Decision № 140142481, 28.09.2026, Dubrovytsia District Court of Rivne Oblast

Справа №949/805/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м.Дубровиця

Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №2020098 від 30 грудня 2024 року, у якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 20654,89 грн, яка складається з: 4499,96 грн заборгованості за сумою кредиту, 7154,93 грн заборгованості за процентами за користування кредитом та 9000,00 грн пені, штрафу, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2020098, відповідно до якого відповідачці надано кредитні кошти у розмірі 4500,00 грн строком на 360 днів.

Відповідно до умов договору за користування кредитом нараховуються проценти за визначеними ним процентними ставками, а саме: підвищена процентна ставка у розмірі 15 % в день за перший день користування кредитом, стандартна процентна ставка у розмірі 3 % в день з другого дня користування кредитом до 28 січня 2025 року включно, знижена процентна ставка у розмірі 0,6 % в день за умови виконання позичальником передбачених договором умов, а також пільгова процентна ставка у розмірі 0,75 % в день з 29 січня 2025 року до останнього дня строку кредитування.

Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором K426.

ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та перерахувало відповідачці кредитні кошти у розмірі 4500,00 грн на платіжну картку, вказану нею при оформленні кредиту.

Відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

При цьому відповідачка здійснювала часткові платежі в рахунок погашення заборгованості за договором, останні з яких здійснено 26 травня 2025 року.

27 січня 2026 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-4/26, відповідно до умов якого первісний кредитор передав, а новий кредитор набув права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором №2020098 від 30 грудня 2024 року, укладеним із ОСОБА_1 .

Відповідно до Додатку №1 - Реєстру боржників до договору факторингу №01.02-4/26 від 27 січня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за договором №2020098 становить 20654,89 грн.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість відповідачки за договором №2020098 від 30 грудня 2024 року складається з: 4499,96 грн заборгованості за сумою кредиту, 7154,93 грн заборгованості за процентами та 9000,00 грн пені, штрафу.

У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість у розмірі 20654,89 грн та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, про що свідчить розміщене оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про її виклик (а.с. 21), в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 30 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2020098.

Згідно з умовами договору ТОВ «Слон Кредит» надає позичальнику кредит у гривні в сумі 4500,00 грн, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Строк кредитування становить 360 днів.

Пунктом 1.5 договору визначено, що тип процентних ставок є фіксованим.

Відповідно до п.1.5.1 договору підвищена процентна ставка становить 15 % в день та застосовується за перший день користування кредитом, тобто за календарний день, у якому надано кредит.

Пунктом 1.5.2 договору передбачено, що стандартна процентна ставка становить 3 % в день та застосовується з другого дня користування кредитом включно до 28 січня 2025 року включно.

Відповідно до п.1.5.2.1 договору знижена процентна ставка становить 0,6 % в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки за умови виконання споживачем передбачених договором умов.

Зокрема, якщо споживач до 28 січня 2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного у графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач як учасник програми лояльності отримує індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим проценти, що підлягали сплаті за стандартною процентною ставкою, перераховуються за зниженою процентною ставкою.

Пунктом 1.5.3 договору передбачено, що пільгова процентна ставка становить 0,75 % в день та застосовується з 29 січня 2025 року включно до останнього дня строку кредитування включно.

Пунктом 1.5.4 договору передбачено, що протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік збільшення для споживача після закінчення дії знижки на стандартну процентну ставку, якщо пільгова процентна ставка є вищою за знижену процентну ставку, а також у бік зменшення у випадку отримання споживачем знижки на стандартну процентну ставку чи переходу від більшої процентної ставки до меншої після закінчення періоду дії попередньої ставки.

Крім того, пунктом 3.4 договору визначено, що розмір процентної ставки, встановлений пп.1.5.1-1.5.3 договору, залежить від умов її встановлення та періоду дії кожної з процентних ставок, є незмінним протягом відповідного періоду та не може бути збільшений товариством в односторонньому порядку. Перехід від однієї процентної ставки до іншої згідно з періодами їх дії, визначеними договором, є наперед обумовленим та не вимагає підписання між сторонами додаткових документів.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюються згідно з графіком платежів.

Відповідно до графіка платежів, який є Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №2020098 від 30 грудня 2024 року, кредит надано на 360 днів.

Перший платіж визначено на 28 січня 2025 року, а останній, дванадцятий, платіж - на 24 грудня 2025 року.

Графік платежів складено з урахуванням застосування зниженої процентної ставки за умови належного виконання споживачем своїх обов`язків.

Відповідно до графіка загальна сума платежів за кредитом за умови застосування зниженої процентної ставки становить 17095,50 грн, з яких 4500,00 грн - сума кредиту та 12595,50 грн - проценти за користування кредитом.

Графіком також передбачено, що у випадку невиконання споживачем умов для отримання зниженої процентної ставки перший платіж зі сплати процентів збільшується до 4590,00 грн, загальна сума платежів становитиме 20227,50 грн, а загальна сума процентів за користування кредитом - 15727,50 грн. 3621706684

Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором K426.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.

Частиною шостою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено способи прийняття пропозиції укласти електронний договір, зокрема шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону, заповнення формуляра заяви про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону, або вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений та підписаний у визначеному законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною другою ст.639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У матеріалах справи міститься заява-анкета та заява-приєднання, підписані відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором K426.

Матеріали справи також містять довідку щодо інформаційної взаємодії в системі BankID НБУ із ідентифікації особи клієнта та верифікації отриманих ідентифікаційних даних при укладенні договору №2020098 від 30 грудня 2024 року.

Згідно з цією довідкою особу, яка вчиняла дії в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Слон Кредит», було ідентифіковано та верифіковано як ОСОБА_1 .

З огляду на наведене суд вважає доведеним факт укладення між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту №2020098 від 30 грудня 2024 року.

Факт надання відповідачці кредитних коштів у розмірі 4500,00 грн підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК».

Зі змісту зазначеної довідки вбачається, що 30 грудня 2024 року на платіжну картку клієнта від ТОВ «Слон Кредит» успішно перераховано кошти у розмірі 4500,00 грн, а призначенням платежу зазначено виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору №2020098 від 30 грудня 2024 року.

Кошти перераховано на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 .

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка частково виконувала зобов`язання за кредитним договором, здійснюючи платежі в рахунок погашення нарахованих процентів та основної суми кредиту.

Так, 28 січня 2025 року відповідачкою сплачено 1458,00 грн процентів за користування кредитом, 26 лютого 2025 року - 978,75 грн процентів та 0,01 грн у рахунок погашення тіла кредиту, 27 березня 2025 року - 978,75 грн процентів та 0,01 грн тіла кредиту, 25 квітня 2025 року - 978,75 грн процентів та 0,01 грн тіла кредиту, а 26 травня 2025 року - 1046,24 грн процентів та 0,01 грн тіла кредиту.

Таким чином, за період виконання договору відповідачкою сплачено 5440,49 грн процентів за користування кредитом та 0,04 грн у рахунок погашення основної суми кредиту.

27 січня 2026 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу №01.02-4/26, відповідно до умов якого первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами.

Відповідно до п.4.1 договору факторингу ціна договору становить 2714987,64 грн.

На виконання умов договору факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» 27 січня 2026 року перерахувало на користь ТОВ «Слон Кредит» 2714987,64 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №10288 від 27 січня 2026 року, у призначенні платежу якої зазначено: «Оплата фінансування згідно Договору факторингу №01.02-04/26 від 27.01.2026 без ПДВ».

Відповідно до Додатку №1 - Реєстру боржників до договору факторингу №01.02-4/26 від 27 січня 2026 року до ТОВ «Свеа Фінанс» передано право вимоги до ОСОБА_1 за договором №2020098.

У Реєстрі боржників зазначено загальний розмір заборгованості відповідачки 20654,89 грн, з яких 4499,96 грн - основна сума кредиту, 7154,93 грн - проценти та 9000,00 грн - штраф.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено перехід до ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги за договором про надання споживчого кредиту №2020098 від 30 грудня 2024 року.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.3 ст.509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За змістом ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник є таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Частиною другою ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми матеріального права, вирішуючи спір, суд має перевірити наявність правових підстав для стягнення кожної із заявлених позивачем складових заборгованості.

Відповідно до погодженого сторонами графіка платежів кінцевим строком повернення кредиту визначено 24 грудня 2025 року.

На момент звернення позивача до суду зазначений строк уже настав.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачці було надано кредитні кошти у розмірі 4500,00 грн, при цьому в рахунок погашення основної суми кредиту нею сплачено 0,04 грн.

Таким чином, непогашений залишок основної суми кредиту становить 4499,96 грн.

Доказів повернення відповідачкою зазначеної суми матеріали справи не містять.

За таких обставин вимога позивача про стягнення 4499,96 грн заборгованості за основною сумою кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 7154,93 грн заборгованості за процентами за користування кредитом.

Частиною першою ст.1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Згідно зі ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як встановлено судом, п.1.5.1 договору передбачено застосування підвищеної процентної ставки у розмірі 15 % в день за перший день користування кредитом.

Пунктом 1.5.2 договору визначено стандартну процентну ставку у розмірі 3 % в день, яка застосовується з другого дня користування кредитом до 28 січня 2025 року включно.

Пунктом 1.5.2.1 договору передбачено можливість застосування у цей період зниженої процентної ставки у розмірі 0,6 % в день за умови виконання споживачем передбачених договором умов.

Пунктом 1.5.3 договору визначено пільгову процентну ставку у розмірі 0,75 % в день, яка застосовується з 29 січня 2025 року включно до останнього дня строку кредитування.

Відповідно до графіка платежів, який є додатком до договору, загальна сума процентів за користування кредитом за умови застосування зниженої процентної ставки становить 12595,50 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що 30 грудня 2024 року за перший день користування кредитом нараховано 675,00 грн процентів, що відповідає 15 % від суми кредиту 4500,00 грн.

У період з 31 грудня 2024 року по 28 січня 2025 року включно проценти нараховувалися у розмірі 27,00 грн за кожен день користування кредитом, що відповідає зниженій процентній ставці у розмірі 0,6 % від суми кредиту 4500,00 грн.

28 січня 2025 року відповідачкою сплачено 1458,00 грн процентів за користування кредитом.

Починаючи з 29 січня 2025 року проценти нараховувалися за пільговою процентною ставкою у розмірі 0,75 % в день.

З розрахунку також вбачається, що у подальшому відповідачка здійснювала часткові платежі в рахунок погашення процентів та основної суми кредиту.

Всього за час виконання договору відповідачкою сплачено 5440,49 грн процентів за користування кредитом.

Станом на 24 грудня 2025 року непогашений розмір заборгованості за процентами становив 7154,93 грн.

Такі ж відомості щодо розміру заборгованості містяться у Реєстрі боржників до договору факторингу №01.02-4/26.

Доказів погашення відповідачкою зазначеної суми матеріали справи не містять.

За таких обставин вимога позивача про стягнення 7154,93 грн заборгованості за процентами за користування кредитом є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки 9000,00 грн пені, штрафу.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у випадку повернення простроченої суми кредиту та/або сплати прострочених процентів за користування кредитом протягом трьох календарних днів після закінчення строку їх сплати штраф за несвоєчасне виконання споживачем зобов`язань не нараховується.

Відповідно до п.6.4 договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф.

Пунктом 6.4.1 договору визначено штраф у розмірі 450,00 грн на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання.

Пунктом 6.4.2 договору передбачено штраф у розмірі 90,00 грн, починаючи з п`ятого дня, за кожний день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання.

Пунктом 6.4.4 договору визначено, що штрафи нараховуються протягом строку наявності простроченої заборгованості згідно із встановленою шкалою штрафів залежно від кількості днів прострочення.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що 29 червня 2025 року первісним кредитором нараховано 450,00 грн штрафу, а починаючи з 30 червня 2025 року здійснювалося подальше нарахування штрафу у розмірі 90,00 грн за кожний день прострочення.

Загальний розмір штрафу, включений позивачем до складу заборгованості, становить 9000,00 грн.

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом з тим пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Цим же пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд, тлумачачи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, зазначав, що встановлені ним особливі правові наслідки поширюються, зокрема, на кредитні договори та договори про споживчий кредит і полягають у звільненні позичальника від обов`язку сплачувати неустойку (штраф, пеню), нараховану за прострочення виконання грошового зобов`язання у визначений законом період.

Із умов договору та розрахунку заборгованості вбачається, що заявлені позивачем до стягнення 9000,00 грн нараховані саме як штраф за невиконання або неналежне виконання відповідачкою грошових зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів.

Уся зазначена сума штрафу нарахована у 2025 році, тобто після 24 лютого 2022 року, за прострочення виконання зобов`язань за договором споживчого кредиту.

За таких обставин на спірні правовідносини у цій частині поширюється пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким відповідачку звільнено від обов`язку сплачувати неустойку за таке прострочення, а відповідні нарахування підлягають списанню кредитодавцем.

При цьому перехід права вимоги до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» не змінює обсягу прав, які належали первісному кредитору.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому включення суми 9000,00 грн до Реєстру боржників до договору факторингу саме по собі не є підставою для її стягнення з відповідачки, оскільки законом передбачено звільнення позичальника від обов`язку сплати такої неустойки.

За таких обставин правові підстави для стягнення з відповідачки 9000,00 грн штрафу відсутні.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 11654,89 грн, яка складається з: 4499,96 грн заборгованості за кредитом та 7154,93 грн заборгованості за процентами за користування кредитом.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 9000,00 грн пені, штрафу слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 11654,89 грн із заявлених 20654,89 грн, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1502,31 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.8, 16 Закону України «Про споживче кредитування», ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.207, 213, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 629, 637, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №2020098 від 30 грудня 2024 року у загальному розмірі 11654,89 грн (одинадцять тисяч шістсот п`ятдесят чотири гривні 89 копійок), з яких:

- 4499,96 грн (чотири тисячі чотириста дев`яносто дев`ять гривень 96 копійок) - заборгованість за кредитом;

- 7154,93 грн (сім тисяч сто п`ятдесят чотири гривні 93 копійки) - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір у розмірі 1502,31 грн (одна тисяча п`ятсот дві гривні 31 копійка).

Заочне рішення може бути переглянуто Дубровицьким районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи, згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.