Decision № 140625539, 15.10.2026, Mukachevo City and District Court of Zakarpattia Oblast

Справа №303/10223/25

2/303/4092/25

ряд. стат. звіту - 71

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого - судді Мирошниченко Ю.М.

при секретарі Легеза Ю.С.

з участю представника позивача ОСОБА_1

прокурора Улман А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування виконавчий комітет Мукачівської міської ради звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 є батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження. Мати дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . 29.04.2025 року у вечірній час на вулиці Верховинській в м. Мукачеві працівниками Мукачівського районного управління поліції виявлено малолітню дитину чоловічої статі без супроводу дорослих. Хлопчик виглядав занедбано, був у брудному одязі не по сезону, хворобливий на вигляд, худий, майже не розмовляв українською мовою, повідомити про себе чи батьків не міг через мовний бар`єр. З метою убезпечення дитини працівники поліції доправили її до КНП «Обласна дитяча лікарня», про що складено Акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку. Під час перебування дитини на обстеженні в лікувальному закладі працівниками сектору ювенальної превенції та Служби у справах дітей Мукачівської міської ради встановлено її особу. Після смерті матері хлопчик перебував у сторонніх людей без жодних засобів до існування. Батько з дитиною не проживав, сином не опікувався і не цікавився його життям. Після закінчення лікування ні батько, ні інші родичі дитину не розшукували і не намагались повернути її в родину, у зв`язку з чим 15.05.2025 року ОСОБА_3 влаштовано до Благодійної організації «Будинок Милосердя Добрий Самаританин» с. Велика Добронь Ужгородського району. З 09.09.2025 року і до цього часу дитина виховується в патронатній родині ОСОБА_5 . Неодноразово робились спроби повідомити батька про місце перебування сина та обов`язок забрати дитину, однак на усні повідомлення сусідів відповідач не реагував, поштове відправлення повернулось як невручене адресату. За весь час перебування дитини в лікувальному та дитячому закладах батько жодного разу не звертався до Служби у справах дітей з питання передачі сина йому на виховання, не цікавився умовами його проживання та утримання, станом здоров`я, розвитком, навчанням. Реєстрацію народження дитини проведено з пропуском строку, лише у 2023 році, тобто через три роки після народження; декларація з лікарем про надання первинної медичної допомоги не укладена, до навчання дитина не залучена. Зазначені обставини в їх сукупності вказують на свідоме нехтування відповідачем батьківськими обов`язками, що є підставою для позбавлення його батьківських прав відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 164 СК України.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала, зазначила що задоволення позову буде відповідати інтересам дитини, оскільки з`явиться змога усиновлення даної дитини.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав.

Прокурор Мукачівської окружної прокуратури Улман А.І. в судовому засідання не заперечувала щодо задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, не повідомив про причини неявки, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вивчивши заяву та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 17.05.2025 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Мукачево, актовий запис про народження №2 складено 04.08.2023 року, батьками дитини зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00051213468 від 14.05.2025 року відомості про батька ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) записані відповідно до ст. 126 СК України; державну реєстрацію народження проведено ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто через три роки після народження дитини.

Відповідно до повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 17.05.2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №990 від 04.09.2024 року.

Згідно з актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 29.04.2025 року №56259-2025 о 19 год. 41 хв. на вул. Верховинській в м. Мукачеві виявлено хлопчика на вигляд близько 4-5 років, який не розмовляв, документи, що посвідчують особу дитини, були відсутні; дитину доставлено до КНП «Обласна дитяча клінічна лікарня» (м. Мукачево, вул. І. Франка, 39). Згідно з довідкою травмпункту травматичних ушкоджень не виявлено.

Відповідно до листа начальника МРУП ГУНП від 26.05.2025 року №68544-2025 та акту передачі дитини від 15.05.2025 року ОСОБА_3 передано до Благодійної організації «Будинок Милосердя Добрий Самаританин» (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Велика Добронь).

Із листа начальника МРУП ГУНП від 09.09.2025 року №119700-2025 та довідки Мукачівського районного управління поліції від 09.04.2025 року №4717/106//26/01/8-4-25 вбачається, що відомостей про місце знаходження ОСОБА_2 отримати не вдалося.

Рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 09.09.2025 року №273 «Про влаштування дитини в сім`ю патронатного вихователя» малолітнього ОСОБА_3 влаштовано до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до встановлення місця перебування батька або влаштування до сімейних форм виховання; персональну відповідальність за життя, здоров`я, фізичний та психологічний розвиток дитини покладено на патронатного вихователя.

Рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради від №377 «Про продовження терміну перебування дитини в сім`ї патронатного вихователя» (протокол комісії з питань захисту прав дитини №20 від 19.11.2025 року) продовжено з 09.12.2025 року термін перебування дитини в сім`ї патронатного вихователя на строк до 3 місяців, але не довше 09.03.2026 року, з огляду на неможливість повернення малолітньої дитини в біологічну родину.

Із листа управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради від 07.05.2025 року №1403/01-07/7425, листа директорки КУ «Центр надання соціальних послуг Мукачівської міської ради» від 25.09.2025 року №1440/01-19-//310-25, листа КНП «Лікарня Святого Мартина» від 25.07.2025 року №1020/01-11, листа заступника директора Мукачівської філії ЗОЦЗ від 24.07.2025 року №120 та листа директора БО «Будинок Милосердя Добрий Самаританин» від 03.12.2025 року №255/25 слідує що відповідач ОСОБА_2 не відвідував, не розшукував та не звертався з намаганням відшукати сина ОСОБА_3 .

Згідно направлення (путівки) від 06.03.2026 року та акту про факт передачі дитини від 09.03.2026 року та витягу з рішення виконавчого комітет Мукачівської міської ради №81 від 24.03.2026 року дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 влаштовано до Чинадіївського дошкільного навчального закладу (дитячого будинку) інтернатного типу Закарпатської обласної ради строком на один рік.

Із копії поштового конверта з відміткою про повернення вбачається, що спрямоване на адресу реєстрації відповідача повідомлення повернулось неврученим адресату.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 18.12.2025 року №3634/01-36/42-25 «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 » орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків: після виявлення дитини на вулиці та складення акта без поважних причин не забрав сина з дитячого закладу і понад 6 місяців не виявляє щодо нього батьківського піклування, не вирішує питання повернення дитини на виховання в біологічну родину, не розшукує і не цікавиться місцем перебування сина, умовами його проживання та утримання, станом здоров`я, фізичним, духовним та моральним розвитком, навчанням, не надає матеріальної допомоги, не бере жодної участі в його житті і вихованні.

Дані правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.

Частинами 7-10 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

Статтею 157 СК України визначено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважних причин і протягом шести місяців не виявляють щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Відповідно до ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору, який оцінюється судом за правилами ст. 89 ЦПК України в сукупності з іншими доказами. Висновок органу опіки та піклування у справі містить обґрунтування доцільності позбавлення відповідача батьківських прав і відповідає встановленим судом обставинам.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується лише за умови винної поведінки батьків, а під ухиленням від виконання обов`язків щодо виховання дитини слід розуміти свідому відмову від їх виконання, зокрема нездійснення батьками догляду за дитиною, відсутність турботи про її фізичний і духовний розвиток, здоров`я, навчання та підготовку до самостійного життя.

Також суд звертає увагу на Закон України «Про охорону дитинства», який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Зі ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» вбачається, що батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради Української РСР №789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Дослідивши в сукупності надані докази, суд встановив, що після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_3 малолітній ОСОБА_3 залишився без батьківського піклування і перебував у сторонніх осіб без засобів до існування; 29.04.2025 року його було виявлено на вулиці без супроводу дорослих у занедбаному стані та доправлено до закладу охорони здоров`я; після завершення обстеження і лікування відповідач дитину з лікувального закладу не забрав, її не розшукував, до органу опіки та піклування, Служби у справах дітей чи інших органів щодо повернення сина на виховання не звертався, внаслідок чого дитину влаштовано спершу до БО «Будинок ОСОБА_6 », а з 09.09.2025 року до сім`ї патронатного вихователя. З моменту виявлення дитини до дня подання позову (26.12.2025 року) минуло понад шість місяців, протягом яких відповідач жодних заходів щодо повернення дитини, участі в її вихованні, утриманні, лікуванні та навчанні не вживав, місцем перебування дитини, станом її здоров`я і розвитком не цікавився. Доказів на спростування цих обставин, наявності поважних причин такої поведінки, а також відомостей про неможливість виконання батьківських обов`язків за станом здоров`я відповідачем суду не надано.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 без поважних причин не забрав дитину із закладу охорони здоров`я та протягом шести місяців не виявляв щодо неї батьківського піклування, а також ухиляється від виконання обов`язків щодо виховання сина: участі у вихованні дитини не бере, матеріально її не утримує, життям та здоров`ям дитини не цікавиться. Ці обставини свідчать про винну поведінку відповідача і є підставою для позбавлення його батьківських прав відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 164 СК України. Позбавлення батьківських прав відповідатиме найкращим інтересам малолітньої дитини, зокрема щодо забезпечення її соціального захисту, права на влаштування до сімейних форм виховання та користування гарантіями, передбаченими законодавством України для дітей, позбавлених батьківського піклування, у зв`язку з чим позов слід задовольнити.

Крім того, у відповідності до ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

В частині 2 цієї статті зазначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, аналізуючи вищезазначені обставини та факти: враховуючи принципи об`єктивності та справедливості, зважаючи на вік та потреби дитини, а також обов`язок батька щодо його матеріального забезпечення, норми Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», щодо мінімального розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про захист прав малолітньої особи.

Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України судовий збір, від сплати якого позивач був звільнений, стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, якщо відповідача не звільнено від його сплати.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою позову немайнового характеру становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки позов подано у 2025 році в паперовій формі, ставка судового збору за заявлену вимогу про позбавлення батьківських прав становить 3028 грн. Вирішення судом питання про стягнення аліментів відповідно до частини третьої статті 166 СК України за відсутності самостійної позовної вимоги про їх стягнення не є підставою для додаткового нарахування судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 7, 19, 150, 157, 164, 180 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Рішення суду про позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав після набрання ним законної сили направити до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для внесення відповідних відомостей до актового запису про народження дитини в порядку ч. 6 ст. 164 СК України.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 грудня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Аліменти перераховувати на особистий рахунок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкритий на його ім`я у відділенні АТ «Державний ощадний банк України».

Зобов`язати уповноважену особу Чинадіївського дошкільного навчального закладу (дитячого будинку) інтернатного типу Закарпатської обласної ради відкрити на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особистий рахунок у відділенні АТ «Державний ощадний банк України» протягом одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь держави судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень на наступні реквізити: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: Орган опіки та піклування виконавчий комітет Мукачівської міської ради, місцезнаходження: пл. Духновича Олександра, 2, м. Мукачево, Мукачівський район, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 04053743.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 15.10.2026 року.

Головуючий Юрій Мирошниченко