Decision № 140646571, 30.09.2026, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/26534/26

Провадження № 2/761/13500/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Саадулаєв А.І.,

за участі секретаря судового засідання - Сідого В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 20420,37 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказує, що 01.08.2018 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № L0964250 (паралельно з номером договору № AG8428663, який зазначено в документах (на сайті) кредитора). Однак, відповідачка свої зобов`язання з повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом належним чином не виконала. У зв`язку з чим, за ОСОБА_1 за вказаним договором обліковується заборгованість в загальній сумі 15603,00 грн. 01.07.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги №01072019, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги в тому числі за договором кредитної лінії №L0964250, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора відносно відповідачки. Станом на дату укладення договору №01072019 від 01.07.2019 відступлення права вимоги, сума заборгованості відповідачки перед новим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за кредитним договором становила 15603,00 грн. 25.07.2024 відповідно до протоколу загальних зборів №1706 перейменовано ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС». На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідачки вказану заборгованість.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу вирішено передати на розгляд судді Саадулаєву А.І.

Ухвалою від 02 липня 2026 року було залишено позовну заяву без руху і надано позивачеві строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху на адресу суду від представника позивача Романенко М.Е. було направлено через систему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків від 07 липня 2026 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 28.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, просить суд його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка в судове засідання жодного разу не з`явилася, причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надала.

На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідачки, на підставі наявних у ній доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного вище Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).

За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як встановлено судом, 01.08.2018 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № L0964250, за умовами якого надано кредит у розмірі 5000,00 грн, далі згідно з додатковою угодою №АМ93178632 від 03.08.2018 надано кредит у розмірі 500,00 грн, далі згідно з додатковою угодою №АМ2486892 від 23.09.2018 надано кредит у розмірі 1300,00 грн.

Перерахування коштів відповідачці підтверджується відповіддю АТ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260825/30788-БТ від 07.09.2026, в якій зазначено, що платіжна картка за номером НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ); та на вказану платіжну картку було перераховано три платежі на загальну суму 6800,00 грн.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

01.07.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги №01072019 .

Згідно з розрахунком заборгованості, виготовленого ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро», заборгованість за договором № AG8428663 за період з 23.02.2019 по 23.02.2022 складає 15603,00 грн, з яких: 6800,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 8803,00 грн заборгованість за відсотками.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідачка прийняті зобов`язання з повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом не виконала, внаслідок чого за останньою обліковується заборгованість в сумі 15603,00 грн, з яких: 6800,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 8803,00 грн заборгованість за відсотками.

Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам кредитного договору, суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачкою жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідачки 3% річних в сумі 1405,55 грн за період з 23.02.2019 по 23.02.2022 та 3411,82 грн індексу інфляції за період з березня 2019 року по лютий 2022 року.

Як встановлено судом, заявлені до стягнення суми 3% річних та індексу інфляції нараховуються позивачем на суму 15603,00 грн, яка складається з суми основного боргу (тіло кредиту) та відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року у справі №6-49цс12 і постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 14-446цс18.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідачки 3% річних в сумі 1405,55 грн за період з 23.02.2019 по 23.02.2022 та 3411,82 грн індексу інфляції за період з березня 2019 року по лютий 2022 року є також обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, Позичальник не виконала свого обов`язку та не повернула, наданий їй Кредит, в строки, передбачені Кредитним договором.

Враховуючи те, що зобов`язання не виконуються з вини відповідачки, та повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, зважаючи на встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву слід задовольнити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273-274, 279, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8) заборгованість за кредитним договором № L0964250 від 01.08.2018 у загальному розмірі 20420 (двадцять тисяч чотириста двадцять) гривень 37 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8) судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: