Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 347/1789/26
Провадження № 2/347/1261/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Книщука Р.М.,
секретаря Лазорик А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум - Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум - Фінанс» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 09.12.2021р. між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» укладено кредитний договір №Е09.00112.009123555 на суму 40750грн.
Відповідно до умов кредитного договору банк надав позичальнику кредит, а позичальник зобов`язавався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, отроки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. 16.12.2025р. у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ «Ідея Банк» на ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» на підставі договору факторингу. Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов`язанні.
Відповідачка порушила умови кредитного договору, внаслідок чого її заборгованість становить 81 280,97 грн., що складається з 38 525,32 грн. - заборгованість за основним боргом; 42755,65 грн. - заборгованість за відсотками. В добровільному порядку відповідачка не бажає погасити вказану суму заборгованості, а тому просить позов задоволити. Крім цього, просить стягнути витрати на правову допомогу в сумі 6000грн.
В судове засідання представник позивача не з`явився, просить розгляд справи проводити без участі представника позивача.
Представник відповідачки подала відзив на позовну заяву в якому не погоджується з позовними вимогами, оскільки відповідачка здійснила погашення заборгованості на суму 5 282грн., що позивачем не враховано в позові та проведених ним розрахунках. Крім цього, нарахування відсотків перевищує тіло кредиту, що є явно завищеним та неспівмірним. А тому, позивачка погоджується на сплату виключно реального залишку заборгованості за тілом кредиту в розмірі 33 243,32грн. та категорично заперечує проти стягнення з неї необгрунтованих і нарахованих із порушенням закону відсотків. Також вважає, що слід відмовити у стягненні з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу через їх неспівмірність та процесуальні порушеня при поданні позову.
Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно вимог ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
В свою чергу, положеннями ст.ст. 525-527 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами ст. 629 ЦК України.
Крім цього, статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 3 статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи 09.12.2021р. між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» укладено кредитний договір №Е09.00112.009123555 на суму 40750грн.
Згідно п.1.3, 1.4 договору кредиту процентна ставка та тип, % річних становить 60-змінювана, строк кредиту 24 місяці.
Відповідно до п.3.1 позичальник зобов`язаний повертати суму кредиту, сплачувати нараховані проценти та плату за обслуговування кредиту на умовах цього договру в порядку, визначеному в п.1.6 цього договору.
Згідно п.1.6 договору, строк дії договору та дата повернення кредиту до 09.12.2023р. Повернення заборгованості за договором здійснюється через рахунок відкритий у банку відповідно до порядку повернення кредиту, згідно Додатку №1 до договору.
Відповідно до п.1.8 позичальник, який прострочує виконання грошового зобов`язання після закінчення строку дії договору, зобов`язаний оплатити суму заборгованості, а також 96.20 процентів річних від простроченої суми кредиту за неправомірне користування грошовими коштами відповідно до ст.625 ЦК України.
Відповідно до ст. ст. 598-599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1048 ЦК України стверджується, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно досудової вимоги від 03.06.2026р. вбачається, що ТОВ «ФК «Аксіліум - Фінанс» вимагало від відповідачки протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість у розмірі простроченного боргу, а саме 81 280,97 грн., що відповідачкою по даний час не виконано.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачкою умови кредитного договору належно не виконувалися, внаслідок чого її заборгованість становить 81 280,97 грн., що складається з 38 525,32 грн. - заборгованість за основним боргом; 42755,65 грн. - заборгованість за відсотками.
Що стосується твердження представника відповідачки у відзиві на позовну заяву про те, що ОСОБА_1 після укладення договору здійснювала погашення заборгованості і загалом сплатила 5 282грн., то вказана сума врахована позивачем, оскільки згідно додатку №1 до договору №Е09.00112.009123555 види платежів за кредитом складаються з суми кредиту за договором та процентів за користування кредитом. Також визначено послуги страховика на суму 2736,94грн. Тобто, погашення заборгованості за кредитом здійснюється не тільки за тілом кредиту, а й за іншими видами платежів за кредитом. А тому, оплата відповідачкою кредиту на суму 5 282грн. включала всі види платежів, з якої за фактичним тілом кредиту було погашено суму 2 224,68грн. (40750 - 38 525,32).
Таким чином, наведені обставини дають суду підстави для задоволення позову в повному обсязі щодо стягнення з відповідачки 81 280,97грн. заборгованості за кредитним договором.
Що стосується витрат на правову допомогу, то Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
А тому, враховуючи те, що розгляд даної справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження, як малозначної справи, матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час, виходячи з критерію реальності та розумності, суд вважає, що з відповідачки слід стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 3000грн.
Згідно ч.1ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь позивача з відповідачки слід стягнути оплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.
На підставі наведеного, ст.ст. 509, 526, 1046-1049, 1050-1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум - Фінанс» (79026 Львівська область м.Львів вулиця Академіка Лазаренка Є, будинок 4 кабінет 4 ЄДРПОУ 43231894) заборгованість за кредитним договором № Е09.00112.009123555 в розмірі 81 280 (вісімдесят одна тисяча двісті вісімдесят ) гривень 97коп, 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок оплаченого судового збору та 3000(три тисячі) гривень витрат на правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Р.М. Книщук
The court decision No. 140667785, Kosiv District Court of Ivano-Frankivsk Oblast was adopted on 16.10.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 347/1789/26. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: