Decision № 140542449, 09.10.2026, Zaporizhzhia District Court of Zaporizhzhia Oblast

№ 317/6134/25

№/п 2/317/369/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Ачкасова О.М.

при секретарі Фененко М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 23.07.2019 р. між Акціонерним Товариством «ОТП БАНК» та відповідачкою ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір №2024958778 (продукт POS). Відповідно до умов договору, банк надав відповідачці споживчий кредит у сумі 5899,00 грн. на придбання товару. 20.08.2021 між Акціонерним Товариством «ОТП БАНК» та позивачем укладено договір факторингу № 20/08/21, яким право вимоги до відповідачки передане позивачу. Банк повністю виконав вимоги Договору, надавши відповідачці ОСОБА_1 , кредит. Відповідачка зобов`язання за договором не виконувала, внаслідок чого станом на день укладення позивачем договору факторингу у неї виникла заборгованість в сумі 7608,40 грн., з яких: 5652,60 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1,00 грн. заборгованість по відсоткам; 1954,80 грн. - заборгованість по комісії, що змусило позивача звернутися до суду з позовом.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові просив суд розглянути справу за відсутності представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, була повідомлена належним чином про місце та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не надала.

Суд, вважає можливим, розглянути справу заочно у спрощеному позовному провадженні за відсутності сторін у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши всі докази у сукупності, суд вважає, що позов є обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2019 р. між Акціонерним Товариством «ОТП БАНК» та відповідачкою ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір №2024958778 (продукт POS). Відповідно до умов договору, банк надав відповідачці споживчий кредит у сумі 5899,00 грн. на придбання товару, що підтверджується кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, графіком платежів, орієнтовним графіком платежів та розрахунком загальної вартості кредиту, анкетою-заявою на отримання кредиту від 23.07.2019 р., договором добровільного страхування, товарним чеком від 23.07.2019 р., копією чеку на отримання товару у сумі 5999,00 грн., видатковою накладною про отримання товару від 23.07.2019, специфікацією по кредитному договору,

20.08.2021 між Акціонерним Товариством «ОТП БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу 20/08/21 від 20.08.2021.

Відповідно до Договору факторингу 20/08/21 від 20.08.2021 передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, що також підтверджується платіжною інструкцією.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу 20/08/21 від 20.08.2021, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №2024958778 (продукт POS) від 23.07.2019, що також підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників №1 до договору факторингу 20/08/21 від 20.08.2021, платіжним дорученням №1595 від 20.08.2021.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до умов кредитного договору №2024958778 від 23.07.2019 р., відповідачка отримала кредит на суму 5899,00 грн. зі сплатою відсотків у встановленому розмірі строком до 23.07.2021 р. (дата остаточного повернення кредиту), фіксована процентна ставка 0,01 %.

Згідно розрахунку заборгованості, яка підтверджується інформацією, наданою Акціонерним Товариством «ОТП БАНК» 09.06.2026 р. за вих.№68-3-23-23/13490-БТ, яка надійшла до суду 09.09.2026 р. та 18.09.2026 р., на виконання ухвали суду від 16.06.2026 р., розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 7608,40 грн., з яких: 5652,60 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1,00 грн. заборгованість по відсоткам; 1954,80 грн. - заборгованість по комісії, що також підтверджується випискою по особовому рахунку.

Сума основної заборгованості за вказаним договором підтверджена розрахунком та відповідачкою не спростована.

Окрім суми основного боргу позивачем до стягнення також заявлені проценти в розмірі 1,00 грн. Суд констатує, що договором передбачено нарахування відсотків по кредиту, а відповідачкою відповідний розрахунок, який є арифметично вірним, не спростовувався. Вказана сума відсотків підлягає стягненню.

Щодо частини позовних вимог про стягнення комісії, суд вважає її нарахування у сумі 1954,80 грн. необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Закон «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Необхідність внесення плати за обслуговування банком кредитної заборгованості передбачено в кредитному договорі. Переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговування банком кредитної заборгованості та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, у договорі не зазначено.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 (касаційне провадження № 61?4202сво22) дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону.

Аналогічних висновків Верховний Суд доходив і раніше, наприклад в постановах № 363/1834/17 від 13.07.2022, № 496/3134/19 від 13.07.2022 тощо.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування комісії відбувалось з 26.08.2020 р. помісячно за період дії договору, що є неприпустимим.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача комісії за РО за договором в сумі 1954,80 грн. не ґрунтуються на законі та прямо суперечать практиці Верховного Суду.

За таких обставин вказана частина позовних вимог задоволенню не підлягає.

Позивачем на адресу відповідачки від 23.06.2025 р., була направлена вимога про погашення кредитної заборгованості, однак до цього часу заборгованість не погашена.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, стягнути з відповідачки суму заборгованості у розмірі 5653,60 грн.

Що стосується вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат та витрат на правничу допомогу, то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги №43453613/1 про надання правової допомоги від 25.08.2025 р., укладений між ТОВ «Цикл Фінанс» та Адвокатом Гулієвою С.А., що також підтверджується додатковою угодою №2024958778 від 14.11.2025 р. до договору про надання правничої допомоги №43453613/1 про надання правової допомоги від 25.08.2025 р., актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 14.11.2025, в якому зазначений перелік наданих правових та юридичних послуг на суму 3000,00 грн., детальним описом робіт, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №12018/10 виданого Гулієвій С.А.

В силу ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2229,22 грн.

Крім того, згідно з ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1800,02 грн., згідно платіжної інструкції від 02.12.2025 №СЗ-1732.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 133, 263-265, 279,280-289, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 627, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрованої: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, НОМЕР_2 у АТ «Сенс Банк», код банку (МФО) 300346) заборгованість за кредитним договором №2024958778 від 23.07.2019 р., продукт (POS), у розмірі 5653,60 грн. (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят три гривні 60 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрованої: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, НОМЕР_2 у АТ «Сенс Банк», код банку (МФО) 300346) 2229,22 грн. (дві тисячі двісті двадцять дев`ять гривень 22 копійок) витрати на правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрованої: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, НОМЕР_2 у АТ «Сенс Банк», код банку (МФО) 300346) судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1800,02 грн. (одна тисяча вісімсот гривенень 02 копійок).

У решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 09.10.2026 року.

Суддя: О.М. Ачкасов