Decision № 140590763, 12.10.2026, Ivano-Frankivsk City Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 344/10341/26

Провадження № 2/344/5813/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

12 жовтня 2026 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Польської М.В.,

секретаря судового засідання Соляник Т.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у червні 2026 року звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовною заявою ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Позовні вимоги мотивує тим, що 14.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1191036 (індивідуальна частина), відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу у власність грошові кошти в сумі 11 000 грн. строком на 7 днів (тобто до 21.02.2020 року), а відповідач зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики), сплатити проценти та всі інші платежі, пов`язані з виконанням Договору. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору щодо повернення суми кредиту в розмірі 8 873,74 грн. та не сплатив відсотків за користування ним у розмірі 14 380,32 грн., комісії за видачу кредиту в сумі 1 320 грн. та штраф/пеня в розмірі 220 грн.. Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 24 794,06 грн.

Ухвалою до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі та витребувано докази.

Водночас, у строк встановлений судом ухвалою відповідач, його представник відзив на позов не подали, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову частково, виходячи з наступного.

14.02.2020 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Мілоан» кредитний договір № 1191036 (індивідуальна частина), за яким ТОВ «Мілоан» надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в розмірі 11 000 гривень. Підтвердженням добровільного укладення відповідачем Договору про надання споживчого кредиту № 1191036 є Анкета-заява на кредит № 1191036 від 14.02.2020 року, що заповнена відповідачем.

Відповідно до п. 1.3 договору кредит надається строком на 7 днів з 14.02.2020 року (тобто до 21.02.2020 року).

У п.1.5 зазначено, що сукупна вартість кредиту, що включає загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити Позичальник за цим Договором (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 2 860 грн. в грошовому виразі та 1.356.00 відсотків річних у процентному значенні. і включає в себе складові, визначен у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Сукупна вартість кредиту розрахована виходячи з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та що Позикодавець і Позичальник виконають свої обов?язки на умовах та у строки визначені в цьому Договорі.

Відповідно до п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту 1 320 грн., яка нараховується за ставкою 12% від суми кредиту одноразово.

Пунктом 1.5.2 договору визначено, що проценти за користування кредитом: 1 540 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування проценті визначені п.2.2.3 цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Позичальника. зареєстрованої Позичальником для цієї мети в особистому кабінеті на сайті miloan.ua

Відповідно до п.2.3.1 позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповіднод о розлілу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку Заборгованості по кредиту. Можливі строки продовження та максимальні ставки комісії за продовження кредиту: 3 днів 3%; 7 днів 5%; 15 днів 10%. За наявності домовленості між позичальником та позикодавцем пролонгація може здійснюватись на інших умовах ніж передбачено цим пунктом.

Згідно копії платіжного доручення № 15239426 від 14.02.2020 року ОСОБА_1 на картковий рахунок НОМЕР_1 отримав кредитні кошти у розмірі 11 000 грн.

На виконання вимог ухвали суду від 03 червня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» надало інформацію, згідно якої, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 та у період з 14.02.2020 року по 21.02.2020 року було зарахування коштів на суму 11 000 грн.

З відомості про щоденні нарахування та погашення за договором № 1191036 вбачається, що проценти по кредиту ОСОБА_1 нараховувалися з 14.02.2020 року по 19.05.2020 року, тобто поза межами строку кредитування, змін до договору не вносились, а іншого матеріали справи не містять. У зв`язку з цим розрахунок заборгованості за відсотками має здійснюватися лише в межах строку кредитування. Таким чином: 11 000 грн.*2%*7 днів = 1 540 грн. Отже, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за відсотками у розмірі 1 540 грн., а не за заявленою сумою 14 380,32 грн.. При цьому, обумовлений кредитором розмір відсотків за межами строку дії договору, за ч.2 ст.625 ЦК України у відсотковій ставці визначеної договором, суперечить закону.

16.11.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №52-МЛ. Відповідно до умов даного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 1191036 .

З витягу із Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимог №52-МЛ від 16.11.2020 року вбачається, що ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ ФК «Кредит-Капітал» прийняло право вимоги за кредитним договором № 1191036 від 14.02.2020 року на загальну суму заборгованості 24 794,06 грн.

Позивачем нарахування не проводились.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року(далі Закон) електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 2 ст. 1081 ЦК України грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконав, чим порушив умови Договорів, у зв`язку з чим має заборгованість перед позивачем.

Здійснений позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не заперечувався та не спростований.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», відповідно до якого вимоги позову щодо розміру заборгованості є доведеними у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Щодо стягнення комісії.

Відповідно до п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту 1 540 грн., яка нараховується одноразово.

Отже, сума одноразово нарахованої при видачі кредиту комісії в розмірі 1 540 грн. підлягає стягненню з відповідача, оскільки таку комісію передбачено умовами договору.

Щодо стягнення 220 грн. заборгованості за пенею, суд зазначає наступне.

Згідно п.3.2.4. позикодавець зобов?язаний стягувати з позичальника пеню за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим первісним кредитором, станом на 19.05.2020 року пеня за кредитним договором не нараховувалася.

Водночас позивачем надано виписку з особового рахунку за кредитним договором № 1191036 від 14.02.2020 року, відповідно до якої станом на 14.04.2026 року зазначено заборгованість за пенею в розмірі 220 грн. Однак у наданій виписці не зазначений період, за який нараховано зазначену пеню, а також перевірити правильність її нарахування.

Крім того, відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, позивачем не надано належних доказів, які б давали змогу встановити період нарахування пені та перевірити обґрунтованість заявленої до стягнення суми. За таких обставин суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 220 грн. є недоведеними, а тому в цій частині позову слід відмовити.

З огляду на викладене, позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1191036 від 14.02.2020 року у сумі 13 860 грн., з яких: 11 000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 1 540 грн. заборгованість за нараховані проценти (за період з 14.02.2020 року по 21.02.2020 року), 1 320 грн. заборгованість за одноразовою комісією.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Встановлено, що до матеріалів справи стороною позивача долучено договір про надання правничої (правової) допомоги №0107 від 01.07.2025 року укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», акт № Д/24452 від 14.04.2026 року на суму 8 000 грн. та детальний опис наданих послуг до акту Д/24452 від 14.04.2026 року в якому зазначено перелік послуг, що входять до складу правової (правничої) допомоги.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанова від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)). Такі ж висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15 січня 2026 у справі № 681/947/24, постанові Верховного Суду 16 березня 2026 року у справі № 522/7662/23.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На думку суду, зазначені витрати є фактично понесеними, а їх розмір належно обґрунтований стороною позивача, проте виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини справи, складність та категорію справи, суд дійшов висновку про те, що справедливим буде зменшення розміру витрат, понесених на надання професійної правничої допомоги до 4 000 грн., які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

Згідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь позивача з відповідача слід стягнути оплачений судовий збір в розмірі 1 488,28 грн., відповідно до частки задоволених позовних вимог (55,90%).

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) заборгованість за кредитним договором № 1191036 від 14.02.2020 року в розмірі 13 860 грн. (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят гривень), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 488,28 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім гривень 28 копійок) та 4 000 грн. (чотири тисячі) витрати на правничу допомогу

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 14 жовтня 2026 року.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА