Decision № 140253167, 01.10.2026, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2026 р. справа № 300/7333/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення коштів у сумі 20960,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 20 960,00 грн, який виник у зв`язку з несплатою у встановлені законодавством строки узгоджених грошових зобов`язань, а саме: 15 016,20 грн єдиного податку з фізичних осіб та 5 943,80 грн військового збору, нарахованих на підставі податкової декларації платника єдиного податку за І квартал 2025 року від 22.04.2025 та заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 05.03.2025 №9052931776. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу в загальному розмірі 20960,00 грн., добровільно не сплачена, позивач просить стягнути дану заборгованість з відповідача.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с. 17).

Ухвала від 16.10.2025 направлена відповідачці за адресою державної реєстрації місцезнаходження відповідача. Однак, кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Частиною 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу, частиною 11 якої визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, ухвала суду від 16.10.2025 вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідачка правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк не скористалася, заяв чи клопотань до суду не подала та про поважність причин неподання відзиву суд не повідомила.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин справа підлягає вирішенню за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Згідно довідки про борг за платежами, за відповідачкою обліковується податковий борг за платежами: єдиний податок на суму податкових зобовязань 15016,20 грн та за платежем військовий збір на суму податкових зобовязань 5943,80 грн.

22.04.2025 відповідачкою подано податкову декларацію платника єдиного податку за І квартал 2025 року, відповідно до якої задекларовано податкові зобов`язання зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у сумі 5 719,00 грн та військового збору у сумі 1 143,80 грн.

Крім того, 05.03.2025 відповідачем подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування №9052931776, на підставі якої нараховано єдиний податок у сумі 9 297,20 грн та військовий збір у сумі 4 800,00 грн.

У встановлений законом строк відповідач не сплатила узгоджену суму грошових зобов"язань в сумі 20960,00 грн.

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області просить винести рішення суду про стягнення 20960,00 грн. з відповідача.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, який визначає, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, а також компетенцію контролюючих органів.

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів.

Відповідно до статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з пунктами 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс пов`язує сплату ним податку.

За змістом статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Пунктом 295.2 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Таким чином, нарахування контролюючим органом авансових внесків з єдиного податку на підставі поданої платником заяви про застосування спрощеної системи оподаткування відповідає передбаченому Податковим кодексом України порядку.

Як встановлено судом, 05.03.2025 відповідачкою подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування №9052931776, на підставі якої контролюючим органом здійснено відповідні нарахування єдиного податку.

Крім того, 22.04.2025 відповідачкою подано податкову декларацію платника єдиного податку за І квартал 2025 року, в якій самостійно задекларовано відповідні податкові зобов`язання.

У результаті за відповідачкою обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 15 016,20 грн, з яких 5 719,00 грн становлять податкові зобов`язання, задекларовані за І квартал 2025 року, та 9 297,20 грн нарахування, здійснені на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Щодо заборгованості зі сплати військового збору суд зазначає наступне.

Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку віднесено до платників військового збору.

Для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп ставка військового збору становить 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць. У 2025 році такий платіж становив 800,00 грн на місяць. Вказані платники сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа включно поточного місяця.

Матеріалами справи підтверджено, що за відповідачкою обліковується заборгованість зі сплати військового збору у загальному розмірі 5 943,80 грн, з яких 1 143,80 грн визначено відповідно до податкової декларації платника єдиного податку за І квартал 2025 року від 22.04.2025, а 4 800,00 грн нараховано у зв`язку із перебуванням відповідачки на спрощеній системі оподаткування.

Отже, загальна сума несплачених відповідачкою грошових зобов`язань з єдиного податку та військового збору становить 20 960,00 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше грошове зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачці податкову вимогу форми «Ф» №0007332-1303-0919 від 18.06.2025, яка повернулася на адресу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з відміткою установи поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Доказів оскарження вказаної податкової вимоги або погашення податкового боргу матеріали справи не містять.

Наявність податкового боргу відповідачки підтверджується довідкою про борг, податковою вимогою, заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, податковою декларацією платника єдиного податку та витягами з інтегрованих карток платника з єдиного податку з фізичних осіб і військового збору.

Таким чином, дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується наявність у відповідачки податкового боргу в загальному розмірі 20 960,00 грн, у тому числі 15 016,20 грн з єдиного податку з фізичних осіб та 5 943,80 грн з військового збору.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Враховуючи, що податковий борг відповідачкою у добровільному порядку не погашено, доказів його сплати чи інших доказів, які спростовували б заявлену до стягнення суму заборгованості, суду не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що такі дії позивачем не вчинилися, судовий збір на користь позивача стягненню з відповідача не підлягає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід бюджету податковий борг в сумі 20960,00 грн (двадцять тисяч дев`ятсот шістдесят гривень).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);

Віповідач:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.