Sentence № 140660992, 15.10.2026, Iziaslav District Court of Khmelnytskyi Oblast

Справа № 675/1082/26

Провадження № 1-кп/675/129/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026244000000212 від 17.02.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зимне Володимир-Волинського району Волинської області, місце проживання якого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, тимчасово виконуючого обов`язки старшого водія-механіка евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення в/ч НОМЕР_1 , солдата, раніше судимого: 27.07.2007 Турійським районним судом Волинської області за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, 13.04.2017 Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3 місяців арешту, 03.07.2019 Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, 07.10.2024 Ізяславським районним судом за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у вигляді 240 годин громадських робіт,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 (по тексту вироку обвинувачений, ОСОБА_4 ), будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до вимог ст. ст. 11, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов`язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов`язки, бути дисциплінованим, поводитись з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків. Крім цього, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, ОСОБА_4 повинен був поводити себе пристойно і дотримуватись вимог ст. 68 Конституції України, згідно яких кожен, у тому числі ОСОБА_4 , зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей, а також ст. 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно якої військовослужбовці постійно повинні бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Незважаючи на це, солдат ОСОБА_4 , маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, знову вчинив кримінальне правопорушення після призову на військову службу.

Так, 17.02.2026, близько 09:30 години ОСОБА_4 , будучи у стані алкогольного сп`яніння та перебуваючи неподалік домогосподарства АДРЕСА_2 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, в умовах воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, дію якого неодноразово було продовжено, через відчинену хвіртку проник на територію вищевказаного домоволодіння, де помітив потерпілу ОСОБА_6 , 1942 року народження, та, з метою заволодіння її майном, наніс їй не менше 2 ударів рукою в потилицю та штовхнув, після чого через відчинені вхідні двері проник у будинок, де ще раз штовхнув потерпілу та наніс їй близько 4 ударів рукою в область голови та шиї, а в подальшому, в присутності ОСОБА_6 відкрито, повторно викрав з-під подушки ліжка однієї із кімнат грошові кошти в сумі 4700 гривень.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця навколо лівого ока та в лівій виличній ділянці голови, а також синця на поверхні лоба зліва, які, як кожне окремо, так і в сукупності, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи стійкої втрати працездатності.

Таким чином ОСОБА_4 , своїми умисними, протиправними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України.

Крім цього, 17.02.2026, близько 09:30 години ОСОБА_4 , будучи у стані алкогольного сп`яніння та перебуваючи на території домогосподарства АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що паспорт - це документ, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України (п. 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВР України від 26.06.1992 №2503-ХІІ), а також є документом, втрата якого істотно ускладнює реалізацію особою своїх прав, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом крадіжки (таємного викрадення) заволодів паспортом громадянина України НОМЕР_2 , виданим 28.01.1997 Ізяславським РВ УМВС України в Хмельницькій області на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином ОСОБА_4 , своїми умисними, протиправними діями, які виразились у незаконному заволодінні будь-яким способом паспортом, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 357 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, не оспорюючи обставин, які викладені вище.

15.10.2026 у вказаному кримінальному провадженні №12026244000000212 від 17.02.2026 між прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у такому кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , з іншого боку, враховуючи наявність письмового дозволу потерпілої ОСОБА_6 (письмова заява від 14.10.2026), наданого в порядку ст. 469 КПК України, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання ОСОБА_4 винуватості у скоєнні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 4 ст. 186 КК України.

Згідно із умовами якої обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, що ставилися йому у вину, а також сторони погодились на призначення обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 3. ст. 357 та ч. 4 ст. 186 КК України, з урахуванням особи винного, покарання:

- за ч. 3 ст. 357 КК України у виді 2 років обмеження волі;

- за ч. 4 ст. 186 КК України у виді 7 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 7 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України, шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання у виді 240 годин громадських робіт за вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 07.10.2024, призначити ОСОБА_4 за сукупністю вироків покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 30 днів.

Під час судового засідання прокурор підтримав угоду з обвинуваченим про визнання винуватості, просив суд її затвердити та пояснив, що укладення угоди зі сторони обвинувачення є добровільним і він цілком розуміє наслідки затвердження угод, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Обвинувачений також підтримав угоду про визнання винуватості і просив її затвердити. При цьому пояснив, що укладення угоди з його сторони є добровільним, він цілком розуміє права, передбаченні п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер кожного обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угод судом.

Захисник в судовому засіданні також підтримав угоду про визання винуватості та просив її затвердити.

З`ясувавши у обвинуваченого, що він цілком розуміє: 1) що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на його користь; 2) наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; 3) характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; 4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом; переконавшись у судовому засіданні, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, - суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з наступних підстав.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону, суд, враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України та закону, правова кваліфікація дій кримінальних правопорушень правильна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлено підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, а також відсутні фактичні підстави для невизнання винуватості.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 мали місце, судом кваліфікуються за ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 186 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 винуватий у вчиненні цих кримінальних правопорушень і підлягає покаранню.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості кожного вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання; те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами; юридична відповідальність особи, за ч. 2 ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер.

В цій ситуації, обставинами, що пом`якшують покарання є щире каяття, яке полягає у визнанні у суді обставин регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК щодо події кримінального правопорушення, у т.ч. час, місце, спосіб учинення.

Адже, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася (п. 3 Постанови Пленуму ВС України від 23.12.2005 №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).

Обвинувачений висловила щирий жаль з приводу учинених дій та осуд своєї поведінки, про що свідчить і укладення ним угоди про визнання винуватості.

Обставинами, які обтяжують покарання, передбаченими ст. 67 КК України є рецидив злочинів, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні покарання суд, у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості кожного вчиненого кримінального правопорушення, характер, ступінь суспільної небезпечності та наслідки скоєного, відомості про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, характеризується посередньо, брав участь у заходах зі стримування збройної агресії рф проти України, внаслідок чого отримав поранення.

При цьому, ОСОБА_4 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема: 27.07.2007 Турійським районним судом Волинської області за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, 13.04.2017 Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3 місяців арешту, 03.07.2019 Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, 07.10.2024 Ізяславським районним судом за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у вигляді 240 годин громадських робіт, тобто відповідно до ст.ст. 89, 90 КК України має не погашену судимість.

Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає не лише тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

Також враховано і те, що обвинувачений не відбув покарання у виді 240 годин громадських робіт за вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 07.10.2024, а тому є цілком обгрунтованим на підставі ст.ст. 71, 72 КК України, шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання у виді 240 годин громадських робіт призначити ОСОБА_4 за сукупністю вироків покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 30 днів.

Також при призначенні покарання суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.

На переконання суду обвинуваченому необхідно відбування покарання рахувати з дати постановлення вироку, зарахувавши в цей строк час затримання та тримання під вартою з 17.02.2026 по 14.10.2026 включно відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, що випливає, зокрема з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.02.2026.

З метою забезпечення виконання вироку, з врахуванням того, що ОСОБА_4 призначається покарання у виді позбавлення волі, обраний йому запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів з моменту постановлення вироку.

Згідно із ч. ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

З урахуванням положень статті 174 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність та доцільність скасування арештів, накладених двома ухвалами слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24.02.2026, та вирішення відносно цього майна питання про долю як речового доказу у відповідності до положень статті 100 КПК України.

Відповідно до положень статті 118 КПК України витрати, пов`язані із залученням експертів являються процесуальними витратами.

Частиною 2 статті 124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Із врахуванням вищезазначеного, суд в силу положень ст.ст. 118, 124 КПК України приходить до висновку, що процесуальні витрати по справі, пов`язані з проведенням двох судових дактилоскопічних експертиз та судової молекулярно-генетичної експертизи у загальному розмір 10566 грн 98 коп., і, які покладені в основу обвинувачення, підлягають стягненню із ОСОБА_4 на користь держави, оскільки їх розмір та підстави підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Так як цивільні позови в кримінальному провадженні відсутні, то суд дане питання не вирішує.

Керуючись ст.ст. 100, 118, 124, 368-371, 373-375, 394, 474-475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15.10.2026 між прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12026244000000212 від 17.02.2026.

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 357 КК України у виді 2 років обмеження волі;

- за ч. 4 ст. 186 КК України у виді 7 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 7 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України, шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання у виді 240 годин громадських робіт за вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 07.10.2024, призначити ОСОБА_4 за сукупністю вироків покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 30 днів.

Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_4 з 15.10.2026, зарахувавши в цей строк час затримання та тримання під вартою з 17.02.2026 по 14.10.2026 включно відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою продовжити до набрання законної сили вироком суду, але не більше ніж на 60 днів з дати ухвалення вироку, тобто включно до 13.12.2026.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в загальному розмірі 10566 грн 98 коп.

З набранням вироком законної сили з метою його виконання, арешти, накладені згідно ухвал слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24.02.2026 - скасувати.

Речові докази:

-платикову пляшку, об`ємом 1, 25 л з рідиною чорного кольору з етикеткою «Coca-Cola», скляну пляшку, об`ємом 0, 5 л із залишками прозорої рідини з етикеткою горілка «Пшенична Нива», металеву стопку, слід папілярних ліній (узорів) рук, що поміщений на відрізок слідокопіювальної плівки, змиви пото-жирових виділень, що виконані на марлевий тампон, зразки букального епітелію ОСОБА_4 , дактилоскопічну картку ОСОБА_4 , - знищити;

-оригінал аркушу паперу, на якому наявна інформація про отримання пенсійного забезпечення та субсидії ОСОБА_6 , залишити ОСОБА_6 ;

-паспорт громадянина України НОМЕР_2 від 28.01.1997 на ім`я ОСОБА_7 залишити ОСОБА_6 для подальшого зберігання та передачі ОСОБА_7 ;

-10 купюр номіналом по 200 грн. кожна, серій та номерів: ЯБ3976896, ЯБ3976895, ЯБ3976894, ЯБ3976883, ЯБ3976882, ЯБ3976881, ЯБ3976880, ЯБ3976879, ЯБ3976863, ЕБ0936233; 5 купюр номіналом по 500 грн. кожна, серій та номерів: ЄЕ7405892, КВ2991005, ЕВ 6989797, АЕ2218939, ЦА2988731; 1 купюра номіналом 100 грн., серія та номер: АН6805709; 4 купюри номіналом 20 грн. кожна, серій та номерів: ГП2084893, ГС7917868, ЕВ4206454, АП0229487; 2 купюри номіналом 1 грн. кожна, серій та номерів: ПА4932397, ТЄ9212090; 1 купюра номіналом 5 грн., серія та номер: СЖ8845700, які поміщені до сейф пакету №WAR0001873, загальною сумою 4687 грн., які передані на відповідальне зберігання АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повернути ОСОБА_6 ;

-грошові купюри: 1 купюра номіналом 500 грн. з серією та номером ЄН4671772; 1 купюра номіналом 500 грн з серією та номером МБ7541910; 1 купюра номіналом 500 грн з серією та номером ЗЛ7781469; 1 купюра номіналом 100 грн з серією та номером ЕЗ3922623; 1 купюра номіналом 20 грн з серією та номером ГС7690059; 1 купюра номіналом 20 грн з серією та номером ЕЗ38385222, на загальну суму 1640 грн., поміщені до сейф пакету №NРU5056788, які передані на відповідальне зберігання АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - повернути ОСОБА_4 ;

-оптичний диск з аудіозаписами повідомленнями від 17.02.2026 на лінію «102», оптичний диск з аудіозаписом повідомлення від 17.02.2026 на лінію «103», інформацію по банківському рахунку АТ «ПУМБ» № НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_4 , копію відомості про виплату пенсій за 16.02.2026, зокрема для ОСОБА_6 , фото-копію аркушу паперу, на якому наявна інформація про отримання пенсійного забезпечення та субсидії ОСОБА_6 , - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України та з урахуванням обмежень, визначених частиною 2 статті 473 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно статті 476 КПК, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Роз`яснити, що умисне невиконання угоди засудженим є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_8