Court ruling № 140284213, 02.10.2026, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"02" жовтня 2026 р. справа № 300/4407/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., розглянувши заяву Горлова Артема Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про визнання дій Військової частини НОМЕР_1 щодо невиконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №300/4407/25 та зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

Горлов Артем Миколайович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, в якій просить у порядку статті 383 КАС України, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень Військової частини НОМЕР_2 щодо не виконання Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2026 по справі № 300/4407/25;

- встановити Військовій частині НОМЕР_2 строк для усунення причин, які призвели до невиконання Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2026 по справі № 300/4407/25 та встановити строк для виконання Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2026 по справі № 300/4407/25.

Розглянувши заяву Горлова Артема Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 2 ст. 383 КАС України визначено, що до такої заяви додається, зокрема документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви.

У свою чергу як визначено в ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Пунктом 1 ч. 1ст. 3 Закону України «Про судовий збір» врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

При цьому подана, в порядку ст. 383 КАС України, вищезазначена заява до передбаченого ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» вичерпного переліку заяв, за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.

Суд зазначає, що п.п. 6 п. 3 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачена сплата судового збору за подання заяв, пов`язаних із деякими питаннями виконання судових рішень, у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, заявнику необхідно було б за подання цієї заяви сплатити судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 798,72 грн. (3328 х 0,3 х 0,8).

Втім заявником, в порушення вимог п. 9 ч. 2 ст. 383 КАС України, документа про сплату судового збору не надано.

Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку ст. 383 КАС України дійшов Верховний Суд у постановах від 27.06.2019 по справі №807/220/18, від 11.12.2019 по справі № 821/471/18, від 25.06.2020 по справі №0240/2226/18, в ухвалі Верховного Суду від18.12.2020 по справі № 200/5793/20-а.

Разом з цим, представником заявниці не надано доказів того, що заявниця має право на пільги, встановлені ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Відтак, подана заява за відсутності документа про сплату судового збору є такою, що не відповідає вимогам п. 9 ч. 2 ст. 383 КАС України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява, подана в порядку ст. 383 КАС України підлягає поверненню заявниці відповідно до положень ч. 5 ст. 383 КАС України.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 241, 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Горлова Артема Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , подану у порядку ст. 383 КАС України - повернути заявнику з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Гомельчук С.В.