Decision № 140642713, 15.10.2026, Uzhhorod City and District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 308/11425/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Шумило Н.Б.

за участю секретаря судового засідання Дуб В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин справи

ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №2275902 від 02.05.2025 року в розмірі 12700 грн. та судові витрати.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 02.05.2025 року укладено Кредитний договір № 2275902. Перед укладенням Договору первинним кредитором було здійснено віддалену ідентифікацію відповідача. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 2500,00 грн., на наступних умовах: строк, на який надається кредит 360 днів; тип процентної ставки фіксована; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Відповідно до кредитного договору № 2275902 від 02.05.2025 року Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 2500,00 грн.

В свою чергу Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком за договором № 2275902 від 02.05.2025 р. у зв`язку з чим станом на 26.11.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 12700,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 2500,00 грн. та за відсотками 5200,00 грн., а також штраф у розмірі 5000,00 грн., чим порушуються права та інтереси Позивача.

Між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № 261125/1 від 26.11.2025. На виконання умов зазначеного договору складено Реєстр боржників в електронному вигляді до Договору факторингу № 261125/1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 2275902 від 02.05.2025 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 .

Процесуальні дії по справі, заяви учасників

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.09.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторони.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. При цьому, в прохальній частині позову представник ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, щодо ухвалення заочного рішення не заперечують.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представника позивача, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки на смс-повідомлення на його номер телефону вказаний в матеріалах справи, що підтверджується відповідною довідкою про доставку смс. При цьому, відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення чи розгляд справи за його відсутності, та відзиву не подавав.

Так, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача рекомендованою кореспонденцією направлялась ухвала про відкриття провадження та судова повістка, однак згідно деталей трекінгу відправлення повернуто відправнику (одержувач відсутній за вказаною адресою).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 02.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 (Споживач) уклали Договір №2275902 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», який підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т543. За умовами договору, товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 2500,00 грн. Тип кредиту кредит. Строк кредиту - 360 днів. (п.1.3. договору) Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, первісна редакція наведена в Додатку №1 до цього Договору. (п. 1.4. Договору). Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. цього Договору. (п.1.5.1. договору). Мета отримання кредиту на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.(п.1.6. договору).

Відповідно до п.2.1. договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Дати надання кредиту: 02.05.2025 року або 03.05.2025 року.

Крім того, позивачем додано до позовної заяви Додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту №2275902 від 02.05.2025, в якому наявний Графік платежів за договором, та Додаток 2 Інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг, які підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т543, а також Паспорт споживчого кредиту, в якому вказано основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, і такий підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р169.

Листом ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20251126-1558 від 27.11.2025 підтверджується, що відповідно до укладеного між Товариством та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» про організацію переказу грошових коштів №03052022-1 від 2022-05-03, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на суму 2500.00 грн., 2025-05-02 15:23:05, вказано номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК», призначення платежу : зарахування на картку ЕПЗ 5355280033633411.

Довідкою про ідентифікацію ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір №2275902 від 02.05.2025 ідентифікований ТОВ «Селфі Кредит». Прийняття та підтвердження умов Договору, його підписання Позичальником, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015: одноразовий ідентифікатор - Т543, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор: + 380684110193.

Згідно розрахунку заборгованості за Договором №2275902 від 02.05.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 26.11.202 заборгованість позичальника ОСОБА_1 становить 12700,00 грн., з яких: 2500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 5200,00 грн. заборгованість за відсотками, а також штраф у розмірі 5000,00 грн.

Судом також встановлено що 26.11.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» (Клієнт) та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (Фактор) було укладено договір факторингу №261125/1, відповідно до умов якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №261125/1 від 26.11.2025 р. ТОВ «Селфі Кредит» відступило право вимоги ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до боржника ОСОБА_1 №2275902 від 02.05.2025 року на загальну суму заборгованості 12700,00 грн.

На виконання вищевказаного договору факторингу ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було сплачено на користь ТОВ «Селфі Кредит» ціну продажу за відступлення Права вимоги, згідно Договору факторингу №261125/1 від 26.11.2025 р., що підтверджується копією платіжної інструкції № 37204767222222512 від 28.11.2025.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Окрім того, за приписами статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Також, приписами ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що й отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 (Споживач) уклали Договір №2275902 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», який підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т543.

Листом ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20251126-1558 від 27.11.2025 підтверджується, що відповідно до укладеного між Товариством та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» про організацію переказу грошових коштів №03052022-1 від 2022-05-03, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на суму 2500.00 грн., 2025-05-02 15:23:05, вказано номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК», призначення платежу : зарахування на картку ЕПЗ 5355280033633411.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором №2275902 про надання споживчого кредиту від 02.05.2025 становить 12700,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 2500,00 грн. та за відсотками 5200,00 грн., а також штраф у розмірі 5000,00 грн.

Так, окрім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник) позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками, що відображено у договорі №2275902 про надання споживчого кредиту від 02.05.2025 та Паспорті споживчого кредиту.

Так, у відповідності до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При цьому, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін, як і положення Кредитного договору, які передбачають зобов`язання Позичальника сплачувати відсотки за користування кредитом (п.1.5.1 Договору) можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно положень ч.1, ч.2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

На підтвердження вимог в частині стягнення процентів, в тому числі їх розміру і порядку нарахування, надано Договір про надання споживчого кредиту, Графік платежів, Паспорт споживчого кредиту, які підписані відповідачем, у яких міститься інформація щодо процентної ставки за кредитом.

Оскільки сторонами було обумовлено у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, тому ці умови кредитування вважаються узгодженими сторонами та мають виконуватись позичальником належним чином.

Судом також встановлено що 26.11.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» (Клієнт) та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (Фактор) було укладено договір факторингу №261125/1, відповідно до умов якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №261125/1 від 26.11.2025 р. ТОВ «Селфі Кредит» відступило право вимоги ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до боржника ОСОБА_1 за договором №2275902 від 02.05.2025 року на загальну суму заборгованості 12700,00 грн.

Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги та до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

При цьому, всупереч умовам договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», ні попереднього кредитора.

Так, розрахунком заборгованості за договором №2275902 від 02.05.2025 про надання споживчого кредиту підтверджується, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість по тілу кредиту 2500,00 грн. та за відсотками 5200,00 грн. Будь-яких відомостей та доказів на спростування наявної заборгованості чи наявності такої в іншому розмірі матеріали справи не містять.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5000 грн., суд виходить з такого.

Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.

Зважаючи, що договір про споживчий кредит №2275902 укладений 02.05.2025 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні, відповідач звільнений від обов`язку сплати штрафу.

За наведеного суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5000 грн., а тому відмовляє у задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю.

Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві, обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, наявну заборгованість ні позивачу, ні попередньому кредитору в добровільному порядку не погасив, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками підставний та підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та стягнення із відповідача заборгованості за договором №2275902 про надання споживчого кредиту від 02.05.2025 у розмірі 7700,00 грн., з яких: 2500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 5200,00 грн. заборгованість за відсотками.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 1614,21 грн.

Крім того, згідно матеріалів справи розмір судових витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для підготовки справи до її розгляду, а саме: витрат, понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу складає 226,98 грн., що підтверджено документально. Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вказана сума.

Керуючись ст. ст. 141, 263, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, ч. 2 ст. 1050, ст. 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13, оф. 601, код ЄДРПОУ 43170298) заборгованість за договором № 2275902 від 02.05.2025 року в розмірі 7700 (сім тисяч сімсот) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» судовий збір в розмірі 1614 (одна тисяча шістсот чотирнадцять) грн. 21 коп., та витрат, понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 266 (двісті шістдесят шість) 98 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13, оф. 601, код ЄДРПОУ 43170298.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено 15.10.2026.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило