Decision № 140299072, 05.10.2026, Kalush City and District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа №345/4473/26

Провадження № 2/345/3073/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Миговича О.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В

представник ТзОВ «Стар файненс груп» Кононенко Є.О. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 35 329,50 грн., а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.03.2026 між ТОВ «Стар файненс груп» та відповідачем укладено договір про надання кредиту №53728-03/2026 в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційної системи у відповідності з умовами Закону України «Про електронну комерцію». Товариство належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши 24.03.2026 на вказаний позичальником рахунок кошти кредиту в сумі 13 500,00 грн. Сума боргу відповідача перед позивачем становить 35 329,50 грн, із яких: сума заборгованість за основною сумою боргу становить 13 500,00 грн; сума заборгованості за відсотками становить 13 729,50 грн; сума заборгованості за комісією становить 1 350,00 грн; сума заборгованості за штрафними санкціями становить 6 750,00 грн. Тому, позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу за договором та судові витрати по справі.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

12.08.2026 від представника позивача Кононенка Є.О. через систему «Електронний суд» подано клопотання про долучення доказів, а саме: Довідку про відкриття рахунку; Квитанцію про перерахунок коштів за кредитним договором № 53728-03/2026; Повідомлення про перерахунок коштів за кредитним договором № 53728-03/2026.

14.08.2026 відповідачка подала відзив на позов, у якому зазначено, що вона заперечує проти позову в повному обсязі, вважає позовні вимоги незаконними, необґрунтованими та такими, що не підтвердженні жодними доказами. Документ, на який Позивач посилається як на підтвердження виконання ним обов`язку з надання кредиту, розходиться з обставинами, викладеними самим Позивачем у позовній заяві щодо Договору № 53728-03/2026 від 24.03.2026, одночасно за декількома самостійними і незалежними один від одного критеріями - датою, сумою, реквізитами картки отримувача, особою отримувача та найменуванням платника. Настільки системна, а не поодинока розбіжність виключає її списання на технічну описку і свідчить про те, що надані докази (Довідка та Квитанція) об`єктивно стосується іншої операції, іншої особи та, ймовірно, іншого договору, а відтак не може вважатися належним доказом у розумінні статті 77 ЦПК України, оскільки не містить інформації щодо предмета доказування в цій справі, і не може вважатися достовірним доказом у розумінні статті 79 ЦПК України.

За таких обставин Позивачем не доведено факту надання Відповідачу кредитних коштів за Договором № 53728-03/2026 від 24.03.2026, а відтак не виник і передбачений статтею 1049 ЦК України обов`язок Відповідача повернути кредит та сплатити проценти, комісію і штрафні санкції, нараховані на суму, отримання якої Відповідачем належними доказами не підтверджено. Оскільки вимоги про стягнення процентів, комісії та штрафу є похідними від основної вимоги про стягнення тіла кредиту й нараховуються на суму, факт отримання якої не доведено, ці вимоги також не підлягають задоволенню. З тих же підстав не підлягає задоволенню й вимога про стягнення з Відповідача судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, понесених Позивачем, оскільки відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

27.08.2026 представник позивача подав письмові пояснення на відзив, які зводяться до наступного. Так 24.03.2026 року між ТзОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 53728-03/2026. Відповідно до умов Договору сума кредиту складає 13 500.00 грн. Кредит було надано строком на 120 днів, тобто наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 21.07.2026. В матеріалах справи є Лог-файл послідовності дій клієнта - ОСОБА_1 первісним кредитором виконано свої зобов`язання та перераховано кредитні кошти в розмірі 13 500.00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 xx-xxxx-5820, що підтверджується Квитанцією про зарахування №1043888204 від 24.03.2026. Додатково звертають увагу що, відповідно до укладеного договору на переказ коштів ПУ-П-2026/01-1 від 2026-01-15, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 24-03-2026 13:05:00 на суму 1 3500,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі іРау.uа 1043888204, призначення платежу: Зарахування 13500,00 грн на карту № НОМЕР_3 , код авторизації на боці банку №281857. ПІБ клієнта: ОСОБА_1 ».

Окремо зазначають, що під час формування та подання позовної заяви у зв`язку з технічним збоєм у роботі підсистем до позовної заяви було завантажено не коректні документи, а саме: Квитанції про перерахунок коштів за кредитним договором № 53728-03/2026, Повідомлення про перерахунок коштів за кредитним договором № 53728-03/2026 та Довідку про відкриття рахунку.

Дані документи стосуються іншого кредитного договору та іншого боржника. Зазначене сталося виключно з технічних причин та не було наслідком навмисного неподання відповідних доказів. З метою усунення технічної помилки та повного підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивачем подано належні докази разом із цим клопотанням 12.08.2026 через Електронний суд.

Згідно з інформацією наявною в деталізованому розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач не виконував належним чином свої зобов`язання та не вносив платежі на погашення кредитної заборгованості. Також з розрахунку чітко вбачається, що нарахування здійснювалось в межах дії кредитного договору, а саме з 24.03.2026 по 20.07.2026.

З огляду на викладене просили задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

07.09.2026 відповідачкою направлено на адресу суду заперечення у яких зазначено, що документ під назвою «Письмові пояснення на відзив у справі № 345/4473/26», підписаний представником Позивача Пількевич Т.А. та датований 27.08.2026, що підтверджується даними відстеження поштового відправлення з трек-номером № 20 7406 0048 200. Таким чином, вказаний документ і за датою складення (27.08.2026), і за датою фактичного надсилання поданий після спливу встановленого судом строку (22.08.2026) для подання відповіді на відзив, без будь-якого клопотання Позивача про поновлення чи продовження пропущеного процесуального строку та без жодного обґрунтування поважності причин його пропуску. Реалізуючи право, передбачене статтею 180 ЦПК України, а також з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи на засадах змагальності (стаття 12 ЦПК України) і рівності учасників процесу (стаття 6 ЦПК України), Відповідач подає ці заперечення, в яких: по-перше, наводить змістовні заперечення проти викладених доводів; по-друге, заявляє клопотання про залишення без розгляду документа Позивача від 27.08.2026 як поданого з порушенням встановленого судом процесуального строку.

Окремо Відповідач звертає увагу суду на обставини, викладені в самому документі Позивача від 27.08.2026, а саме на те, що 12.08.2026 через Електронний суд представником Позивача нібито подано клопотання про долучення доказів, а саме: Довідки про відкриття рахунку, Квитанції про перерахунок коштів за кредитним договором № 53728-03/2026, Повідомлення про перерахунок коштів за кредитним договором № 53728-03/2026.

Відповідач заявляє, що жодної копії цього клопотання та доданих до нього документів вона станом на дату складення цих заперечень не отримувала визначений законом спосіб. Позивач у власній позовній заяві прямо зазначив, що ні поштою, ні в інший Відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд», а тому обов`язок належного повідомлення Відповідача про подання будь-яких заяв чи доказів у справі, включно з клопотанням від 12.08.2026, покладається на Позивача, який зобов`язаний забезпечити надсилання їй відповідних копій у паперовій формі. Просила відмовити у задоволені позовних вимог.

Щодо поданого клопотання відповідачки про залишення без розгляду документа Позивача під назвою «Письмові пояснення на відзив у справі № 345/4473/26», як поданого з порушенням встановленого судом процесуального строку.

Відповідно до Ухвали Калуського міськрайонного суду від 04.08.2026, Позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч. 3-5 ст.178 ЦПК України і копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи. Як вбачається із Трекінгу АТ «Укрпошти» поштове відправлення «Відзив» за №7731105723520 вручено позивачу 17.08.2026.

Згідно ч.4 ст. 179 ЦПК України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Таким чином відповідачу встановлено судом строк подання відповіді на відзив до 22.08.2026.

Як вбачається зі ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи обізнаність позивача із відзивом, та часову можливість для підготовки і подання відповіді на відзив, а також відсутність клопотання про поновлення строку на його подання, суд вважає за доцільне залишити Письмові пояснення на відзив у справі № 345/4473/26 без розгляду.

Щодо клопотання відповідачки, про залишення поза увагою судом доказів, зазначених Позивачем які подані клопотанням від 12.08.2026, а саме Довідка про відкриття рахунку, Квитанція про перерахунок коштів за кредитним договором № 53728-03/2026, Повідомлення про перерахунок коштів за кредитним договором № 53728-03/2026). Суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

Позивачем 12.08.2026 через систему «Електронний суд» подано клопотання про долучення доказів, а саме: Довідку про відкриття рахунку; Квитанцію про перерахунок коштів за кредитним договором № 53728-03/2026; Повідомлення про перерахунок коштів за кредитним договором № 53728-03/2026 (а.с.16).

Положеннями частини п`ятої статті 12 ЦПК України на суд також покладені певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, а саме суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до постанови Верховного Суду у справі № 917/1307/18 від 23 жовтня 2019 року, зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Простіше кажучи, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення.

Власне Позивач подав клопотання про долучення доказів 12.08.2026, відповідачка мала достатньо часу для ознайомлення із поданими доказами шляхом ознайомлення із матеріалами цивільної справи. З огляду на викладене, твердження відповідачки про залишення без розгляду, зазначених Позивачем доказів у клопотанні про долучення доказів від 12.08.2026 є необґрунтованим.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до частково задоволення, виходячи з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 24.03.2026 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 53728-03/2026, відповідно до умов якого, товариство надало відповідачці, яка пройшла ідентифікацію та верифікацію відповідно до розділу 2 договору, фінансовий кредит в розмірі 13 500,00 грн (п. 1.1 договору), строком на 120 днів (кінцева дата погашення кредиту 21.07.2026) (п. 1.2 договору), зі сплатою процентів в розмірі 0,90% на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісії за видачу кредиту в сумі 1 350,00 грн (що складає 10% від суми кредиту) (п. 1.4. договору), з денною ставкою 0,98% та застосовується у межах строку кредитування. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення цього Договору складає 2572.74%. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього Договору складає 29430.00 грн. Загальні витрати по кредиту складають 15930.00 грн Цей тариф залишається незмінним протягом строку Договору. Наведені обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних Клієнтом умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а Товариство і Клієнт виконують свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Дані значення можуть змінюватись в сторону зменшення за умови дострокового повного чи часткового погашення Кредиту, Зменшення загальних витрат та зміна загальної вартості кредиту за Договором, внаслідок дострокового повного чи часткового погашення, відбувається на користь Клієнта, та не залежить від волі Товариства і є обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальною обставиною), що породжує правові наслідки які пов`язуються з настанням цієї обставини, на умовах описаних в цьому Договорі, в такому випадку зменшення загальних витрат за користування Кредитом чи загальної вартості на користь Клієнта не потребує внесення змін до цього Договору, шляхом укладення додаткової угоди (п.п. 1.4.1 договору) та зі сплатою неустойки у вигляді штрафу у разі порушення нею умов договору (п. 5.3, п.п. 5.3.1 договору).

Кредитний договір з Графіком платежів, ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y797. Окрім цього, 24.03.2026 ОСОБА_1 ознайомилася із Паспортом споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, що підтвердила електронним підписом одноразовим ідентифікатором W618 (а.с. 9-18).

Також, позивачем надано візуальну форму послідовності дій клієнта ОСОБА_1 , щодо укладення електронного Договору про надання кредиту №53728-03/2026 від 2026-03-24 р. в інформаційно-комунікаційній системі Товариства на сайті https://starfin.com.ua, https://suncredit.com.ua.

Факт перерахування 24.032026 ТОВ «Стар Файненс Груп» коштів на карту отримувача ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в сумі 13 500,00 грн, підтверджується квитанцією про зарахування № 1043888204 від 24.03.2026 та листом ТОВ «УПР» за вих. № 3426_260723134838 від 23-07-2026. Відповідно до якого було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 24-03-2026 13:05:00 на суму 13 500,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі іРау.uа 1043888204, призначення платежу: Зарахування 13500,00 грн на карту № НОМЕР_3 , код авторизації на боці банку №281857. ПІБ клієнта: ОСОБА_1 ».

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Стар Файненс Груп» за кредитним договором 53728-03/2026 від 2026-03-24, заборгованість ОСОБА_1 складає 35 329,50 грн, із яких: сума заборгованість за основною сумою боргу становить 13 500,00 грн; сума заборгованості за відсотками становить 13 729,50 грн; сума заборгованості за комісією становить 1 350,00 грн; сума заборгованості за штрафними санкціями становить 6 750,00 грн.

За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування,не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Між сторонами склалися правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України та Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно доч.1ст.530ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1ст.610 ЦК України,порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі

У п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, в процесі судового розгляду встановлено, що між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 24.03.2026 укладено Договір про надання кредиту № 53728-03/2026 та, відповідно до умов якого, останній надано кредит у загальному розмірі 13 500,00 грн. Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає матеріалам справи, не спростований відповідачем, а тому, може бути прийнятий судом до уваги. Сторони в договорі погодили розмір та порядок нарахування і сплати відсотків за користування кредитом та інших платежів. Однак, відповідач умови договору порушила, внаслідок чого виникла заборгованість, яка, за підрахунками позивача, становить 35 329,50 грн, із яких: сума заборгованість за основною сумою боргу становить 13 500,00 грн; сума заборгованості за відсотками становить 13 729,50 грн; сума заборгованості за комісією становить 1 350,00 грн; сума заборгованості за штрафними санкціями становить 6 750,00 грн.

Водночас, стягнення заборгованості за штрафними санкціями у розмірі 6 750,00 грн, є необґрунтованою.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобовязання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обовязку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами Кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником штрафних санкцій (п. 5.3, п.п. 5.3.1), проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за штрафними санкціями в розмірі 6 750,00 грн слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача комісії у розмірі 1350 грн., суд зазначає наступне.

Умовами договору п. 1.4. передбачено сплату комісії за видачу кредиту становить 10 % від суми виданого кредиту.

Відповідно до положень ч.ч.1 ст.11 Закону України "Про споживче кредитування", після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно положень ч.5 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

ТзОВ «Стар файненс груп» фактично встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Отже, умови договору про нарахування позивачем разової комісії при видачі кредиту є нікчемними, а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача комісії пов`язаної з наданням кредиту належить відмовити.

З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідачка істотно порушила умови укладеного нею кредитного договору № 53728-03/2026 від 24.03.2026, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашала кредит, та проценти за користування ним, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту у розмірі 13500,00 гривень, та заборгованість за процентами 13 729,50 гривень, а всього 27 229,50 грн. необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача, а у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

Розподіл судових витрат:

Відповідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією №3289544 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2 051,99 грн.

2662,40 грн х 27 229,50 грн. / 35 329,50 грн. = 2 051,99 грн (розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 2 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір про надання правової допомоги №44022416 від 02.01.2026 року, додаткова угода №53728-03/2026 до договору про надання правової допомоги №44022416 від 02.01.2026, Акт наданих послуг №53728-03/2026 від 20.07.2026.

Дослідивши надані докази, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, викладені обставини та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог 6 000,00 грн х 27 229,50 грн. / 35 329,50 грн. = 4 624,37 грн, як компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.626,628,1048,1050,1054 ЦК України, ст.ст.81,137,141,263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителька АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», ЄДРПОУ: 44022416, вул. Фізкультури, б. 30В, м. Київ, 01350, Україна; IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ОЩАДБАНК», заборгованість за Кредитним договором № 53728-03/2026 від 24.03.2026 у розмірі 27 229,50 грн. а також судовий збір у розмірі 2 051,99 грн та правничу допомогу адвоката в сумі 4 624,37 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя