Court ruling № 140339654, 05.10.2026, Kovpakivskyi District Court of Sumy City

Справа № 592/2131/14-ц

Провадження № 4-с/592/24/26

УХВАЛА

05 жовтня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого судді Костенко В.Г., з участю секретаря судового засідання Сидоренко Ю.О., з участю представника боржника Коваленка О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу боржниці ОСОБА_1 на дії державного виконавця або іншої посадової особи Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, інший учасник провадження стягувач Акціонерне товариство КБ «Приватбанк»,

УСТАНОВИВ:

Боржниця просить зобов`язати державного виконавця або іншу уповноважену посадову особу Ковпаківського відділу ДВС у місті Суми Сумського міжрегіонального управління юстиції України скасувати арешт майна та заборону його відчуження на майно накладений постановою державного виконавця від 24.05.2015 та від 06.04.2015 у виконавчому провадженні № 47155296.

Свої вимоги мотивує тим, що постановою ВДВС м. Суми від 24.06.2015 в рамках ВП № 47155296 накладено арешт на її транспортний засіб. З приводу скасування арешту зверталася до виконавчої служби. З`ясувалося, що обтяження винесено в рамках виконавчого провадження за № 47155296, з примусового виконання виконавчого листа від 28.05.2014 №592/2131/14-ц виданого Ковпаківським районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі у 87944,16 грн. на користь ПАТ КБ «Приват Банк». Виконавче провадження обліковується за Ковпаківським ВДВС м.Суми але припинене, а його матеріали у відділі відсутні. На теперішній час відносно боржниці будь-які виконавчі провадження відсутні. Вважає, що таке обтяження майна є надмірним та незаконним.

Ковпаківський відділ державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подав заперечення та просив відмовити у задоволенні скарги. Заперечення мотивував тим, що виконавче провадження №47155296 було відкрито 06.04.2015 за заявою стягувача. Обтяження накладене державним виконавцем у даному провадженні у межах повноважень на виконання судового рішення. Це виконавче провадження №47155296 не завершене та знищено із закінченням терміну зберігання.

Представник Акціонерного товариства КБ «Приватбанк» подав заперечення проти скарги. Заперечення мотивував тим, що у виконавця відсутні підстави для скасування арешту. Більше того між боржницею та банком існують правовідносини по кредитному договору від 18.11.2024 з додатковою угодою від 06.09.2012. Боржниця заборгованість не сплатила.

В судовому засіданні представник боржниці підтримав доводи викладені у скарзі. Докази відсутності боргу відмовився подавати.

Представник Акціонерного товариства КБ «Приватбанк» подав заяву у якій просив проводити розгляд скарги за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного.

Суд установив, що 25.04.2014 Ковпаківський районний суд м.Суми ухвалив рішення у справі №592/2131/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Так стягнуто з відповідачки 87 944,16 грн. заборгованості за кредитним договором, 879,44 грн. судових витрат.

На виконання рішення судом виданий виконавчий лист. Судова справа №592/2131/14-ц не містить відомостей про виконання судового рішення.

Також установив, що на виконання рішення суду існувало виконавче провадження №47155296. У межах даного виконавчого провадження 09.06.2015 до Державного реєстру речових прав внесене обтяження на майно боржниці. Так до реєстру внесене обтяження на майно боржниці на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на відчуження № ВП47155296 від 06.04.2015, що видана ВДВС Сумського МУЮ (код ЄДРПОУ 37784796).

16.07.2026 боржниця звернулася до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з приводу скасування арешту.

17.06.2026 Ковпаківського відділ державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 40211121) направив відповідь на звернення заявниці.

Зокрема відділ роз`яснив, що «згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, наявне обтяження за № 9963661 від 09.06.2015, Обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ: 37784796, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, 40021, Сумська обл., м. Суми, вул. Гамалія, 31-А Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_1 .

Згідно перевірки даних автоматизованої системи виконавчих проваджень, обтяження винесено в рамках виконавчого провадження за № 47155296, з примусового виконання виконавчого листа від 28.05.2014 №592/2131/14 ц вид. Ковпаківським районним судом м.Суми про стягнення з Вас заборгованості за кредитним договором в розмірі у 87944,16 грн. на користь ПАТ КБ «Приват Банк», дане виконавче провадження обліковується за Ковпаківським ВДВС міста Суми ГТУЮ у Сумській області, яке припинено.

У Ковпаківському відділі державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України матеріали виконавчого провадження відсутні. Таким чином на примусовому виконанні у Відділі не перебуває.»

Аналогічне обтяження внесене щодо транспортного засобу боржниці. Так 06.04.2015 у межах провадження №47155296 внесене обтяження у зв`язку зі стягненням боргу на користь Пат КБ «Приватбанк» у сумі 87 944,16 грн.

Зі змісту скарги боржниці вбачається, що ключовим питанням є наявність обтяження накладеного у межах виконавчого провадження.

З установленого вбачається, що арешт на майно був накладений державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ 37784796. Проте зазначена установа припинена про, що внесений запис 05.01.2016.

Звернення боржниці про скасування арешту майна розглядав Ковпаківський відділ державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 40211121). Цей відділ визнав, що виконавче провадження відкривалося, але у них на виконанні не перебувало.

У скарзі боржниця заявляла про обставини виконання рішення суду у справі №592/3936/17, але ці обставини не мають значення для розгляду скарги.

Виконавча служба надавала відомості про виконавче провадження №47155296 та щодо виконання рішення суду у справі №592/393/17, однак ці відомості не мають значення для розгляду цієї скарги.

Тож цим обставинам суд не надає оцінки.

У поданій скарзі ключовим питанням є наявність обтяження яке застосоване постановою від 06.04.2015 у виконавчому провадженні ВП47155296. Таке обтяження створює обмеження боржниці у розпорядженні власним майном.

Для вирішення скарги суд звертає увагу на наступне.

Скарга розглядається у 2026 році, а тому суд вважає за доцільне надати оцінку правовідносинам згідно нормативних актів які діють на час розгляду скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Законом передбачає дві форми завершення виконавчого провадження, а саме закінчення згідно з ст. 39 Закону № 1404-VIII, або повернення виконавчого документа стягувачу згідно з ст. 37 Закону № 1404-VIII.

На підставі комплексного аналізу наведених положень суд констатує, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусове виконання рішень, а також сукупністю відповідних дій. Виконавче провадження розпочинається з заяви стягувача про відкриття провадження та триває до закінчення або повернення виконавчого документа стягувачу. У ході виконання рішення виконавець може накладати арешт.

При розгляді даної скарги суд на підставі доказів наданих боржницею установив, що у державного виконавця перебувало виконавче провадження на виконання рішення суду. Проте виконавче провадження не було завершене у законний спосіб. Відповідного рішення про закінчення виконавчого провадження згідно з ст. 39 Закону, або повернення виконавчого документа стягувачу згідно з ст. 37 Закону виконавець не приймав.

Суд також звертає увагу, що арешт накладався державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ 37784796. Відділ припинений про, що внесений запис 05.01.2016.

Учасником розгляду скарги є Ковпаківський відділ державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 40211121). Дата заснування 05.01.2016. Цей відділ не отримував виконавче провадження, а відповідно державними виконавцями не вчинялися будь-які дії чи бездіяльність у межах провадження.

З наведеного у сукупності суд констатує, що виконавче провадження перебувало на виконанні у компетентному відділі державної виконавчої служби, але не завершене у спосіб визначений у законі. Таким чином склалася ситуація правової невизначеності, тобто виконавче провадження після відкриття не дійшло належного завершення у продовж тривалого часу. Така невизначеність порушує гарантії обов`язковості судового рішення та тягне негативний вплив на учасників виконавчого провадження, зокрема тривале обтяження на майно боржника, а право стягувача не отримало відповідного судового захисту.

Виявлені обставини є порушенням закону та підставою постановлення окремої ухвали згідно ст. 262 ЦПК України.

Щодо скасування арешту (обтяження) суд зазначає.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Зазначена норма передбачає наслідки закінчення виконавчого провадження, а саме встановлює обов`язок виконавця зняти арешт. Тобто законом передбачено вжиття певних заходів виконавцем самостійно.

Проте суд установив, що на виконанні у виконавчій службі, яка є учасником розгляду справи, виконавче провадження не перебувало на виконанні.

Таким чином у даній справі неможливо зобов`язувати виконавця або іншу особу Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 40211121) скасовувати арешт.

Щодо правової позиції на яку посилалася боржниця.

Верховний Суд у постановах від 30 квітня 2025 року в справі № 753/12589/23, від 26 липня 2024 року в справі № 761/687/14, від 07 липня 2021 року в справі № 2-356/12, від 03 листопада 2021 року в справі № 161/14034/20, від 22 грудня 2021 року в справі № 645/6694/15-ц, від 26 січня 2022 року в справі № 127/1541/14-ц, від 18 січня 2023 року в справі № 127/1547/14-ц висловив правову позицію, згідно з якою арешт майна боржника є похідним заходом примусового виконання судового рішення, який не може існувати автономно та безстроково за відсутності відкритого виконавчого провадження або реальної можливості виконання судового рішення. У зазначених рішеннях Верховний Суд керувався тим, що після закінчення виконавчого провадження та спливу строків пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні правові підстави для подальшого обмеження права власності боржника шляхом збереження арешту, оскільки такий арешт втрачає свою правову мету та перетворюється на непропорційне втручання у право на мирне володіння майном.

Правові позиції Верховного Суду не є релевантними до даної справи. Суд робив висновок у правовідносинах коли виконавче провадження було завершене, тобто було рішення виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу, а останній не пред`явив виконавчий документ до виконання.

При розгляді цієї скарги суд установив, що у державного виконавця перебувало виконавче провадження у якому він наклав арешт на майно боржника. Проте виконавче провадження не було завершене у законний спосіб та не було передане від державної виконавчої служби яка була припинена до новоутвореного відділу державної виконавчої служби.

Згідно з ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно з ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З комплексного аналізу наведених положень суд констатує, що у разі обґрунтованості скарги суд зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо дії виконавця відповідають закону то суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Скарга боржниці саме до залученого відділу виконавчої служби є необґрунтованою, адже останній не брав участі у здійсненні процесуальних дій чи бездіяльності у виконавчому провадженні до боржниці.

Таким чином суд вважає, що слід постановити ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. 450-451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити у задоволенні скарги боржниці ОСОБА_1 на дії державного виконавця або іншої посадової особи Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, інший учасник провадження стягувач Акціонерне товариство КБ «Приватбанк».

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складене 05.10.2026.

Суддя Владислав КОСТЕНКО