№ 140232107, 29.09.2026, Berezivka District Court of Odesa Oblast

Березівський районний суд Одеської області

29.09.2026

Справа № 494/1889/26

Провадження № 3/494/486/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 року м. Березівка

Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Березівського РВП ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

29.07.2026 року до Березівського районного суду Одеської області від Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана справа надійшла в провадження судді Римар І.А. та призначена до судового розгляду на 15.09.2026 р .

Суд вважає зазначити, що у зв`язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями на території колишнього Миколаївського, частини Лиманського та Березівського районів; постійними повітряними тривогами на території Одеської області, перебуванням судді у серпні 2026 року у відпустці, а тому суд позбавлений можливості проводити розгляд справи в розумні строки визначені КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 729352 від 26 липня 2026 року о 10 годині 26 хвилин 26.07.2026 року ОСОБА_1 у м. Березівка Одеської області по провулку Гагаріна керував автомобілем TOYOTA, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, ( бліде обличчя, тремтіння пальців рук та порушення координації рухів), та відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. У протоколі такі дії кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП як порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 31.10.2026 року.

У судове засідання 15.09.2026 р ОСОБА_1 не з`явилася, на адресу суду надіслала лопотання про відкладення слухання справи та надати можливість ознайомитися з матеріалами справи. Також зазначила, що винним себе не визнає.

На підставі вказаного, слухання справи відкладено на 29.09.2026 року.

29.09.2026 року у судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував проти притягнення до адміністративної відповідальності. Також надіслав на адресу суду письмові пояснення та просив закрити провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування своєї позиції зазначив, що ознак наркотичного сп`яніння не мав, а працівники поліції діяли упереджено після виникнення конфлікту. Стверджував, що тремтіння пальців рук і порушення координації рухів не належать до передбачених Інструкцією ознак наркотичного сп`яніння, а поліцейські не пояснили, як саме їх виявили. Посилався на свою згоду пройти огляд у лікарні м. Березівка та незгоду їхати до м. Одеса, оскільки поспішав доставити м`ясо до холодильної камери, а також у зв`язку з проведенням сільськогосподарських робіт. Додатково заявив про не роз`яснення всіх прав, передбачених статтею 268 КУпАП. Будь-яких інших клопотань чи заяв на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:

Статтею 245 КУпАП передбачено: «Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.».

Згідно ст. 254 КУпАП «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності…».

Відповідно до ст. 280 КУпАП «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».

Як встановлено вище та підтверджено матеріалами справи, відносно ОСОБА_1 складено протокол серії ЕПР1 №729352 від 26.07.2026 року за частиною першою статті 130 КУпАП.

Статтею 130 КУпАП передбачено: «Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, покладає на водія обов`язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 266 КУпАП визначено порядок відсторонення водіїв від керування та огляду на стан сп`яніння. Перелік закладів охорони здоров`я, уповноважених проводити відповідні огляди, затверджується відповідним органом управління охороною здоров`я; проведення огляду в інших закладах забороняється.

Судом встановлено, що факт керування ОСОБА_1 автомобілем підтверджується відеозаписом подій, протоколом, рапортом поліцейського від 26 липня 2026 року, а також поясненнями самого ОСОБА_1 , наданими суду під час судового засідання. Наявна у справі розписка про передачу автомобіля іншому водієві узгоджується з відомостями про відсторонення ОСОБА_1 від подальшого керування.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, в тому числі, може зупинити транспортний засіб у разі порушення водієм Правил дорожнього руху або за наявності очевидних ознак технічної несправності транспортного засобу.

Долученою до справи постановою серії ЕНА № 7614752 від 26 липня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП у зв`язку з керуванням автомобілем із причепом за наявності несправності покажчика повороту. Зазначена постанова ОСОБА_1 не оскаржувалася, про що зазначено ОСОБА_2 під час судового засідання.

Вказане підтверджує, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем, а зупинка була пов`язана з конкретним виявленим порушенням ПДР.

В подальшому, під час спілкування поліцейським запропоновано пройти огляд на наркотичне сп`яніння , що підтверджується також відеозаписом.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено бліде обличчя, тремтіння пальців рук та порушення координації рухів. У направленні на огляд від 26 липня 2026 року зафіксовано тремтіння пальців рук і неприродну блідість. Таким чином, підстави направлення наведено у двох процесуальних документах.

Більш того, у власних письмових поясненнях ОСОБА_1 також посилається на епізод відеозапису, коли поліцейський звертав увагу на тремтіння його рук. Це спростовує твердження про те, що під час спілкування поліцейський взагалі не називав жодної ознаки.

Суд звертає увагу, що зовнішні ознаки є підставою для перевірки стану водія в установленому порядку, а не медичним висновком. Саме медичний огляд призначений для підтвердження або спростування відповідної підозри. Заперечення водієм вживання наркотичних засобів саме по собі не усуває обов`язку пройти огляд за наявності належно встановлених підстав.

Щодо наполягання ОСОБА_1 на проведенні огляду виключно в м. Березівка суд зазначає, що за пунктом 12 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,- поліцейський направляє водія до найближчого закладу охорони здоров`я.

Вказане застосовується разом зі статтею 266 КУпАП та пунктом 1 розділу III Інструкції щодо повноважень відповідного закладу, а також пунктами 6, 8 розділу III Інструкції щодо обов`язковості лабораторних досліджень і застосування тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини.

Отже, близькість лікарні сама по собі не визначає належність місця огляду: необхідно враховувати право закладу проводити такий огляд та можливість забезпечити передбачену процедуру.

У матеріалах міститься направлення ОСОБА_1 саме до КНП «ООМЦПЗ» ООР у м. Одеса. Окрім цього, з відеозапису, а також із викладеного самим ОСОБА_1 змісту розмови вбачається, що поліцейський пояснював необхідність поїздки до м. Одеса відсутністю у Березівській лікарні тестів для огляду на стан наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 розумів, що йому пропонують саме медичний огляд, однак наполягав на проведенні його в Березівці та відмовився їхати до запропонованого закладу в Одесі.

Після роз`яснення поліцейським необхідності проїхати до закладу охорони здоров`я в м. Одеса ОСОБА_1 від такої поїздки та запропонованого огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився.

Посилання ОСОБА_1 на необхідність якнайшвидше доставити м`ясо до холодильної камери суд оцінює з урахуванням його пояснень у судовому засіданні про те, що наразі автомобілем частіше керує його дружина. За таких обставин, необхідність подальшого перевезення вантажу не була нерозривно пов`язана з особистою участю ОСОБА_1 як водія, він міг організувати передачу автомобіля дружині або іншому належному водієві, а сам проїхати з поліцейськими для огляду. Можливість передачі автомобіля іншій особі узгоджується і з наявною в матеріалах справи розпискою про фактичне отримання автомобіля іншим водієм ОСОБА_3 . Отже, з наведених ОСОБА_1 обставин не випливає, що відмова від огляду була єдиним способом запобігти псуванню продуктів.

Також очікування комбайна та необхідність проведення сільськогосподарських робіт не усували обов`язку виконати законну вимогу про медичний огляд.

Незручність або тривалість поїздки самі по собі не надають водієві права відмовитися від огляду, запропонованого відповідно до встановленого порядку.

Водночас, суд враховує, що у пункті 76 рішення Європейського суду з прав людини по справі Яременка проти України (Заява № 32092/02) встановлено: «…Якість доказів також слід взяти до уваги, у тому числі, чи не викликають обставини, за яких вони були отримані, сумнівів щодо їх надійності та акуратності. Хоча проблеми із справедливістю не завжди виникають, якщо отримані докази не підтверджуються іншими матеріалами, слід відзначити, що якщо докази є дуже сильними і немає ризику їх ненадійності, необхідність у підтверджуючих доказах є, відповідно, меншою».

Суд також враховує, що у Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого, звертається увага на те, що виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту.

За результатами перевірки наведених обставин та оцінки доказів у їх сукупності суд доходить висновку, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка керувала транспортним засобом, за наявності встановлених підстав для медичного огляду відмовився від проходження такого огляду відповідно до встановленого порядку, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до вимог статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до статей 34, 280 КУпАП обставин, які пом`якшують відповідальність не встановлено. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 35 КУпАП не встановлено.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останньої та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції статті 130 ч.1 КУпАП, зокрема у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до положень ст. 321 КУпАП щодо обчислення строків позбавлення спеціального права, водії транспортних засобів вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови. Якщо особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 було вилучено посвідчення водія № НОМЕР_2 .

Згідно пункту 12 розділу XIІ наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачено: у разі надходження постанови суду про позбавлення водія права керування транспортними засобами, якщо посвідчення водія не вилучено, уповноважена особа відповідного підрозділу патрульної поліції у триденний строк надсилає особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлення про позбавлення права керування за місцем її проживання (перебування), у якому зазначає реквізити винесеної судом постанови, положення статті 321 КУпАП, а також інформацію про необхідність прибуття до підрозділу патрульної поліції у визначений строк для здачі посвідчення водія або тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами. Якщо водій, посвідчення якого підлягає вилученню, не з`являється протягом місячного строку, серія та номер посвідчення водія заносяться уповноваженою особою підрозділу патрульної поліції до автоматизованої бази даних про посвідчення, які підлягають вилученню.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення. Доказів звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 40-1, статтею 130, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт № НОМЕР_3 від 19.12.2016 року, РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт № НОМЕР_3 від 19.12.2016 року, РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Державної судової адміністрації України, 050 (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, ЄДРПОУ банку 37567646), судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів із дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніше ніж через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що на підставі статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів із дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

У зв`язку з надмірним навантаженням, повний текст постанови виготовлений та підписаний 01.10.2026 року.

Суддя І.А. Римар