Decision № 140656301, 28.09.2026, Commercial Court of Chernihiv Oblast

РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2026 рокум. Чернігівсправа № 927/444/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В.,

за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛК Агротранс"

49008, м. Дніпро, вул. Наримська, б.104, кв.18, код ЄДРПОУ 41506432

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Діяконенка Сергія Володимировича

АДРЕСА_1

PHOKПП НОМЕР_1

про стягнення 649 243,18 грн вартості втрачено вантажу

За участю представників сторін:

від позивача: Федоренко Р.В.

від відповідача: Діяконенко С.В., Маркович А.Ю.

Дії суду щодо розгляду справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю ТЛК Агротранс подано позов до Фізичної особи-підприємця Діяконенка Сергія Володимировича про стягнення вартості втраченого вантажу в сумі 649 243,18 грн.

Ухвалою суду від 18.05.2026 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.06.2026 в режимі відеоконференції, встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

29.05.2026 відповідачем сформовано у системі Електронний суд клопотання про продовження відповідачу строку для подання відзиву у справі № 927/444/26 строком на 15 днів.

Ухвалою суду від 05.06.2026 клопотання відповідача задоволено, продовжено ФОП Діяконенку Сергію Володимировичу строк для подачі відзиву до 18.06.2026 включно.

16.06.2026 у підготовче засідання повноважні представників сторін не прибули.

Суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання на іншу дату та постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 03.08.2026, явку представників сторін визнав обов`язковою, про що повідомив учасників справи ухвалою від 16.06.2026.

У встановлений судом строк від сторін надійшли відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, пояснення на заперечення, які прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Крім того, відповідачем подані клопотання від 16.06.2026 про зупинення провадження у справі та додаткові пояснення від 21.07.2026 щодо зупинення провадження у справі.

Позивачем подані заперечення від 19.06.2026 на клопотання про зупинення провадження у справі та пояснення від 20.07.2026 відносно зупинення провадження у справі.

Суд прийняв зазначені клопотання, заперечення та пояснення до розгляду.

31.07.2026 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з неможливістю участі його представника через перебування на лікуванні. До клопотання додано медичні довідки від 22.07.2026 від 29.07.2026.

03.08.2026 заперечення позивача на клопотання про відкладення, в яких позивач вважає, що зазначені в медичних довідках, доданих відповідачем до клопотання, обставини не можуть перешкоджати представнику відповідача брати участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.

Розглянувши у підготовчому засіданні 03.08.2026 клопотання відповідача, суд, з огляду на поважність причини неявки представника відповідача у підготовче засідання, з урахуванням положень ч.2 ст.183, ч.2 ст.202 ГПК України, задовольнив клопотання про відкладення підготовчого засідання та постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 07.08.2026, про що повідомив учасників справи ухвалою від 03.08.2026.

У зв`язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі в м. Чернігів, підготовче засідання 07.08.2026 не відбулось, про що складено акт №65-26 від 07.08.2026.

Ухвалою суду від 07.08.2026 повідомлено сторін про відкладення підготовчого засідання на 14.08.2026.

14.08.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 19.08.2026.

18.08.2026 від відповідача надійшло клопотання про витребування у позивача копію обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12026162250000344 від 11.04.2026, яке прийнято судом до розгляду.

У підготовчому засіданні 19.08.2026 представник відповідача заявив усне клопотання про залучення ОСОБА_1 та Тупиці С.І. - водіїв, що здійснювали перевезення спірного вантажу, до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

19.08.2026 суд постановив протокольні ухвали про відмову у задоволенні письмових клопотань відповідача про зупинення провадження у справі та про витребування доказів, та відмову у задоволенні усного клопотання представника відповідача про залучення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 28.08.2026.

25.08.2026 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, які долучено судом до матеріалів справи.

26.08.2026 від відповідача надійшло клопотання про витребування у Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони південного регіону копій матеріалів кримінального провадження за №12026162250000344 від 11.04.2026, яке прийнято судом до розгляду.

27.08.2026 від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії заяви свідка ОСОБА_3 та заява про виклик свідка.

28.08.2026 від позивача надійшла заява про відмову в задоволенні клопотань відповідача та про долучення доказів. У заяві позивач також просить долучити до матеріалів справи протоколи допитів ФОП ОСОБА_4 , водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за №12026162250000344 від 11.04.2026.

28.08.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів та заяви про виклик свідка, задоволення клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи копії заяви свідка та клопотання позивача про долучення до матеріалів справи протоколів допитів.

Суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.09.2026, про що повідомив відповідача ухвалою суду від 28.08.2026.

10.09.2026 суд задовольнив клопотання відповідача від 09.09.2026 про відкладення розгляду справи та постановив протокольну ухвалу, якою відклав розгляд справи на 24.09.2026, про що повідомив відповідача ухвалою від 10.09.2026.

14.09.2026 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу нотаріально засвідченої заяви свідка ОСОБА_3 . Суд клопотання задовольнив, заяву свідка долучив до матеріалів справи.

24.09.2026, у зв`язку з підвищеною небезпекою у м. Чернігові, в судовому засіданні судом оголошено перерву до 28.09.2026.

28.09.2026 суд розглянув справу по суті, перейшов до стадії ухвалення судового рішення по справі та проголосив скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).

Клопотання та заяви учасників справи.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі.

У клопотанні відповідач, з урахуванням додаткових пояснень від 20.07.2026, просить суд зупинити провадження у справі №927/444/26 до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення за №12026162250000344.

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що у провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебуває справа № 496/4956/26 у межах якої здійснюється судовий розгляд кримінального провадження 12026162250000344 від 11.04.2026 відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.

У межах зазначеного кримінального провадження ТОВ «ТЛК Агротранс» визнано потерпілим. Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що 08.04.2026 шляхом шахрайства заволодів грошовими коштами у великих розмірах, отриманими від незаконного продажу насіння кукурудзи вагою близько 75 тонн, яке належало ТОВ «ФІРМА ЕРІДОН». Саме зазначений вантаж є предметом спору у даній господарській справі. При цьому водії ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не є підозрюваними, обвинуваченими чи іншими особами, причетними до вчинення кримінального правопорушення, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

У кримінальному провадженні судом підлягають встановленню обставини заволодіння спірним вантажем, спосіб його вибуття з володіння законного власника, особа, винна у його втраті, причинно-наслідковий зв`язок між діями обвинуваченого та наслідками у вигляді втрати вантажу, а також інші обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення даної господарської справи. Саме від встановлення зазначених обставин залежить вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для покладення цивільно-правової відповідальності на відповідача. Фактично предмет доказування у кримінальному провадженні безпосередньо пов`язаний із предметом доказування у даній господарській справі, а висновки суду у кримінальному провадженні матимуть істотне значення для правильного вирішення спору у даній справі.

Позивач у запереченнях зазначає, що з`ясування в кримінальній справі обставин заволодіння спірним вантажем, способу його вибуття з володіння законного власника, особи, винній у його втраті, причинно-наслідкового зв`язку між діями обвинуваченого та наслідками у вигляді втрати вантажу не мають жодного преюдиційного значення для даної господарської справи. Підставою для відшкодування вартості незбереженого вантажу є сам факт незбереження незалежно від того яким чином це відбулося чи то втрата, чи то нестача, чи то псування, чи то пошкодження. Зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у даній справі. Можливі кримінально карані дії третіх осіб в даному випадку не виключають цивільно-правової відповідальності перевізника за втрату вантажу в результат власної недбалості або змови з цими особами. ФОП ОСОБА_4 не виконав своїх зобов`язань з доставки вантажу на погоджених із замовником умовах, не проявив належну обачливість, змінив без погодження з замовником, вантажовідправником або вантажоотримувачем маршрут слідування та передав вантаж третій особі, а тому повинен відшкодувати вартість втраченого товару.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Так, суд зазначає, що зібрані в межах справи № 927/444/26 докази дозволяють встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, натомість викладені відповідачем доводи не є обґрунтованими підставами вважати, що розгляд даної справи неможливий до розгляду справи № 496/4956/26 у межах якої здійснюється судовий розгляд кримінального провадження 12026162250000344 від 11.04.2026.

Крім того, суд зазначає, що обов`язок суду щодо зупинення провадження у справі пов`язується із наявністю саме судового провадження, яке завершується ухваленням відповідного судового рішення, а проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за своєю правовою природою таким провадженням не являється та під дію статей 227, 229 ГПК України не підпадає. Отже, існування кримінального провадження на стадії досудового розслідування, не є підставою для зупинення провадження у цій справі, а наявність в подальшому вироку в кримінальній справі, який набрав законної сили, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України буде підставою для перегляду судового рішення у справі, яка переглядається, за нововиявленими обставинами.

Щодо клопотань про витребування доказів від 18.08.2026 та від 26.08.2026.

У клопотанні від 18.08.2026 відповідач просить суд витребувати у позивача належним чином засвідчену копію обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12026162250000344 від 11.04.2026 щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.

Мотивуючи клопотання відповідач зазначає, що зміст обвинувального акта може містити відомості щодо фактичних обставин організації та здійснення перевезення спірного вантажу, осіб, які фактично організовували перевезення, обставин взаємодії ОСОБА_5 з ТОВ «ТЛК Агротранс», обставин залучення до перевезення водіїв, порядку отримання ними завдань на перевезення, а також інших обставин, пов`язаних із перевезенням та втратою спірного вантажу.

Відповідач не має можливості самостійно отримати копію обвинувального акта, оскільки не є стороною зазначеного кримінального провадження та не має доступу до матеріалів кримінального провадження в тому обсязі, який має потерпіла особа. Натомість позивач є потерпілою особою у кримінальному провадженні та, як зазначено вище, отримав обвинувальний акт, а отже, має можливість надати його до господарського суду.

У клопотанні від 26.08.2026 відповідач просить витребувати у Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони південного регіону належним чином засвідчені копії матеріалів кримінального провадження за №12026162250000344 від 11.04.2026, а саме: документи та протоколи, у яких зафіксовано обставини організації зазначеного перевезення; документи щодо зміни пункту розвантаження; документи щодо підміни або зміни товарно-транспортних документів, якщо такі матеріали наявні; протоколи допиту водіїв ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; протоколи та інші документи щодо встановлення особи, яка представлялася учасникам перевезення представником ТОВ «ТЛК АГРОТРАНС»; документи, що містять відомості про телефонні номери та засоби зв`язку, за допомогою яких координувалося перевезення; документи щодо фактичного місця розвантаження вантажу.

Витребувані матеріали, на думку відповідача, необхідні для встановлення обставин зміни пункту доставки, особи, яка надала відповідні вказівки, обізнаності водіїв щодо неправомірності таких дій та причин втрати вантажу.

Також відповідач просить витребувати у позивача оригінали документів для їх огляду в судовому засіданні, а саме: оригінали договору №0704/2026 від 07.04.2026; заявки №02 від 07.04.2026 Додаток 2 до договору; Додатку 1 до Договору; Договору №ТЕК-567 від 11.07.2025; заявки №01 від 07.04.2026 додаток №1 до Договору №ТЕК-567 від 11.07.2026.

У разі відсутності вищевказаних документів, зобов`язати позивача надати суду письмові пояснення із зазначенням причин відсутності вище перелічених документів.

Розглянувши дані клопотання відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч.1,3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно ч. 4 ст. 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

За приписами ч. 1 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 4 ст. 119 ГПК України встановлено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані, заява, скарга, документи), стосовно якої пропущено строк.

У порушення вимог, встановлених ч. 4 ст. 80 ГПК, ч.1 ст.81, ч.1 ст.119 ГПК України, відповідачем не подано клопотань про поновлення пропущеного процесуального строку на подання клопотань про витребування доказів, не обґрунтовано поважності причин пропуску строку для подання таких клопотань, подані клопотання не містять доказів, які свідчать, що відповідач своєчасно вживав заходів для отримання витребуваних доказів самостійно, а тому суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотань про витребування доказів.

При цьому суд зазначає, що ОСОБА_5 - особа, щодо якої складено обвинувальний акт, не є учасником господарського процесу, а обставини, викладені у обвинувальному акті та матеріали кримінального провадження № 12026162250000344 від 11.04.2026 щодо ОСОБА_5 ,. обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, не пов`язані з предметом спору у господарській справі, а тому не є належними доказами, оскільки не можуть підтвердити чи спростувати обставини, що входять до предмета доказування у даній справі.

Щодо клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідач просить залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є водіями, що здійснювали перевезення спірного вантажу, а тому рішення у даній справі може вплинути на їх права та обов`язки.

Відповідно до ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Верховний Суд зауважує, що суть інституту третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, полягає в тому, що його застосування слугує процесуальним забезпеченням права регресу, а умова, що за законом третя особа залучається чи вступає у справу на стороні позивача чи відповідача, передбачає, що участь у процесі третьої особи випливає з тих відносин, які пов`язують її з однією із сторін у процесі. Подібні за змістом висновки викладено також у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 201/2760/20.

У розумінні статті 50 ГПК України підставою участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є їх заінтересованість у результатах вирішення спору, а саме: ймовірність виникнення в них у майбутньому права на позов або можливості пред`явлення до них позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

Отже, в силу наведеної вище норми умовою для залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, як за ініціативою суду, так і за клопотанням відповідних осіб, є саме те, що рішення господарського суду може вплинути на їх права та обов`язки і в силу положень частини четвертої обов`язком суду є зазначення обставин, на які саме права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду (Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2024 у справі № 912/164/20).

Відтак, з положень ст. 50 Господарського процесуального кодексу України слідує, що підставою для залучення особи до участі у справі у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є та обставина, що рішення у справі може вплинути на її права або обов`язки щодо однієї із сторін. Така особа має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22.06.2023 у справі №908/119/22 зазначає, що самі по собі вказівки у позовній заяві щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не є свідченням того, що їх участь у справі є необхідною, обґрунтованою, а рішення може впливати на їхні права, обов`язки та інтереси.

Розглянувши дане клопотання, приймаючи до уваги приписи ст. 50 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача з огляду на недоведеність того, яким чином рішення суду може вплинути на права та обов`язки зазначених осіб.

Щодо заяви про виклик свідка.

У заяві відповідач просить суд викликати та допитати у якості свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки його показання суперечать деяким доказам, які були надані стороною позивача.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Приписами ст. 88 ГПК України визначено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Відповідно до ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов`язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з`явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Правовий аналіз наведених положень статей 86, 88, 89 ГПК свідчить, що виклик свідка не є обов`язковим для здійснення оцінки показань свідків судом, а також те, що передумовою виклику свідка для допиту є суперечливість обставин, викладених свідком у заяві, іншим доказам, або у разі наявності у суду сумнівів щодо їх змісту, достовірності чи повноти (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №901/2027/13, від 26.05.2022 у справі №908/2828/19).

Дослідивши нотаріально посвідчену заяву свідка ОСОБА_3 , суд не вбачає необхідності викликати для допиту ОСОБА_3 в якості свідка в судове засідання, оскільки викладені свідком у заяві обставини не викликають сумніву щодо їх змісту, достовірності та повноти, у зв`язку з чим, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про виклик свідка.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням відповідачем своїх зобов`язань з доставки вантажу на погоджених із замовником умовах відповідно до договору № ТЕК-567 від 11.07.2025, у зв`язку з чим наявні підстави для відшкодування позивачу вартості втраченого вантажу в сумі 649 243,18 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає, зазначаючи, що позовна заява подана з порушенням вимог процесуального законодавства, оскільки позивачем не надано доказів дотримання обов`язкового досудового порядку врегулювання спору. Заперечує факт укладення Договору №0704/2026 від 07.04.2026 та заявки №02, посилаючись на те, що дані документи відповідачем не підписувалась та не погоджувалась у будь-який спосіб. Посилається на відсутність вини відповідача, оскільки під час виконання перевезення водії відповідача діяли добросовісно та відповідно до наданих їм розпоряджень, підтримували постійний зв`язок із особою, яка діяла як представник ТОВ «ТЛК «АГРОТРАНС», координувала перевезення та супроводжувала процес доставки вантажу. Зміна місця доставки відбулася не з ініціативи відповідача чи водіїв, а на підставі вказівок особи, яка координувала перевезення та видавала себе за уповноваженого представника організатора перевезення. Позивач не надав жодного доказу того, що відповідач: самостійно змінив маршрут перевезення; заволодів вантажем; розпорядився ним на власний розсуд; отримав будь-яку вигоду від зміни місця розвантаження; допустив втрату вантажу з власної вини. Обставини кримінального провадження №12026162250000344свідчать про те, що причиною втрати вантажу стали дії невстановлених осіб, а не відповідача.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що ним дотримано досудовий порядок врегулювання спору шляхом направлення на адресу відповідача претензії про відшкодування завданих втратою вантажу збитків, яку було повернуто позивачу відділенням зв`язку з відміткою «з інших причин». Наявність письмового спірного Договору і Заявки свідчить про їх укладання. Надані позивачем документи достеменно підтверджують наявність безпосередніх договірних відносин між позивачем та відповідачем щодо спірного перевезення. Зміна маршруту і вантажоотримувача можлива виключно шляхом внесення змін до Договору, Заявки, товарно-транспортних накладних шляхом оформлення відповідних письмових документів, а не виконанням усних розпоряджень особи з непідтвердженими повноваженнями.

Відповідач у запереченнях зазначає, що надані позивачем доводи та документи не усувають зазначених порушень, а навпаки підтверджують відсутність належного та своєчасного дотримання претензійного порядку, а також містять розбіжності щодо істотних обставин направлення претензії. Крім того, позов подано з порушенням вимог ч. 2 ст. 925 ЦК України, оскільки позивач не є ані вантажовідправником, ані вантажоодержувачем, що мають право на пред`явлення позову до перевізника у разі відповідних підстав.

Обставини справи встановлені судом.

11.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторська компанія «Вертикаль» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЛК Агротранс» (виконавець) було укладено договір №ТЕК-567, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язується доставити автомобільним транспортом вказаний йому замовником вантаж (відповідно із транспортною накладною ТТН) до пункту призначення у встановлений договором чи замовленням (Заявкою) строк та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (Вантажоодержувачу), а замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену сторонами плату (далі Договір №ТЕК-567).

Відповідно до п. 1.3. Договору №ТЕК-567 найменування вантажів, їх обсяг (кількість, вага брутто), місце завантаження, строки (дати) приймання вантажів, дати подачі транспортних засобів під завантаження, пункти призначення, особа-вантажоодержувач, особа-відправник, експедитор, строки доставки та передачі одержувачам, інші умови надання транспортних засобів і подання вантажів до перевезення, порядок розрахунків та інші умови перевезень, визначаються в разових заявках на перевезення замовника, які є невід`ємними додатками до цього договору.

Виконавець має право самостійно залучати до виконання перевезень третіх осіб, з якими він уклав відповідні договори перевезень, при цьому залишаючись відповідальним перед замовником за дії та/або бездіяльність, залучених до виконання перевезень третіх осіб, як за власні. Перевезення є зобов`язанням виконавця (п.1.5 Договору №ТЕК-567).

Відповідно до п. 4.1., 4.3. Договору №ТЕК-567 сторона, що не виконала чи виконала неналежним чином свої зобов`язання за договором, має негайно виправити ці недоліки, сплатити передбачену цим договором штрафні санкції, а також повністю відшкодувати спричинені винними діями чи бездіяльністю збитки.

Виконавець несе відповідальність у разі втрати або нестачі вантажу - у розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає: у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася її вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності. - у розмірі оголошеної цінності. Виконавець зобов`язаний забезпечити кількісне та якісне збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу.

Згідно з п. 6.1. Договору №ТЕК-567 договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2026 включно.

Сторонами підписано та погоджено Заявку №01 від 07.04.2026 (додаток №1 до Договору №ТЕК-567).

Як зазначає позивач, 07.04.2026 ТОВ «ТЛК АГРОТРАНС» через інтернет-платформу Lardi-Trans «Пошук вантажу та транспорту» виставило заявку про пошук автомобілів для перевезення вантажу за заявкою ТОВ «ТЕК «ВЕРТИКАЛЬ» (код ЄДРПОУ 43133523) належного ТОВ «Фірма ЕРІДОН» (код ЄДРПОУ 43106699), а саме кукурудзи 3-го класу, врожаю 2025 року в кількості 75 т (+/- 5%) від його структурного підрозділу ТОВ ім. Шевченка (код ЄДРПОУ 03796761) до вантажоодержувача - ТОВ «Термінал «Боріваж» (код ЄДРПОУ 43664262) в квоту «LOUISDREYFUSCJMPANYSUSSES.A.» за маршрутом: Чернігівська обл., Чернігівський р., с. Малий Листвен, вул. Промислова, 9 - Одеська обл., Одеський р., с-ще Нові Білярі, ТОВ «Термінал «Боріваж». На заявку ФОП Діяконенко С.В. запропонував для перевезення вантажу.

07.04.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЛК Агротранс» (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Діяконенком Сергієм Володимировичем (перевізник) укладено договір №0704/2026 на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі Договір №0704/2026).

Відповідно до умов п.1.1 Договору №0704/2026 перевізник зобов`язується протягом усього строку дії цього Договору за завданнями замовника в обумовлені сторонами строки приймати довірений йому замовником вантаж, доставляти цей вантаж власним автомобільним транспортом до пункту призначення та видавати його визначеній замовником особі, яка має право на одержання такого вантажу, а замовник зобов`язується оплачувати належним чином надані перевізником послуги.

Перевізник здійснює перевезення вантажів на підставі письмової або усної заявки замовника, у якій зазначається вся необхідна для виконання умов цього Договору інформація, а саме: найменування замовника; найменування та реквізити вантажовідправника; найменування та реквізити вантажоодержувача; інформація про вантаж (найменування, характеристика, кількість, об`єм, пакування, тощо); адреса, дата та час (години) місць завантаження і розвантаження вантажу; вартість послуги (п.2.1. Договору №0704/2026).

Згідно з п. 2.2. Договору №0704/2026 заявка на перевезення вантажів подається замовником не менше, ніж за одну добу до моменту подання автомобіля до пункту завантаження. У разі термінового перевезення вантажів за згодою сторін замовник подає, а перевізник приймає до виконання заявку в той самий день, але не менше, ніж за одну годину до моменту подання автомобіля до пункту завантаження. Перевізник протягом однієї години з моменту отримання заявки від замовника зобов`язується підтвердити прийняття заявки або надання відмови від її виконання з обов`язковим обґрунтуванням поважності причин такої відмови. У разі направлення перевізником на адресу замовника підписаної уповноваженою особою перевізника отриманої заявки, така заявка вважається погодженою сторонами і прийнятою до виконання перевізником. У разі відсутності у замовника жодної відповіді перевізника щодо заявки замовника протягом однієї години з моменту отримання перевізником заявки, така заявка вважається прийнятою до виконання перевізником автоматично.

Відповідно до п.3.1. Договору №0704/2026 перевізник зобов`язаний, зокрема: прийняти від замовника заявку на перевезення вантажів; точно дотримуватися вказівок замовника, зазначених у заявці; забезпечити цілісність вантажу, заявленого до перевезення, та нести відповідальність за втрату, недостачу, псування вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до моменту передавання у пункті призначення вантажоодержувачу; суворо дотримуватися строків доставлення вантажу, негайно інформувати замовника засобами зв`язку, зазначеними у Договорі, про перешкоди та змушені затримки транспортного засобу, які виникли і/чи загрожують належному виконанню перевізником своїх зобов`язань за цим Договором, у тому числі про, простій під час слідування за маршрутом і завантаження понад встановлені граничні норми, невідповідність кількості чи якості вантажу супровідним документам; вжити всі необхідні і можливі у даних обставинах заходи, спрямовані на забезпечення цілісності і схоронності вантажу з метою своєчасної доставки вантажу без втрат за кількістю та якістю; якщо у перевізника виникли обставини, що не дозволяють повністю або частково виконати заявку замовника належним чином з незалежних від перевізника причин, він зобов`язаний негайно інформувати про це замовника та вжити усі можливі заходи для усунення перешкод для виконання своїх зобов`язань за цим Договором.

Згідно з п.3.2.6 Договору №0704/2026 замовник зобов`язаний здійснити своєчасну та повну оплату за послуги по перевезенню перевізнику в порядку та згідно умов, передбаченим цим Договором та Заявкою.

Надання послуг по цьому Договору фіксується двостороннім Актом виконаних робіт (послуг), який складається у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, підписується уповноваженими представниками перевізника й замовника та засвідчується печатками сторін та повинен містити наступну інформацію: найменування перевізника й замовника; Вантажовідправника та Вантажоодержувача; інформація про перевезений вантаж; дата і маршрут перевезення; інформація про транспортний засіб; вартість перевезення (п.4.1. Договору №0704/2026).

У п.4.2., 4.3. Договору №0704/2026 сторони визначили, що загальна сума цього Договору складається із сум вартостей підписаних обома сторонами Актів виконаних робіт (послуг). Вартість послуг з перевезення узгоджується сторонами при оформленні заявки на перевезення до початку перевезення вантажів.

Послуги вважаються виконаними належним чином, якщо вантаж доставлено у відповідності до умов узгоджених сторонами у відповідній заявці (п.4.4. Договору №0704/2026).

Факт надання послуги з перевезення підтверджується: документами, що підтверджують передавання вантажу від Вантажовідправника перевізнику, передавання вантажу перевізником Вантажоодержувачу згідно чинного законодавства України, товарно-транспортною накладною, Актом виконаних робіт (послуг) (п.4.5. Договору №0704/2026).

Відповідно до п. 5.1., 5.2 Договору №0704/2026 за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність відповідно до Договору, а у випадках неврегульованих умовами Договору згідно діючого законодавства України сторони відшкодовують одна одній збитки, заподіяні неналежним виконанням своїх зобов`язань по цьому Договору.

Перевізник несе матеріальну відповідальність за збереження (цілісність і схоронність) вантажу, зокрема відповідає за повну чи часткову втрату, ушкодження або псування вантажу при перевезенні від моменту отримання вантажу від Вантажовідправника до моменту передачі вантажу Вантажоодержувачу у розмірі фактичної шкоди.

Сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання або порушення обов`язків по даному Договору, якщо це є наслідком форс-мажорних обставин (дій нездоланної сили, які не залежать від волі сторін), а саме: землетруси, повені, пожежа, снігові заноси, торнадо, та інші стихійні лиха; обставини суспільного характеру: епідемії, карантини, блокади, страйки, війна та військові дії; оголошення військового стану; рішення органів державної влади, які тягнуть за собою неможливість виконання умов договору та інші обставини, які звичайно визнаються такими в господарській практиці.

Факт наявності форс-мажорних обставин може бути підтверджено документом (в т.ч. нормативним актом) Торгово-промислової палати України (ТПП) та/або державного органу та/або місцевого органу самоврядування та/або іншого компетентного органу (п.6.1, 6.2. Договору №0704/2026).

Згідно з п. 9.1., 9.2., 9.3. Договору №0704/2026 цей договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2026 року. Строк дії цього Договору автоматично продовжується до 31 числа грудня місяця наступного календарного року якщо до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не заявить про його припинення.

Термін дії даного Договору може бути продовжений за взаємною згодою Сторін, шляхом укладення додаткової угоди до даного договору. Закінчення терміну Договору, а також його розірвання не звільняє Сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії даного Договору, а також від виконання зобов`язань що виникли під час дії Договору.

Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами, або їх уповноваженими представниками та засвідчені печатками.

Сторонами підписано та погоджено Заявку №02 від 07.04.2026 (додаток №2 до Договору №0704/2026), відповідно до якої визначені, зокрема, наступні умови:

-вантаж: кукурудза;

-вага/об`єм (тон): 75 т(+/-5%);

-час, дата та місце завантаження, відправник для ТТН: з 08.04.2026 с.Малий Листвен, Чернігівська область;

-час, дата, місце доставки: до 11.04.2026, Нові Біляри, Боріваж;

-тип авто та температура (рефрижератор/тент, ін.): зерновоз;

-спосіб завантаження (заднє/бокове/верхнє завантаження): верхнє;

-одержувач вантажу: ТОВ «Боріваж»;

-марка авто, номер авто/напівпричепа, ПІБ водія, тел.водія:

1) DAF Голова - НОМЕР_2 Причіп - НОМЕР_3 Тупиця Сергій Іванович вод.посв. РМА 083233 0665177493;

2) DAF НОМЕР_4 / НОМЕР_5 Діяконенко Сергій Володимирович вод.посв. НОМЕР_6 ;

3) RENAULT НОМЕР_7 / НОМЕР_8 Бобошко Дмитро Миколайович вод.посв. НОМЕР_9 ;

-відповідальна особа виконавця: Діяконенко Сергій Володимирович 0958397610.

Заявка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печаткою позивача.

Відповідно до товарно-транспортної накладної №195 від 08.04.2026 представник Фізичної особи-підприємця Діяконенка Сергія Володимировича (водій ОСОБА_4 , посв.вод. НОМЕР_10 , автомобіль DAF FT 95 XF 430 НОМЕР_4 , причіп: SCHMITZ GOTHA НОМЕР_5 ) отримав від Вантажовідправника - ТОВ ім. Шевченка (код ЄДРПОУ 03796761) вантаж, власником якого є ТОВ «Фірма ЕРІДОН» - кукурудзу 3-го класу, врожаю 2025 року, кількістю 24 660,00 кг (маса нетто). Вантажоодержувачем визначено ТОВ «Термінал «Боріваж» (код ЄДРПОУ 43664262). Пункт навантаження: Чернігівська область, Чернігівський район, с.Малий Листвен, вул. Промислова, 9. Пункт розвантаження: Одеська область, Одеський район, с-ще Нові Білярі, ТОВ «Термінал «Боріваж».

Відповідно до товарно-транспортної накладної №196 від 08.04.2026 представник Фізичної особи-підприємця Діяконенка Сергія Володимировича (водій Тупиця Сергій Іванович, вод.посв. РМА НОМЕР_11 , автомобіль DAF FT XF 105.460 НОМЕР_2 , причіп: BODEX KISS 3WS НОМЕР_3 ) отримав від Вантажовідправника - ТОВ ім. Шевченка (код ЄДРПОУ 03796761) вантаж, власником якого є ТОВ «Фірма ЕРІДОН» - кукурудзу 3-го класу, врожаю 2025 року, кількістю 25 250,00 кг (маса нетто). Вантажоодержувачем визначено ТОВ «Термінал «Боріваж» (код ЄДРПОУ 43664262). Пункт навантаження: Чернігівська область, Чернігівський район, с.Малий Листвен, вул. Промислова, 9. Пункт розвантаження: Одеська область, Одеський район, с-ще Нові Білярі, ТОВ «Термінал «Боріваж».

Відповідно до товарно-транспортної накладної №197 від 08.04.2026 представник Фізичної особи-підприємця Діяконенка Сергія Володимировича (водій Бобошко Дмитро Миколайович вод.посв. НОМЕР_12 , автомобіль RENAULT MAGNUM 480 НОМЕР_7 , причіп: GENERAL TRAILERS НОМЕР_13 ) отримав від Вантажовідправника - ТОВ ім. Шевченка (код ЄДРПОУ 03796761) вантаж, власником якого є ТОВ «Фірма ЕРІДОН» - кукурудзу 3-го класу, врожаю 2025 року, кількістю 25 350,00 кг (маса нетто). Вантажоодержувачем визначено ТОВ «Термінал «Боріваж» (код ЄДРПОУ 43664262). Пункт навантаження: Чернігівська область, Чернігівський район, с.Малий Листвен, вул.Промислова,9. Пункт розвантаження: Одеська область, Одеський район, с-ще Нові Білярі, ТОВ «Термінал «Боріваж».

Відповідачем всього отримано (маса нетто) 75 260,00 кг.

ФОП Діяконенко С.В. не виконав своїх зобов`язань з доставки вантажу на погоджених із замовником умовах, вантаж вантажоодержувачу не доставив, змінив без погодження з замовником, вантажовідправником або вантажоотримувачем маршрут слідування та доставив вантаж, зі слів водіїв, у інший пункт (м. Чорноморськ, склад № 24 МТП «Чорноморськ», вул. Сухолиманська, 72), для вантажоодержувача: ТОВ «ЕКО-РЕСУРС-ХОЛДИНГ», як власність ТОВ «АГРООЛІС» (код ЄДРПОУ 4448419, 49083, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр-т Хмельницького Богдана, буд. 169).

ТОВ «Фірма ЕРІДОН» звернулося до ТОВ «ТЕК «ВЕРТИКАЛЬ» з претензією вих.407 від 15.04.2026, в який вимагало відшкодувати фактичну вартість втраченого вантажу (собівартість) в сумі 649 243,18 грн, що складається з: ціна закупівлі кукурудзи: 8 400,00 грн за 1 т (з ПДВ); витрати на зберігання за період з 01.02.2026 по 31.03.2026: 200,00 грн за 1 т (з ПДВ); витрати на зберігання за 8 днів квітня 2026 року: 26,67 грн. за 1т (з ПДВ). Загальна собівартість 1 т продукції: 8626,67 грн (з ПДВ); Вага втраченого вантажу: 75,26 т.

ТОВ «ТЕК «ВЕРТИКАЛЬ» звернулося до ТОВ «ТЛК АГРОТРАНС» з претензією вих.№51 від 20.04.2026 про відшкодування вартості втраченого вантажу в розмірі 649 243,18 грн.

ТОВ «ТЛК АГРОТРАНС» звернулося до ФОП Діяконенко С.В. з претензією №1-26 від 11.05.2026 про відшкодування збитків в розмірі 649 243,18 грн.

Дана претензія разом з претензіями ТОВ «Фірма ЕРІДОН» та ТОВ «ТЕК «ВЕРТИКАЛЬ» направлені 11.05.2026 на адресу ФОП Діяконенко С.В. рекомендованим листом №5192506286870 з описом вкладення, повернуті відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань.

Нормативно-правове обґрунтування та оцінка аргументів. Висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 929 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно зі ст. 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

За змістом статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими Кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів замовників визначені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від14.10.1997 № 363, зі змінами та доповненнями (надалі - Правила)

Згідно із пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 (із змінами та доповненнями) (далі Правила), договір про перевезення вантажів двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Згідно з п. 3.1., 3.2. Правил договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники).

Договір про перевезення вантажів може укладатися Перевізником з посередницьким підприємством, яке користується правами та несе обов`язки і відповідальність, що передбачені для вантажовідправників і вантажоодержувачів.

У Договорі встановлюються: термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню вантажу, забезпечення схоронності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і таке інше), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов`язки сторін, відповідальність тощо (п. 3.5. Правил).

Відповідно до п. 3.7., 3.8. Правил на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник надає Перевізнику при наявності Договору заявку відповідно до встановленої форми (додаток 4 до Договору).

Заявка подається Перевізнику у строк, визначений Договором.

За погодженням із Перевізником Замовник може передати заявку на перевезення вантажів електронними чи іншими засобами зв`язку. У цьому випадку в такій заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та рід упаковки.

Матеріалами справи встановлено, що 11.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторська компанія «Вертикаль» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЛК Агротранс» (виконавець) укладено договір №ТЕК-567, на виконання умов якого ТОВ «ТЕК «Вертикаль» доручило позивачу здійснити послугу з перевезення вантажу відповідно до укладеної між сторонами Заявки № 01 від 07.04.2026.

У свою чергу, позивачем укладено договір № 0704/2026 від 07.04.2026 на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом з відповідачем, відповідно до умов якого останній зобов`язувався надати послугу з перевезення вантажу на умовах складеної між сторонами Заявки №02.

Договір № 0704/2026 та заявка №02 складені у письмовій формі та містять підписи уповноважених представників обох сторін та скріплені печаткою позивача.

Факт наявності належним чином засвідченої копії договору та заявки (додатку 2 до Договору) з підписом відповідача повністю спростовує твердження відповідача про те, що договір та заявка ним не підписувалися та не погоджувалися у будь-який спосіб.

Суд наголошує, що протягом розгляду справи відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не заявив клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи для перевірки належності підпису на договорі та заявці іншій особі ніж ФОП Діяконенко С.В. Будь-яких інших належних, допустимих та достовірних доказів на спростування факту підписання договору та заявки з боку відповідача суду надано не було.

Оскільки в матеріалах справи наявний письмовий договір з підписом відповідача, а клопотання про призначення почеркознавчої експертизи останнім не заявлялося, твердження відповідача щодо неукладання договору судом до уваги не приймаються.

Крім того, суд зазначає, що згідно з ч. 3. ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Пунктом 11.1. Правил визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Матеріали справи містять копії товарно-транспортних накладних №195, №196, №197 від 08.04.2026, підписані ФОП Діяконенком С.В. та його водіями, із зазначенням найменування перевізника, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількості вантажу, автомобілів та причіпів (марки, моделі, типу, реєстраційних номерів), пунктів навантаження та розвантаження (повні адреси).

Таким чином, відповідач, підписуючи товарно-транспортні накладні №195, №196, №197 від 08.04.2026 самостійно та добровільно підтвердив факт виникнення між сторонами договірних правовідносин щодо перевезення вантажу на умовах Договору перевезення вантажу № 0704/2026 та складеної між сторонами Заявки №02.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що водіями ФОП Діяконенко С.В. здійснювалося перевезення вантажу, належного ТОВ «Фірма ЕРІДОН».

Відповідач повинен був доставити вантаж вантажоодержувачу - ТОВ «Термінал «Боріваж» (код ЄДРПОУ 43664262), пункт розвантаження: Одеська область, Одеський район, с-ще Нові Білярі, ТОВ «Термінал «Боріваж».

Сторони у п.3.1. Договору №0704/2026 встановили, що перевізник зобов`язаний, зокрема точно дотримуватися вказівок замовника, зазначених у заявці; забезпечити цілісність вантажу, заявленого до перевезення, та нести відповідальність за втрату, недостачу, псування вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до моменту передавання у пункті призначення вантажоодержувачу; суворо дотримуватися строків доставлення вантажу, негайно інформувати замовника засобами зв`язку, зазначеними у Договорі, про перешкоди та змушені затримки транспортного засобу, які виникли і/чи загрожують належному виконанню перевізником своїх зобов`язань за цим Договором, вжити всі необхідні і можливі у даних обставинах заходи, спрямовані на забезпечення цілісності і схоронності вантажу з метою своєчасної доставки вантажу без втрат за кількістю та якістю; якщо у перевізника виникли обставини, що не дозволяють повністю або частково виконати заявку замовника належним чином з незалежних від перевізника причин, він зобов`язаний негайно інформувати про це замовника та вжити усі можливі заходи для усунення перешкод для виконання своїх зобов`язань за цим Договором.

Послуги вважаються виконаними належним чином, якщо вантаж доставлено у відповідності до умов узгоджених сторонами у відповідній заявці (п.4.4. Договору №0704/2026).

У матеріалах справи відсутні докази доставки відповідачем вантажу третій особі за вказаною адресою. У той же час, судом встановлено, що в ході перевезення вантажу відповідачем змінено маршрут слідування та доставлено вантаж у інший пункт (м. Чорноморськ, склад № 24 МТП «Чорноморськ», вул. Сухолиманська, 72), для вантажоодержувача: ТОВ «ЕКО-РЕСУРС-ХОЛДИНГ», як власність ТОВ «АГРООЛІС» (код ЄДРПОУ 4448419, 49083, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр-т Хмельницького Богдана, буд. 169).

При цьому відповідач зазначає, що під час виконання перевезення водії підтримували зв`язок з особою, яка представлялася Русланом Петровичем та діяла як представник ТОВ «ТЛК Агротранс». Саме ця особа координувала перевезення та надавала водіям вказівки. Після цього водіям було повідомлено про зміну місця розвантаження та передано документи із зазначенням нового пункту призначення.

Згідно п.13.1. Правил перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

У разі, якщо вантажоодержувач не може прийняти вантаж від Перевізника, інший пункт призначення та умови доставки вантажу визначаються за погодженням з вантажовідправником (п.13.11. Правил).

Якщо Перевізник не одержав від вантажовідправника відомостей про зміну пункту призначення вантажу або не згоден з новими умовами доставки вантажу, він зобов`язаний повернути вантаж вантажовідправнику. Вартість перевезення вантажу при його поверненні сплачує Замовник (п.13.12. Правил).

Належних доказів отримання від вантажовідправника відомостей про зміну пункту призначення вантажу та погодження ФОП Діяконенком С.В. іншого пункту призначення та нових умов доставки вантажу, відповідачем не надано, вантаж вантажовідправнику не повернуто.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що відповідачем допущено порушення зобов`язання із збереження переданого для перевезення вантажу.

Статтею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до п. 5.2 Договору №0704/2026 перевізник несе матеріальну відповідальність за збереження (цілісність і схоронність) вантажу, зокрема відповідає за повну чи часткову втрату, ушкодження або псування вантажу при перевезенні від моменту отримання вантажу від Вантажовідправника до моменту передачі вантажу Вантажоодержувачу у розмірі фактичної шкоди.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 ЦК України).

За правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 907/603/17, згідно з якою норма статті 924 ЦК України передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини перевізника чи відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.

Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення. Крім того, він також зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі.

Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: 1) усунення цих обставин не залежало від перевізника. Це формулювання слід тлумачити в такий спосіб, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу, якщо відповідно до законодавства та договору перевезення він не несе обов`язку усунення зазначених обставин; 2) перевізник не міг запобігти цим обставинам.

Звідси слід зробити висновок про те, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підлягає під визначення непереборної сили, відповідно до частини 1 статті 924 ЦК України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

В матеріалах справи, наявне посилання відповідача що, у провадженні Біляївського районного суд Одеської області розглядається кримінальне провадження № 12026162250000344 від 11.04.2026 відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України. Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що 08.04.2026 шляхом шахрайства заволодів грошовими коштами у великих розмірах, отриманими від незаконного продажу насіння кукурудзи вагою близько 75 тон, яке належало ТОВ «ФІРМА ЕРІДОН». У межах зазначеного кримінального провадження ТОВ «ТЛК «АГРОТРАНС» визнано потерпілим. Водії ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не є підозрюваними, обвинуваченими чи іншими особами, причетними до вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 05.10.2022 у справі № 904/7906/21 та від 26.07.2022 у справі № 924/887/20, факт протиправних дій третіх осіб (крадіжка, шахрайство) щодо прийнятого до перевезення вантажу не є обставиною непереборної сили в розумінні ст. 924 ЦК України, оскільки не має ознак надзвичайності та невідворотності, а є комерційним ризиком самого перевізника, який зобов`язаний забезпечити збереження майна.

Можливі кримінально карані дії третіх осіб в даному випадку не виключають цивільно-правової відповідальності перевізника за втрату вантажу.

З огляду на зазначене, відповідачем не надано доказів на спростування наявності його вини у втраті вантажу. Причинний зв`язок між порушенням відповідачем зобов`язання, що випливає з договору та збитками полягає у тому, що за умови дотримання відповідачем умов Договору в частині збереження вантажу та його передачі третій особі, збитки не було б завдано.

Таким чином, встановивши на підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів, факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором перевезення вантажу в частині забезпечення збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі вантажоодержувачу, суд доходить висновку, що саме відповідач, як перевізник, несе відповідальність за втрату вантажу і має відшкодувати збитки, завдані позивачу.

Згідно з розрахунком ТОВ «Фірма ЕРІДОН», зазначеному в претензії до ТОВ «ТЕК «ВЕРТИКАЛЬ», збитки (фактична вартість втраченого вантажу (собівартість)) становлять 649 243,18 грн, що складаються з: ціни закупівлі кукурудзи - 8 400,00 грн за 1 т (з ПДВ); витрат на зберігання за період з 01.02.2026 по 31.03.2026 - 200,00 грн за 1 т (з ПДВ); витрат на зберігання за 8 днів квітня 2026 року - 26,67 грн за 1т (з ПДВ). Загальна собівартість 1 т продукції: 8626,67 грн (з ПДВ); Вага втраченого вантажу: 75,26 т.

Матеріали справи містять докази звернення ТОВ «Фірма ЕРІДОН» до ТОВ «ТЕК «ВЕРТИКАЛЬ», ТОВ «ТЕК «ВЕРТИКАЛЬ» до ТОВ «ТЛК АГРОТРАНС», а також ТОВ «ТЛК АГРОТРАНС» звернулося до ФОП Діяконенко С.В. з вимогами про відшкодування вартості вантажу.

Відповідачем не спростовано суму заявлених позивачем до стягнення збитків. Докази добровільного відшкодування ФОП Діяконенко С.В. збитків в матеріалах справи відсутні.

Таким чином збитки (фактична вартість втраченого вантажу (собівартість)) у сумі 649 243,18 грн підлягають відшкодуванню відповідачем позивачу.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (статті 76, 77 ГПК України).

За статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника.

Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в сумі 7790,92 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Діяконенко Сергія Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛК АГРОТРАНС» (ЄДРПОУ 41506432, вул. Наримська, б.104, кв. 18, м. Дніпро, 49008) вартість втраченого вантажу в сумі 649 243,18 грн та 7790,92 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписаний та складений 15.10.2026.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор