Decision № 140691028, 19.10.2026, Zhydachiv District Court of Lviv Oblast

Справа №443/36/26

Провадження №2/443/289/26

РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

ТОВ «Коллект Центр» (позивач) подало до суду позов до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором №2104443399455 від 19.02.2021 у розмірі 45 270,80 грн, понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що 19.02.2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансових послуг №2104443399455. На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 4 000,00 грн. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором. 01.12.2021 було укладено договір №1-12, відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2104443399455. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2104443399455. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача за договором №2104443399455. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2104443399455 від 19.02.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 60 304,00 грн, з якої враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності просить стягнути заборгованість у розмірі 45 270,80 грн, яка складається з: 4 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 41 270,80 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Представник відповідача подав відзив на позову заяву (а.с.79-85), в обґрунтування якого покликаючись на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які підтверджують надання кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, та на підставі яких можна було б встановити заборгованість, включаючи розмір заборгованості у разі її наявності. Надані позивачем договори факторингу та витяги з реєстрів боржників до договору факторингу, які є похідними від договорів кредиту, самі по собі не є належними та достатніми доказами наявності заборгованості та її розмір за договором. Відповідно до п.п. 7.1, 7.3 вказаного Договору про відступлення (купівлю- продаж) прав вимоги від 10.01.2023 сторони домовились, що за відступлення прав вимоги новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти в сумі 5 312 491, 59 гривень, без ПДВ. Всі платежі що здійснюються новим кредитором для виконання грошового зобов`язання за цим договором вважаються належно виконаними в дату зарахування грошових коштів на рахунок первісного кредитора. Разом з тим, матеріали справи не містять належних доказів у підтвердження того, що після укладення Договору позивач сплатив ТОВ «Вердикт Капітал» суму фінансування за відступлене право вимоги, тобто позивач не набув права грошової вимоги по відношенню до відповідача. Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 не є доказом набуття права вимоги позивача до відповідача. У Договорі відсутні чіткі і зрозумілі для споживача умови про право кредитодавця нараховувати проценти за фактичне правомірне користування коштами після закінчення строку дії договору, отже фактичним строком надання кредиту (правомірного користування) є саме «орієнтовни строк» (16 днів). Разом з тим, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Отже, проценти за користування кредитом за вказаний період становлять: 4 000 грн. * 2%/день * 16 днів = 1 280,00 грн. При цьому, нараховані відсотки за кредитним договором у розмірі 56 304,00 не є співмірними сумі кредиту у розмірі 4 000 грн, а отже суперечать принципам розумності та добросовісності. Вказана сума відсотків з огляду на сам розмір позики 4 000 грн є явно завищеною, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. ТОВ «Служба миттєвого кредитування», як фінансова установа, скориставшись необізнаністю відповідача, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно. Враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 16 000 грн є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову. Крім цього, Позивачем не надано суду доказів надання правничих послуг саме адвокатом.

Представник позивача подав відповідь на відзив (а.с.88-94), в обґрунтування якої покликаючись на те, що наявні у справі документ від платіжної системи про перерахування коштів на картковий рахунок та платіжної інструкції - мають статус первинного документа, що підтверджує перерахування коштів. У свою чергу, відповідач не спростовує доводи позивача належними доказами з свого боку, якими можуть бути серед іншого банківські виписки по рахункам відповідача за час видачі коштів. Позикодавцем відповідно до умов Договору було нараховано проценти у межах граничного строку кредитування який складає 1 рік відповідно до п. 1.9. Договору (з 19.02.2021 по 30.11 2021), що відображено у відповідному розрахунку. Підписавши кредитний договір, позичальник погодився з усіма їх умовами, зокрема, й щодо сплати процентів, розмір яких визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору. При укладенні кредитного договору він був повідомлений про розмір відсотків, порядок їх сплати та інші суттєві обставини договору, і добровільно уклав договір та користувався отриманими коштами. 01.12.2021 було укладено договір № 1-12 відповідно до якого позикодавець відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами укладеними з позичальником. За змістом вказаного договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта на умовах, визначених цим договором. Згідно з умовами Договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього договору. Відповідно до реєстру права вимоги до Договору факторингу ТОВ «Вердикт Капітал» набув право вимоги до відповідача. Щодо доводів відповідача про відсутність доказів оплати за Договором відступлення, позивач звертає увагу, що відповідно до п.7.2. Договору ціна договору сплачується Новим кредитором, в будь-який передбачений (не заборонений) законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок вказаний в п.12 або зарахуванням зустрічних однорідних вимоги в порядку визначеному п.5.6.2. Договору протягом 1065 календарних днів з дати підписання сторонами цього Договору. Тобто, строк оплати за Договором відступлення права вимоги ще не настав. В той же час, між сторонами Договору відступлення складено Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2025, чим спростовуються доводи відповідача у цій частині повністю. Відповідачем не спростовано презумпцію правомірності правочину, як і не надано доказів визнання недійним Договору кредиту, факторингу та відступлення. Витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн підтверджуються належними доказами. Позовні вимоги стосуються стягнення заборгованості, яка ускладнена Договором факторингу та Договором відступлення права вимоги, що потребує значного часу та зусиль для формування позовної заяви, викладення її обґрунтування, здійснення розрахунків сум вимог та формування додатків до позову. Крім того, у кожній справі наявна потреба у її індивідуальній підготовці та оформленні (перевірці розрахунків, визначення підсудності, аналізу наявних матеріалів у позивача, надання консультацій стосовно того чи іншого питання що виникає при підготовці позовної заяви). Надання професійної правничої допомоги та подання позовної заяви безпосередньо товариством або адвокатом не є взаємозалежними явищами, чим спростовуються доводи відповідача про ненадання правничої допомоги. Вартість послуг не перевищує реальну ринкову вартість послуг правничої допомоги у Києві (місці знаходження офісу та місця реєстрації позивача), беручи при цьому до увагу інфляційні процеси за співвідношення вартості гривні до долару США/Євро. Спір у справі виник у зв`язку з неправильними діями відповідача - несвоєчасного повернення позикових коштів на умовах визначених Договором кредиту, а відтак, на відповідача судові витрати позивача мають покластись у повному обсязі відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Представник позивача у судове засіданні не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримання позовних вимог та задоволення позову.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позиції, викладені у відзиві на позовну заяву, письмових поясненнях підтримує.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано клопотання про витребування доказів (а.с.97-99), заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (а.с.102-103, 143-144, 176-177), заява про розгляд справи за його відсутності та задоволення позову (а.с.185-186, 217).

Представником відповідача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.71), клопотання про витребування доказів (а.с.112-113), заперечення на клопотання про витребування доказів (а.с.133-137), клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.182-183), клопотання про розгляд справи за його відсутності, підтримання позицій, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях (а.с.218).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 06.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.66-67).

Ухвалою судового засідання від 12.02.2026 відкладено розгляду справи (а.с.72).

Ухвалами від 16.03.2026, 17.04.2026 задоволено клопотання представника позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (а.с.107-108, 149-150).

Ухвалою судового засідання від 20.04.2026 задоволено клопотання сторони позивача та витребувано докази (а.с.155-157).

Ухвалою судового засідання від 20.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання сторони відповідача у витребуванні доказів (а.с.158-160).

Ухвалою від 18.05.2026 заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду залишено без розгляду (а.с.189-190).

Ухвалою судового засідання від 18.05.2026 провадження у справі зупинено до закінчення перегляду у касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах (а.с.191-193).

Ухвалою від 22.09.2026 поновлено провадження у справі (а.с.205).

Зважаючи на вимоги статей 211, 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 16.10.2026 проведено розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до договору про надання фінансових послуг №2104443399455 «Стандартний» від 19.02.2021, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 , сторони узгодили такі умови:

за цим договором товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 4 000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього Договору, його додатків та правил (п.1.1. Договору);

кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є невід`ємною його частиною (п.1.2. Договору);

орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (п.1.3. Договору);

проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у підпункті «а» п.1.4.);

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у підпункті «б» п. 1.4.);

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. підпункті «в» п. 1.4) (п.1.4. Договору);

нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати (п.1.4.1. Договору);.

в разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом (п.1.4.2. Договору);

граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік (п.1.9. Договору);

позичальник сплачує Товариству комісію, пов`язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі за його юридичне оформлення, у розмірі 560 гривень. Комісія не нараховується та не підлягає стягненню з Позичальника у разі, якщо Позичальник повертає суму кредиту та сплачує нараховані проценти у термін (день, дату), зазначений у Договорі. Крім того, Товариство має право не нараховувати або зменшити розмір комісії на свій розсуд (п.1.10. Договору);

позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від договору позичальник повідомляє товариство у письмовій формі до закінчення строку у 14 календарних днів з дня укладення договору (п.2.2.1.4. Договору);

сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (п.4.15. Договору).

Договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ - ОСОБА_1 , його реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, місце проживання, електронну адресу, номер телефону. Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором D5 (а.с.8-10).

За змістом заяви-анкети, яка є Додатком №1 до Кредитного договору, Позичальник ознайомившись з примірним (типовим) кредитним договором та усіма його додатками, включаючи Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування», що розміщені на офіційному сайті та погодившись з ними, просить Товариство надати йому кредит на особисті потреби у розмірі 4 000,00 грн. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. Нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту. Строком на 365 днів з правом повернення достроково та зобов`язується повернути кредит у розмірі 4 000,00 грн та сплатити проценти у розмірі 1 280,00 грн. Розмір процентів: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. в). Дата початку нарахування процентів за користування кредитом 19.02.2021. Також, анкета-заява містить реквізити сторін, зокрема ОСОБА_1 , які є аналогічними реквізитам, зазначеним у Кредитному договорі, а також підписана за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором D5 (а.с.10).

Сторонами погоджено Графік платежів, який містить інформацію про термін платежу, суму кредиту, нараховані проценти та загальну суму до сплати. Графік розрахунків також містить реквізити сторін, які є аналогічними реквізитам, зазначеним у договорі. Графік підписано ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором D5 (а.с.11).

У паспорті споживчого кредиту, який надано Позичальнику, зазначено, зокрема: інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію, інші важливі правові аспекти. Паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором D5 (а.с.11-13).

Ідентифікація та верифікація особи ОСОБА_1 проводилася за допомогою системи BankID НБУ (а.с.13-14).

З інформації ТОВ ФК «Вей Фор Пей» від 04.11.2025 та АТ КБ «Приватбанк» від 29.04.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 19.02.2021 здійснено переказ коштів в сумі 4 000 грн. Номер телефону НОМЕР_2 є фінансовим телефоном і знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (а.с.17, 173-174).

Відповідно до розрахунків заборгованості за Кредитним договором №2104443399455 від 19.02.2021 заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.01.2023 становить: 60 304,00 грн. Заборгованість нарахована за період з 19.02.2021 по 18.02.2022 (а.с.17-21).

За змістом умов договору факторингу №1-12 від 01.12.2021, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал», первісний кредитор зобов`язується відступити за плату грошової вимоги у сумі 60 183 678 грн 63 коп, а фактор зобов`язується здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками (пункт 2.1.Договору) (а.с.22-30).

Обставина передання реєстру божників за договором факторингу №1-12 від 01.12.2021 підтверджується відповідними актами приймання-передавання (а.с.31).

Відповідно до Додатку №3 до Договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 (Реєстру боржників) та витягу з цього додатку ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2104443399455 від 19.02.2021 (а.с.32-34).

За змістом умов договору №10-01/2023 від 10.01.2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, укладеного між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором права вимоги первісного кредитора до боржників (пункт 2.1.Договору). Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4) (пункт 5.2.Договору). Ціна договору сплачується Новим кредитором Кредитору, в будь який передбачений (не заборонений) законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок вказаний в п. 12 цього Договору або зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку, визначеному п. 5.6.2. цього Договору, протягом 1065 (одної тисячі шістдесяти п`яти) календарних днів з дати підписання Сторонами цього Договору (а.с.35-45).

28.02.2023 Сторонами договору №10-01/2023 від 10.01.2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги підписано акт, яким засвідчено, що вони мають одна перед одною непогашені грошові зобов`язання та дійшли згоди щодо зарахування однорідних вимог за цими зобов`язаннями і після підписання зазначені зобов`язання припиняються (а.с.45-46).

Обставина передання реєстру божників за договором №10-01/2023 від 10.01.2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги підтверджується відповідними актами прийому-передачі від 10.01.2023 (а.с.47).

Відповідно до Реєстру боржників до №10-01/2023 від 10.01.2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги та витягу з цього реєстру ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2104443399455 від 19.02.2021 на загальну суму 60 304,00 грн (а.с.48-50).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «Служба миттєвого кредитування», право вимоги від якого перейшло до Нового кредитора ТОВ «Вердикт Капітал», від якого, у подальшому, до Нового кредитора ТОВ «Коллект Центр») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд.

За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до положень частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

За змістом норми статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статті 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови (стаття 637 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон №675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до приписів частин 3-5 статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно з вимогами частин 6-7 статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону №675-VIII).

Відповідно до приписів статті 12 Закону №675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Закон України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII) регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Так, згідно з положеннями частини 1 статті 18 Закону № 1023-XII продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частини 2 статті 18 Закону № 1023-XII).

Згідно з вимогами частини 8 статті 18 Закону № 1023-XII нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Закон України «Про споживче кредитування» (далі - Закон № 1734-VIII), який прийнятий 15.11.2016 та набрав чинності 10.06.2017, визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Так, відповідно до вимог приписів частини 5 статті 12 Закону № 1734-VIII умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Також, судом враховано норми статей 11, 203, 205, 207, 598, 599, 611, 626, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, які визначають підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, форм правочину та способи волевиявлення, вимоги до письмової форми правочину, підстави припинення зобов`язання та припинення зобов`язання виконанням, правові наслідки порушення зобов`язання, поняття та види договору, проценти за договором позики, обов`язок позичальника повернути позику, наслідки порушення договору позичальником, кредитний договір та проценти за кредитним договором.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Надавши оцінку аргументам сторін та дослідивши матеріали справи, суд зауважує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Водночас, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналіз матеріалів справи, зокрема Договору про надання фінансових послуг №2104443399455 від 19.02.2021 (далі - Кредитний договір) дозволяє дійти висновку, що ОСОБА_1 як позичальник за цим договором, ідентифікував себе в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, надавши йому персональні дані, а саме: реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, місце проживання, електронну адресу, номер телефону, необхідні для укладення вказаного правочину та формування одноразового ідентифікатора з метою його підписання.

Також, суд зауважує, що Кредитний договір включає всі істотні умови, які передбачені для цього виду договорів.

Оскільки Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, який наданий кредитодавцем саме з цією метою, що узгоджується з матеріалами справи, тому суд доходить переконання, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено укладення між сторонами спірного правочину - Кредитного договору.

Факт одержання ОСОБА_1 кредитних коштів у обумовленій сумі підтверджується інформацією ТОВ ФК «Вей Фор Пей» та АТ КБ «ПриватБанк», які засвідчують перерахування 4 000,00 грн на належну відповідачу банківську картку, зазначену ним саме з цією метою.

Окрім іншого, суд звертає увагу на те, що перерахування коштів узгоджується з вищенаведеними встановленими обставинами справи, зокрема з тим, що кошти перераховані в день (дату) укладення Кредитного договору і розмір перерахованих коштів відповідає сумі коштів, зазначеній у цьому правочині.

За таких обставин аргументи представника відповідача про недоведеність факту надання кредитних коштів суд відхиляє, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених доказів, зокрема інформацією банку щодо належності відповідачу платіжної картки та зарахування на неї кредитних коштів.

Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 . Кредитного договору, надання позичальнику кредитних коштів у розмірі 4 000,00 грн, які у встановлений договором строк повернуті не були.

Судом також встановлено, що на підставі договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал», останнє набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором, що підтверджується договором факторингу та відповідним реєстром прав вимоги.

У подальшому, 10.01.2023, між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023.

Оцінюючи аргументи представника відповідача щодо недоведеності набуття позивачем права вимоги через відсутність доказів оплати за цим договором, суд зауважує, що відповідно до пункту 5.2 зазначеного договору права вимоги вважаються відступленими первісним кредитором та набутими новим кредитором у день належного підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників. Отже, сторони прямо пов`язали момент переходу права вимоги з підписанням відповідного акта, а не з оплатою ціни договору.

З огляду на наявність у матеріалах справи підписаного сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників, до якого включено право вимоги до ОСОБА_1 , суд вважає підтвердженим набуття позивачем цього права відповідно до статей 512, 514 ЦК України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що пунктом 7.2 договору передбачено можливість здійснення розрахунків як шляхом перерахування грошових коштів, так і шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Водночас порядок здійснення таких розрахунків не змінює визначеного пунктом 5.2 договору моменту переходу права вимоги.

За таких обставин суд відхиляє аргументи представника відповідача щодо недоведеності набуття позивачем права вимоги з підстав відсутності доказів оплати за договором відступлення.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом суд виходить із такого.

За умовами пункту 1.3 Кредитного договору орієнтовний строк повернення кредиту становить 16 днів, тоді як пунктом 1.9 договору визначено граничний строк кредитування - один рік.

Пунктом 1.4 договору передбачено нарахування процентів за кожен день фактичного користування кредитом із застосуванням процентних ставок, розмір яких збільшується залежно від тривалості користування кредитними коштами. Водночас у заяві-анкеті, яка є додатком № 1 до Кредитного договору, сторони погодили обов`язок відповідача повернути кредит у розмірі 4 000,00 грн та сплатити проценти в розмірі 1 280,00 грн.

Оцінюючи зазначені умови договору, суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23, щодо застосування частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до аналогічних умов кредитного договору того самого кредитодавця.

Об`єднана палата зазначила, що суд без відповідної позовної вимоги споживача не може змінювати умови кредитного договору чи визнавати їх недійсними з підстав несправедливості. Водночас за наявності нечітких або двозначних положень договору суд здійснює їх тлумачення на користь споживача незалежно від заявлення окремої вимоги про таке тлумачення.

Зіставлення пунктів 1.3, 1.4, 1.9 Кредитного договору зі змістом заяви-анкети свідчить про неоднозначність погоджених сторонами умов щодо розміру процентів за користування кредитом, оскільки вони допускають різне тлумачення відповідного грошового зобов`язання.

За таких обставин, застосовуючи частину восьму статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та враховуючи наведений правовий висновок ОП КЦС ВС, суд вважає, що погоджений сторонами розмір процентів за користування кредитом становить 1 280,00 грн, а не заявлені позивачем 41 270,80 грн.

Визначаючи розмір заборгованості, що підлягає стягненню, суд також враховує зазначений позивачем факт часткового погашення відповідачем заборгованості в розмірі 1 200,00 грн.

Із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що 05.03.2021 відповідач сплатив 1 200,00 грн, які кредитодавець зарахував у рахунок погашення процентів за користування кредитом.

Враховуючи, що погоджений сторонами розмір процентів становить 1 280,00 грн, а відповідачем сплачено 1 200,00 грн, несплачений залишок процентів становить 80 грн.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення 4 000,00 грн основного боргу та 80 грн процентів, усього 4 080,00 грн. У решті вимоги про стягнення процентів слід відмовити.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Судовий збір.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 272,82 грн (4 080,00 х 100% : 45 270,80 = 9,01%; 3 028,00 : 100% х 9,01% = 272,82).

Витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн, які сторона позивача просить стягнути з відповідача, підтверджуються доданими до позовної заяви доказами, а саме: Договором №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладеним між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», у якому сторони узгодили його істотні умови, зокрема предмет договору, вартість послуг та порядок їх надання (а.с.56-59), прайс-листом АО «Лігал Ассістанс», у якому зазначено послуги та ціну роботи (а.с.60) заявкою на надання юридичної допомоги №2045 від 03.11.2025, якою сторонами узгоджено вартість наданих послуг у сумі 16 000,00 грн (а.с.61), витягом з акту №16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025, у якому сторони погодили види наданих послуг, їх тривалість та вартість (а.с.62).

Заперечуючи проти визначеного стороною позивача розміру витрат на професійну правничу допомогу, сторона відповідача покликається на їх завищеність та неспівмірність зі складністю справи, обсягом виконаних робіт і часом, витраченим адвокатом, а також на відсутність належних доказів надання правничої допомоги саме адвокатом.

При вирішенні питання розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу судом взято до уваги норми статей 133, 137, 141 ЦПК України, якими передбачено види судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу та розподіл судових витрат між сторонами.

Окрім цього, суд враховує правові висновки, зроблені Верховним Судом з цього питання. Зокрема:

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Також, суд зважає на положення пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України, згідно з якими загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При визначенні суми відшкодування суд виходить із критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінюючи аргументи представника відповідача щодо відсутності доказів надання правничої допомоги саме адвокатом, суд зазначає, що позивачем на підтвердження відповідних витрат надано договір про надання правової допомоги, укладений з адвокатським об`єднанням, заявку на надання юридичної допомоги та витяг з акта про її надання, які підтверджують обсяг і вартість послуг, наданих позивачу адвокатським об`єднанням. При цьому положення частини четвертої статті 62 ЦПК України, на які посилається представник відповідача, регулюють порядок підтвердження повноважень адвоката як представника у суді, а не порядок доказування витрат на професійну правничу допомогу. За таких обставин наведені аргументи представника відповідача суд відхиляє.

Оцінивши аргументи сторін щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що заявлена позивачем сума 16 000,00 грн, з огляду на зміст та обсяг виконаних робіт (наданих послуг), складність справи, усталеність судової практики при розгляді справ цієї категорії та ціну позову, не відповідає критеріям розумності та співмірності і є надмірною.

При цьому суд враховує, що підготовка позовної заяви у цій справі не потребувала складного правового аналізу, оскільки спір виник із типових кредитних правовідносин, а судова практика щодо їх вирішення є усталеною.

Суд також критично оцінює зазначену в акті тривалість надання послуг, зокрема дві години усної консультації з вивченням документів та чотири години складання позовної заяви. З огляду на характер і складність справи суд вважає, що заявлені часові витрати, а відповідно і визначена на їх підставі вартість правничої допомоги, є неспівмірними з обсягом виконаних робіт.

За наведених обставин суд вважає обґрунтованими витрати на професійну правничу допомогу у цій справі в розмірі 5 000,00 грн, які відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України та з урахуванням часткового задоволення позову підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 450,50 грн (5 000,00 : 100% ? 9,01%).

На підставі статей 11, 526, 598, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місцезнаходження: м.Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, ідентифікаційний код юридичної особи 44276926) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором про надання фінансових послуг №2104443399455 «Стандартний» від 19.02.2021 у сумі 4 080 (чотири тисячі вісімдесят) грн, з якої: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 80,00 грн - заборгованість за процентами.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у сумі 272,82 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 450,50 грн, а всього 723 (сімсот двадцять три) грн 32 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення - 19 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів