Decision № 140653012, 14.10.2026, Commercial Court of Ivano-Frankivsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/327/26Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТАНГО ТРЕЙД"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС"

про стягнення заборгованості у розмірі 404 776,52 грн, з них: 366 690,80 грн - основного боргу, 38 085,72 грн - штрафних санкцій та інфляційного збільшення

за участю представників сторін:

від позивача: Шип К.М. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНТАНГО ТРЕЙД" (далі - ТОВ "Контанго Трейд", позивач) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" (надалі - ТОВ "ПБС", відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 404 776,52 грн, з них: 366 690,80 грн - основного боргу, 38 085,72 грн - штрафних санкцій та інфляційного збільшення.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань про погашення 366 690,80 грн заборгованості за договором № 3012-СПК про переведення боргу від 30.12.2024. У зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання нараховано до стягнення з відповідача 38 085,72 грн штрафних та компенсаційних санкцій. Заявлені вимоги обґрунтовано положеннями ст. 509, 520, 521, 525, 526, 529, 530, 599, 610, 612, 614, 625, 638 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні при розгляді справи по суті та дослідженні доказів представник позивача заявив клопотання про повернення до підготовчого провадження для подання доказів направлення вимоги відповідачу.

Судом клопотання відхилено з огляду на те, що питання надання доказів направлення вимоги відповідачу з`ясовувалося у підготовчому засіданні 29.04.2026, а в подальшому представником позивача заявлено клопотання про долучення доказів від 02.06.2026 (вх. № 10522/26 від 03.06.2026), яке задоволено судом.

Так, у постанові від 26.07.2023 по справі № 911/1638/22 (пункти 5.31., 5.32.) Верховний Суд вказав, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть повернутися до стадії вчинення тих чи інших процесуальних дій, які за загальним правилом можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, й після закриття підготовчого провадження. Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до дій, що проводяться на стадії підготовчого провадження, з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, будь-яких інших заяв по суті справи не подав, повноважного представника у судове засідання не направив.

Водночас про розгляд справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2026 про доставку електронного листа (ухвали суду від 09.09.2026 у справі № 909/327/26) до його електронного кабінету.

За наведеного та беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин першої, третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а його явка не визнавалась судом обов`язковою; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у справі.

Як вбачається із частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Судом взято до уваги частину дев`яту статті 165, частину другу статті 178 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши та об`єктивно оцінивши у сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Фактичні обставини, встановлені судом, вказують на те, що 04 вересня 2023 року між ТОВ "Контанго Трейд" (постачальник) та Приватне підприємство "Сиплайнзахід" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № Л-482 від 04.09.2023 (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов`язується передати в погоджені терміни, а покупець прийняти та сплатити на умовах, викладених в договорі і додатках до нього нафтопродукти, що іменуються далі по тексту - товар.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передати в погоджені терміни, а покупець прийняти та сплатити на умовах, викладених в договорі і додатках до нього нафтопродукти, що іменуються далі по тексту - товар. Кожний додаток є окремою згодою, укладеною в рамках даного договору згідно діючого законодавства України. Кожний наступний додаток не відміняє та не призупиняє дію попередніх додатків ні повністю, ані в частині, якщо в ньому не передбачено інше. Всі додатки, складені сторонами протягом всього терміну дії даного договору є його невід`ємною частиною.

Номенклатура товару, його кількість і ціна встановлюються сторонами за погодженням в додатках до цього договору на підставі заявки покупця і вказуються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/або у відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, які є специфікацією в розумінні статті 266 Господарського кодексу України і складають невід`ємну частину цього договору.

Як передбачено п. 3.1 Договору, загальна ціна цього договору визначається кількістю отриманого товару покупцем впродовж всього терміну дії договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах і накладних документах, а також у відповідних додатках на кожну окрему партію товару.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів банківською установою на банківський рахунок постачальника (п. 3.3 Договору).

Згідно з п. 3.4 Договору, щомісячно сторони підписують акт звірки взаємних розрахунків. Кожна із сторін зобов`язується протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання від іншої сторони договору акту звірки взаєморозрахунків, підписати його і направити іншій стороні, або в той же термін направити свої мотивовані зауваження до акту звірки взаєморозрахунків. Якщо протягом терміну, зазначеного в даному пункті, покупець не надасть постачальнику підписаний акт звірки взаєморозрахунків, документ вважається погоджений стороною, прийнятим покупцем, але це не звільняє покупця від обов`язку передати підписаний зі своєї сторони акт звірки взаєморозрахунків.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що підсумкові взаєморозрахунки сторін відповідно до акту звірки мають бути проведені сторонами не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін.

На виконання умов цього договору протягом 2023-2024 років позивач здійснював постачання нафтопродуктів Приватному підприємству "Сиплайнзахід". Внаслідок невиконання ПП "Сиплайнзахід" обов`язку щодо оплати отриманого товару, у останнього утворилася заборгованість перед позивачем.

30 грудня 2024 року між Приватним підприємством "Сиплайнзахід" (первісний боржник), ТОВ "ПБС" (новий боржник) та ТОВ "Контанго Трейд" (кредитор) було укладено договір № 3012-СПК про переведення боргу, яким регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язання сторони (первісного боржника) у зобов`язанні, що виникає із договору поставки нафтопродуктів № Л-482 від 04.09.2023, укладеного між первісним боржником та кредитором (далі основний договір).

Приписами п. 2 основного договору встановлено, що первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов`язання) у розмірі 397 550, 00 грн (триста дев`яносто сім тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень 00 копійок), що виник на підставі умов вищезазначеного договору, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов`язання.

Відповідно до п. 2.1 основного договору первісний боржник сплачує новому боржнику плату за прийняття боргу у розмірі 397 550, 00 грн (триста дев`яносто сім тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень 00 копійок) на вимогу останнього. Первісний боржник має право здійснити сплату частинами.

Відтак, відповідно до умов зазначеного основного договору на відповідача було переведено грошове зобов`язання ПП "Сиплайнзахід" перед позивачем у розмірі 397 550,00 грн.

Окрім вищезазначених договорів, 11 липня 2023 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки нафтопродуктів № Л-477, відповідно до якого постачальник (позивач) зобов`язується передати в погоджені терміни, а покупець (відповідач) прийняти та сплатити на умовах, викладених в договорі та додатках до нього нафтопродукти, що іменуються далі по тексту - товар.

У період з 11.07.2023 по 01.10.2024 ТОВ "Контанго Трейд" поставило для ТОВ "ПБС" за цим договором товар на загальну суму 27 763 404,65 грн, однак фактично відповідач ТОВ "ПБС" сплатив 28 208 600,65 грн, що на 445 196,00 грн перевищує суму поставленого товару.

Поряд із цим, між ТОВ "Контанго Трейд" та ТОВ "Віта Констракшн" існували договірні відносини щодо поставки нафтопродуктів. Позивач належним чином виконав свої зобов`язання з поставки товару, про що свідчать наявні в матеріалах справи належним чином складені видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

30 грудня 2024 року між ТОВ "Віта Констракшн" (первісний боржник), ТОВ "ПБС" (новий боржник) та ТОВ "Контанго Трейд" (кредитор) було укладено договір № 3012-ВПК про переведення боргу.

Згідно з умовами зазначеного договору на ТОВ "ПБС" переведено заборгованість ТОВ "Віта Констракшн" перед позивачем у розмірі 414 336,80 грн.

Таким чином, станом на 30.12.2024 ТОВ "ПБС" стало боржником позивача за двома договорами про переведення боргу на загальну суму 811 886,80 грн, з яких:

- за Договором № 3012-СПК - 397 550,00 грн;

- за Договором № 3012-ВПК - 414 336,80 грн.

Враховуючи наявність переплати за договором поставки № Л-477 у розмірі 445 196,00 грн, позивач здійснив її зарахування в рахунок погашення зобов`язань ТОВ "ПБС", які виникли за договорами про переведення боргу, що підтверджується розрахунком коригування від 30.12.2024.

Із зазначеної суми:

- 30 859,20 грн було зараховано як часткове погашення заборгованості за договором № 3012-СПК;

- 414 336,80 грн було зараховано як повне погашення заборгованості за договором № 3012-ВПК.

З огляду на це, після проведення зарахування заборгованість ТОВ "ПБС" за довором № 3012-СПК становила 366 690,80 грн, тоді як зобов`язання за договором № 3012-ВПК припинилося у повному обсязі.

18 листопада 2025 року позивачем сфомована первинна вимога на ім`я ТОВ "ПБС", у якій ТОВ "Контанго Трейд" просило погасити згадану заборгованість у розмірі 397 550,00 грн за договором № 3012-СПК про переведення боргу шляхом безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок кредитора. На підтвердження направлення цієї вимоги позивач долучив накладну № 7901312246662, фіскальний чек до неї, опис-вкладення у цінний лист та роздруківку відстеження Укрпошти за трек-кодом 7901312246662.

Одночасно, слід зазначити, що за прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано штрафні та компенсаційні санкції у розмірі 38 085,72 грн, з них: 31 676,06 грн - пені, 3 305,35 грн - інфляційних нарахувань, 3 104,31 грн - 3% річних.

Предметом спору у цій справі є стягнення з ТОВ "ПБС", як нового боржника за договором № 3012-СПК про переведення боргу від 30.12.2024, заборгованості первісного боржника ПП "Сиплайнзахід" як покупця за договором поставки нафтопродуктів № Л-482 від 04.09.2023. Позовні вимоги заявлено у розмірі 404 776,52 грн на підставі статей 11, 509, 520, 521, 530, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконані роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, ТОВ "ПБС" як новий боржник за договором № 3012-СПК про переведення боргу від 30.12.2024 визнало заборгованість первісного боржника ПП "Сиплайнзахід" (покупця за договором поставки нафтопродуктів № Л-482 від 04.09.2023) перед ТОВ "Контанго Трейд" у розмірі 397 550,00 грн (триста дев`яносто сім тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень 00 копійок). Водночас позивач здійснив зарахування переплати за договором поставки № Л-477 у розмірі 445 196,00 грн в рахунок погашення зобов`язань ТОВ "ПБС", які виникли за договорами про переведення боргу, зокрема як часткове погашення заборгованості за договором № 3012-СПК у розмірі 30 859,20 грн (тридцять тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень 20 копійок). Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить 366 690,80 грн (триста шістдесят шість тисяч шістсот дев`яносто гривень 80 копійок).

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчить тлумачення статті 526 Цивільного кодексу України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 537/4905/15-ц).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (див. постанову Верховного Суду від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" днем пред`явлення вимоги слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як вище зазначено судом, позивач сформував первинну вимогу на ім`я ТОВ "ПБС", в якій просив погасити заборгованість за договором № 3012-СПК про переведення боргу від 30.12.2024 у розмірі 397 550,00 грн. Водночас з долучених до матеріалів справи доказів направлення вимоги вбачається, що остання направлена на адресу: 76000, Україна, Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, місто Івано-Франківськ, вулиця Військових Ветеранів, будинок 14 на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНКО-АГРО".

Слід зазначити, що умовами договору № 3012-СПК про переведення боргу від 30.12.2024 не встановлено конкретної (обов`язкової) форми пред`явлення вимоги кредитором до нового боржника, а також не визначено спеціальних строків чи претензійного порядку врегулювання спору. За відсутності в договорі погодженого строку виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, новий боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги кредитором. При цьому порядок та спосіб пред`явлення такої вимоги залишаються на розсуд кредитора.

Зі змісту зазначених норм права та умов договору № 3012-СПК про переведення боргу від 30.12.2024 вбачається, що ТОВ "ПБС" (як новий боржник) перебрало на себе зобов`язання первісного боржника (ПП "Сиплайнзахід") перед ТОВ "Контанго Трейд" (кредитором) у розмірі 397 550,00 грн. Умовою застосування положень законодавства щодо стягнення вказаних коштів є неналежне виконання новим боржником взятого на себе зобов`язання.

З огляду на те, що за договором про переведення боргу новий боржник визнав та прийняв заборгованість перед кредитором, кредитор (позивач) має безумовне право вимагати її погашення. Можливість визначення способу захисту порушеного права та обрання певного варіанта правової поведінки є виключно правом кредитора, а не боржника. Отже, волевиявлення щодо вимоги повернути кошти має бути вчинено кредитором в активній однозначній формі, доведеній до нового боржника.

Зважаючи на те, що законом та договором про переведення боргу не визначено обов`язкової досудової форми пред`явлення такої вимоги до нового боржника, кредитор може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до ТОВ "ПБС" із письмовою вимогою чи претензією, так і шляхом безпосереднього пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі цього позову (аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22).

Враховуючи викладене, навіть за умови направлення первинної вимоги від 18 листопада 2025 року на адресу іншого контрагента, пред`явлення цього позову до ТОВ "ПБС" є самостійною, активною та однозначною формою волевиявлення позивача щодо повернення боргу. При цьому, оскільки позивач здійснив часткове зарахування переплати за договором поставки № Л-477 у розмірі 30 859,20 грн в рахунок погашення зобов`язань ТОВ "ПБС" перед ТОВ "Контанго Трейд", розмір заборгованості за договором про переведення боргу зменшився на суму вказаного зарахування та на момент звернення до суду становив 366 690,80 грн. Відтак, обов`язок відповідача з повернення цих грошових коштів вважається безумовно виниклим з моменту отримання ним копії позовної заяви. З огляду на це, позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі 366 690,80 грн (триста шістдесят шість тисяч шістсот дев`яносто гривень 80 копійок) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини другої статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем пред`явлено вимогу до відповідача про стягнення додаткових нарахувань від простроченої суми у розмірі 38 085,72 грн, з них: 31 676,06 грн - пені, 3 305,35 грн - інфляційних нарахувань, 3 104,31 грн - 3% річних.

При визначенні періоду нарахування штрафних та компенсаційних санкцій позивач послався на дату спливу семиденного строку з дня отримання відповідачем вимоги та нарахував їх з 28.11.2025 до 10.03.2026.

Разом з тим, як встановлено судом, у матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем вимоги позивача про сплату грошових коштів за договором № 3012-СПК про переведення боргу від 30.12.2024.

При цьому, безпосереднє пред`явлення ТОВ "Контанго Трейд" цього позову зобов`язувало ТОВ "ПБС" виконати такий обов`язок у семиденний строк з моменту отримання копії позовної заяви (доставка документів до зареєстрованого Електронного кабінету відповідача 11.03.2026). Таким чином, право нарахування пені, інфляційних нарахувань та 3% річних виникло у позивача з наступного дня після закінчення строку - 19.03.2026.

З урахуванням викладених вище висновків, а також зважаючи на те, що суд не вправі виходити за межі позовних вимог, у задоволенні вимоги про стягнення додаткових нарахувань у розмірі 38 085,72 грн (із яких: 31 676,06 грн - пеня, 3 305,35 грн - інфляційні нарахування, 3 104,31 грн - 3% річних) слід відмовити.

Відповідно до статтей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з приписами пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд, при ухваленні рішення, вирішує питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом сплачено судовий збір у розмірі 4 857,32 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 818 від 11.03.2026.

За приписами пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги слід задовольнити частково (на суму 366 690,80 грн, що становить 90,59% від ціни позову), витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 400,28 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а в решті суми - залишаються за позивачем.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТАНГО ТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" про стягнення заборгованості у розмірі 404 776,52 грн, з них: 366 690,80 грн - основного боргу, 38 085,72 грн - штрафних санкцій та інфляційного збільшення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" (урочище Центр, будинок 5Г, село Бистриця, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78436, код ЄДРПОУ 32872788) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТАНГО ТРЕЙД" (вул. Лісозаводська, будинок 2/1, місто Судова Вишня, Яворівський район, Львівська область, 81340, код ЄДРПОУ 36856141) 366 690,80 грн (триста шістдесят шість тисяч шістсот дев`яносто гривень 80 копійок) основної заборгованості та 4 400,28 грн (чотири тисячі чотириста гривень 28 копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 14.10.2026.

Суддя Світлана КОБЕЦЬКА