Decision № 140263157, 28.09.2026, Derazhnya District Court of Khmelnytskyi Oblast

Справа № 670/405/26

Провадження № 2/673/849/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мартинюка В.Б.,

за участю: секретаря судового засідання Капітана В.А.,

розглянувши в м. Деражня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

У червні 2026 року за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № AN3XCT15510946212 від 18.06.2020 в розмірі 47018,14 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що 18.06.2020 ОСОБА_1 уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір AN3XCT15510946212, щодо надання останній кредиту у розмірі 30000,00 грн строком на 36 місяців (тобто до 17.06.2023) зі сплатою процентів у розмірі 50,00 процентів щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн (Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту).

Посилаючись на те, що станом на 04.06.2026 заборгованість Відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 47015,14 грн, яка складається з: 26398,92 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 20616,22 грн - загальний залишок заборгованості за процентами.

Ухвалою судді від 30 червня 2026 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

Позивач та його представник були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві та окремому клопотанні просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

В судове засідання позивач та його представник адвокат Савченко Я.В. не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, 13 липня 2026 року від останнього надійшов відзив в якому просив розглядати справу в цілому без нього та позивача, щодо задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення відсотків та будь яких інших штрафних санкцій просив відмовити.

У відповіді на відзив представник АТ «А-Банк» зазначає, що підписання договору здійснювалося в електронній формі з використанням ОТР-пароля, надісланого на мобільний телефон відповідача, що згідно з Умовами та Правилами надання банківських послуг прирівнюється до електронного підпису клієнта. Вказує, що на підтвердження надання кредиту та наявності заборгованості банк надає виписку з рахунку, яка згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України є належним та допустимим доказом у справі. Зазначає, що дана правова позиція неодноразово висвітлювалася у постановах Верховного Суду. Додатково наголошує, що факт зарахування коштів саме на картковий рахунок відповідача підтверджується Заявою Клієнта від 18.06.2020, меморіальним ордером та випискою, яка містить відомості про використання цих коштів.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, як окремо так і взаємний їх зв`язок, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з підстав.

Судом встановлено, 18.06.2020 ОСОБА_1 уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір AN3XCT15510946212, щодо надання останній кредиту у розмірі 30000,00 грн строком на 36 місяців (тобто до 17.06.2023) зі сплатою процентів у розмірі 50,00 процентів щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн (Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту).

Ця обставина також підтверджується Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач підписала її простим електронним підписом за ідентифікатором НОМЕР_1 , що ознайомлена з дійсними умовами і правилами надання банківських послу, вказавши свої анкетні відомості.

Випискою по кредиту підтверджено надходження на рахунок ОСОБА_1 30000,00 гривень. Ця подія відбулася 18 червня 2020 року.

Крім того, факт видачі кредиту підтверджується меморіальним ордером №TR.14488875.19967.70124 від 18 червня 2020. У реквізитах цього документа отримувачем 30000,00 гривень є ОСОБА_1 .. Ці кошти виплачені з призначенням платежу «Видача кредиту згідно договору № AN3XCT15510946212 від 18/06/2020». Вони перераховані на рахунок НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 ..

Таким чином, Позивач довів факт видачі кредиту.

З виписки по картці встановлено, що ОСОБА_1 після одержання 30000,00 гривень поступово витратила їх у різний спосіб. Наприклад, перерахував на свою іншу картку, зняла готівку в банкоматі, тощо.

У зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань, передбачених договором, станом на 18.06.2020 за відповідачем по укладеному з АТ «А-Банк» кредитному договору наявна заборгованість на загальну суму 47015,14 грн, яка складається із- заборгованості за кредитом у розмірі 26398,92 грн. та з заборгованості за відсотками у розмірі 20616,22 грн.

Суд не може в повному обсязі погодитися з такими розрахунками, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до положень ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, розмір процентної ставки за користування кредитом, а також строк та порядок повернення кредиту у визначеному розмірі та сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на укладення ними кредитного договору від 18.06.2020, згідно якого відповідач отримала кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Проте, АТ «Акцент-Банк» не надало суду доказів досягнення згоди з відповідачем усіх істотних умов кредитного договору.

З цих підстав з Відповідача суд стягує на користь Позивача заборгованість за кредитним договором № AN3XCT15510946212 від 18 червня 2020 року залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 26398,92 гривень.

Позивачем також не було доведено, що Відповідач підписала Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка».

Суд погоджується з тим, що Банк не довів підписання Відповідачем паспорта споживчого кредиту «Швидка готівка» і заяви про надання послуги «Швидка готівка» № AN3XCT15510946212 від 18 червня 2020 року. Це обумовлено як відсутністю доказів вчинення цієї дії простим електронним підписом, а також суперечливими написами на цих документах, за змістом яких зазначено, що ОСОБА_1 підтвердила простим електронним підписом, що ознайомлена з дійсними Умовами і правилами надання банківських послуг. Таким чином, підписант не зазначила про підписання (погодження) паспорта та заявки.

Проте, вказані документи, окрім анкети заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 18.06.2020 року, не містять підпису ОСОБА_1 .

При цьому, копія анкети-заяви відповідача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку містить лише його анкетні дані та не містить даних про умови кредитування щодо строків повернення кредиту, розміру процентної ставки та строків сплати процентів за користування кредитом.

Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» підписаний працівником АТ «Акцент-Банк» і ОСОБА_1 шляхом підтвердження дзвінком із телефонного номера, не є частиною кредитного договору, а виступає способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту (див. постанову Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20).

У зв`язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч. 4ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права, а не як посилався апелянт на постанову Верховного Суду від 02 грудня 2020 року по справі №284/157/20.

Але, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 26398,92 грн підлягають задоволенню.

Крім того, згідно зі статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Цією ж правовою нормою визначено зміст вказаної інформації (умови кредиту: тип кредиту, сума кредиту, строк кредитування, мета та спосіб отримання, тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, види забезпечення за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту тощо), порядок ознайомлення з нею споживача, форму надання такої інформації (паспорт споживчого кредиту) та термін її актуальності. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця, з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»). Тобто інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (паспорт споживчого кредиту), є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою).

Термін «паспорт споживчого кредиту» вживається у Законі України «Про споживче кредитування» лише в розділі II «Інформаційне забезпечення договору про споживчий кредит та дії, що передують його укладенню» та у Додатку 1 зі стандартизованою формою такого паспорта. Приписи про умови договору про споживчий кредит, його форму, порядок укладення та розірвання визначені у розділі ІІІ «Договір про споживчий кредит» цього Закону. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин). З огляду на ці норми закону паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов`язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, підписання такого паспорта не означає укладення кредитного договору. Паспорт споживчого кредиту не є тим документом, який Закон України «Про споживче кредитування» включає до форми договору про споживчий кредит (стаття 13).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц (провадження № 61-13569св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 (провадження № 61-14573св20), у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19 (провадження № 61-17707св19) у спорах між банком та фізичними особами, які отримали кредитні кошти, дійшов висновку, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частиною спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

Натомість у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19 (провадження № 61-22778св19), від 21 жовтня 2020 року у справі № 194/1387/19 (провадження № 61-7416св20) у спорах між фізичною особою та банком, суди виходили з того, що матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, тобто інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма). Вказаний документ підписано позичальником, при цьому вказано, що він підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування. Тобто суди виходили з того, що паспорт споживчого кредиту є пропозицією укласти кредитний договір, коли особа, ознайомившись із паспортом споживчого кредиту, власним підписом підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданою виходячи із обраних ним умов кредитування.

До спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила частини першої статті 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з частини четвертої статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.

Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо погодженого розміру процентів за користування кредитом, то наданий АТ «Акцент-Банк» розрахунок заборгованості достовірно не вказує на розмір невиконаного відповідачем зобов`язання в частині процентів та є в цій частині неналежним доказом.

Таким чином, Банк не довів розміру процентної ставки кредиту. В цій частині у позові слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором (частина перша статті 14 ЦК України).

Згідно частини першої статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (частина перша статті 1054 та частина перша статті 1056-1 ЦК України).

Права позивача як кредитора (Позикодавця) підлягають захисту частково.

Судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша та друга статті 141 ЦПК України).

Слід стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати судовий збір у розмірі 1494,67 гривень (56,14%).

На основі викладеного та керуючись статтями 258, 264 та 265 ЦПК України ст,ст. 205, 207, 525, 526, 629, ЦК України, суд,-

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Акцент банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість за кредитним договором № AN3XCT15510946212 від 18 червня 2020 року заборгованість у розмірі 26398,92 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» судові витрати судовий збір 1494,67 гривень.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач : Акціонерне товариство «Акцент-банк» (місцезнаходження юридичної особи: 49074, м. Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11; код ЄДРПОУ 14360080);

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повний текст рішення складено 02.10.2026.

Суддя: В. Б. Мартинюк