Court ruling № 140676586, 16.10.2026, Prymorskyi District Court of Odesa City

Справа №522/13504/24

Провадження № 1-кс/522/6261/25

УХВАЛА

16 жовтня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_3 з заявою про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від розгляду її скарги на бездіяльність прокурора щодо не розгляду клопотання про вилучення і фіксацію електронних доказів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12022163520000092 від 10.02.2022 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376-1 КК України.

В обґрунтування вимог заявниця посилається на те, що кримінальне провадження №12022163520000092 від 10.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 376-1 КК України, було відкрите за її заявою щодо вчинення злочину працівниками Приморського районного суду м. Одеси, ОСОБА_4 на час вчинення злочину був головою суду та намагався приховати цей злочин, що є підставою для відводу.

У судове засідання ОСОБА_3 не з`явилась, надала клопотання про розгляд заяви за її відсутності.

Слідчий суддя ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, давати пояснення не забажав.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, дослідивши обставини по справі, приходить до висновку, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 75 КПК України визначено перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні

Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2)якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3)якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», усім суб`єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР), гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України» від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду.

У пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Так, за суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді.

Відповідно до об`єктивного критерію необхідно визначити, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», рішення від 24 лютого 1993 року «Веттштайн проти Швейцарії»).

Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 передбачають принцип об`єктивності судді як необхідну умову для належного виконання останнім своїх обов`язків.

У чинному кримінальному процесуальному законі закріплено інститут відводу (самовідводу) судді, який, по суті, є єдиним способом вирішення конфлікту інтересів в їхній професійній діяльності, прямо передбаченим законом. При цьому, інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Так, як вбачається з матеріалів скарги ОСОБА_3 , кримінальне провадження №12022163520000092 від 10.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 376-1 КК України, відкрите за заявою ОСОБА_3 щодо вчинення злочину працівниками Приморського районного суду м. Одеси, в якому ОСОБА_4 на той час обіймав посаду голови суду.

Суд враховує, що твердження ОСОБА_3 , що ОСОБА_4 намагався приховати злочин, скоєний працівниками Приморського районного суду м. Одеси, жодними доказами не підтверджені, проте у даному випадку сам факт того, що ОСОБА_4 на час цих подій займав адміністративну посаду, беззаперечно може викликати у стороннього спостерігача сумніви у неупередженості судді.

Дана обставина передбачена п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України як така, що виключає участь слідчого судді у вказаному кримінальному провадженні.

Таким чином, з метою дотримання вимог ст.75 КПК України заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду вказаної скарги підлягає задоволенню з метою дотримання принципу об`єктивності та уникнення сумнівів у стороннього спостерігача в неупередженості суду.

Керуючись ст. 75, 80, 81, 372, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 , задовольнити.

Відвести слідчого суддю ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора щодо не розгляду клопотання про вилучення і фіксацію електронних доказів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12022163520000092 від 10.02.2022 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376-1 КК України.

Скаргу передати на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1