Decision № 140636787, 14.10.2026, Pokrovske City Court of Dnipropetrovsk Oblast (until 25.04.2025 - Ordzhonikidze City Court of Dnipropetrovsk Oblast)

Справа № 184/1858/26

Номер провадження 2-о/184/87/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокум. ПокровПокровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової Т.В.,

заявниці ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Покровська міська рада Дніпропетровської області «про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини»,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулась до суду з заявою, яку уточнила, про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, посилаючись на наступні обставини. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її співмешканець - ОСОБА_2 . З квітня 2020 року вони постійно проживали за адресою: АДРЕСА_1 , та після його хвороби на СОVID-19 вона постійно здійснювала догляд за ним до самої смерті, але була зареєстрована за іншою адресою. Заповіту на випадок своєї смерті він не залишив, так як тяжко хворів та останнім часом вже не міг самостійно себе обслуговувати, вона доглядала за ним, оскільки він мав вікові порушення опорно-рухового апарату та інші когнітивні порушення. Його похованням також займалася вона та взяла на себе всі витрати після його смерті. Таким чином, під час смерті ОСОБА_2 21 липня 2025 року вона постійно проживала разом з ним. Враховуючи вищевикладене, з метою вступити у спадщину вона звернулася до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , але їй було відмовлено у вчинені нотаріальної дії, та видана відповідна постанова від 16.02.2026 року, де зазначено, що на підставі наданих нею нотаріусу документів неможливо перевірити факт її проживання зі спадкодавцем. Для прийняття спадщини, що залишися після смерті ОСОБА_2 , зокрема будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та інше майно, їй необхідно встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. В зв`язку з чим заявниця змушена звернутись до суду з вказаною заявою.

Заявниця в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Заінтересована особа - Покровська міська рада Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, надав заяву, згідно якої просить розглянути справу без участі їх представника, при прийнятті рішення по справі покладається на розсуд суду.

Суд, вислухавши заявницю, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер співмешканець заявниці ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №449 (а.с.15).

Згідно Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання №1236-944138-2017 від 20.10.2017 року, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18).

Згідно Лікарського свідоцтва про смерть №91 від 28.07.2025 року та довідки про причину смерті №91, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причина смерті: постінфарктний кардіосклероз. Хвороба, що призвела до смерті: серцева недостатність та ішемічна хвороба серця і постінфарктний кардіосклероз декілька років (а.с.21).

Згідно Договору купівлі-продажу від 11.06.2025 року, ОСОБА_1 прийняла у власність (купила) житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.4).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав №430838130 від 11.06.2025р., сформованого приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П., житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с.4об).

Згідно копії паспорту Серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 (а.с.5об).

Згідно Технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду, виготовленого КП «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» будинок за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 (а.с.6).

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконкомом Орджонікідзевської міської ради 09.12.2010 року, будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 . Форма власності приватна. Частка 1/1 (а.с.10).

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №83922438 від 21.01.2026 року, виданого приватним нотаріусом Бойко Л.П., до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого є реєстрація спадкової справи. Номер у Спадковому реєстрі: 75131589. Номер у нотаріуса: 13/2026. Спадкодавець: ОСОБА_2 (а.с.12).

16 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округа Бойко Л.П. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилася після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Однак приватний нотаріус Бойко Л.П. постановою від 16.02.2026 року відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на те, що неможливо перевірити факт проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини (а.с.14).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №83922264 від 21.01.2026 року, наданої приватним нотаріусом Бойко Л.П. у зв`язку з відкриттям спадкової справи за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с.32).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №83922523 від 21.01.2026 року, наданої приватним нотаріусом Бойко Л.П., наданої у зв`язку з відкриттям спадкової справи, за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с.32об).

Згідно довідки №80 від 21.01.2026р., виданої виконавчим комітетом Покровської міської ради Дніпропетровської області, за адресою: м. Покров, вул. Нова, буд. 6/ ніхто не зареєстрований (а.с.34).

Згідно інформації виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області за №552/06-54/21-2026 від 28.01.2026 року, за відомостями реєстру територіальної громади м. Покров ОСОБА_2 на день смерті перебував зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 з 05.02.2009р. по 27.07.2025р. Інформація щодо інших осіб, зареєстрованих за вищевказаною адресою на день смерті ОСОБА_2 , в реєстрі територіальної громади міста Покров відсутня (а.с.34об).

Згідно Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу №00056482805 від 12.02.2026р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , до Державного реєстру актів цивільного стану громадян внесено реєстраційний запис, параметрами якого є: реєстрація актового запису про розірвання шлюбу. Актовий запис 10 червня 2014 року (а.с.35).

Згідно Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00056483081 від 12.02.2026р., до Державного реєстру актів цивільного стану громадян внесено реєстраційний запис, параметрами якого є: реєстрація актового запису про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.39).

Факт того, що ОСОБА_1 дійсно постійно сумісно проживала однією сім`єю разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини та вела з ним спільне господарство на день його смерті також підтверджується наданими в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_1 дійсно проживала разом з ОСОБА_2 як чоловік та жінка протягом тривалого часу. ОСОБА_2 допомагав ОСОБА_1 багато разів.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в сімейних відносинах протягом тривалого часу і проживали разом в будинку АДРЕСА_4 до дня смерті ОСОБА_7 в липні 2025 року. ОСОБА_1 займалася його похованням.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

За приписами ст. 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року по справі №5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року за №7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Головною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем. Такими особами можуть бути й інші родичі спадкодавця, причому ними можуть також особи однієї статі зі спадкодавцем, або особи, які взагалі не пов`язані спорідненням зі спадкодавцем.

Судом встановлено, що заявниця і її співмешканець постійно проживали за адресою АДРЕСА_1 , оскільки, зважаючи на похилий вік та незадовільний стан здоров`я співмешканця, заявниця, проживаючи разом з ним, вела з ним спільне господарство, спільно вирішували всі інші побутові потреби.

Верховний Суду 10 січня 2019 року у справі №484/747/17 (провадження №61-44149св18) зазначив: «Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» відсутність реєстрації місця проживання не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Аналогічна правова позиція сформульована в постанові Верховного Суду: 1) від 04 липня 2018 року у справі №404/2163/16-ц (провадження №61-15926св18).

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно змісту ч. 2 ст. 315 ЦПК України, окрім справ передбачених ч. 1 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що встановлення вищезазначеного юридичного факту відповідає вимогам закону та інтересам заявниці, встановлюється з метою оформлення спадкових прав за законом на спадщину та повністю доведено дослідженими доказами, а тому заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідно задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 13, 258, 259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Покровська міська рада Дніпропетровської області «про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини» - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНН: НОМЕР_2 з квітня 2020 року разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14.10.2026 року.

Суддя Покровського міського суду В. І. Томаш