Court ruling № 140332002, 01.10.2026, Podilskyi District Court of Poltava City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Poltava City)

Справа № 159/3745/26

Провадження № 1-кп/553/683/2026

У Х В А Л А

Іменем України

01.10.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі колегії суддів:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026170000000153 від 07.05.2026, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Подільського районного суду міста Полтави перебуває кримінальне провадження № 222026170000000153 від 07.05.2026, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України.

Прокурор у судовому засіданні подав письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 .

На обґрунтування клопотання зазначив, що на даний час продовжують існувати ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строку його дії. Враховуючи обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, вказав на наявність ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжити вчинення кримінальних правопорушень або вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших осіб, які дають викривальні покази щодо нього.

Обвинувачений ОСОБА_6 проти клопотання заперечував. На обґрунтування своїх заперечень проти клопотання обвинувачений посилався на безпідставність обвинувачення.

Захисник ОСОБА_7 проти клопотання прокурора заперечував мотивуючи його безпідставністю, просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Вислухавши думку учасників судового провадження щодо заявленого клопотання, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1 статті 331 Кримінального процесуального кодексу України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 331 Кримінального процесуального кодексу України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Під час розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п. 1 ч. 3 ст.199 КПК України).

Частиною 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам; 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 13.03.2026 стосовно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому продовжено на підставі ухвал слідчого судді Шевченківського суду міста Полтави від 05.05.2026, від 09.06.2026 та ухвали Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29.06.2026 до 27.08.2026, включно.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 06.08.2026 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено на 60 днів, до 04.10.2026 включно, без визначення розміру застави.

Колегія суддів вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, та судом при продовженні строку його дії, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; продовжити вчинення кримінальних правопорушень або вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших осіб, які дають викривальні покази щодо нього.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому колегія суддів також враховує особу обвинуваченого, який не має зареєстрованого місця проживання, відсутність даних про міцні соціальні зв`язки, моральні переконання, майновий стан та зв`язки з державою.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, колегія суддів вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

При цьому слід зазначити, що при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Отже, застосований запобіжний захід - тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, належить задовольнити клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 12, 31, 177, 183, 331, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів, до 29.11.2026, включно, без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Полтавського апеляційного суду, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 05.10.2026.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3