Court ruling № 140480353, 09.10.2026, Kosiv District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 347/2063/26

Провадження № 1-кп/347/350/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026 року Косівський районний суд Івано-Франківської області у складі:

судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Косів клопотання прокурора Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Малин Житомирської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 та жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, фізичної особи-підприємця, раніше не судимого,

В С Т А Н О В И В:

17.08.2026 року до Косівського районного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт з додатками в межах кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, яке відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначена для здійснення судового провадження судді ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 21.08.2026 року у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

28.09.2026 року до суду надійшло клопотання прокурора Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Клопотання мотивоване тим, що На розгляді Косівського районного суду знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026091190000203 від 30.07.2026 щодо ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника відділу освіти Косівської районної державної адміністрації від 01:12.2015 № 374-к ОСОБА_6 , матеріали щодо якого виділено в окреме кримінальне провадження, призначено на посаду начальника групи господарського забезпечення відділу освіти Косівської районної державної адміністрації.

Наказом начальника відділу освіти Косівської РДА від 23.08.2016 з метою організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти створено тендерний комітет та затверджено Положення про тендерний комітет відділу освіти Косівської РДА.

Наказом начальника відділу освіти Косівської РДА від 18.02.2019 № 28 ОСОБА_6 призначено головою тендерного комітету відділу освіти Косівської РДА.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.11 та 2.13 Положення про тендерний комітет відділу освіти Косівської РДА голова тендерного комітету здійснює керівництво роботою комітету, організовує його діяльність, проводить засідання, приймає рішення щодо проведення процедур закупівель та несе персональну відповідальність за виконання покладених на тендерний комітет функцій.

Таким чином, ОСОБА_6 як голова тендерного комітету відділу освіти Косівської РДА, який відповідно до Положення уповноважений приймати рішення щодо організації та проведення процедур закупівель, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, у зв`язку з чим відповідно до ч. 30 ст. 18 КК України є службовою особою.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2019 року, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді голови тендерного комітету відділу освіти Косівської РДА та використовуючи надані йому службові повноваження у сфері організації та проведення публічних закупівель, познайомився з ОСОБА_4 .

У подальшому, усвідомлюючи можливість використання службового становища ОСОБА_6 для впливу на результати процедур публічних закупівель, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 досягли домовленості про спільне вчинення протиправних дій, спрямованих на забезпечення перемоги у тендерних процедурах підконтрольних ОСОБА_4 суб`єктів господарювання та фізичних осіб-підприємців з метою подальшого заволодіння бюджетними коштами, виділеними на потреби закладів освіти Косівського району, шляхом зловживання ОСОБА_6 своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб.

З метою реалізації досягнутої домовленості, ОСОБА_4 залучив до участі у злочинній схемі фізичну особу-підприємця ОСОБА_7 , з яким досяг домовленості щодо участі останнього у процедурі закупівлі як узгодженого учасника та майбутнього переможця торгів, який повинен був подати тендерну пропозицію, укласти договір поставки, здійснити поставку товару та отримати бюджетні кошти.

Реалізація злочинної домовленості здійснювалася наступним шляхом: ОСОБА_4 забезпечував організацію підготовки документів та формування технічних вимог до предмета закупівлі, а також передавав відповідні матеріали для використання у процедурі закупівлі, ОСОБА_6 , використовуючи службові повноваження голови тендерного комітету, забезпечував прийняття рішень про проведення закупівлі та визначення переможця з урахуванням підготовлених документів; ОСОБА_7 виконував роль учасника закупівлі, забезпечуючи подання тендерної пропозиції, укладення договору, поставку товару та отримання бюджетних коштів.

Так, на виконання досягнутої домовленості ОСОБА_6 , використовуючи надані йому службові повноваження голови тендерного комітету відділу освіти Косівської РДА та достовірно знаючи про підготовку закупівлі комп`ютерного обладнання для закладів освіти Косівського району за кошти освітньої субвенції, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але до початку процедури закупівлі, діючи всупереч покладеним на нього обов`язкам щодо забезпечення об`єктивності, неупередженості та законності проведення процедур закупівель, повідомив ОСОБА_4 про заплановане проведення закупівлі багатофункціональних пристроїв та інтерактивних дощок, чим забезпечив останньому можливість завчасно підготувати документи, необхідні для участі у процедурі закупівлі узгодженого учасника.

Надалі ОСОБА_4 , діючи відповідно до попередньої змови з іншими співучасниками 05.06.2019 о 20:10 год. з електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » надіслав на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка належала ОСОБА_6 , повідомлення з додатком, що містив перелік багатофункціональних пристроїв та інтерактивних дошок, які планувалося реалізувати в межах майбутньої закупівлі.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №6 «Про деякі питання надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» Косівською районною радою 20.06.2019 прийнято рішення про спрямування відділу освіти Косівської РДА вільного залишку коштів освітньої субвенції в сумі 3 017 535 грн, частину яких передбачалося використати для придбання комп`ютерного обладнання для закладів освіти району.

Надалі, 01.07.2019 о 17:34 год. ОСОБА_4 з вказаної електронної адреси надіслав ОСОБА_6 проєкти документів, необхідних для проведення процедури закупівлі комп`ютерного обладнання, у тому числі багатофункціональних пристроїв та інтерактивних дошок, які в подальшому використовувалися під час організації та проведення тендерної процедури.

Вказані листування містили погодження предмета закупівлі та технічних характеристик товару, які в подальшому були відображені у тендерній документації.

Вчиняючи узгоджені дії спрямовані на заволодіння бюджетними коштами, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , достовірно знаючи

про заплановане проведення відділом освіти Косівської РДА процедури закупівлі комп`ютерного обладнання за кошти освітньої субвенції, здійснював взаємодію з співучасниками щодо шляхом обміну інформацією та передачі документів, необхідних для участі у закупівлі заздалегідь визначеного учасника.

Вказані дії були спрямовані на сприяння у проведенні закупівлі, створення умов для участі у ній узгодженого учасника - ФОП ОСОБА_7 , а також подальше укладення договору поставки на умовах, погоджених між співучасниками, з метою заволодіння частиною бюджетних коштів шляхом реалізації товару за завищеною вартістю.

У подальшому, 03.07.2019 відділом освіти Косівської РДА в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів за ідентифікатором UA-2019-07-03-001475-b щодо закупівлі комп`ютерного обладнання, а саме багатофункціональних пристроїв у кількості 40 штук та інтерактивних дошок у кількості 10 штук.

З метою заволодіння бюджетними коштами, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , подав через електронну систему закупівель тендерну пропозицію для участі у вказаній процедурі закупівлі узгодженого учасника, як заздалегідь визначений учасник, перемога якого була погоджена співучасникам до завершення тендерної процедури.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного плану, 18.07.2019 о 17:30 год. ОСОБА_4 з електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслав на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка належала ОСОБА_6 , проекти тендерної документації та проєкт договору закупівлі, який у подальшому планувалося укласти між відділом освіти Косівської РДА та ФОП ОСОБА_7 , тобто ще до визначення переможця процедури закупівлі та прийняття тендерним комітетом відповідного рішення.

Надалі, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами, 02.08.2019 тендерним комітетом відділу освіти Косівської РДА, який очолював ОСОБА_6 , протоколом № 42 засідання тендерного комітету відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» визначено переможцем процедури закупівлі за ідентифікатором UA-2019-07-03-001475-b фізичну особу-підприємця ОСОБА_7 та прийнято рішення про намір укласти з ним договір на закупівлю комп`ютерного обладнання.

Продовжуючи свої умисні дії відповідно до домовленості, 12.08.2019 о 11:08 год. ОСОБА_4 з електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслав на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка належала ОСОБА_6 , повідомлення з додатком, що містив проєкт договору закупівлі, який у подальшому планувалося укласти між відділом освіти Косівської РДА та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 , чим забезпечив підготовку до укладення договору на умовах, попередньо погоджених між співучасниками.

У подальшому, 15.08.2019 між відділом освіти Косівської РДА в особі начальника ОСОБА_8 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 укладено договір № 168 на поставку 40 багатофункціональних пристроїв марки «Epson L3150» та 10 інтерактивних дошок «ePresenter ER-84T» на загальну суму 537 000 грн.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, у серпні 2019 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , поставив на адресу відділу освіти Косівської РДА 40 багатофункціональних пристроїв марки «Epson L3150» та 10 інтерактивних дошок «ePresenter ER-84T», що підтверджується видатковою накладною № 505-03/1 від 27.08.2019.

Розпорядженням голови Косівської районної державної адміністрації від 04.09.2019 № 427 із спеціального фонду місцевого бюджету відділу освіти Косівської РДА виділено бюджетні кошти у сумі 537 000 грн для проведення розрахунків за поставлене комп`ютерне обладнання в межах виконання договору № 168 від 15.08.2019.

Після поставки товару та виконання умов договору №168 від 15.08.2019 відділом освіти Косівської РДА на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 в АТ КБ «ПриватБанк», перераховано бюджетні кошти B загальній сумі 537 000 грн як оплату за поставлене комп`ютерне обладнання.

Згідно з висновком судової товарознавчої експертиза Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2724/20-28 від 30.12.2020, ринкова вартість 40 багатофункціональних пристроїв марки «Epson L3150» станом на 15.08.2019 становила 194 320 грн.

Таким чином, 40 багатофункціональних пристроїв марки «Epson L3150» були поставлені та оплачені за завищеною вартістю, внаслідок чого створено умови для незаконного заволодіння бюджетними коштами в сумі 237 680 грн.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи Київського НДІСЕ № 18/21- 28/418/21-28 від 10.02.2021, розмір збитків, завданих унаслідок придбання зазначених багатофункціональних пристроїв за завищеною вартістю, становить 237 680 грн.

Внаслідок заволодіння чужим майном шляхом зловживання ОСОБА_6 , матеріали щодо якого виділено в окреме провадження, своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 та ОСОБА_7 державі в особі відділу освіти Косівської районної державної адміністрації заподіяно майнову шкоду у сумі 237 680 грн.

Своїми діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 обвинувачується, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191 КК України (в редакції від 05.04.2001).

На підставі отриманих під час досудового розслідування фактичних даних ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України (в редакції від 05.04.2001).

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 02.07.26 стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час терміном на 60 днів, тобто до 30.08.2026.

Викладені обставини, які стали підставою для повідомлення ОСОБА_4 про підозру та в подальшому висунення йому обвинувачення у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджуються сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів, зокрема протоколом обшуку, показаннями потерпілого, а також іншими доказами, зібраними у кримінальному провадженні.

На цей час досудове розслідування завершено, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 направлено до суду, у зв`язку з чим останній набув процесуального статусу обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді такого клопотання суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого чи свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України у редакції, яка підлягає застосуванню до інкримінованого йому діяння. Тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, відповідно до ст. 178 КПК України підлягає врахуванню судом у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» (Ilijkov v. Bulgaria) зазначив, що суворість покарання, яке загрожує особі, с суттєвим елементом при оцінці ризику переховування або повторного вчинення кримінального правопорушення. Водночас тяжкість обвинувачення та суворість можливого покарання оцінюються у сукупності іншими обставинами кримінального провадження.

Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo Ve Ukraine) термін «обгрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Зібрані під час досудового розслідування докази у своїй сукупності були достатніми для повідомлення ОСОБА_4 про підозру, завершення досудового розслідування та направлення обвинувального акта до суду. Остаточна оцінка цих доказів та вирішення питання про доведеність винуватості ОСОБА_4 належить до повноважень суду під час судового розгляду кримінального провадження по суті.

Необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу У вигляді домашнього арешту обумовлена наявністю ризиків, передбачених пп. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, існує ризик переховування ОСОБА_4 від суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Обвинувачений усвідомлює характер висунутого йому обвинувачення та можливі правові наслідки у разі визнання його винуватим. Зазначені обставини у сукупності з тяжкістю можливого покарання дають підстави вважати наявним ризик його ухилення від суду та обумовлюють необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки.

Також наявний ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 відомі особи потерпілого та свідків, показання яких мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Завершення досудового розслідування саме по собі не усуває цього ризику, оскільки потерпілий та свідки безпосередньо судом не допитані, а їх показання підлягають дослідженню під час судового розгляду.

Крім того, існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема шляхом ухилення від виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків та неприбуття за викликами суду, що може перешкодити своєчасному судовому розгляду кримінального провадження.

Також стороною обвинувачення заявляється ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 02.07.2026 стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час строком на 60 днів, тобто до 30.08.2026. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею надано оцінку обставинам кримінального провадження та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

На час розгляду цього клопотання необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 зберігається, оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового провадження, судовий розгляд по суті ще не проведено, а потерпілий та свідки безпосередньо судом не допитані.

З урахуванням характеру висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, тяжкості можливого покарання, встановлених ризиків, даних про особу обвинуваченого та необхідності забезпечення його належної процесуальної поведінки застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належною мірою запобігання зазначеним ризикам.

Заяв осіб, які виявили бажання поручитися за виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків та забезпечити його належну процесуальну поведінку, не надходило, у зв`язку з чим відсутні фактичні підстави для застосування до нього особистої поруки.

Водночас обставин, які б обумовлювали необхідність застосування до ОСОБА_9 більш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Таким чином, з урахуванням обставин кримінального провадження, характеру висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, наявності ризиків, передбачених пп. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та необхідності забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час є достатнім та співмірним встановленим ризикам.

В підготовчому засіданні прокурор клопотання підтримав повністю та просив суд його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 в підготовчому засіданні заперечував щодо заявленого клопотання, мотивуючи тим, що відносно ОСОБА_4 під час досудового розслідування вже застосовувався запобіжний захід у виді домашнього арешту та був визнаний судом достатнім для запобігання ризикам. Строк цього запобіжного заходу сплив і тривалий час ОСОБА_4 не був обтяжений будь-яким запобіжним заходом, при цьому він добросовісно виконує свій обов`язок з`являтись на виклики слідчого, прокурора, суду. Просить врахувати, що ОСОБА_4 має трьох дітей, батьків, які проживають в Житомирській області, у зв`язку із чим потребує регулярних переміщень за межі м.Києва, зокрема - в Житомирську область до своїх батьків. Вважає, що немає підстав для покладення на обвинуваченого додаткових обов`язків у складних умовах сьогодення (вимкнення світла, обстріли), оскільки це створить додаткові складнощі для всієї сім`ї обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника, стверджує про наявність рекомендацій Київської міської ради виїжджати за межі м.Київ, він має батьків у поважному віці, у зв`язку із чим є постійна потреба виїзду до Житомирської області.

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу (ч.3 ст.315 КПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, 25.06.2026 йому було повідомлено про підозру, зареєстрований в АДРЕСА_1 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, фактично проживає в АДРЕСА_2 , ухвалою слідчого судді від 02.07.2026 відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, термін якого вичерпано.

17.08.2026 року до суду скеровано обвинувальний акт з додатками у цьому кримінальному провадженні, у якому триває підготовче провадження.

За змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно із ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити чи сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілого чи свідка у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, крім наявності ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, а санкція ч.3 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Всупереч приписам п.п. 6, 7 ч. 1 ст.194 КПК України клопотання про застосування запобіжного заходу не містить належного обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт, а також обґрунтування необхідності покладення на обвинуваченого саме тих обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України, які зазначені у клопотанні, зокрема, заборони залишати місце проживання саме в період з 23:00 год. до 05:00 год. наступного дня, необхідність з`являтись на вимогу слідчого та прокурора, зважаючи на стадію кримінального провадження.

Зокрема, прокурором ані у клопотанні про застосування запобіжного заходу, ані у судовому засіданні не наведено обставин, які б свідчили про порушення обвинуваченим ОСОБА_4 його процесуальних обов`язків, а останній стверджує, що своїх процесуальних обов`язків в межах даного кримінального провадження він не порушував навіть за відсутності запобіжного заходу відносно нього.

Разом з тим, потенційна можливість переховуватися від суду, враховуючи тяжкість покарання, що передбачає санкція інкримінованої ОСОБА_4 статті, дає підстави стверджувати про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, проте метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Надаючи оцінку доводам прокурора про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне вказати, що всупереч п. 5 ч. 1 ст. 194 КПК України ним не наведено жодної фактичної обставини, яка б свідчила про реальність ризику незаконного впливу обвинуваченим на представника потерпілого та свідків, які вже допитані в межах даного кримінального провадження, або ж перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, адже в ході досудового розслідування вже проведено необхідні слідчі дії, які задокументовані.

Згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

Тому, не виключається у даному випадку й ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, адже кримінальне провадження знаходиться на початковій стадії судового провадження і свідків ще не допитано, зважаючи на принцип безпосередності їх допиту судом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 5 статті 194 КПК України передбачено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан.

За змістом ч.1 ст.179 КПК України: з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання його виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри обвинуваченого ОСОБА_4 , а також наявність ризику, передбаченого п. 1 та п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак, не доведено недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 3, 4 та 8 частини 5 статті 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 179, 186, 194, 196, 314, 315, 350, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого у виді домашнього арешту залишити без задоволення.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання терміном на 60 днів.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 виконувати обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-утриматись від спілкування із потерпілим, свідками у цьому кримінальному провадженні;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/роботи;

- здати на зберігання до територіального відділу Державної міграційної служби за місцем реєстрації свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та на в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали: до 07.12.2026 року включно.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , що, у разі невиконання покладених ухвалою суду обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на процесуальних прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1