Decision № 140267244, 02.10.2026, Pryluky City and District Court of Chernihiv Oblast

Провадження № 2/742/2850/26

Єдиний унікальний № 742/4201/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді - Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання - Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції учасників справи.

29.07.2026 представник ТОВ «Новий Колектор» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2253578 від 23.04.2025 р. у розмірі 7 529,99 грн, а також судових витрат у розмірі 2 897,98 грн (судовий збір 2 662,40 грн та витрати на поштові відправлення 235,58 грн).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23.04.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 2253578, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 1 500,00 грн строком на 360 днів зі стандартною процентною ставкою 1 % в день.

26.11.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Новий Колектор» укладено Договір факторингу № 261125/1. На виконання умов зазначеного договору складено Реєстр боржників в електронному вигляді до Договору факторингу №261125/1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №2253578 від 23.04.2025 р., боржником за яким являється ОСОБА_1 .

Відповідач зобов`язань за договором не виконав, унаслідок чого станом на 26.11.2025 утворилася заборгованість у розмірі 7 529,99 грн, яка складається з 1 499,99 грн тіла кредиту, 3 030,00 грн процентів та 3 000,00 грн штрафу.

Відповідач відзиву на позов не подав.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

У судове засідання представник позивача не прибула, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. У позовній заяві представник позивача зазначила про розгляд справи без її участі.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця його проживання, який повернутий до суду із зазначенням причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30.07.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, ненадходження від нього відзиву на позовну заяву, суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом установлено, що 23.04.2025 ОСОБА_1 пройшов процедуру ідентифікації на сайті ТОВ «Селфі Кредит» (http://selfiecredit.com.ua), заповнивши анкету клієнта фізичної особи, яку підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором E721, що підтверджується анкетою клієнта /а.с.8/.

23.04.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2253578, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 1 500,00 грн строком на 360 днів, зі стандартною процентною ставкою 1 % в день, шляхом переказу на банківську карту № НОМЕР_1 , з фіксованим типом процентної ставки та періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 15 днів /а.с.16-19/.

На виконання умов договору кредитні кошти в розмірі 1 500,00 грн перераховано 23.04.2025 на електронний платіжний засіб відповідача №4323345019457895 через платіжну інфраструктуру ТОВ «Пейтек», що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» від 26.11.2025 №20251126-894 /а.с.13/.

26.11.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № 261125/1, відповідно до пункту 2.1 якого клієнт відступив факторові право вимоги, а пунктом 3.1.3 визначено, що право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників /а.с.20-23/.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 26.11.2025 р. №261125/1 за відповідачем утворилася заборгованість на загальну суму 7 529,99 грн, з яких: 1 499,99 грн - тіло кредиту; 3 030,00 грн - проценти за користування кредитом; 3 000,00 грн - штраф/а.с.26/.

V. Норми права, що підлягають застосуванню.

Згідно із Законом України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

В силу статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом пов`язане саме зі строком кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право нараховувати договірні проценти за користування кредитом припиняється; наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання регулюються іншими нормами цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтями 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

VI. Оцінка Суду.

Судом установлено, що 23.04.2025 ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №2253578 шляхом підписання його відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А360, що відповідає вимогам статей 6, 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» щодо форми електронного правочину та порядку його укладення.

На виконання умов договору 23.04.2025 р. відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 1 500,00 грн шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується інформаційною довідкою про перерахування грошових коштів.

Таким чином, факт укладення кредитного договору та факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 1 500,00 грн знайшли своє підтвердження належними та допустимими доказами.

26.11.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № 261125/1, за умовами якого Клієнт передав Фактору право вимоги за кредитним договором № 2253578 від 23.04.2025 р.

Витяг з реєстру боржників до договору факторингу від 26.11.2025 р. № 261125/1 містить відомості щодо ОСОБА_1 та кредитного договору № 2253578 від 23.04.2025 р., у зв`язку з чим суд вважає доведеним факт переходу до позивача права вимоги за спірним кредитним зобов`язанням.

Таким чином, позивач належним чином виконав свій обов`язок щодо надання кредитних коштів, тоді як відповідач, отримавши кредит, не виконав у повному обсязі передбачених договором зобов`язань щодо його повернення та сплати передбачених договором процентів, унаслідок чого виникла заборгованість.

Матеріали справи не містять доказів припинення чи належного виконання відповідачем зобов`язань за договором у спірному розмірі. Доказів недійсності укладеного договору, його окремих положень або іншого розміру заборгованості відповідач суду не надав.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 26.11.2025 року заборгованість відповідача становить 7 529,99 грн, з яких: 1 499,99 грн - тіло кредиту; 3 030,00 грн - проценти за користування кредитом; 3 000,00 грн - штраф.

Перевіряючи вимогу про стягнення процентів за користування кредитом, суд виходить із того, що обов`язок позичальника сплачувати такі проценти прямо передбачений укладеним сторонами договором. У договорі визначено розмір процентної ставки, строк кредитування та інші умови користування кредитними коштами.

Наданим позивачем розрахунком визначено суму нарахованих процентів та їх залишок. Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, не подав відзиву, не надав доказів сплати заборгованості за процентами, не навів заперечень щодо їх розміру та не подав власного розрахунку, який би спростовував наведені позивачем дані.

За таких обставин суд вважає доведеним розмір заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 3 030,00 грн.

Разом із тим вимога про стягнення штрафу в розмірі 3 000,00 грн задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором позики, кредитним договором, договором банківського вкладу позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування.

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22 виходив із того, що пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлює спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов`язань за договорами позики та кредитними договорами, звільняючи позичальника в період дії воєнного стану, зокрема, від обов`язку сплати штрафу за таке прострочення.

Кредитний договір № 2253578 укладено 23.04.2025, а заборгованість, заявлена до стягнення, виникла та нарахована за період, який припадає на час дії в Україні воєнного стану.

Отже, з огляду на положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вимога про стягнення штрафу в розмірі 3 000,00 грн задоволенню не підлягає.

За таких обставин, суд вважає наявними підстави для задоволення позову частково, а саме: в частині стягнення з відповідача тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами у загальному розмірі 4 529,99 грн (1 499,99 грн + 3 030 грн).

VІІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору та витрат понесених на відправлення копії позовної заяви з додатками в розмірі 2 897,98 грн. /а.с.1, 12/.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку частковим задоволенням позовних вимог (60,15%) з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 601,45 грн. та витрат понесених на відправлення копії позовної заяви з додатками у розмірі 141,70 грн.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,18,141,258-259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором №2253578 від 23.04.2025 у розмірі 4 529 (чотири тисячі п`ятсот двадцять дев`ять) грн 99 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судові витрати у розмірі 1 601 (одна тисяча шістсот одна) грн 45 коп. судового збору та витрати понесені на відправлення копії позовної заяви з додатками у розмірі 141 (сто сорок одна) грн. 70 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», код ЄДРПОУ 43170298(вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ, 01133);

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ).

Суддя В.Г. Павлов