Decision № 140452273, 06.10.2026, Volovets District Court of Zakarpattia Oblast

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №936/1093/26

Провадження №2/936/384/2026

06.10.2026 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді Софілканич О.А., з участю секретаря судового засідання Пензештадлер І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в селищі Воловець в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

03.08.2026 до Воловецького районного суду Закарпатської області надійшов вищезазначений позов, мотивований тим, що 17.02.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» та відповідачем було укладено договір про надання грошових коштів у кредит №1604854325786 в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За умовами договору строк позики складає 360 днів, стандартна процентна ставка у межах строку кредиту 0.93% за день, комісія за надання кредиту становить 25% від суми наданого кредиту нараховується на суму виданого кредиту.

Позикодавець свої зобов`язання виконав та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 4000 грн., шляхом перерахування на реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 . У зв`язку з тим, що відповідач умови договору не виконав, станом на дату подання позову заборгованість за договором позики складає 19 063, 60 в тому числі: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4000 грн., заборгованість за процентами в розмірі 6063, 60 грн., неустойка 8000 грн. за кожен день прострочення повернення позики, 1000 грн. комісія за надання кредиту, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також судовий збір в розмірі 2662.40 грн.

Ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 06.08.2026 по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується оголошенням про виклик до суду на офіційному сайті судової влади та доставкою повідомлення про виклик на електронну адресу, зазначену в матеріалах позову. Про причини неявки суд не повідомив. Клопотання про розгляд справи без його участі суду не надано. У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України відзив щодо позову не подавав.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного висновку.

За частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України , а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, 611, частини 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що 17.02.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Український платіжний центр» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у кредит №1604854325786, у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору товариство надає позичальнику кредит у національній валюті - гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та комісію. Сума кредиту складає 4000 грн., які перераховано позичальнику на поточний рахунок з використанням реквізитів платіжної картки, на умовах строковості, платності, (п.п.5.1-5.5, п.5.7 Договору)

Основні умови виконання договору строк позики (строк дії договору) становить 360 днів, дата надання кредиту 17.02.2026, з фіксованою процентною ставкою та стандартною процентною ставкою у розмірі 0.93% за кожен день користування кредитом. Дата повернення кредиту- 12.02.2027. Кошти кредиту надаються товариством шляхом грошового переказу.

03 липня 2025 року між ТОВ «ПрофітГід» та ТОВ ФК «Український платіжний центр» укладено договір № ПГ-1905 про надання фінансових послуг з переказу платежів.

За умовами цього Договору Клієнт доручає ФК за відмовну плату здійснити перекази коштів (платежів) з використанням реєстру виплат на користь Отримувачів через Систему Platon.

Згідно квитанції № 47134-08884-75114 від 17.02.2026 ТОВ ФК «Український платіжний центр» через Систему Platon на картковий рахунок № НОМЕР_1 було здійснено переказ грошових коштів у розмірі 4000 грн.

Отже, позивачем доведено факт укладення 17.02.2026 між ТОВ ФК «Український платіжний центр» та відповідачем договору про надання грошових коштів у позику у письмовій формі у вигляді електронного документа створеного та підписаного в електронній формі, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Позивач надав докази переведення грошових коштів відповідачу, а відтак вправі вимагати їх повернення.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені договором щодо повернення суми позики та процентів за користування позикою не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 19 063, 60 в тому числі: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4000 грн., заборгованість за процентами в розмірі 6063, 60 грн. (нарахованими за період з 17.02.2026 до 29.07.2026); неустойка 8000 грн., за кожен день прострочення повернення позики, 1000 грн. комісія за надання кредиту.

Розрахунок позивача містить дати та суми вказаних платежів (тіла кредиту, процентів). Проценти нараховані позивачем у межах строку дії договору. Вказаний розрахунок відповідачем шляхом надання власного розрахунку не спростований.

З урахуванням встановленого, суд вважає доведеним розмір заборгованості відповідача за договором про надання грошових коштів у позику у розмірі тіла кредиту 4000 грн, процентів в розмірі 6063, 60 грн. (нараховані за період з 17.02.2026 до 29.07.2026), та комісії за надання кредиту в розмірі 1000 грн, всього 11 063, 60 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги про стягнення неустойки в розмірі 8000 грн, суд зауважує наступне.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов`язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов`язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов`язання, так і після, але до виконання тих зобов`язань, які виникли на його підставі.

Пеня, як різновид неустойки, характеризується такими ознаками: а) застосування виключно у грошових зобов`язаннях; б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов`язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання; г) триваючий характер нарахування пені за кожен день прострочення.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Звертаючись до суду із позовом, позивач просив стягнути із відповідача за кредитним договором, зокрема і неустойку в розмірі 8000 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 року у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

За таких обставин, суд прийшов висновку про те, що вимоги про стягнення неустойки у розмірі 8000, 00 грн задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що позивач довів наявність взаємовідносин сторін та наявність заборгованості за договором, та те, що відповідач належним чином не виконав умови договору про надання грошових коштів у позику, допустив прострочення платежів та не подав суду жодних доказів, які би спростували позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 11 063, 60 гривень.

Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України, суд стягує з ОСОБА_1 на користь позивача 1545,13 грн судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (11 063, 60 х 2662,40/19063, 60).

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР", реєстраційний код юридичної особи 39898755, суму заборгованості за Кредитним договором №1604854325786 від 17.02.2026 в розмірі 11 063, 60 грн, судовий збір в розмірі 1545,13 грн, а всього 12608 (дванадцять тисяч шістсот вісім) гривень 73 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання її до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР", реєстраційний код юридичної особи 39898755, місцезнаходження юридичної особи: 04071, м.Київ, вул.Верхній Вал, 4-В, під`їзд 1, поверх 2;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення буде складено 09.10.2026 року.

Суддя Софілканич О.А.