Court ruling № 140501034, 12.10.2026, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"12" жовтня 2026 р.м ХарківСправа № 922/3484/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

без виклику учасників справи,

розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 3484/26 від 02.10.2026),

за позовом КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (61037, місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок 11; код ЄДРПОУ: 31557119),

до відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВСЬКА ЮВЕЛІРНА ФАБРИКА» (61022, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 49; код ЄДРПОУ: 30412494),

про стягнення заборгованості за невиконання зобов`язань за тимчасовим договором № 10182 від 01.10.2003 за послуги з постачання теплової енергії в сумі 524 549,89 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», звернувся до Господарського суду Харківської області до відповідача, ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВСЬКА ЮВЕЛІРНА ФАБРИКА», з вимогою про стягнення заборгованості за невиконання зобов`язань за тимчасовим договором № 10182 від 01.10.2003 за послуги з постачання теплової енергії в сумі 524 549,89 грн за період з січня 2022 року по лютий 2022 року.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 6294,60 грн та 120,00 грн. поштових витрат відправлення позовної заяви з доданими документами.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без руху виходячи з наступного.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Відносно необхідності надання всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Позивач зазначає, що предметом позову є стягнення заборгованості за період січень 2022 та лютий 2022 року.

На 4 аркуші позову також зазначено, що листом від 09.09.2026 № 271 Відповідачу направлялись рахунки-фактури, акт звіряння за спожиту теплової енергії, які оплачені не були.

В свою чергу, позивач не надає до суду рахунок за спожиту теплову енергію за лютий 2022 року, хоча відповідні посилання на нього є в матеріалах справи.

Крім того, у розрахунку заборгованості за спожиту теплову енергію, що є додатком до позову, позивач зазначає, що відповідач частково оплатив заборгованість за січень 2022 року у розмірі 136 690,90 грн, однак відповідного платіжного документа позивач до суду не надає.

Відносно надання документів не державною мовою.

Згідно із ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 910/20940/21 (910/19964/23), з посиланням на статтю 10 Конституції України, частину 1 статті 1, 13, 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", частину статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус судів", частини 1, 2, 4, 5 статті 91, статті 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України сформульовано такий висновок:

«При цьому до письмових доказів, викладених недержавною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат". Пунктом 21 глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою

Таким чином, докази, не перекладені з російської мови (недержавної мови) на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку. Такої ж думки дотримується Верховий Суд у постанові від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.

Близька за змістом позиція про те, що використання документів, викладених іноземною (російською) мовою без їх засвідченого у встановленому порядку перекладу українською мовою, суперечить положенням Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та частини першої статті 9 ЦПК України (мова цивільного судочинства), міститься у постанові від Верховного Суду 18.09.2024 у справі №751/1620/23».

Суд звертає увагу, що на другому аркуші позову позивач посилається на той факт, що між ТОВ «Харківська ювелірна фабрика» та Михайличенком Вілєном Віліміновичем укладений Договір оренди приміщення від 01.04.2003.

При цьому, до позову додано документ «Договор аренды помещения от 1 апреля 2003 г», викладеного російською (не державною) мовою, а також на другому аркуші представленого договору частково не видно печатки та підпису однієї із сторін договору.

За таких обставин, подана позивачем позовна заява не відповідає імперативним вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Беручи до уваги, що позивач не надав всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також надав документи не державною мовою, то суд дійшов до висновку, що позовну заяву відповідно до положень ст. 174 ГПК України слід залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених вище недоліків.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 6, 42, 162, 164, 172, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (вх. № 3484/26 від 02.10.2026) залишити без руху.

2. Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до Господарського суду Харківської області:

- копії рахунку за послуги з постачання теплової енергії за лютий 2022 року за тимчасовим договором № 10182 від 01.10.2003;

- копії платіжного документа, що підтверджує оплату послуг за січень 2022 року за тимчасовим договором № 10182 від 01.10.2003 у розмірі 136 690,90 грн;

- копії перекладеного на українську мову та засвідчененого належним чином в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат» договору оренди приміщення від 01.04.2003.

3. Роз`яснити позивачу, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

У зв`язку із навчанням судді ухвалу складено та підписано 12.10.2026.

СуддяН.А. Новікова