/0005164 від 09.08.2021, ТТН № 49117 від 09.07.2021, ТТН № Р3031 від 05.04.2021, ТТН № Р4290 від 27.05.2021, ТТН № ТЕ-292400/3 від 29.04.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів № 54 від 21.05.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів № 55 від 21.05.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів № 0000002437 від 25.06.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів № 0000002438 від 25.06.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів № 0000002720 від 01.07.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів № 0000002905 від 05.07.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів № 0000007025 від 14.09.2021, ТТН № 010521/1 від 01.05.2021, ТТН № 12045 від 02.03.2021ТТН № 15947 від 11.03.2021, ТТН № 74103 від 29.09.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів № 280402 від 28.04.2021ТТН № ЕР-260300/2 від 31.03.2021; видаткова накладна № 258/14 від 21.10.2021, видаткова накладна № 394 від 10.08.2021, видаткова накладна № 958 від 09.09.2021, видаткова накладна № 1805 від 25.07.2021, видаткова накладна № 2379 від 18.08.2021, видаткова накладна № 2380 від 18.08.2021, видаткова накладна № 5164 від 19.08.2021, видаткова накладна № 5171 від 18.08.2021, видаткова накладна № 6605 від 02.08.2021, видаткова накладна № 7064 від 16.08.2021, видаткова накладна № 8238 від 27.09.2021видаткова накладна № 34593 від 28.08.2021, видаткова накладна № 34594 від 28.08.2021, видаткова накладна № 46380 від 10.08.2021, видаткова накладна № 156437 від 02.08.2021, видаткова накладна № 158081 від 03.08.2021, видаткова накладна № 172855 від 20.08.2021, видаткова накладна № 180005 від 31.08.2021, видаткова накладна № А- 922029 від 03.09.2021, видаткова накладна № А-944281 від 13.09.2021, видаткова накладна № А-953159 від 16.09.2021, видаткова накладна № ИЗ-00008211 від 27.08.2021, видаткова накладна № РН-0005825 від 26.08.2021, видаткова накладна № РН-0006621 від 09.09.2021, видаткова накладна № РН-0006623 від 09.09.2021, видаткова накладна № РН00054673 від 15.09.2021, видаткова накладна № 224 від 03.02.2022, видаткова накладна № 681 від 28.10.2021, видаткова накладна № 1404 від 02.09.2021, видаткова накладна № 1447 від 07.10.2021, видаткова накладна № 1817 від 28.07.2021, видаткова накладна № 2313 від 10.12.2021, видаткова накладна №5420721 від 03.09.2021, видаткова накладна № 5517458 від 20.10.2021, договір поставки товару № ПТ-1066 від 23.12.2019, договір поставки № 0507/1/2021-М від 05.07.2021, договір поставки № 01039 від 26.02.2021, залізнична накладна №47264825 від 25.07.2021, залізнична накладна № 47299300 від 28.07.2021, рахунок на оплату № 530 від 10.08.2021, рахунок на оплату № 1123 від 05.07.2021, рахунок на оплату № 1127 від 30.07.2021, рахунок на оплату № 1205 від 13.08.2021, рахунок на оплату № 1248 від 02.09.2021, рахунок на оплату № 1318 від 02.09.2021, рахунок на оплату № 2027 від 05.10.2021, рахунок на оплату № 2424 від 12.08.2021, рахунок на оплату № 5164 від 09.08.2021, рахунок на оплату № 5171 від 09.08.2021, рахунок на оплату № 42845 від 04.08.2021, рахунок на оплату № 45553 від 10.08.2021, рахунок на оплату № 179959 від 02.08.2021, рахунок на оплату № 206095 від 31.08.2021, рахунок на оплату № 568015 від 31.08.2021, рахунок на оплату № И000000390 від 19.10.2021, рахунок-фактура № СФ-0002721 від 26.08.2021, рахунок-фактура №СФ00080540 від 15.09.2021, рахунок на оплату № 147 від 31.01.2022, рахунок на оплату № 886 від 27.10.2021, рахунок на оплату № 2423 від 12.08.2021, рахунок на оплату № 3022 від 30.08.2021, рахунок на оплату № 4818 від 17.11.2021, рахунок на оплату № 44100 від 10.08.2021, рахунок № 181448 від 03.08.2021, рахунок № 198281 від 20.08.2021, рахунок на оплату № 607922 від 13.09.2021, рахунок на оплату №500838136 від 06.10.2021, сертифікат якості від 05.06.2020, сертифікат якості №2020.05-750 від 28.05.2020, Специфікація № 1 від 05.07.2021, Специфікація № ПТ-1066/21/0005171 від 09.08.2021, ТТН № Р5164 від 19.08.2021, 09.06.2021, додаток № 898/20/43/05-МД/О від 17.11.2020, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей № 1 за квітень 2021, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей № 1 за червень 2021, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей № 2 за травень 2021, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей №4 за травень 2021, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей № 5 за червень 2021, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей № 5 за травень 2021, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей № 6 за червень 2021, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей № 6 за травень 2021, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей № 7 за квітень 2021, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей № 8 за травень 2021, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей № 9 за травень 2021, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей № 10 за червень 2021, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № -000000140 від 31.10.2021, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № -000000141 від 31.10.2021, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № -000000122 від 30.09.2021, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № -000000143 від 01.11.2021, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № -000000142 від 01.11.2021, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № -000000144 від 16.11.2021, рахунок на оплату №19 від 20.05.2021, рахунок на оплату № 25 від 20.05.2021, рахунок на оплату № 26 від 25.05.2021, рахунок № 144 від 29.04.2021, рахунок на оплату № 188 від 24.04.2021, рахунок на оплату № 306 від 23.07.2021, рахунок на оплату № 658 від 27.05.2021, рахунок на оплату № 818 від 18.06.2021, рахунок на оплату № 2670 від 02.03.2021, рахунок на оплату № 4290 від 25.05.2021, рахунок на оплату № 11026 від 08.07.2021, рахунок на оплату № 35413 від 23.06.2021, рахунок на оплату № 40289 від 28.04.2021, рахунок на оплату № 93394 від 06.05.2021, рахунок на оплату №100187 від 04.12.2020, рахунок-фактура № СФ-0001408 від 01.07.2021, рахунок-фактура № СФ-0001462 від 05.07.2021, рахунок-фактура № СФ-0003206 від 14.09.2021, рахунок на оплату № УТ-3497 від 29.04.2021, рахунок № 161 від 25.05.2021, рахунок № 194 від 12.07.2021, рахунок № 0415 від 27.04.2021, рахунок на оплату № 719 від 15.04.2021, рахунок на оплату № 1216 від 28.04.2021, рахунок на оплату № 2264 від 08.04.2021, рахунок на оплату № 3083 від 20.04.2021, рахунок на оплату № 3458 від 28.04.2021, рахунок на оплату № 4290 від 25.05.2021, рахунок на оплату № 4835 від 11.06.2021, рахунок на оплату № 16472 від 27.09.2021, рахунок на оплату № 22703 від 07.05.2021, рахунок на оплату № 23372 від 26.04.2021, рахунок на оплату № 24162 від 29.04.2021, рахунок на оплату № 24725 від 05.05.2021, рахунок на оплату № 25404 від 21.05.2021, рахунок на оплату № 26591 від 28.05.2021, рахунок на оплату № 32963 від 23.06.2021, рахунок на оплату № 66769 від 15.06.2021, рахунок на оплату № 88114 від 28.04.2021, рахунок на оплату №89307 від 29.04.2021, рахунок на оплату № 98745 від 13.05.2021, рахунок на оплату №103269 від 18.05.2021, рахунок на оплату № 139034 від 24.06.2021, рахунок на оплату № 139538 від 24.06.2021, рахунок на оплату № 469699 від 31.08.2021, рахунок на оплату № 471787 від 21.09.2021, рахунок № КИ003532/011941 від 30.06.2021, рахунок № Х000041167 від 07.05.2021, Специфікація № ПТ- 1066/21/0004290 від 25.05.2021, Специфікація № ПТ-1066/21/0005164 від 09.08.2021, ТТН № 49117 від 09.07.2021, ТТН № Р3031 від 05.04.2021, ТТН № Р4290 від 27.05.2021, ТТН № ТЕ-292400/3 від 29.04.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів № 54 від 21.05.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів № 55 від 21.05.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів №0000002437 від 25.06.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів № 0000002438 від 25.06.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів № 0000002720 від 01.07.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів № 0000002905 від 05.07.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів № 0000007025 від 14.09.2021, ТТН № 010521/1 від 01.05.2021, ТТН № 12045 від 02.03.2021, ТТН № 15947 від 11.03.2021, ТТН № 74103 від 29.09.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів № 280402 від 28.04.2021, ТТН № ЕР-260300/2 від 31.03.2021; видаткова накладна № 258/14 від 21.10.2021, видаткова накладна № 394 від 10.08.2021, видаткова накладна № 958 від 09.09.2021, видаткова накладна № 1805 від 25.07.2021, видаткова накладна № 2379 від 18.08.2021, видаткова накладна №2380 від 18.08.2021, видаткова накладна № 5164 від 19.08.2021, видаткова накладна № 5171 від 18.08.2021, видаткова накладна № 6605 від 02.08.2021, видаткова накладна № 7064 від 16.08.2021, видаткова накладна № 8238 від 07.09.2021, видаткова накладна № 34593 від 28.08.2021, видаткова накладна № 34594 від 28.08.2021, видаткова накладна № 46380 від 10.08.2021, видаткова накладна №156437 від 02.08.2021, видаткова накладна № 158081 від 03.08.2021, видаткова накладна № 172855 від 20.08.2021, видаткова накладна № 180005 від 31.08.2021, видаткова накладна № А- 922029 від 03.09.2021, видаткова накладна № А-944281 від 13.09.2021, видаткова накладна № А-953159 від 16.09.2021, видаткова накладна №ИЗ-00008211 від 27.08.2021, видаткова накладна № РН-0005825 від 26.08.2021, видаткова накладна № РН-0006621 від 09.09.2021, видаткова накладна № РН-0006623 від 09.09.2021, видаткова накладна № РН00054673 від 15.09.2021, видаткова накладна № 224 від 03.02.2022, видаткова накладна № 681 від 28.10.2021, видаткова накладна № 1404 від 02.09.2021, видаткова накладна № 1447 від 07.10.2021, видаткова накладна № 1817 від 28.07.2021, видаткова накладна № 2313 від 10.12.2021, видаткова накладна № 5420721 від 03.09.2021, видаткова накладна № 5517458 від 20.10.2021, договір поставки товару № ПТ-1066 від 23.12.2019, договір поставки № 0507/1/2021-М від 05.07.2021, договір поставки № 01039 від 26.02.2021, залізнична накладна № 47264825 від 25.07.2021, залізнична накладна № 47299300 від 28.07.2021, рахунок на оплату № 530 від 10.08.2021, рахунок на оплату № 1123 від 05.07.2021, рахунок на оплату № 1127 від 30.07.2021, рахунок на оплату № 1205 від 13.08.2021, рахунок на оплату № 1248 від 02.09.2021, рахунок на оплату № 1318 від 02.09.2021, рахунок на оплату № 2027 від 05.10.2021, рахунок на оплату № 2424 від 12.08.2021, рахунок на оплату № 5164 від 09.08.2021, рахунок на оплату № 5171 від 09.08.2021, рахунок на оплату № 42845 від 04.08.2021, рахунок на оплату №45553 від 10.08.2021, рахунок на оплату № 179959 від 02.08.2021, рахунок на оплату №206095 від 31.08.2021, рахунок на оплату № 568015 від 31.08.2021, рахунок на оплату № И000000390 від 19.10.2021, рахунок-фактура № СФ-0002721 від 26.08.2021, рахунок-фактура № СФ00080540 від 15.09.2021, рахунок на оплату № 147 від 31.01.2022, рахунок на оплату № 886 від 27.10.2021, рахунок на оплату № 2423 від 12.08.2021, рахунок на оплату № 3022 від 30.08.2021, рахунок на оплату № 4818 від 17.11.2021, рахунок на оплату № 44100 від 10.08.2021, рахунок № 181448 від 03.08.2021, рахунок № 198281 від 20.08.2021, рахунок на оплату № 607922 від 13.09.2021, рахунок на оплату № 500838136 від 06.10.2021, сертифікат якості від 05.06.2020, сертифікат якості № 2020.05-750 від 28.05.2020, Специфікація № 1 від 05.07.2021, Специфікація № ПТ -1066/21/0005171 від 09.08.2021, ТТН № Р5164 від 19.08.2021, ТТН № Р5171 від 18.08.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів №0000005909 від 26.08.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів № 0000006731 від 09.09.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів № 0000006733 від 09.09.2021, акт звірки від 15.12.2021, видаткова накладна № 721 від 26.11.2021, видаткова накладна №9798 від 20.10.2021, видаткова накладна № 11638 від 14.12.2021, видаткова накладна № 47442 від 02.12.2021, видаткова накладна № 181098 від 01.09.2021, видаткова накладна № 181103 від 01.09.2021, видаткова накладна № 181105 від 01.09.2021, видаткова накладна № 187851 від 08.09.2021, видаткова накладна № АІ-0000100 від 11.10.2021, видаткова накладна № АІ-0000101 від 13.10.2021, видаткова накладна № АІ-0000102 від 18.10.2021, видаткова накладна № АІ-0000103 від 25.10.2021, видаткова накладна № АІ-0000104 від 28.10.2021, видаткова накладна №АІ-0000111 від 18.11.2021, видаткова накладна № РН-0013699 від 09.12.2021, видаткова накладна № РН-0013805 від 10.12.2021, видаткова накладна № РН-0013806 від 10.12.2021, видаткова накладна № РН00046426 від 16.08.2021, видаткова накладна № РН00059666 від 07.10.2021, видаткова накладна № 348/14 від 15.11.2021, видаткова накладна № 355/14 від 16.11.2021, видаткова накладна №397/14 від 26.11.2021, видаткова накладна № 800 від 23.12.2021, видаткова накладна № 9841 від 21.10.2021, видаткова накладна № 10160 від 28.10.2021, видаткова накладна № 10933 від 23.11.2021, видаткова накладна № 10934 від 22.12.2021, видаткова накладна № 47441 від 02.12.2021, видаткова накладна №74190 від 30.11.2021, видаткова накладна № 74191 від 30.11.2021, видаткова накладна № 181100 від 01.09.2021, видаткова накладна № 194346 від 15.09.2021, видаткова накладна № 194351 від 15.09.2021, видаткова накладна № 202631 від 24.09.2021, видаткова накладна № 241381 від 19.11.2021, видаткова накладна №241382 від 19.11.2021, договір купівлі-продажу продукції № 160421/1 від 16.04.2021, договір постачання № 09/09-20 ЮТЛ від 09.09.2020, договір поставки № 169/11/21 від 25.11.2021, паспорт на дизельне паливо від 01.12.2021, паспорт на дизельне паливо від 01.12.2021, рахунок на оплату № 493 від 25.11.2021, рахунок на оплату № 1479 від 08.10.2021, рахунок на оплату № 1545 від 20.10.2021, рахунок на оплату № 1576 від 26.10.2021, рахунок на оплату № 1759 від 10.12.2021, рахунок на оплату № 204786 від 31.08.2021, рахунок на оплату № 214652 від 08.09.2021, рахунок-фактура № А1-0000087 від 04.10.2021, рахунок-фактура № АІ-0000095 від 21.10.2021, рахунок № И000000624 від 26.11.2021, рахунок-фактура № СФ-0006299 від 10.12.2021, рахунок на оплату № 1696 від 24.11.2021, рахунок на оплату № 63805 від 23.11.2021, рахунок на оплату № 73481 від 30.11.2021, рахунок на оплату № 73482 від 30.11.2021, рахунок № 204786 від 31.08.2021, рахунок № 204804 від 31.08.2021, рахунок № 220318 від 14.09.2021, рахунок № 220325 від 24.09.2021, рахунок №266690 від 09.11.2021, рахунок № 266705 від 09.11.2021, рахунок № И000000538 від 15.11.2021, рахунок на оплату № 1669 від 17.11.2021, сертифікат відповідності АА № 000527 від 02.12.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів № 0000013934 від 09.12.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів № 0000014045 від 10.12.2021, ТТН №181101 від 18.11.2021, ТТН № 181102 від 18.11.2021, ТТН № 181103 від 18.11.2021, ТТН № 181104 від 18.11.2021, ТТН № 181105 від 18.11.2021, ТТН № 281001 від 28.10.2021, ТТН № Р721 від 26.11.2021, ТТН на відпуск нафтопродуктів №0000014046 від 10.12.2021, ТТН № 111001 від 11.10.2021, ТТН № 131001 від 13.10.2021, ТТН № 181001 від 18.10.2021, ТТН № 251001 від 25.10.2021.
Копії вищевказаних документів містяться в матеріалах справи.
Згідно з Висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 08.08.2023:
- обґрунтованість розрахунку втраченої вигоди (неодержаного прибутку) ФГ "Колос" (код ЄДРПОУ 14281058, адреса: 64343, Харківська область Ізюмський район, село Топольське) від неможливості (перешкод) у провадженні господарської діяльності у зв`язку зі збройною агресією РФ, а саме - неможливості поставки соняшника врожаю 2021 року за контрактом № K19012022SF від 19 січня 2022р. з "TON OP DOO EOOD» (STR.BORBA 8 FL.2 AP.10, 4000, PLOVDIV, BULGARIA), в сумі 1 519 705,17 доларів США, що станом на дату оцінки еквівалентно 55 573 490,48 гривень, підтверджується документально та арифметично;
- обґрунтованість розрахунку втраченої вигоди (неодержаного прибутку) ФГ "Колос" (код ЄДРПОУ 14281058, адреса: 64343, Харківська область Ізюмський район, село Топольське) від неможливості (перешкод) у провадженні господарської діяльності у зв`язку зі збройною агресією РФ, а саме - неможливості поставки пшениці врожаю 2022 року за форвардним контрактом № К21122021W від 21 грудня 2021р. з СВКІ Trade s.r.o. (Hybemska 1012/30, Nove Mesto, 110 00 Prague 1), в сумі 1 680 804,12 доларів США, що станом на дату оцінки еквівалентно 61 464 653,54 гривень, підтверджується документально та арифметично;
- обґрунтованість розрахунку втраченої вигоди (неодержаного прибутку) ФГ "Колос" (код ЄДРПОУ 14281058, адреса: 64343, Харківська область Ізюмський район, село Топольське) від неможливості (перешкод) у провадженні господарської діяльності у зв`язку зі збройною агресією РФ, а саме - неможливості поставки соняшника врожаю 2022 року за форвардним контрактом № K05022022SF від 05 лютого 2022р. з "TON OP DOO EOOD» (STR.BORBA 8 FL.2 AP.10, 4000, PLOVDIV, BULGARIA), в сумі 1 980 557,98 доларів США, що станом на дату оцінки еквівалентно 72 426 232,55 гривень, підтверджується документально та арифметично.
Ретельно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши усі фактичні обставини спору, суд, приймаючи рішення у даній справі, виходить з наступного.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оборону України", збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.
Силові дії РФ, що тривають з 20 лютого 2014 року як початкова подія, та як її продовження - військове вторгнення РФ на територію України 24 лютого 2022 року, є актами збройної агресії відповідно до пунктів "а", "b", "с", "d" та "g" статті 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї ООН "Визначення агресії" від 14.12.1974.
За визначенням, яке викладено у п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 1 Протоколу № 1 від 20.03.1952 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
В силу ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
За таких умов, втрата належного на праві власності ФГ "Колос" майна внаслідок його знищення, пошкодження, викрадення в ході збройної агресії РФ проти України порушує право власності позивача, який у зв`язку з цим набуває право на відшкодування заподіяної йому шкоди (збитків).
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство", фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
За змістом ч. 2 ст. 24 Закону України "Про фермерське господарство", фермерське господарство самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію, на власний розсуд та ризик підбирає партнерів з економічних зв`язків у всіх сферах діяльності, у тому числі іноземних.
Відповідно до ст.20 Закону України "Про фермерське господарство", майно фермерського господарства належить йому на праві власності. У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом.
Позивач створений у формі фермерського господарства, яке діє з метою одержання прибутку та здійснює господарську діяльність, спрямовану на виробництво й реалізацію сільськогосподарської продукції. Перелічене у розділі 1 позову майно позивача використовувалось за цільовим призначенням та було майновою базою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За таких умов знищення, пошкодження та викрадення майна, що належить на праві власності ФГ "Колос", унеможливлює реалізацію господарської діяльності позивача на основі такого майна, а отже, є порушенням прав позивача на здійснення господарської діяльності.
За змістом ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності.
У Постанові від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що держава може вступати як у цивільні (господарські), так і у адміністративні правовідносини (п. 6.21).
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №635/6172/17 викладено наступний висновок:
"50. Російська Федерація як держава-окупант відповідно до IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 8 червня 1977 року несе відповідальність за порушення захисту прав цивільного населення. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації держави Україна, юридичним особам, громадським об`єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на РФ як на державу, що здійснює окупацію (частини п`ята та дев`ята статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України").
З огляду на вказане, на спір з приводу відшкодування шкоди (збитків), заподіяної позивачу в ході збройної агресії пФ проти України, поширюється юрисдикція господарського суду."
Згідно з ч. 1 ст. 29 ГПК України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
В силу ч. 8 ст. 29 ГПК України, для спорів про відшкодування шкоди, заподіяної майну, встановлено альтернативну підсудність - позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.
Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 18.05.2022 у справі № 428/11673/19, загальновідомо (тобто таке, що не потребує доказування), що Російська Федерація відкидає визнання будь-якої відповідальності за свою протиправну військову діяльність в Україні, включаючи не тільки повномасштабну збройну агресію, але і будь-яку участь своїх збройних сил у військових діях в Донецькій та Луганській областях з 2014 року. Не існує жодної розумної підстави припустити, що порушене право позивача, за захистом якого він звернувся до українського суду, могло би бути захищене шляхом подання позову до суду Російської Федерації.
За таких умов, даний спір підсудний господарському суду за місцезнаходженням нерухомого майна (ч. 3 ст. 30 ГПК України) та за місцем заподіяння шкоди (ч. 8 ст. 29 ГПК України), а саме - Господарському суду Харківської області.
Щодо судового імунітету відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право", пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
У міжнародному приватному праві під імунітетом розуміють непідлеглість однієї держави законодавству та юрисдикції іншої. Імунітет ґрунтується на суверенітеті держав, їх рівності та означає, що жодна з них не може здійснювати свою владу над іншою державою, її органами, майном. Це принцип вилучення держави та її органів з-під юрисдикції іншої держави. Судовий імунітет полягає в непідсудності держави без її згоди судам іншої держави.
Міжнародно-правові норми про юрисдикційний імунітет держави уніфіковано у двох конвенціях: Європейській конвенції про імунітет держав, прийнятій Радою Європи 16 травня 1972 року, та Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності, прийнятій резолюцією 59/38 Генеральної Асамблеї 02 грудня 2004 року. Ці Конвенції втілюють концепцію обмеженого імунітету держави, визначають, в якій формі є можливою відмова держави від імунітету ("явно виражена відмова від імунітету" на підставі укладеного міжнародного договору чи контракту, або "відмова від імунітету, яка передбачається", коли іноземна держава вступає у судовий процес і подає зустрічний позов у суді іноземної держави), а також закріплюють перелік категорій справ, у яких держава не користується імунітетом у суді іншої держави-учасниці.
Як Європейська конвенція про імунітет держав 1972 року (стаття 11), так і Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року (стаття 12) передбачають, що Договірна держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді справи в суді іншої Договірної держави, який зазвичай має компетенцію розглядати справи, які стосуються грошової компенсації (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території держави суду.
Україна не є учасницею вказаних Конвенцій, проте, ці Конвенції відображають тенденцію розвитку міжнародного права щодо визнання того, що існують певні межі, в яких іноземна держава має право вимагати імунітет у цивільному процесі.
У рішенні від 14.03.2013 у справі "Олєйніков проти Росії" ЄСПЛ вказав, що положення Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року застосовуються "відповідно до звичаєвого міжнародного права, навіть якщо ця держава не ратифікувала її", і Суд повинен брати до уваги цей факт, вирішуючи питання про те, чи було дотримано право на доступ до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 68, п. 31).
У рішенні від 23.03.2010 у справі "Цудак проти Литви" (Cudak v. Lithuania) ЄСПЛ також визнав існування звичаєвих норм у питаннях державного імунітету, переважання в міжнародній практиці теорії обмеженого імунітету держави, але наголосив на тому, що обмеження має переслідувати законну мету та бути пропорційним такій меті.
При цьому, слід звернути увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, яка полягає в тому, що після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.
Аналогічна правова позиція щодо судового імунітету держави наведена у постановах Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 428/11673/19, від 22.06.2022 у справі № 311/498/20, від 12.10.2022 у справі № 463/14365/21.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 990/80/22 зазначено:
"28. Так, за змістом статті 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" іноземна держава користується судовим імунітетом за відсутності згоди компетентних органів відповідної держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави.
29. Однак Верховний Суд зазначив, що оскільки вчинення Російською Федерацією з 2014 року збройної агресії проти України не припиняється, Російська Федерація заперечує суверенітет України, то й зобов`язань дотримуватися суверенітету вказаної держави та поважати його на цей час немає.
30. У зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що у свою чергу із цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства Російської Федерації в Україні через припинення його роботи на території України.
31. За висновком Верховного Суду, починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства Російської Федерації в Україні запитів щодо згоди Російської Федерації бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв`язку з вчиненням Російською Федерацією збройної агресії проти України та ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. А починаючи з 24 лютого 2022 року, таке надсилання неможливе ще й у зв`язку з розірванням дипломатичних зносин України з Російською Федерацією.
32. Зазначена держава, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти України, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі - громадянину України.
33. Верховний Суд виходив з того, що країна-агресор діяла поза межами свого суверенного права на самооборону, навпаки, віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, тому безумовно Російська Федерація надалі не користується в такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Такі висновки наведено в постановах Верховного Суду від 08 та 22 червня 2022 року у справах №490/9551/19 (провадження № 61-19853св21) та № 311/498/20 (провадження № 61-988св22).
34. Таких самих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.05.2022 у справі № 428/11673/19 (провадження № 61-8291св21) та у справі № 760/17232/20-ц (провадження № 61-15925св21), зазначивши додаткові аргументи непоширення судового імунітету Російської Федерації у спірних правовідносинах, а саме: підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції; судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004); підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним з міжнародно-правовими зобов`язаннями України у сфері боротьби з тероризмом; судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення нею державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом."
Враховуючи викладене, звертаючись з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії РФ, позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання, а даний спір може бути розглянуто та вирішено судом України як належним та повноважним судом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За змістом ч. 1 ст. 48 Закону України "Про міжнародне приватне право", яка визначає право, що застосовується до недоговірних зобов`язань, до зобов`язань, що виникають з дії однієї сторони, з урахуванням положень статей 49- 51 цього Закону, застосовується право держави, у якій мала місце така дія.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про міжнародне приватне право", права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.
Звідси, оскільки події, що стали підставою для вимог про відшкодування шкоди (втрата позивачем майна внаслідок його знищення, пошкодження через активні бойові дії, влучання боєприпасів, загибель посівів внаслідок неможливості зібрати врожай через бойові дії та тимчасову окупацію, а також викрадення майна позивача окупаційними військами російської федерації) мали місце на території України, застосовним матеріальним законом при розгляді даного спору є матеріальний закон України.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 Цивільного кодексу України, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Аналогічне положення наявне у ст. 124 ЦК РФ.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оборону України", збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.
Силові дії РФ, що тривають з 20 лютого 2014 року як початкова подія, та як її продовження - військове вторгнення РФ на територію України 24 лютого 2022 року, є актами збройної агресії відповідно до пунктів "а", "b", "с", "d" та "g" статті 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї ООН "Визначення агресії" від 14.12.1974.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", Російська Федерація як держава-окупант відповідно до IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 8 червня 1977 року, несе відповідальність за порушення захисту прав цивільного населення.
Виходячи з ч. 9 ст. 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об`єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.
В силу ст. 25, 42, 46, 47 Положення про закони і звичаї війни на суходолі, забороняється будь-яким способом атакувати чи бомбардувати незахищені міста, селища, житлові будинки чи споруди. Територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Приватна власність не підлягає конфіскації. Мародерство офіційно забороняється.
За змістом пункту 1 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі, договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі.
Згідно з пунктом 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі, воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.
Зважаючи на викладене, за шкоду, спричинену порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність несе воююча держава в цілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду (аналогічну позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2022 у справі № 635/6172/17 (п.50).
Як зазначалось вище, відповідно до пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року, відповідальність у формі відшкодування збитків покладається саме на державу в цілому, як воюючу сторону. За вказаних умов пред`явлення позовних вимог до Російської Федерації як до держави в цілому не лише відповідає положенням матеріального закону, але й являє собою ефективний спосіб захисту права позивача.
Згідно зі ст. 1 Протоколу № 1 від 20.03.1952 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У п.145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (СhahаІ v. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ЕСНR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст.13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьев проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).
За змістом ст. 1, 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З урахуванням викладеного, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.
Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
З огляду на це, вимога про стягнення з відповідача заподіяних збитків є ефективним способом захисту порушеного права позивача в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положень національного законодавства.
Стосовно звернення з позовом до держави Російська Федерація, в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 170 Цивільного кодексу України, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Державу представляє влада, яка включає в себе виконавчу, законодавчу, судову, а також центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Отже, протиправні дії органів держави є її власними діями, тому безпосередньо держава несе відповідальність за протиправні діяння своїх органів, зокрема, збройних сил. За військові дії на території України відповідальна російська федерація.
У відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.
Згідно з ч. 4 ст. 56 ГПК України, держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
За змістом ч. 1, ч. 5 ст. 39.1 Федерального закону "Про прокуратуру Російської Федерації" від 29.12.2022 (набрав чинності з 09.01.2023), Генеральна прокуратура Російської Федерації забезпечує представництво та захист інтересів Російської Федерації у міждержавних органах, іноземних та міжнародних (міждержавних) судах, іноземних та міжнародних третейських судах (арбітражах).
Виходячи з ч. 5 ст. 39.1 Федерального закону "Про прокуратуру Російської Федерації" від 29.12.2022, з метою забезпечення представництва та захисту інтересів Російської Федерації у міждержавних органах, іноземних та міжнародних (міждержавних) судах, іноземних та міжнародних третейських судах (арбітражах) Генеральна прокуратура Російської Федерації формує позицію Російської Федерації у справі, виступає в якості представника Російської Федерації при розгляді справи у міждержавних органах, іноземних та міжнародних (міждержавних) судах, іноземних та міжнародних третейських судах (арбітражах).
За таких обставин, беручи до уваги, що органи держави не є самостійними суб`єктами, а виконують представницьку функцію держави, Російська Федерація братиме участь у справі про стягнення збитків, завданих внаслідок її збройної агресії, через Генеральну прокуратуру Російської Федерації, яка є тим компетентним органом, що уповноважений здійснювати представництво та захист інтересів РФ в межах цього спору.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №910/1895/20:
"5.5. Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові:
- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;
- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;
- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювана шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду;
- вину заподіювана шкоди.
5.6. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.
5.7. За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша, третя статті 74 ГПК України).
5.8. Отже, при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.
5.9. Водночас зі змісту частини другої статті 1166 ЦК України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Відповідний висновок міститься, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц. Тому спростування цієї вини є процесуальним обов`язком її заподіювача."
Щодо неправомірності поведінки відповідача.
У п. 4 частини першої статті 2 Статуту ООН закріплено принцип, згідно з яким всі члени Організації Об`єднаних Націй утримуються у їх міжнародних відносинах від загрози силою чи її застосування як проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.
Відповідно до ст. 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Визначення агресії" від 14.12.1974 як акт агресії кваліфікується, зокрема, вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави чи її частини, а також бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави.
Згідно з п. 1 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні їх зобов`язання згідно з принципами Заключного акту НБСЄ поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України.
Згідно з п. 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, держави-учасниці, в тому числі, відповідач - Російська Федерація, підтвердили зобов`язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об`єднаних Націй.
Як зазначено у ст. 1 Закону України "Про оборону України", збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.
Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що відповідно до пунктів "а", "b", "с", "d" та "g" статті 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Визначення агресії" від 14 грудня 1974 року застосування російською федерацією збройної сили проти України становить злочин збройної агресії та грубо порушує Меморандум про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року та істотно порушило чинний на момент початку збройної агресії Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року.
Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Агресія проти України" А/ЛЕБ/ЕБ-11/1 від 2 березня 2022 року визнано, що Росія вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, від Російської Федерації вимагається припинити збройну агресію проти України, включаючи також деокупацію Криму та Донбасу, негайно, повністю та безумовно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
Проміжним рішенням Міжнародного суду Організації Об`єднаних Націй від 16 березня 2022 року на найвищому юридичному рівні констатовано факт вторгнення Росії на територію України.
У преамбулі Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" також зазначено, що збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України. Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України. Дії Російської Федерації на території України грубо порушують принципи та норми міжнародного права.
В силу ч. 3 ст. 75 ГПК України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Таким чином, неправомірність дій відповідача як складового елементу збройної агресії Росії проти України, в розумінні ч. 3 ст. 75 ГПК України, є загальновідомим фактом, який зафіксовано державою на законодавчому рівні, а також визнано на найвищому міжнародному півні. Дії відповідача щодо проведення так званої "спеціальної воєнної операції" є актом збройної агресії відповідача по відношенню до України, відтак, будь-які дії відповідача з метою реалізації такої агресії є протиправними, у тому числі протиправним є атакування будь-яким способом незахищених селищ Оскільської територіальної громади Ізюмського району Харківської області та окупація вказаних територій.
Наявність шкоди (реальних збитків), під якою слід розуміти втрату майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом - доведена позивачем долученими до позову наступними доказами:
- Актом про пожежу від 07.02.2023, яким встановлено, що орієнтовно 10.03.2022 об 11:00 на об`єкті - адміністративна будівля, механізована майстерня за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Топольське виникла пожежа, наслідки якої виявлені 01.10.2022; місце виникнення пожежі - дах, перекриття будівель, техніка; пожежею знищене майно ФГ "Колос" - адміністративну будівлю, механізовану майстерню, техніку та ін.; причиною пожежі є ведення бойових дій;
- Актом про пожежу від 06.02.2023, яким встановлено, що орієнтовно 10.03.2022 об 11:00 за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Заводи, виникла пожежа, наслідки якої виявлені 01.10.2022; місце виникнення пожежі - кабіна, відсік двигуна комбайна; пожежею знищене майно ФГ "Колос" - комбайн NEW HOLLAND, державний номер НОМЕР_3 , згідно з майновою заявою ФГ "Колос" вих. №13 від 01.02.2023; причиною пожежі є ведення бойових дій;
- Актом про пожежу від 06.02.2023, яким встановлено, що орієнтовно 01.04.2022 о 12:00 на об`єкті - господарський двір (токове господарство) за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Олександрівка виникла пожежа, наслідки якої виявлені 01.10.2022; місце виникнення пожежі - приміщення складу, автомобіль; пожежею знищене майно ФГ "Колос" - автомобіль MERCEDES - BENC 208, державний номер НОМЕР_12 ; причиною пожежі є ведення бойових дій;
- Актами комісійного обстеження об`єктів, пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації, та Витягами з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, від 25.01.2024, в яких встановлено причини пошкодження об`єктів та зазначено детальну інформацію про обсяг пошкоджень;
- Інвентаризаційними описами, Звіряльними відомостями результатів інвентаризації та Протоколами інвентаризаційної комісії, складеними ФГ "Колос" після деокупації, згідно з якими було виконано зняття фактичних залишків та встановлено нестачу відповідних активів по рахунках бухгалтерського обліку № 103 "Будинки та споруди", № 104 "Машини та обладнання", № 105 "Транспортні засоби", № 106 "Інструменти, прилади та інвентар", № 203 "Паливо", № 204 "Тара й тарні матеріали", № 207 "Запасні частини", № 2081 "Матеріали сільськогосподарського призначення", № 211 "Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю", № 271 "Продукція рослинництва", № 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"; причиною нестачі є втрата (знищення, пошкодження, відсутність за місцезнаходженням) активів внаслідок збройної агресії РФ;
- журналами-ордерами по рахункам бухгалтерського обліку № 103 "Будинки та споруди", № 104 "Машини та обладнання", № 105 "Транспортні засоби", № 106 "Інструменти, прилади та інвентар", № 203 "Паливо", № 204 "Тара й тарні матеріали", № 207 "Запасні частини", № 2081 "Матеріали сільськогосподарського призначення", № 211 "Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю", № 271 "Продукція рослинництва", № 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" та ін.;
- заявами свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , викладеними в порядку ст. 88 ГПК України, які підтвердили факт втрати внаслідок вивезення військовими окупаційних військ РФ зі складських приміщень позивача належного йому майна - зокрема, добрив;
- вказане також підтверджено Оскільським сільським головою Геннадієм Загоруйком за посиланням:
https://www.slk.kh.ua/oblast-online/oskil/sDOcatku-vse-vivozilosa-z-domu-a-potim-oselu-znisuvali-ak-v-okuDacii-zive-oskilska-gromada.html,
іншими публікаціями в засобах масової інформації в мережі Інтернет за посиланнями:
https://obrii.com.ua/zalishaisva-zhivim/46434-vak-ogovtuvetsva-pislva-okupatsivi-oskilska-gromada.html,
https://maidan.org.ua/2022/07/kharkiv-khronikv-atakv-na-misto-den-145-у-18-07-2022/;
- Витягом з ЄРДР, яким за заявою ФГ "Колос" зареєстроване кримінальне провадження № 12022221070001750 від 30.12.2022;
- Висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 23.03.2023, виконаним судовим експертом ТОВ "БМВС-Експерт", згідно з яким:
розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), заподіяних ФГ "Колос" в ході збройної агресії Російської Федерації внаслідок пошкодження, втрати та (або) знищення майна (запасів), зазначених у журналах-ордерах по бухгалтерських рахунках №№ 203, 204, 207, 211, 2081, 22) станом на дату оцінки (складання висновку) становить 996 202,01 доларів США, що еквівалентно 36 429 712,94 гривень (тридцять шість мільйонів чотириста двадцять дев`ять тисяч сімсот дванадцять гривень 94 копійки);
розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), заподіяних ФГ "Колос" в ході збройної агресії Російської Федерації внаслідок пошкодження, втрати та (або) знищення майна (основних засобів), зазначених у журналі-ордері по бухгалтерському рахунку № 104, станом на дату оцінки (складання висновку) становить 4 578,14 доларів США, що еквівалентно 167 416,05 гривень (сто шістдесят сім тисяч чотириста шістнадцять гривень 05 копійок);
розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), заподіяних ФГ "Колос" в ході збройної агресії Російської Федерації внаслідок пошкодження, втрати та (або) знищення майна (основних засобів), зазначених у журналі-ордері по бухгалтерському рахунку № 106, станом на дату оцінки (складання висновку) становить 1 164,58 доларів США, що еквівалентно 42 587,21 гривень (сорок дві тисячі п`ятсот вісімдесят сім гривень 21 копійка);
розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), заподіяних ФГ "Колос" в ході збройної агресії Російської Федерації внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення майна (запасів), зазначеного у журналі-ордері по бухгалтерському рахунку № 271, станом на дату оцінки (складання висновку) становить 913 058,65 доларів США, що еквівалентно 33 389 276,59 гривень (тридцять три мільйони триста вісімдесят дев`ять тисяч двісті сімдесят шість гривень 59 копійок);
- Висновком експерта за результатами проведення судової комплексної будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 17.12.2024, виконаним судовими експертами та фахівцем ТОВ "БМВС-Експерт", згідно з яким розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), заподіяних ФГ "Колос" в ході збройної агресії Російської Федерації, внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення об`єктів нерухомого майна, які належать на праві власності ФГ "Колос", розташованих на території Ізюмського району Харківської області, станом на дату оцінки становить 1 120 077,07 доларів США (один мільйон сто двадцять тисяч сімдесят сім доларів США 07 центів), що еквівалентно 46 168 904,78 гривень (сорок шість мільйонів сто шістдесят вісім тисяч дев`ятсот чотири гривні 78 копійок);
- Висновком експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 23.03.2023, виконаним судовим експертом ТОВ "БМВС-Експерт", згідно з яким:
розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), завданих ФГ "Колос" в ході збройної агресії російської Федерації внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення майна (машин та обладнання), зазначених у журналі-ордері по бухгалтерському рахунку № 104 станом на дату оцінки (складання висновку) складає 1 483 651,32 доларів США, що еквівалентно 54 255 051 (п`ятдесят чотири мільйони двісті п`ятдесят п`ять тисяч п`ятдесят одна) гривня 82 коп.;
розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), завданих ФГ "Колос" в ході збройної агресії Російської Федерації внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення майна (колісних транспортних засобів), зазначених у журналі-ордері по бухгалтерському рахунку № 105 станом на дату оцінки (складання висновку) складає 172 295,08 доларів США, що еквівалентно 6 300 589 (шість мільйонів триста тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 69 коп.
Наявність шкоди (упущеної вигоди) доведена позивачем долученими до позову:
- контрактом № K19012022SF від 19.01.2022, Специфікацією № 1 від 19.01.2022 між ФГ "Колос" (Продавець) і TON OP DOO EOOD (Покупець), на поставку готової сільськогосподарської продукції, за яким позивач взяв на себе зобов`язання поставити покупцю сільськогосподарську продукцію - соняшник врожаю 2021 року у кількості 3300 тон +/-10% за ціною 762,00 долари США за 1 тону;
- форвардним контрактом № К21122021W від 21.12.2021, Додатком № 1 від 21.12.2021 до контракту, Специфікацією № 1 від 21.12.2021 між ФГ "Колос" і СВКІ Trade s.r.o. (м. Прага, Чеська Республіка) на поставку майбутньої сільськогосподарської продукції, за яким позивач взяв на себе зобов`язання поставити покупцю сільськогосподарську продукцію - озиму пшеницю врожаю 2022 року у кількості 8000 тон +/- 10% за ціною 288,00 доларів США за 1 тону;
- форвардним контрактом № K05022022SF від 05.02.2022, Додатком № 1 від 05.02.2022 до контракту, Специфікацією № 1 від 05.02.2022 між ФГ "Колос" (Продавець) і TON OP DOO EOOD (Покупець) на поставку майбутньої сільськогосподарської продукції, за яким позивач взяв на себе зобов`язання поставити покупцю сільськогосподарську продукцію - соняшник врожаю 2022 року у кількості 4000 тон +/- 10% за ціною 652,00 долари США за 1 тону, а також видатковими накладними , актами , рахунками на оплату, ТНН, актами звірки, , актами- здачі прийняття послуг та інші, перелік яких був зазначений вище та долучені до матеріалів справи, що підтверджують придбання та використання для виробництва сільськогосподарської продукції насіннєвого матеріалу, добрив, гербіцидів, засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів, запасних частин для сільськогосподарської техніки та автомобілів;
- журналами-ордерами по рахункам бухгалтерського обліку № 211 "Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю", № 271 "Продукція рослинництва", № 231 "Основне виробництво" та ін.;
- Бухгалтерськими довідками "Калькуляція транспортних витрат на доставку товару до місця поставки" від 20.02.2022р., від 23.02.2024р. на підтвердження витрат, які мали бути понесені позивачем для одержання упущеної вигоди;
- Висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 08.08.2023р., згідно з яким:
обґрунтованість розрахунку втраченої вигоди (неодержаного прибутку) ФГ "Колос" (код ЄДРПОУ 14281058, адреса: 64343, Харківська область Ізюмський район, село Топольське) від неможливості (перешкод) у провадженні господарської діяльності у зв`язку зі збройною агресією РФ, а саме - неможливості поставки соняшника врожаю 2021 року за контрактом № К19012022SF від 19 січня 2022р. з "TON OP DOO EOOD" (STR.BORBA 8 FL.2 AP. 10, 4000, PLOVDIV, BULGARIA), в сумі 1 519 705,17 доларів США, що станом на дату оцінки еквівалентно 55 573 490,48 гривень, підтверджується документально та арифметично;
- обґрунтованість розрахунку втраченої вигоди (неодержаного прибутку) ФГ "Колос" (код ЄДРПОУ 14281058, адреса: 64343, Харківська область Ізюмський район, село Топольське) від неможливості (перешкод) у провадженні господарської діяльності у зв`язку зі збройною агресією РФ, а саме - неможливості поставки пшениці врожаю 2022 року за форвардним контрактом № К21122021W від 21 грудня 2021р. з СВКІ Trade s.r.o. (Hybemska 1012/30, Nove Mesto, 110 00 Prague 1), в сумі 1 680 804,12 доларів США, що станом на дату оцінки еквівалентно 61 464 653,54 гривень, підтверджується документально та арифметично;
- обґрунтованість розрахунку втраченої вигоди (неодержаного прибутку) ФГ "Колос" (код ЄДРПОУ 14281058, адреса: 64343, Харківська область Ізюмський район, село Топольське) від неможливості (перешкод) у провадженні господарської діяльності у зв`язку зі збройною агресією РФ, а саме - неможливості поставки соняшника врожаю 2022 року за форвардним контрактом № K05022022SF від 05 лютого 2022р. з "TON OP DOO EOOD" (STR.BORBA 8 FL.2 AP.10, 4000, PLOVDIV, BULGARIA), в сумі 1 980 557,98 доларів США, що станом на дату оцінки еквівалентно 72 426 232,55 гривень, підтверджується документально та арифметично.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц, відповідно до частини четвертої статті 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.12.2021р. у справі № 910/7511/20:
"65. Аналіз змісту положень ЦК України та ГК України свідчить про відсутність в них закріплених норм, що детально регламентують методику розрахунку - критерії визначення (обчислення) збитків у вигляді упущеної вигоди.
66. Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має свою специфіку, обумовлену низкою факторів, що зумовлено, зокрема, особливістю правової природи категорії збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки в момент вчинення правопорушення упущена вигода є лише можливою (майбутньою), а не наявною майновою втратою, а її розмір допустимо встановити лише приблизно, із деякими припущеннями, адже досить складним є визначення розміру тих втрат, які ще не сталися (не наступили фізично), позаяк невідомо, які чинники могли б мати вплив на прибуток.
67. Тож у з`ясуванні критеріїв, яким слід керуватися при визначені (обрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди, суд зважає на сутність правової природи категорії упущена вигода, принципи на яких ґрунтується виконання зобов`язання з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, а також функції, які повинно виконувати відшкодування збитків.
68. Судова колегія зауважує, що відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди пов`язує можливість отримання доходу (майнових вигод) особою, право якої порушено, саме із звичайними обставинами, тобто звичайними умовами цивільного/господарського обороту.
69. Тому при визначенні (обчисленні) розміру упущеної вигоди першочергове значення має врахування критерію звичайних обставин (умов цивільного/господарського обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов`язків.
70. При цьому звичайними обставинами (умовами цивільного/господарського обороту) фактично є типові (нормальні) обставини (умови) комерційного обігу (функціонування ринку), а не теоретично, потенційно можливі, особливо сприятливі ситуації, що мали місце під час неналежного виконання боржником своїх обов`язків.
71. Іншим критерієм, який необхідно враховувати при визначенні (розрахунку) розміру упущеної вигоди, є критерій розумності витрат. Сутнісний зміст цього критерію та необхідність урахування при розрахунку упущеної вигоди обумовлений принципами зобов`язального права та загальними засадами цивільного законодавства - керівними ідеями, з яких мають виходити усі без виключення учасники цивільних відносин.
72. Аналіз таких принципів цивільного права як справедливість, добросовісність, розумність дає підстави для висновку, що розумними витратами є витрати кредитора на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права.
73. Слід зазначити, що визначаючи розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідно також враховувати функцію, яку повинно виконувати відповідне відшкодування. Такою функцією передусім є компенсаційна функція, яка виходить з неприпустимості збагачення потерпілої сторони зобов`язання (кредитора) та визначає своїм завданням компенсацію кредитору дійсних негативних наслідків порушення його прав. Іншими словами відновлення майнового стану кредитора за рахунок боржника має здійснюватися із розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків.
74. Відтак, при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення) як: 1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту); 2) розумні витрати; 3) компенсаційність відшкодування збитків.
75. Водночас, на практиці досить часто складно точно визначити та, як наслідок, довести дійсний розмір заподіяних кредитору збитків у вигляді упущеної вигоди.
76. У такому разі виникає питання, яким чином має діяти суд, у випадку коли заподіяні позивачу (кредитору) збитки у вигляді упущеної вигоди важко з`ясувати в кількісному вираженні та складно встановити їх розмір з достатнім ступенем визначеності, тоді як протиправна поведінка заподіювана збитків та причинний зв`язок між збитками та протиправною поведінкою є доведеними позивачем (кредитором) та підтверджуються матеріалами справи?
77. Вочевидь, що за цих умов відмова у стягненні упущеної вигоди з огляду не доведення позивачем чіткого розміру заподіяних йому збитків не узгоджується із наведеним вище принципами та засадами цивільного законодавства, які є керівними ідеями, з яких мають виходити у своїй діяльності усі без винятку учасники цивільних (господарських) відносин та призводить до втрати захисної і відновлювальної функції відшкодування збитків.
78. Суд звертає увагу, що відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди як форма цивільно-правової відповідальності застосовується з метою захисту порушених (невизнаних) цивільних прав й інтересів, та полягає у відшкодуванні правопорушником вартості майнових вигод, які потерпіла особа могла б мати, якби її суб`єктивне право не було порушеним (невизнаним).
79. Тобто така міра відповідальності як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди перше за все є спрямованою на захист (відновлення) порушеного права потерпілого, що цілком узгоджується із приписами частини другої статті 216 ГК України, якою з-поміж іншого визначено, що застосування господарських санкцій, якими у розумінні частини другої статті 217 ГК України є відшкодування збитків, повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення."
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, тобто протиправна поведінка відповідача, на якого покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду - саме внаслідок протиправних дій відповідача в ході його збройної агресії проти України, зокрема, на території Оскільської територіальної громади Харківської області, позивач зазнав реальних збитків внаслідок знищення, пошкодження його майна від влучання боєприпасів, викликаних цим пожеж та руйнувань, загибелі врожаю пшениці у зв`язку з активними бойовими діями та окупацією, викрадення готової продукції та інших ТМЦ окупаційними військами, а також зазнав упущеної вигоди від неможливості провадити звичайну господарську діяльність внаслідок збройної агресії РФ - позивач міг і повинен був отримати доходи від продажу соняшнику врожаю 2021 року, 2022 року на адресу TON OP POO EOOD (п. Пловдив, Болгарія), озимої пшениці врожаю 2021 року, 2022 року на адресу СВКІ Trade s.r.o. (м. Прага, Чеська Республіка), і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила позивача можливості отримати прибуток.
Вказане доведено позивачем вищезгаданими у позові належними та допустимими доказами у справі.
За змістом положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
За змістом ч. 1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 01.02.2022 у справі 910/12472/18:
"68. Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
71. Законом України № 132-1Х від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (набув чинності 17.10.2019), зокрема, внесені зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
72. З введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
73. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
74. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
75. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей".... Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Щодо вини відповідача, суд зазначає наступне.
Частиною другою ст. 1166 ЦК України передбачено презумпцію вини заподіювача шкоди, у зв`язку з чим, виходячи з висновків Верховного Суду у постановах від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 21.04.2021 у справі №648/2035/17, спростування своєї вини є процесуальним обов`язком її заподіювача (відповідача). Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди.
Стосовно визначення розміру реальних збитків та упущеної вигоди, слід зазначити наступне.
Згідно з положеннями Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого Постановою КМУ №326 від 20.03.2022:
1. Цей Порядок встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - шкода та збитки), починаючи з 19 лютого 2014 року.
2. Визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за окремими напрямами, в тому числі:
18) економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх манна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.
Визначення шкоди та збитків підприємств здійснюється відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна за погодженням з Мінреінтеграції.
Згідно з положеннями, визначеними Загальними засадами оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації (додаток до Порядку № 326 від 20.03.2022р.):
оцінка реальних збитків - визначення вартості пошкодженого або знищеного індивідуально визначеного майна (майна, визначеного родовими ознаками), а також вимушені витрати сторони, яка зазнала збитків внаслідок пошкодження або знищення зазначеного майна;
оцінка упущеної вигоди - визначення розміру неотриманого доходу, на який постраждалий мав право розраховувати за умови відсутності збройної агресії Російської Федерації протягом певного часу;
постраждалі - громадяни України, іноземці або особи без громадянства, суб`єкти господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, державні або комунальні установи, організації, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, держава Україна, яким завдано збитків внаслідок збройної агресії Російської Федерації;
13. Датою оцінки є дата, на яку проводиться оцінка збитків. Дата оцінки встановлюється з урахуванням положень частини третьої статті 225 Господарського кодексу України та є будь-якою датою, що передує або збігається з датою подання позову до суду (датою звернення до відповідного органу про компенсацію), але не раніше 23 лютого 2022 року.
Відповідно до Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої Наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України 18 жовтня 2022 року № 3904/1223, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 грудня 2022 р. за № 1522/38858:
І. Основні положення
1. Ця Методика застосовується під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації (далі - збройна агресія), оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб`єктів господарювання.
Ця Методика є обов`язковою для використання під час оцінки збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, проведення судової експертизи (експертного дослідження), пов`язаної з оцінкою збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, та її положення переважають над іншими положеннями нормативно-правових актів, методик, рекомендацій тощо, які регулюють питання визначення розміру збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності. У разі якщо певні питання, пов`язані з оцінкою збитків, не врегульовано цією Методикою, застосовуються інші нормативно-правові акти з питань оцінки майна, що визначені такими згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», та оціночні процедури, що передбачені міжнародними та національними стандартами оцінки, міжнародною оціночною практикою. Необхідність та доцільність застосування інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна обґрунтовуються у звіті про оцінку збитків (висновку експерта).
4. Відповідно до цієї Методики об`єктом оцінки збитку є економічні втрати підприємств, установ та організацій, інших суб`єктів господарювання всіх форм власності, згідно з підпунктами 18 і 19 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951).
5. Оцінка шкоди та збитків, що проводиться відповідно до цієї Методики, здійснюється з такою метою:
визначення збитків, завданих внаслідок збройної агресії, у межах кримінальних проваджень відповідно до законодавства України;
визначення збитків, завданих внаслідок збройної агресії, для цілей подання постраждалими заяв на компенсацію;
визначення збитків, завданих внаслідок збройної агресії, для цілей подання позовів (у тому числі колективних) постраждалими до судових інстанцій, зокрема міжнародних, а також подання позову державою Україна до міжнародних судових інстанцій;
інші цілі, визначені законодавством.
7. Оцінка збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження).
Судова експертиза (експертне дослідження), що пов`язана з оцінкою збитків, та діяльність судових експертів, що пов`язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про судову експертизу», з урахуванням особливостей методичного регулювання оцінки збитків, спричинених втратою, руйнуванням та пошкодженням майна державної, комунальної та приватної форм власності в ході збройної агресії, визначених цією Методикою.
9. Для цілей цієї Методики за умовну грошову одиницю приймають долар США. Отриманий результат в еквіваленті умовної грошової одиниці переводять у гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки.
ІІІ. Методичні засади оцінки реальних збитків (визначення розміру реальних збитків).
6. Визначення розміру реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення товарно- матеріальних запасів та біологічних активів здійснюється з такими особливостями:
6.1. Визначення розміру реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення товарно- матеріальних запасів та біологічних активів передбачає визначення актуалізованих на дату оцінки витрат, необхідних для заміни такого майна.
6.2. Для цілей цієї Методики пошкоджені, знищені, втрачені товарно-матеріальні запаси та біологічні активи, щодо яких оцінюють реальні збитки, розглядають як майно, що внаслідок заподіяння шкоди втратило свої первинні функціональні та споживчі властивості продукції, надані їй у процесі проектування та виробництва. Розмір реальних збитків внаслідок пошкодження вказаного майна приймається таким, що дорівнює розміру реальних збитків внаслідок знищення такого майна.
6.3. Розмір реальних збитків щодо такого майна оцінюють, виходячи з облікових даних фінансової звітності суб`єкта господарювання, установи, організації, облікових даних фінансової звітності власника або балансоутримувача такого майна, складеної станом на 31 грудня 2021 року, що відображає фактично понесені витрати на придбання майна. Оцінка проводиться за наявності одного з таких документів: копії протоколу огляду місця подій, що підтверджує факт пошкоджень, втрати або знищення майна, або акта/виписки з протоколу огляду місця подій, що підтверджує факт пошкоджень/знищення/втрату майна, або експертного висновку торгово-промислової палати щодо обстеження залишків готової продукції, напівфабрикатів або сировини по кількості і якості та втратах за підсумком пошкодження/знищення товарів, або інших доказах щодо наявності такого майна на дату заподіяння шкоди.
Крім фінансової звітності станом на 31 грудня 2021 року використовується повна фінансова звітність підприємства, складена, підписана та погоджена в установленому законодавством порядку станом на дату, що більш наближена до дати заподіяння шкоди майну підприємства (за наявності такої звітності).
При цьому, значення облікових показників вартості майна станом на 31 грудня 2021 року для визначення розміру реальних збитків спочатку враховують в умовних грошових одиницях. Для цілей цієї Методики за умовну грошову одиницю приймають долар США. Значення курсу для перерахунку облікових показників вартості засноване на офіційному курсі гривні до долара США станом на 31 грудня 2021 року та становить 27,28 гривні за умовну грошову одиницю. Після визначення розміру реальних збитків в еквіваленті умовної грошової одиниці її значення переводять у гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки.
ІV. Методичні засади оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди (неотриманого прибутку).
1. Відповідно до цього розділу здійснюється визначення розміру упущеної вигоди стосовно майна, що призначалося для здійснення комерційної діяльності з метою отримання прибутку або доходу в іншій формі: сільсько-, рибо- та лісогосподарська нерухомість, інвестиційна нерухомість, нерухомість з комерційним потенціалом, ЄМК підприємств, установ та організацій усіх форм власності, корпоративні частки, об`єкти у матеріальній та нематеріальній формах, вартість яких визначається вартістю ЄМК, що створений на їх основі (об`єкти, асоційовані з бізнесом), тощо. Визначення розміру упущеної вигоди для цілей цієї Методики виконують стосовно майна, власнику (балансоутримувачу, користувачу) якого заподіяні реальні збитки щодо вказаного майна, які й були причиною упущеної вигоди.
Згідно з Висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 08.08.2023, виконаним судовим експертом ТОВ "БМВС-Експерт", підтверджено обґрунтованість розрахунку втраченої вигоди (неодержаного прибутку) ФГ "Колос" від неможливості (перешкод) у провадженні господарської діяльності у зв`язку зі збройною агресією РФ, та відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 23.03.2023, Висновку експерта за результатами проведення судової комплексної будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 17.12.2024, Висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 23.03.2023, виконаних судовими експертами ТОВ "БМВС-Експерт", розмір збитків позивача розраховано згідно з положеннями Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої Наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України 18.10.2022 № 3904/1223.
Також слід звернути увагу, що застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" ("Kudla V. Poland", заява № 30210/96, § 158), 16.08.2013 у справі "Гарнага проти України" ("Garnaga v. Ukraine", заява №20390/07, § 29).
Відтак, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги повний розрив дипломатичних відносин між Україною та країною- агресором, очевидним є те, що стягнення з Російської Федерації грошових коштів в гривні є неможливим; при існуванні іноземного елемента у відносинах суд вправі ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті; рішення суду буде виконуватись із застосуванням норм міжнародного права та залученням міжнародних інституцій - у зв`язку з чим, з метою забезпечення реального відновлення порушеного права позивача, доцільним є стягнення коштів у функціональній валюті, зокрема, такій, що є в обігу в більшості країн світу - доларі США.
Стосовно належності та допустимості наданих позивачем доказів, суд зазначає наступне.
За змістом Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого Постановою КМУ № 326 від 20.03.2022 (при подальшому згадуванні - Порядок):
"2. Визначення шкоди та збитків підприємств здійснюється відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна за погодженням з Мінреінтеграції."
Відповідно до Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої Наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України 18 жовтня 2022 року № 3904/1223, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 грудня 2022р. за № 1522/38858 (при подальшому згадуванні - Методика):
"І. Основні положення
10. Під час оцінки (визначення розміру) збитків відповідно до цієї Методики необхідним є отримання визначеного законодавством документа, який підтверджує, що втрата, руйнування або знищення майна відбулася внаслідок збройної агресії."
При цьому, згідно з положеннями, визначеними Загальними засадами оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації (додаток до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого Постановою КМУ №326 від 20.03.2022):
"8. Фіксація фактів пошкоджень або руйнування будівель та споруд, зумовлених збройною агресією Російської Федерації, здійснюється відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981)."
Згідно з ч. 2 ст. 3, ч. 3 ст. 9, ч. 1 ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.
За змістом Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014р. (при подальшому згадуванні - Положення):
"І. Загальні положення
7. Проведення інвентаризації є обов`язковим, зокрема, у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей.
8. Підприємства, які з дати початку тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та підприємства, які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану, або підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах), проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал підприємств.
Райони проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану визначаються відповідно до законодавства.
Керівники підприємств, зазначених в абзаці першому цього пункту, у разі встановлення фактів викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна, можуть прийняти рішення про проведення інвентаризації такого окремо визначеного майна на день встановлення таких фактів.
ІІ. Організація та основні правила проведення інвентаризації
15. Інвентаризаційні описи застосовуються для фіксування наявності, стану та оцінки активів підприємства та тих активів, які належать іншим підприємствам і обліковуються поза балансом.
20. Бухгалтерською службою складаються звіряльні відомості активів і зобов`язань, у яких відображаються розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації).
IV. Перевірка та оформлення результатів інвентаризації.
1. Висновки щодо виявлених розбіжностей між Фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийняття рішень щодо визнання і оцінки активів і зобов`язань та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.
Враховуючи викладене, у розумінні вищенаведених норм законодавства, які регламентують порядок відшкодування шкоди (збитків), завданих потерпілим особам внаслідок збройної агресії РФ, документами, які підтверджують, що втрата, руйнування (знищення) або пошкодження майна відбулися внаслідок збройної агресії, є:
- для рухомого майна - Інвентаризаційний опис. Звіряльна відомість результатів інвентаризації та Протокол інвентаризаційної комісії;
- для нерухомого майна - Акт комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, примірна форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473.
Згідно з ч. 1 cт. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 3 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Згідно з п. 1.10 Методичних рекомендацій щодо застосування регістрів журнально-ордерної форми обліку для сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 04.06.2009 № 390, основними регістрами бухгалтерського обліку є журнали-ордери, які побудовані за кредитовою ознакою, та відомості, де відображають дебетові обороти.
Згідно з положеннями Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291:
"Рахунок 10 "Основні засоби"
За дебетом рахунку 10 "Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов`язана з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта; сума дооцінки вартості об`єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об`єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.
Рахунок 10 "Основні засоби" має такі субрахунки: 100 "Інвестиційна нерухомість", 101 "Земельні ділянки", 102 "Капітальні витрати на поліпшення земель", 103 "Будинки та споруди", 104 "Машини та обладнання", 105 "Транспортні засоби", 106 "Інструменти, прилади та інвентар", 107 "Тварини", 108 "Багаторічні насадження та плодоносні рослини", 109 "Інші основні засоби".
Рахунок 20 "Виробничі запаси"
За дебетом рахунку 20 "Виробничі запаси" відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо.
Рахунок 20 має такі субрахунки: 201 "Сировина й матеріали", 202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби", 203 "Паливо", 204 "Тара й тарні матеріали", 205 "Будівельні матеріали", 206 "Матеріали, передані в переробку", 207 "Запасні частини", 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення", 209 "Інші матеріали".
Рахунок 21 "Поточні біологічні активи"
За дебетом рахунку 21 "Поточні біологічні активи" відображається надходження (оприбуткування зернових, технічних, овочевих та інших культур тощо, приплоду молодняку продуктивної й робочої худоби, вибракуваних з основного стада худоби для подальшої відгодівлі або реалізації без відгодівлі) поточних біологічних активів; приріст живої маси молодняку тварин, за кредитом - вибуття поточних біологічних активів унаслідок передачі на переробку, продаж, безоплатної передачі тощо".
Рахунок 21 "Поточні біологічні активи" має такі субрахунки: 211 "Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю"; 212 "Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю"; 213 "Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю".
Рахунок 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва"
За дебетом рахунку 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва" відображається надходження сільськогосподарської продукції, за кредитом - вибуття сільськогосподарської продукції внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо.
На цьому рахунку обліковують продукцію, одержану від власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підприємства, яка призначена для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання (видачі й продажу працівникам, передачі в невиробничу сферу, наприклад в дитячі садки, їдальні тощо).
Крім іншого, позивачем до позову долучені наступні докази:
- журнали-ордери по рахунках бухгалтерського обліку № 103 "Будинки та споруди", № 104 "Машини та обладнання", № 105 "Транспортні засоби", № 106 "Інструменти, прилади та інвентар", № 203 "Паливо", № 204 "Тара й тарні матеріали", № 207 "Запасні частини", № 2081 "Матеріали сільськогосподарського призначення", № 211 "Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю", № 271 "Продукція рослинництва", № 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети";
- Інвентаризаційні описи основних засобів, необоротних активів, запасів. Звіряльні відомості результатів інвентаризації та Протоколи інвентаризаційної комісії по кожному з вищезгаданих рахунків бухгалтерського обліку, складені ФГ "Колос" після деокупації, згідно з якими було виконано зняття фактичних залишків та встановлено нестачу відповідних активів, причиною нестачі є втрата (знищення, пошкодження, відсутність за місцезнаходженням) активів внаслідок збройної агресії РФ;
- Акти комісійного обстеження об`єктів, пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації, в яких встановлено причини пошкодження об`єктів (пряме влучання, артилерійський обстріл, влучання артилерійських снарядів, пошкодження уламками снарядів, вибуховою хвилею та ін.) та зазначено детальну інформацію про обсяг пошкоджень.
З огляду на викладене, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов Фермерського господарства "Колос" підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд покладає на відповідача. Судові витрати позивача включають витрати на оплату послуг експертів у розмірі 1 067 640,00 грн., що підтвержується долученими до матеріалів справи копіями Договору про виконання судових експертиз судовими експертами, актом виконаних робіт та платіжною інструкцією.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Держави Російська Федерація, в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (вул. Велика Дмитрівка, буд. 15а, м. Москва, Російська Федерація, 125993) на користь Фермерського господарства "Колос" (с. Топольське, Ізюмський р-н, Харківська обл., 64343; код ЄДРПОУ 14281058) - збитки в розмірі 9872094,12 доларів США, що складає еквівалент 366 217 915,47 грн; витрати на оплату послуг експертів у розмірі 1 067 640,00 грн.
Стягнути з Держави Російська Федерація, в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (вул. Велика Дмитрівка, буд. 15а, м. Москва, Російська Федерація, 125993) на користь Державного бюджету України - 1 164 800,00 грн судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.
Повне рішення складено "19" жовтня 2026 р.
СуддяН.М. Кухар
The court decision No. 140701696, Commercial Court of Kharkiv Oblast was adopted on 08.10.2026. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data easily.
This decision relates to case No. 922/2884/26. Firms, which are mentioned in the text of this judgment:
YouScore
API for Automated Counterparty Verification
YC.Market
Search for Clients, Partners, and Suppliers
YC World
International Connection Search, Mapping, and Visualization
YC Academy
International Compliance Officers Community
Expert Opinion
Written Report on a Company or Sole Proprietor
Extension
Firefox, Google Chrome
YouScore
API for Automated Counterparty Verification
YC.Market
Search for Clients, Partners, and Suppliers
YC World
International Connection Search, Mapping, and Visualization
YC Academy
International Compliance Officers Community
Expert Opinion
Written Report on a Company or Sole Proprietor
Extension
Firefox, Google Chrome