Decision № 140198968, 30.09.2026, Irshava District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 301/1863/26

2/301/1360/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М. О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Іршава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Довжанської селищної ради Хустського району про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд з позовом до Довжанської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, що складається з житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабка позивачки ОСОБА_2 , яка не залишила заповіту.

До складу спадщини за ОСОБА_2 входить житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого була спадкодавець ОСОБА_2 .

Єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 був її син ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, але свідоцтво про право на спадщину не оформив.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не залишивши заповіту.

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 були його вдова ОСОБА_4 , син ОСОБА_5 та дочка позивачка ОСОБА_1 , які спадщину прийняли, але свідоцтво про право на спадщину не оформили.

Спадкоємець ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а спадкоємець ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , не залишивши заповіту.

Таким чином, позивачка ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем майна після смерті бабки ОСОБА_2 та батька ОСОБА_3 .

Позивачка прийняла спадщину, оскільки на день відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцями, але не може оформити свідоцтво про право на спадщину та право власності на житловий будинок, який входять до складу спадкового майна, оскільки на житловий будинок відсутні правовстановлюючі документи.

Просила визнати за собою право власності на житловий будинок.

Ухвалою Іршавського райсуду від 13.08.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено на підготовче засідання.

Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача та витребувано з Іршавської державної нотаріальної контори інформацію про заведення спадкових справ за померлими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , про наявність/відсутність заповітів.

На виконання ухвали, 19.08.2026 року та 02.09.2026 року з Іршавської держнотконтори до суду надійшла запитувана інформація.

Ухвалою Іршавського райсуду від 02.09.2026 року задоволено клопотання позивача та витребувано від Довжанської селищної ради копію заповіту ОСОБА_4 , посвідченого у Приборжавській сільраді.

На виконання ухвали, 17.09.2026 року від Довжанської селищної ради до суду надійшла копія заповіту.

Ухвалою Іршавського райсуду від 25.09.2026 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали до суду заяви, в яких позов підтримали, просили його задовольнити та розглянути справу по суті без їх участі (а.с. 71, 102-104).

Відповідач представник Довжанської селищної ради у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу по суті за його відсутності, за наявними матеріалами справи, відзиву на позов не подав (а.с. 45,105).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок, що розташований АДРЕСА_1 , не зареєстрований. Дана обставина підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.92,93).

Згідно виписки з погосподарської книги Приборжавської сільради за 1977-1979 роки, забудовником та власником будинку за адресою АДРЕСА_1 , була ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.27). Житловий будинок збудований у 1962 році на земельній ділянці, що відведена для забудови. Технічний паспорт на житловий будинок виготовлений (а.с.59-69). Згідно висновку про вартість майна від 11.08.2026 року, вартість будинку становить 129864 грн. (а.с.32).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 29.05.2026 року (а.с.26).

Оскільки спадщина відкрилась у період чинності ЦК УРСР, тому застосуванню підлягають норми ЦК УРСР.

Заповіту ОСОБА_2 не складала. Дана обставина підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 14.08.2026 року (а.с.48).

Єдиним спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 є її син ОСОБА_3 (а.с.20), який на день відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем (а.с.28), отже вступив у фактичне володіння та управління спадковим майном, тому відповідно до ст. 549 ЦК УРСР вважається таким, що прийняв спадщину.

До складу спадщини входить житловий будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 ).

Спадкоємець ОСОБА_3 спадщину за померлою матір`ю не оформив та свідоцтво про право на спадщину не отримував, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 14.08.2026 року, згідно якої спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася (а.с.47).

Однак, згідно ст. 548 ЦК УРСР, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Строк для видачі свідоцтва про право на спадщину не обмежений у часі, однак, таке видається не раніше 6 місяців з дня відкриття спадщини.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Дана позиція суду відповідає висновку Верховного Суду від 18 лютого 2021 року по справі №609/1231/19.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 08 травня 2008 року (а.с.22). Заповіту ОСОБА_3 не залишав, що підтверджується Інформаційною довідкою зі спадкового реєстру від 14.08.2026 року (а.с.50,74,75).

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 є його вдова ОСОБА_7 , син ОСОБА_5 та дочка позивачка ОСОБА_1 , яка змінила прізвище після одруження з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.18,19,21,24).

До складу спадщини входить житловий будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 , який ОСОБА_3 успадкував після смерті матері ОСОБА_2 .

Всі спадкоємці за законом першої черги на день відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем, тому відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України є такими, що прийняли спадщину (а.с.29).

Спадщину за померлим ОСОБА_3 спадкоємці не оформили та свідоцтво про право на спадщину не отримували, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 14.08.2026 року, згідно якої спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася (а.с.49).

Згідно ст. 1268 ч.5 ЦК України, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Оскільки згідно ст. 1267 ЦК України частки всіх спадкоємців за законом є рівними, кожний із трьох спадкоємців ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 - мають право на 1/3 частину спадкового майна.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 26 серпня 2008 року (а.с.25). Заповіту ОСОБА_5 не залишав, що підтверджується Інформаційною довідкою зі спадкового реєстру від 14.08.2026 року (а.с.52).

Єдиним спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 є його мати - ОСОБА_4 (а.с.24), яка на день відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем, тому відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину (а.с.30).

До складу спадщини входить 1/3 частина житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 ), який ОСОБА_5 успадкував після смерті батька ОСОБА_3 .

Спадщину за померлим ОСОБА_5 спадкоємець ОСОБА_4 не оформила та свідоцтво про право на спадщину не отримувала, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 14.08.2026 року, згідно якої спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилася (а.с.50).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 28.12.2015 року (а.с.23).

Згідно заповіту, посвідченого секретарем виконкому Приборжавської сільської ради 12.11.2015 року, ОСОБА_4 все своє майно заповіла дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 позивачці по справі. Заповіт не скасований і не змінений, зареєстрований у Спадковому реєстрі, про що свідчить Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 14.08.2026 року та копія заповіту від 12.11.2015 року (а.с.54,91).

Спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині за ОСОБА_4 , не має.

Єдиний спадкоємець за заповітом позивачка ОСОБА_1 на день відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем (а.с.31), тому відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину (а.с.31).

До складу спадщини входить 1/3 частина житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 , який ОСОБА_4 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_3 та 1/3 частина цього ж будинку, який ОСОБА_4 успадкувала після смерті сина ОСОБА_5 .

Спадкоємець ОСОБА_1 спадщину за померлою матір`ю не оформила та свідоцтво про право на спадщину не отримувала, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 14.08.2026 року, згідно якої спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася (а.с.53).

Однак, згідно ст. 1268 ч.5 ЦК України, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності на житловий будинок, оскільки на житловий будинок відсутні правовстановлюючі документи.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно п. 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, або у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена 31 січня 1966 року.

За змістом зазначеного нормативного акту виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Громада села Приборжавське входить до об`єднаної територіальної громади Довжанської селищної ради Хустського району (раніше Іршавського району), яка заперечень проти задоволення позову не подала.

Дана справа підсудна Іршавському районному суду, оскільки відповідно до п.3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів України», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження в межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Оскільки згідно погосподарської книги села власником житлового будинку була ОСОБА_2 , спадкоємцем якої є позивачка, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 534, 548, 549, 560, 561 ЦК УРСР, ст. 328, 392, 1218, 1233, 1261, 1268 ч.3 ЦК України, ст. 12, 13, 263-264 ЦПК України,

рішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.

Головуюча : М. О. Пітерських