Decision № 140684098, 16.10.2026, Zhovtnevyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 201/9793/26

Провадження № 2/201/5801/2026

УХВАЛА

16 жовтня 2026 року Соборний районний суд

міста Дніпра

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.,

при секретарі Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2026 року до Соборного районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Соборного районного суду міста Дніпра від 13 липня 2026 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

09 вересня 2026 року до суду від представника позивача надійшло повідомлення про те, що банку стало відомо про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність № 904/4517/26, де боржником є відповідачка ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати.

Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Системний аналіз положень законодавства про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Суд звертає увагу на те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.

Судом встановлено, Господарським судом Дніпропетровської області 03 серпня 2026 року було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі № 904/4517/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Тобто, на спірні правовідносини розповсюджується дія частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, а спір належить до юрисдикції господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

За приписами частин п`ятої, шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19) зазначено, що захист осіб, які мають вимоги до банкрута полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками судів першої та апеляційної інстанції, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак не погодилася з висновками про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу №2597-VIII, а до цього - статтею 23 Закону №2343-XII, та направила справу до господарського суду, на розгляді якого перебуває справа про банкрутство.

Таким чином, виходячи із правових висновків Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку, що з моменту порушення провадження у справі про неплатоспроможність відповідачка ОСОБА_1 перебуває в особливому правовому режимі, тобто внаслідок змін у правовому статусі відповідачки справа належить до виключної підсудності іншого суду - господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про неплатоспроможність.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. При цьому, вимогами частини 2 статті 31ЦПК України передбачено, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про передачу даної справи за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 31, 32, 260, 261, 354 ЦПК України, ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу № 201/9793/26 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи № 904/4517/26 про неплатоспроможність.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.С. Федоріщев