Decision № 140653552, 16.10.2026, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2418/26

За позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮМХОЛДИНГ";

2) ОСОБА_1

про солідарне стягнення 555 171, 69 грн,

Суддя В.М. Антонова

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮМХОЛДИНГ" (далі відповідач-1), ОСОБА_1 (далі відповідач-2) про солідарне стягнення 555 171, 69 грн.

Позовні вимоги, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 своїх грошових зобов`язань за кредитним договором №44781453-L4F від 04.11.2025, а відповідачем-2 своїх обов`язків поручителя за договором поруки №3117219643-ДП-L4F від 07.11.2025.

2. Стислий виклад позицій відповідачів

Відповідачі в строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзивів на позов, тобто не скористалися наданими їм процесуальними правами, передбаченими ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

3. Процесуальні дії в справі

На виконання ч.6 ст.176 Господарського процесуального кодексу України, суд звернувся із запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача-2 та 12.08.2026 судом отримано відповідь №3167420 з Єдиного державного демографічного реєстру.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.08.2026 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з дня вручення даної ухвали.

14.08.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі, визнано справу малозначною та її розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

16.09.2026 від позивача надійшло клопотання про закриття провадження в справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, в частині позовних вимог про стягнення 278 000, 00 грн, у зв`язку з частковим погашення заборгованості під час розгляду справи.

Про розгляд даної справи відповідач-1 був повідомлений ухвалою суду від 18.08.2026, яка отримана останнім 19.08.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

З метою повідомлення відповідача-2 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження в справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на зареєстроване місце проживання відповідача-2, а саме: 08168, Київська обл., Фастівський р-н, с. Нове, вул. Героїв України, буд. 29-А.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження в справі від 18.08.2026 був повернутий до суду з відміткою: «закінчення встановленого терміну зберігання».

Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача-2 про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Суд зазначає, що відповідач-2 не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №911/2418/26 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

04.11.2025 відповідач-1 через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписало із використанням електронного цифрового підпису Заяву на отримання послуги "Бізнес-овердрафт №44781453-L4F (надалі - заява) шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунок UA163052990000026008020129278 на наступних умовах:

мета кредиту - поповнення оборотних коштів;

вид кредиту - овердрафтовий кредит;

мінімальний розмір ліміту - 10 000, 00 грн;

максимальний розмір ліміту - 4 000 000, 00 грн;

розмір поточного ліміту - 390 000, 00 грн;

розмір відсоткової ставки:

- за період користування кредитом 1-30 днів - 19.50 %річних;

- за період користування кредитом 31-60 днів - 20.00 % річних;

- за період користування Кредитом 61-90 днів - 20.50 % річних;

комісія за надання фінансового кредиту - 1,00 % від суми ліміту;

комісія за управління фінансовим кредитом (щодо збільшення строку користування лімітом), без ПДВ - 1,00 % від суми ліміту, який діє на момент збільшення строку;

період безперервного користування кредитом - до 90 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку;

Строк кредитування: 12 місяців з можливістю автолонгації.

Пунктом 1 зазначеної заяви встановлено, що підписанням цієї заяви клієнт на підставі статті 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до розділу 1.1. "Загальні положення" та підрозділу 3.2.4. "Бізнес-овердрафт" Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови та Правила), що розміщені на офіційному сайті АТ КБ "Приватбанк" у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua/terms, які разом з цією заявою становлять кредитний договір між банком та клієнтом (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору банк за наявності вільних грошових коштів здійснює овердрафтове обслуговування клієнта, яке полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, за рахунок кредитних коштів у межах встановленого банком кредитного ліміту на поточний рахунок клієнта (далі - ліміт), в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені Договором строки/терміни. Овердрафт (далі також "Кредит") надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, здійснення яких не заборонено чинним законодавством України. Забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів в іноземній валюті, відсотків по ним або іншої заборгованості за кредитними договорами в іноземній валюті, для погашення заборгованості за кредитними договорами в інших Банках, виплати дивідендів, надання/повернення фінансової/матеріальної допомоги.

Підписанням цієї заяви клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру ліміту за послугою "Бізнес-овердрафт". Ліміт встановлюється Банком в односторонньому порядку на кожний операційний день, в межах суми максимального ліміту. Розмір ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку клієнта, платоспроможності, кредитної історії та інших показників внутрішньобанківських положень та нормативних актів Національного банку України. Розмір ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Договором (п.1.2. договору).

Згідно з п.1.4. договору за користування кредитом клієнт сплачує проценти в розмірі, порядку та на умовах визначених договором. Нарахування процентів здійснюється щодня, на суму Дебетового сальдо (фактичної заборгованості за кредитом) починаючи з дати утворення на поточному рахунку Дебетового сальдо при закритті банківського дня та початку періоду безперервного користування Кредитом, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається.

Водночас, у п.2. договору вказано, що підписанням цієї заяви клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду з тим, що розміри процентних ставок за користування кредитними коштами та комісійних винагород (комісії), які визначені вище, діють протягом поточного календарного кварталу та підлягають перегляду Банком щоквартально. З порядком та умовами встановлення нових розмірів процентних ставок за користування кредитними коштами та комісійних винагород (комісій) на відповідний календарний квартал, які визначені пп.3.2.4.3.3. Умов та Правил клієнт ознайомлений та підписанням цієї заяви надав свою згоду. При цьому, відповідач-1 підписанням заяви надав згоду, що застосування нових розмірів процентних ставок та комісійних винагород (комісій), встановлених на відповідний календарний квартал, не потребує укладання окремих договорів про внесення змін до кредитного договору.

Згідно з пп.3.2.4.1.4. п.3.2.4.1. Умов та Правил, Банк здійснює овердрафтове обслуговування клієнта (далі також "обслуговування Ліміту"), що полягає у проведенні його платежів на підставі поданих клієнтом розрахункових документів (що в розумінні цього договору є платіжними інструкціями клієнта, як вони визначені згідно чинним законодавством України), понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється Дебетове сальдо (фактична заборгованість за кредитом).

У пп. 3.2.4.3.1. п.3.2.4.3. Умов та Правил визначено, що за користування кредитом клієнт сплачує проценти в порядку та на умовах визначених цим договором, в розмірі процентних ставок визначених тарифами згідно п.3.2.4.10. договору для відповідного бізнес-сегменту, до якого відноситься клієнт.

Нарахування процентів здійснюється щодня, на суму дебетового сальдо (фактичної заборгованості за кредитом) починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня та початку періоду безперервного користування кредитом, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів на рік (пп.3.2.4.3.2. п. 3.2.4.3. Умов та Правил).

Згідно з пп. 3.2.4.3.7. Умов та Правил у випадку несплати процентів за користування кредитом та/або непогашення заборгованості за кредитом у терміни/строки, що визначені цим договором, такі суми є простроченою заборгованістю (за процентами та/або кредитом відповідно).

Водночас, у пп.3.2.4.1.9. п. 3.2.4.1. Умов та Правил передбачені умови, за настання яких банк припиняє обслуговування ліміту за рахунок кредиту, а саме: при надходженні розрахункових документів на примусове списання (стягнення) коштів з поточного рахунку клієнта; при арешті коштів клієнта; при зупинення видаткових операцій за поточним рахунком клієнта; при незгоді клієнта з новими розмірами процентних ставок за користування кредитними коштами та комісійними винагородами (комісіями) на наступний календарний квартал відповідно до пп.3.2.4.3.3. договору; при незгоді клієнта із запропонованою банком відповідно до п.3.2.4.3.16. договору зміною бізнес-сегмента клієнта (до якого було віднесено клієнта до його зміни); при забороні виконання операцій за поточним рахунком клієнта; при настання інших підстав передбачених договором.

Крім того, 10.11.2025 між позивачем (далі - кредитор) та відповідачем-2 (далі - поручитель) укладено договір поруки №3117219643-ДП-L4F від 07.11.2025 (далі - договір поруки), відповідно до п.1.1. якого поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно з позичальником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.

Кредитним договором у розумінні договору поруки є підписана позичальником Заява про отримання послуги "Бізнес-овердрафт" №44781453-L4F від 04.11.2025 разом з Умовами та Правилами, а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, розміру процентів, комісійних винагород та інших умов, які є чинними на момент укладання цього договору або можуть бути укладені після його укладання.

Відповідно до п.1.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання в тому ж розмірі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

У випадку невиконання позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених кредитним договором, або невиконання поручителем якого-небудь зобов`язання, передбаченого цим договором, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного (их) зобов`язання (нь), що підлягають виконанню поручителем. Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою для здійснення кредитором дебетового переказу коштів з рахунків поручителя, згідно з пп.2.1.1. п.2.1. цього договору та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання позичальником зобов`язання, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги (пп.2.1.2. п.2.1. договору поруки).

Цей договір набирає чинності з моменту його укладення в порядку, визначеному п.5.2. цього договору, а саме з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами. Сторони домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього договору. У випадку виконання позичальником або поручителем всіх зобов`язань за кредитним договором цей договір поруки припиняє свою дію (пп.4.1., 5.2. договору поруки).

Договір поруки підписаний електронним цифровим підписом зі сторони позивача 10.11.2025 та зі сторони відповідача-2 10.11.2025.

Свої зобов`язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт з 18.11.2025 - 880 000,00 грн, з 11.12.2025 - 890 000,00 грн, з 19.01.2026 - 740 000, 00 грн, що підтверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів по рахунку останнього НОМЕР_1 .

09.06.2026 позивачем на електронні пошти відповідачів направлено претензію №51104K1F4S0CS від 09.06.2026, у якій повідомив, що станом на 09.06.2026 відповідач-1 має заборгованість за кредитним договором у розмірі 755 171, 69 грн, а тому вимагав сплати вказаної заборгованості не пізніше 7 днів від дати претензії.

Відповідачем-1 зобов`язання за кредитним договором не виконувались належним чином, внаслідок чого в останнього станом на 29.07.2026 утворилася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 555 171, 69 грн, яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів у межах поданого позову.

У подальшому, після відкриття провадження в даній справі відповідачем-1 здійснено погашення заборгованості в загальному розмірі 278 000,00 грн, а саме: 31.08.2026 у сумі 50 000,00 грн, 04.09.2026 у сумі 50 000,00 грн, 10.09.2026 у сумі 150 000,00 грн та 11.09.2026 у сумі 28 000, 00 грн, що підтверджується виписками по рахунку відповідача та детальним розрахунком заборгованості станом на 15.09.2026.

Доказі погашення решти суми заборгованості в розмірі 277 171, 69 грн (555 171, 69 грн 278 000, 00 грн) матеріали справи не містять.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.2 ст. 639 Цивільного кодексу України, зокрема, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із ч.1 ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги" (ч.1 ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Як встановлено судом, шляхом підписання заяви на отримання послуги "Бізнес-овердрафт" №44781453-L4F між сторонами було укладено кредитний договір.

Частиною 1 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно із ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредитні кошти шляхом встановлення кредитного ліміту на поточному рахунку з 18.11.2025 в розмірі 880 000,00 грн, з 11.12.2025 в розмірі 890 000,00 грн, з 19.01.2026 в розмірі 740 000, 00 грн, що підтверджується виписками з рахунку відповідача-1 та довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наявними у матеріалах справи банківськими виписками підтверджується, що відповідач-1 користувався кредитними коштами, факт чого останній не заперечує.

Судом встановлено, що відповідачем-1 зобов`язання за кредитним договором не виконувались належним чином, внаслідок чого в останнього станом на 29.07.2026 утворилася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 555 171, 69 грн.

У подальшому, після відкриття провадження в даній справі відповідачем-1 здійснено погашення заборгованості в загальному розмірі 278 000,00 грн, а саме: 31.08.2026 у сумі 50 000,00 грн, 04.09.2026 у сумі 50 000,00 грн, 10.09.2026 у сумі 150 000,00 грн та 11.09.2026 у сумі 28 000, 00 грн, що підтверджується виписками по рахунку відповідача та детальним розрахунком заборгованості станом на 15.09.2026.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження в справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Враховуючи те, що сума заборгованості в розмірі 278 000,00 грн сплачена відповідачем після відкриття провадження в справі, суд закриває провадження в справі №911/2418/26 в цій частині.

Доказі погашення решти суми заборгованості в розмірі 277 171, 69 грн (555 171, 69 грн 278 000, 00 грн) матеріали справи не містять.

Відповідачами суду не представлені докази оплати заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 277 171, 69 грн, яка є підтвердженою матеріалами справи, а також не надано доказів спростування обов`язку сплати вказаної заборгованості.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як вказано судом вище, з метою забезпечення виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачем-2 був укладений договір поруки, згідно з яким відповідач-2 взяв на себе зобов`язання безумовно, безвідклично та безоплатно відповідати солідарно з позичальником перед кредитором за виконання в повному обсязі зобов`язання за кредитним договором.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому водночас сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори (розділи І та II кн. 5 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання, а також обсяг вимог, на які поширюється така порука тощо. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 31.07.2019 у справі N 922/2913/18.

З огляду на вищенаведене, оскільки між позивачем та відповідачем-2 був укладений договір поруки, поручитель зобов`язався відповідати перед позивачем за зобов`язання відповідача-1 в разі порушення останнім зобов`язань за кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що 09.06.2026 позивачем на електронні пошти відповідачів направлено претензію №51104K1F4S0CS від 09.06.2026, у якій повідомив, що станом на 09.06.2026 відповідач-1 має заборгованість за кредитним договором у розмірі 755 171, 69 грн, а тому вимагав сплати вказаної заборгованості не пізніше 7 днів від дати претензії.

Проте, як встановлено судом вище, заборгованість за кредитним договором погашена лише частково.

Враховуючи зазначене вище, факт наявності у відповідача-1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 277 171, 69 грн, документально підтверджений, позичальником і відповідачами не спростований та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки, позовні вимоги в частині стягнення 277 171, 69 грн основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачі доводів позивача не спростували, контррозрахунку щодо заявлених до стягнення сум не надали.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищенаведені норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачами не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача 277 171, 69 грн основного боргу.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів у зв`язку з тим, що спір виник внаслідок їх неправильних дій. При цьому судом враховано, що у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

На підставі викладеного та керуючись ст.86, 129, 232-234, 240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження в справі №911/2418/26 в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості в сумі 278 000, 00 грн - закрити.

2. Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮМХОЛДИНГ"; 2) ОСОБА_1 у частині позовних вимог щодо солідарного стягнення 277 171, 69 грн задовольнити.

3. Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮМХОЛДИНГ" (07301, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Лугова, буд. 36-А, оф. 109/1, ідентифікаційний код 44781453) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 277 171 (двісті сімдесят сім тисяч сто сімдесят одну) грн 69 коп. основного боргу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮМХОЛДИНГ" (07301, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Лугова, буд. 36-А, оф. 109/1, ідентифікаційний код 44781453) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 3 331 (три тисячі триста тридцять одну) грн 03 коп. судового збору, з кожного.

5. Після набрання рішенням суду законної сили видати накази.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя В.М. Антонова