Decision № 140423219, 06.10.2026, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026м. ДніпроСправа № 904/2924/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова Гільдія" (07400, м. Бровари Київської області, бульвар Незалежності, буд. 18; ідентифікаційний код 37721631)

до Фізичної особи-підприємця Сарієвої Ганни Михайлівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення 293 654 грн. 56 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісова Гільдія" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2237/26 від 20.05.2026) до Фізичної особи-підприємця Сарієвої Ганни Михайлівни про стягнення 269 564 грн. 40 коп. - заборгованості за товар, який не було поставлено за Договором купівлі-продажу від 13.01.2025 №13/01-25, 18 285 грн. 30 коп. - інфляційних нарахувань та 5 804 грн. 86 коп. - 3% річних.

Також просить стягнути з відповідача 3 583 грн. 85 коп. - суму сплаченого судового збору; в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального Кодексу України нарахувати на суму основної заборгованості у розмірі 269 564 грн. 40 коп. до стягнення з Фізичної особи-підприємця Сарієвої Ганни Михайлівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова Гільдія" (07400, м. Бровари Київської області, бульвар Незалежності, буд. 18; ідентифікаційний код 37721631) 3% річних до моменту виконання судового рішення.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2026 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачем подано заяву (вх.№25933/26 від 27.05.2026) про усунення недоліків, відповідно до якої позивачем було виправлено недоліки позовної заяви та виконано вимоги суду, зазначені в ухвалі суду від 25.05.2026.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Враховуючи вказане, ухвала суду від 01.06.2026 була направлена відповідачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду від 01.06.2026 вважається врученою відповідачу 02.06.2026, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Так, ухвалою суду від 01.06.2026, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (02.06.2026), граничним строком, з урахуванням частин 1, 2, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, для подання відзиву на позовну заяву було 17.06.2026.

Отже, станом на дату ухвалення рішення суду, строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2026, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Лісова Гільдія», як покупцем, та відповідачем - Фізичною особою підприємцем Сарієвою Ганною Михайлівною, як покупцем, укладено договір купівлі продажу від 13.01.2025 №13/01-25 (надалі - Договір) щодо купівлі продукції дров`яної (багаторічні насадження) у колотій формі фасованої на піддони (пункт 1.1. Договору).

Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується Товар оплатити (пункт 1.2. Договору).

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що загальна кількість товару, визначається сторонами сумарно зі всіх видаткових накладних.

Покупець наявними в нього силами і засобами з залученням найманих працівників (керуючись своїми рішеннями) проводить самостійно роботи, пов`язані з переробкою багаторічних насаджень дерев (заготівлю дров`яної продукції) (пункт 2.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.2. Договору право власності на товар та ризик його пошкодження або втрати переходить до Покупця з моменту обміру заготовленої продукції (можливо частково партіями) та наданням Продавцем видаткової накладної.

Відвантаження та вивезення товару покупець проводить власними силами або з залученням птретіх осіб (перевізників, вантажників тощо) (пункт 2.3 Договору).

Ціна за товар складає 1 995,00 грн. за 1 скл/м. (пункт 3.1 Договору).

Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на рахунок продавця перед вивезенням товару (пункт 3.2. Договору).

Вид розрахунків безготівковий (пункт 3.3 Договору).

Відповідно до пункту 4.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Спори, що виникають з предмету цього договору в період дії, вирішуються сторонами шляхом переговорів, а у разі недосягнення згоди в судовому порядку (пункт 6.1 Договору).

Договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 серпня 2025 року (пункт 7.1 Договору).

Як вбачається, позивачем протягом дії Договору було здійснено оплату на загальну суму 951 067,80 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями;

- від 17.01.2025р. № 2989 на суму 200000,00 грн;

- від 20.01.2025р. № 2998 на суму 142456,00 грн;

- від 23.01.2025р. № 3020 на суму 85614,00 грн;

- від 23.01.2025р. № 3019 на суму 85614,00 грн;

- від 29.01.2025р. № 3058 на суму 359578,80 грн;

- від 22.02.2025р. № 3322 на суму 77805,00 грн.

Також вбачається, що відповідачем було відвантажено позивачу продукцію на суму 681503,40 грн, що підтверджуються наступними видатковими накладними:

- від 20.01.2025 №1217/1 на суму 85614,00 грн;

- від 22.012025р. № 1217/2 на суму 85614,00 грн;

- від 23.01.2025р № 1217/3 на суму 85614,00 грн;

- від 07.02.2025р. №1217/4 на суму 85614,00 грн;

- від 10.02.2025р № 1217/5 на суму 85614,00 грн;

- від 11.02.2025р. № 1221 на суму 85614,00 грн;

- від 13.02.2025р. №1223/1 на суму 89894,70 грн;

- від 21.02.2025р № 1223/2 на суму 77924,70 грн;

В свою чергу відповідач умови договору щодо поставки товару в повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість у загальному розмірі 269 564,40 грн.

Як, зазначає позивач на контактний номер телефону відповідачу в застосунку Viber, Telegram (050-632-88-41) була направлена претензія, що була залишена без відповіді.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Відповідно до частин 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач зазначає, що прострочення виконання зобов`язання щодо поставки залишку товару почалося з наступного дня після закінчення терміну дії Договору, а саме з 1 вересня 2025 року (строк дії договору відповідно до пункту 7.1. Договору сплив 31.08.2025).

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що прострочення грошового зобов`язання відповідача з повернення суми попередньої оплати у розмірі 269 564 грн. 40 коп. виникло з 01.09.2025 лише у зв`язку із закінченням 31.08.2025 строку дії Договору.

Умовами Договору, наведеними позивачем, визначено строк його дії до 31.08.2025, однак окремого кінцевого строку передачі всього обсягу попередньо оплаченого товару сторонами не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, виникнення у продавця грошового зобов`язання з повернення попередньої оплати пов`язується з реалізацією покупцем права вимагати повернення відповідних коштів. Відтак для визначення моменту прострочення такого грошового зобов`язання та, відповідно, початку нарахування інфляційних втрат і трьох процентів річних підлягають встановленню зміст пред`явленої відповідачу вимоги про повернення коштів, дата її отримання та строк виконання такої вимоги.

За змістом положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Наявні у справі докази свідчать про те, що позивач належним чином виконав своє зобов`язання з оплати товару за договором, однак відповідач не виконав в повному обсязі поставку товару, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість у загальному розмірі 269 564 грн. 40 коп.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тож у позивача виникло право вимагати повернення попередньої оплати за вказаний товар у сумі 269 564 грн. 40 коп.

Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 912/2275/17.

Доказів поставки відповідачем товару на адресу позивача матеріали справи не містять і відповідачем суду такі докази не надані. Також відсутні й докази повернення позивачу попередньої оплати в сумі 269 564 грн. 40 коп.

Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 269 564 грн. 40 коп. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення 18 285 грн. 30 коп. - інфляційних нарахувань, нарахованих за період з вересня 2025 року по квітень 2026 року, та 5 804 грн. 86 коп. - 3 % річних, нарахованих за період з 01.09.2025 по 20.05.2026.

Господарський суд зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів пред`явлення відповідачу до звернення до суду вимоги про повернення попередньої оплати у сумі 269 564 грн. 40 коп., у зв`язку з чим суд виходить з того, що відповідну вимогу позивач фактично заявив шляхом подання цього позову.

Оскільки строк виконання такого грошового зобов`язання сторонами не встановлений, відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України прострочення могло настати лише після спливу семиденного строку з моменту пред`явлення відповідачу вимоги про повернення коштів.

За таких обставин нарахування позивачем 18 285 грн. 30 коп. - інфляційних нарахувань за період з вересня 2025 року по квітень 2026 року та 5 804 грн. 86 коп. - 3 % річних за період з 01.09.2025 по 20.05.2026 є безпідставним.

Водночас, оскільки частина десята статті 238 Господарського процесуального кодексу України надає суду право, а не покладає обов`язок зазначати в рішенні про нарахування відсотків до моменту його виконання, а позовна заява не містить належного обґрунтування необхідності застосування такого порядку нарахування, суд не вбачає достатніх підстав для застосування у цій справі положень частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 261 грн. 44 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова Гільдія" (07400, м. Бровари Київської області, бульвар Незалежності, буд. 18; ідентифікаційний код 37721631) до Фізичної особи-підприємця Сарієвої Ганни Михайлівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 293 654 грн. 56 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сарієвої Ганни Михайлівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова Гільдія" (07400, м. Бровари Київської області, бульвар Незалежності, буд. 18; ідентифікаційний код 37721631) грошові кошти у сумі 269 564 (двісті шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят чотири) 40 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 3 261 (три тисячі двісті шістдесят один) грн. 44 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

07.10.2026