Court ruling № 140550921, 12.10.2026, Pecherskyi District Court of Kyiv City

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/25386/26-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі Романенко Д.С.,

розглянувши в залі суду в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення безпідставно отриманих коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 у провадження судді Печерського районного суду м. Києва Ільєвої Т.Г. надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на його користь, ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) 52 752,61 грн безпідставно набутих коштів, інфляційні втрати за період з 27.11.2025р. по 01.05.2026р. у розмірі 1 921,72грн. та 3% річних за період з 27.11.2025р. по 01.05.2026р. 676,39грн., а загалом станом на 04.05.2026 - 55 350,72 грн. та судові витрати покласти на відповідача.

Згідно відповіді від 23.05.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач зареєстрований у Печерському районі міста Києва.

Ухвалою суду від 28.05.2026 у справі відкрито провадження та визначено розглядати за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику).

До суду надійшла заява представника позивача, згідно вимог якого просив прийняти заяву про збільшити розмір позовних вимог та стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) 51 752,61 грн безпідставно набутих коштів, інфляційні втрати за період з 27.11.2025р. по 01.09.2026р. у розмірі 3 353,88 грн. та 3% річних за період з 27.11.2025р. по 01.09.2026р. 1 209,70 грн., а загалом 56 316,19 грн. Судові витрати покласти на Відповідача.

Мотивуючи подане клопотання, представник вказує, що позивач звернувся з вимогою про стягнення з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) 52 752,61 грн безпідставно набутих коштів, інфляційні втрати за період з 27.11.2025р. по 01.05.2026р. у розмірі 1 921,72грн. та 3% річних за період з 27.11.2025р. по 01.05.2026р. 676,39грн., а загалом 55 350,72.

В той же час слід зазначити, що 09.09.2026 ОСОБА_3 перерахував Позивачу 1000грн. із призначенням платежу «повернення боргу на виконання договору про відступлення права вимоги від 12.11.2025р.», що в чергове підтверджує визнання Відповідачем заборгованості, та фактично змінює розмір основної заборгованості з 52 752,61 грн. до 51 752,61 грн.

Таким чином, станом на 10.09.2026р. ОСОБА_3 зберіг у себе за рахунок Позивача без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) 51752,61грн., що належать Позивачу, а враховуючи інфляційне збільшення + 3 353,88 грн. та штрафні санкціі (3% річних) + 1 209,70 грн., а загалом станом на 56 316,19 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяву про збільшення позовних вимог, встановив наступне та дійшов до таких висновків.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Також до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до ч.3 статті 279 ЦПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог необхідно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. При цьому не вважається збільшення розміру позовних вимог заявлення нових (додаткових) вимог. У разі подання позивачем заяви про збільшення позовних вимог, в якій по суті йдеться про нові вимоги, суд повинен у прийнятті заяви відмовити.

Зменшення або збільшення розміру позовних вимог не можна розглядати як зміну предмета позову. Це особливі права позивача, що дозволяють йому уточнити розмір позовних вимог (кількісні показники). По суті вимоги залишаються тими самими.

Так, згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви".

За змістом частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, на судовий захист її особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

У постанові від 01.11.2021 року у справі № 405/3360/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що «процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з тим, суд звертає увагу, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позивача у строки, визначені судом або законом, заявляти відповідні клопотання та в повній мірі користуватися правами, передбаченими ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши заяву про збільшення позовних вимог, враховуючи, що збільшення розміру позовних вимог стосується суми стягнення, а не зміни самої суті (предмета чи підстав) позову, а відтак наявні підстави для прийняття вказаної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 49 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення безпідставно отриманих коштів- задовольнити.

Прийняти заяву про збільшити розмір позовних вимог та розгляд справи проводити з урахуванням збільшених позовних вимог, згідно вимог якої позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) 51 752,61 грн безпідставно набутих коштів, інфляційні втрати за період з 27.11.2025р. по 01.09.2026р. у розмірі 3 353,88 грн. та 3% річних за період з 27.11.2025р. по 01.09.2026р. 1 209,70 грн., а загалом 56 316,19 грн. та судові витрати покласти на Відповідача.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням збільшених позовних вимог ОСОБА_2 , який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана позивачці. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання в порядку, передбаченому статями 179, 278 ЦПК України, відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання в порядку, передбаченому статями 180, 278 ЦПК України, заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Копію ухвали надіслати сторонам для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА