№ 140232106, 29.09.2026, Berezivka District Court of Odesa Oblast

Березівський районний суд Одеської області

29.09.2026

Справа № 494/1519/26

Провадження № 3/494/412/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 року м. Березівка

Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, не працює, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягувалася, за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року зі змінами та доповненнями (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2026 року до Березівського районного суду Одеської області від Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана справа надійшла в провадження судді Римар І.А. та призначена до судового розгляду на 10.07.2026 р .

Суд вважає зазначити, що у зв`язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями на території колишнього Миколаївського, частини Лиманського та Березівського районів; постійними повітряними тривогами на території Одеської області, перебуванням судді у серпні 2026 року у відпустці, а тому суд позбавлений можливості проводити розгляд справи в розумні строки визначені КУпАП.

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №691652 про адміністративне правопорушення від 13.06.2026 року вбачається, що 13.06.2026 р о 01.51 год в м. Березівка Одеської обл по вул. Виноградній ОСОБА_1 керувала автомобілем Mercedes Bens д/н НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки т/з із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора алкотестер Драгер 6820 , номер тесту №296. Результат 1,08 проміле. Від керування відсторонена шляхом передачі т/з тверезому водієві, чим своїми діями порушила п.2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 31.10.2026 року.

У судове засідання 10.07.2026 р ОСОБА_1 не з`явилася, на адресу суду надіслала клопотання про відкладення слухання справи та надати можливість ознайомитися з матеріалами справи. Також зазначила, що винною себе не визнає та просить викликати співробітників поліції, які складали матеріали справи та витребувати у Березівському РВП свідоцтво про повірку та сертифікат відповідності приладу Дярагер 6820, яким здійснювався огляд на стан сп`яніння 13.06.2026 р о 01.55 год, та роздрукований тест про сп`яніння №296.

На підставі вказаного, слухання справи відкладено на 28.07.2026 р та постановою суду викликано поліцейських Березівського РВП: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , а також витребувано вищевказані докази.

28.09.2026 року у судовому засіданні ОСОБА_1 винною себе не визнала. Надала пояснення з приводу події, яка мала місце 13.06.2026 р. Вважає, що протокол відносно неї за ч.1 ст 130 КУпАП складено безпідставно та з порушеннями вимог чинного законодавства, тому просила справу закрити на підставі п.1 ч. 1 ст 247 КУпАП. На підтвердження вказаного подала письмові пояснення, які містяться в матеріалах справи.

Допитаний в судовому засіданні 28.07.2026 р поліцейський ОСОБА_2 зазначив, що 12.06.2026 р він заступив на нічне чергування в Березівське РВП. Під час патрулювання по м. Березівка в комендантську годину ним був зупинений автомобіль Mercedes Bens під керуванням ОСОБА_1 , яка з зовнішніх ознак перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Їй було запропоновано пройти освідування на приладі Драгер, який після продуву показав результат 1,08 пром. Остання з результатом погодилася. На проходження огляду в медичному закладі відмовилася. На підставі чого відносно ОСОБА_4 був складений протокол за ч.1 ст 130 КУпАП.

Поліцейський ОСОБА_3 також зазначив, що 12.06.2026 р разом з ОСОБА_2 перебував на нічному чергуванні у Березівському РВП. У коменданську годину в м. Березівка ними був зупинений автомобіль марки Mercedes Bens, яким керувала гр. ОСОБА_1 . Під час спілкування з останньою в неї було з порожнини рота чути запах алкоголю. Було запропоновано пройти освідування на приладі Драгер, на що вона погодилася та результат складв 1,08 пром. З результатом погодилася. На підставі вказаного складено протокол за ч.1 ст 130 КУпАп

У зв`язку з перебуванням судді Римар І.А у щорічній відпустці в період з 10.08.2026 р по 28.08.2026 р слухання справи відкладено на 09.09.2026 р на 11.40 год.

У судове засідання 09.09.2026 р ОСОБА_1 не з`явилася, надіслала на адресу суду заяву про відкладення слухання справи на іншу дату, у зв`язку з необхідністю отримати додаткові докази.

Слухання справи відкладено на 29.09.2026 р на 13.30 год.

Проте, 29.09.2026 р ОСОБА_1 повторно не з`явилася у судове засідання, хоча належним чином повідомлена про час, день та місце розгляду справи, про що свідчить телефонограма від 16.09.2026 року. Причини неявки суду не повідомила. Клопотань, заяв на адресу суду не надсилала.

Суд вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

За таких обстави, у зв`язку з введенням воєнного стану на території України, з урахуванням ігнорування ОСОБА_1 виклику до суду на 29.09.2026 року та відсутністю з її боку будь-яких клопотань чи заяв, оскільки вже проводився розгляд справи та надані пояснення від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, допитані поліцейські, враховуючи, що подальше перенесення судового розгляду призведе до можливого затягування розгляду справи, а тому суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:

Статтею 245 КУпАП передбачено: «Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.».

Згідно ст. 254 КУпАП «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності…».

Відповідно до ст. 280 КУпАП «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».

Як встановлено вище та підтверджено матеріалами справи, відносно ОСОБА_1 складено протокол серії ЕПР1 №691652 від 13.06.2026 року за частиною першою статті 130 КУпАП.

Статтею 130 КУпАП передбачено: «Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 252 КУпАП встановлено: «Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю».

Суд, дослідивши докази наявні у матеріалах справи, - доходить висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані поліцейськими за ч.1 ст.130 КУпАП.

Винуватість у вчинені адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджена зібраними та дослідженими доказами, які містяться у матеріалах справи, а саме: протоколом серії ЕПР1 №691652 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, показами приладу Драгер (тест №296) від 13.06.2026 р, рапортом від 13.06.2026 р, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, поясненнями ОСОБА_1 та відеозаписом.

Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 - судом не встановлено.

Судом безпосередньо досліджено відеозапис події. Із відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 перебувала за кермом транспортного засобу, була зупинена під час дії комендантської години та погодилась на запропонований працівниками поліції огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу. Результат огляду склав 1,08 проміль.

Досліджені судом відеозаписи в цілому не спростовують обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та не спростовують безпосереднього результату огляду 1,08 ‰.

Вказані обставини також підтвердили допитані у судовому засіданні 28.07.2026 року поліцейські.

Судом не встановлено обставин, які б давали достатні правові підстави визнати результат тестування спеціальним технічним засобом AlcoTest 6820 недопустимим доказом, а навпаки на вимогу ОСОБА_1 були витребувані докази з Березівського РВП ГУНП в Одеській області та які надані останніми, щодо свідоцтва про перевірку та сертифікат відповідності на вказаний прилад. Будь-яких об`єктивних доказів, які б свідчили про отримання результату 1,08 ‰ унаслідок технічної несправності засобу вимірювальної техніки, суду не надано.

За таких обставин суд вважає доведеним поза розумним сумнівом, що 13 червня 2026 року ОСОБА_1 керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушила вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Водночас, суд враховує, що у пункті 76 рішення Європейського суду з прав людини по справі Яременка проти України (Заява № 32092/02) встановлено: «…Якість доказів також слід взяти до уваги, у тому числі, чи не викликають обставини, за яких вони були отримані, сумнівів щодо їх надійності та акуратності. Хоча проблеми із справедливістю не завжди виникають, якщо отримані докази не підтверджуються іншими матеріалами, слід відзначити, що якщо докази є дуже сильними і немає ризику їх ненадійності, необхідність у підтверджуючих доказах є, відповідно, меншою».

Суд також враховує, що у Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого, звертається увага на те, що виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до вимог статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до статей 34, 280 КУпАП обставин, які пом`якшують відповідальність не встановлено. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 35 КУпАП не встановлено.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останньої та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції статті 130 ч.1 КУпАП, зокрема у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до положень ст. 321 КУпАП щодо обчислення строків позбавлення спеціального права, водії транспортних засобів вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови. Якщо особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 було вилучено посвідчення водія № НОМЕР_2 від 11.10.2025 р .

Згідно пункту 12 розділу XIІ наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачено: у разі надходження постанови суду про позбавлення водія права керування транспортними засобами, якщо посвідчення водія не вилучено, уповноважена особа відповідного підрозділу патрульної поліції у триденний строк надсилає особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлення про позбавлення права керування за місцем її проживання (перебування), у якому зазначає реквізити винесеної судом постанови, положення статті 321 КУпАП, а також інформацію про необхідність прибуття до підрозділу патрульної поліції у визначений строк для здачі посвідчення водія або тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами. Якщо водій, посвідчення якого підлягає вилученню, не з`являється протягом місячного строку, серія та номер посвідчення водія заносяться уповноваженою особою підрозділу патрульної поліції до автоматизованої бази даних про посвідчення, які підлягають вилученню.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення. Доказів звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 40-1, статтею 130, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та застосувати щодо неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Державної судової адміністрації України, 050 (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, ЄДРПОУ банку 37567646) судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Роз`яснити, що відповідно до статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що на підставі статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

У зв`язку з надмірним навантаженням, повний текст постанови виготовлений та підписаний 01.10.2026 року.

Суддя І.А. Римар