Court ruling № 140508206, 12.10.2026, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

"12" жовтня 2026 р. справа № 300/5610/26

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; Фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Дзісь А.Р., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо нездійснення виплати пенсії ОСОБА_1 з 11.09.2025 у фактично нарахованому розмірі відповідно рішення суду по справі №200/2747/25;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 11.09.2025 перерахованої на виконання рішення суду у справі №200/2747/25 щомісяця у повному нарахованому розмірі з загальних видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, без віднесення таких виплат до виокремлених у бюджеті Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, та без застосування будь-якого часткового, пропорційного чи відстроченого порядку виплати (в межах окремих бюджетних асигнувань або з перенесенням невиплачених сум на наступні бюджетні періоди).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2026 зупинено провадження в адміністративній справі №300/5610/26 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав в адміністративній справі №580/490/26.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.10.2026 поновлено провадження у цій справі з огляду на те, що обставини, які зумовили зупинення провадження у цій справі, усунуті, зокрема, Верховним Судом ухвалено постанову від 15.09.2026 у справі №580/490/26.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 15.09.2026 у справі №580/490/26, до якої зупинялось провадження у цій справі, Верховний Суд зазначив, що процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частин першої та третьої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Ці норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із виконанням або невиконанням судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2026 у справі №990/282/24 підтвердила самостійне процесуальне значення інституту судового контролю за виконанням судових рішень як невід`ємної складової судового захисту та наголосила на його безпосередньому призначенні забезпечити реальне, повне й належне виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Зазначений інститут спрямований не на повторний розгляд спору по суті та не на повторне встановлення прав і обов`язків його учасників, а на забезпечення практичної реалізації вже здійсненого судом захисту порушеного права та перевірку того, чи виконано суб`єктом владних повноважень покладений на нього судовим рішенням обов`язок у визначений цим рішенням спосіб і обсязі.

Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних процесуальних механізмів, спрямованих на забезпечення належного та повного виконання судового рішення, виключає необхідність звернення з новим позовом з метою спонукання відповідача до його виконання. Судове рішення підлягає безпосередньому виконанню без ухвалення додаткового судового рішення, а питання щодо його невиконання чи неналежного виконання підлягають вирішенню в порядку судового контролю, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, та/або із застосуванням заходів, визначених законодавством про виконавче провадження.

Верховний Суд у справі №580/490/26 наголосив, що сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень у процесі виконання судового рішення нового управлінського рішення, здійснення нового розрахунку або застосування нормативно-правового акта не змінює процесуальної природи спірних правовідносин, якщо відповідні дії вчинені саме з метою реалізації обов`язку, встановленого судовим рішенням.

Визначальним для розмежування нового адміністративного спору та спору щодо належного виконання судового рішення є зміст, мета та безпосередній зв`язок відповідних рішень чи дій суб`єкта владних повноважень з виконанням судового рішення. Якщо такі рішення чи дії є способом реалізації вже встановленого судом обов`язку, питання про їх правомірність підлягає вирішенню в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.

Застосування органом Пенсійного фонду України постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 виключно під час виконання судового рішення, за висновком Верховного Суду, не є самостійним юридичним фактом, який породжує нові публічно-правові відносини між сторонами. У такому випадку належним процесуальним способом захисту є звернення із заявою в порядку статті 383 КАС України, а подання окремого адміністративного позову фактично підміняє спеціальний інститут судового контролю загальним позовним провадженням.

За результатами касаційного перегляду у справі №580/490/26 Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України. Водночас судова палата відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 30.04.2026 у справі №340/7985/25, відповідно до якого спір щодо правомірності застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 під час виконання судового рішення може бути предметом окремого адміністративного позову, та визнала правильним підхід, сформульований у постанові Верховного Суду від 30.04.2026 у справі №620/13341/25.

Так, суд зазначає, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №200/2747/25, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2025, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 з 25.02.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки.

На виконання зазначеного рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії та визначив новий її розмір, а також нарахував заборгованість за період з 25.02.2025 по 30.06.2026 в сумі 63 786,46 грн. Водночас, позивач не отримує пенсію у нарахованому розмірі, зокрема, відповідач здійснив в листопаді 2025 року виплату в сумі 37 233,16 грн, в лютому 2026 року в сумі 3 849,00 грн, в березні 2026 року в сумі 4 280,40 грн, в квітні 2026 року в сумі 3 403,00 грн, в травні 2026 року 2 458,00 грн, в червні 2026 року 4 716,00 грн.

Звертаючись із цим позовом, представник позивача пов`язує порушення прав ОСОБА_1 саме з тим, що відповідач після проведеного на виконання рішення суду у справі №200/2747/25 перерахунку не виплачує пенсію у повному нарахованому розмірі та відносить відповідні виплати до видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, перерахованих на виконання судових рішень.

Отже, спірні дії відповідача перебувають у безпосередньому зв`язку з виконанням рішення суду у справі №200/2747/25 та не свідчать про виникнення між сторонами нових самостійних публічно-правових відносин щодо іншого предмета, який не був охоплений попереднім судовим рішенням.

Заявлена позивачем вимога про зобов`язання відповідача виплачувати ОСОБА_1 пенсію, перерахованої на виконання рішення суду у справі №200/2747/25 щомісяця у повному нарахованому розмірі з загальних видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, без віднесення таких виплат до виокремлених у бюджеті Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, та без застосування будь-якого часткового, пропорційного чи відстроченого порядку виплати (в межах окремих бюджетних асигнувань або з перенесенням невиплачених сум на наступні бюджетні періоди) спрямована на визначення способу та повноти виконання зазначеного судового рішення.

Таким чином, заявлені у цій справі позовні вимоги стосуються порядку та повноти виконання судового рішення в іншій справі, а їх перевірка має здійснюватися із застосуванням спеціальних процедур судового контролю, передбачених статтями 382, 383 КАС України, у межах тієї справи, в якій ухвалено відповідне судове рішення.

Суд також звертає увагу на пункт 57 постанови Верховного Суду від 15.09.2026 у справі №580/490/26, в якому Верховний Суд визнав законним та обґрунтованим висновок про наявність підстав для закриття провадження у справі саме на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі №300/5610/26 відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі №300/5610/26 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; Фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Представнику позивача та відповідачу ухвалу надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.